Міністерство  освіти і науки  України Київський  національний економічних  університет

    імені Вадима Гетьмана

    Факультет міжнародної економіки  та менеджменту

    Кафедра міжнародної економіки

 
 
 
 

    Курсова робота на тему:

    Валютні операції комерційних  банків  
 
 
 
 
 

    студентка 3-го курсу

    факультету  МЕіМ 6503

    9 групи 

    Суйчмез  Лариса

    Науковий  керівник

    Столярчук Я.М.

                    
 

Київ 2010 

    ЗМІСТ

    ВСТУП ……………………………………………………………….……..3

    РОЗДІЛ 1. Сутність та структура валютних операцій комерційних банків……………………………………………………………………….…….5

    1.1. Поняття та основні види валютних операцій комерційних банків…5

    1.2. Особливості національного і наднаціонального регулювання валютних операцій комерційних банків………………………….. ……...…..11

    РОЗДІЛ 2. Оцінка ефективності валютний операцій комерційними банками………………………………………………………………….……...19

    2.1. Економічна ефективність валютних операцій…………………..….19

    2.2. Валютні операції як механізм мінімізації банківських ризиків......24

    РОЗДІЛ 3. Проблеми та перспективи розвитку валютних операцій комерційних банків України……………………………...………………....32

    3.1. Сучасні проблеми здійснення валютних операцій комерційними банками України..................................................................................................32

    3.2. Тенденції та  перспективи диверсифікації валютних операцій у вітчізняній банківській системі…………………………………………….….37 

    ВИСНОВКИ…………………………………….…………………..….…42

    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………….....…......44

    ДОДАТКИ……………………………………...…………………..….….46 
 
 
 
 

ВСТУП

    Динамічні процеси формування ринкових відносин у всіх сферах господарської діяльності нашої країни, включаючи зовнішньоекономічні  операції, потребують осмислення й  оцінки всіх змін, що відбуваються під  час становлення національної грошової і валютної системи у контексті  розвитку світового господарства і  подальшої інтеграції у нього  економіки України. Розбудова повноцінного валютного ринку в нашій державі  та його ефективне регулювання є  необхідною умовою формування відкритої  ринкової економіки з усіма необхідними  засобами стимулювання роботи суб'єктів  господарювання у зовнішньоекономічній сфері. Важлива роль у цьому процесі  належить механізму розробки та ефективної реалізації адекватної валютної політики держави, що включає всі необхідні  інструменти впливу на валютні відносини  та є одним із найважливіших елементів  у загальній системі заходів  щодо підтримання макроекономічної і фінансової стабільності в країні, стимулювання економічного зростання  та підвищення добробуту населення.

    У сучасних умовах можливості регулятивного  впливу на економіку не можуть замикатися виключно на наіональному рівні, оскільки жодна національна економіка  не є закритою. Світ стає дедалі тіснішим, а економіки різних країн –  усе більше взаємозалежними. Такі обставини  зумовлюють актуальність і безпосереднє практичне значення вивчення перебігу операцій комерційних банків з іноземною  валютою.

    Серед наукових праць, в яких досліджуються  основні теоретичні концепції здійснення операцій з іноземною валютою, їх правове регулювання, необхідно  виділити дослідження таких зарубіжних вчених, як: Б. Андертона, М. Круза, Дж. Франкеля, Т. Лафлеше, Дж. Тейлора, А. Бенета, та багатьох інших. Серед вітчизняних вчених необхідно виокремити О. Береславську, О. Наконечного, М. Плясецьку, В. Міщенко, Н. Слав’янську та багатьох інших, зокрема  детально розглядають у своїх  працях ефективність та ризиковість  проведення даних операцій такі вчені, як Л. Примостка, Г. Чумаченко, А. Герасимович. У наукових роботах Я. Белінської, Н. Горшкової, Дж. Сахоя, Р. Дорнбуша валютні операції розглядаються з погляду їх впливу на сучасний стан економіки, їх позитивні наслідки та загрози для успішного функціонування всього валютного ринку.

    Мета  і задачі дослідження. Метою курсової роботи є комплексний аналіз на базі новітніх економічних концепцій сутності валютних операцій, які проводяться комерційними банками, а також проблем та шляхів покращення діяльності вітчизняних банків в цій сфері. Виходячи з мети дослідження, в роботі поставлені наступні конкретні завдання:

• розкрити сутність валютних операцій комерційних банків;
• визначити ефективність проведення цих операцій українськими комерційними банками;
• виявити недоліки банківської діяльності у цій сфері на сьогоднішній день.

    Об’єктом  дослідження є валютні операції в сучасному середовищі.

    Предметом дослідження є  економічні відносини з приводу проведення валютних операцій комерційними банками.

    Методи  дослідження. Для досягнення мети і розв’язання завдань курсової роботи використовуються методи економічного аналізу для оцінки економічної ефективності та ризикованості валютних операцій у підрозділі 2.1 та 2.2 та статистичні методи для оцінки сучасних тенденцій у підрозділах 3.1 та 3.2.

    Курсова робота складається із вступу, основної частини та висновків. У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, визначено  мету, завдання, предмет та об’єкт курсової роботи. Основна частина присвячена дослідженню поставленої проблеми. У висновках сформульовано основні  результати дослідження. 
 
 

    РОЗДІЛ 1

      Сутність та структура валютних операцій комерційних банків

    1.1. Поняття та основні види валютних операцій комерційних банків. 

      Основними суб’єктами валютного ринку є комерційні банки, у яких відкривають і утримують валютні рахунки інші учасники ринку з метою здійснення необхідних конверсійних та депозитно-кредитних операцій у валюті. Банки акумулюють (через операції з клієнтами) сукупні потреби ринку у валютних конверсіях, залучають і розміщують кошти через співробітництво з іншими банками. Крім задовольнення заявок своїх клієнтів, банки проводять валютні операції самостійно за рахунок власних коштів. У зв’язку з цим валютний ринок завжди розглядається як ринок міжбанківських угод, головне місце на якому відводиться комерційним банкам.

    Діяльність  комерційних банків на валютних ринках регламентується внутрішнім законодавством, яке визначає права та обов’язки  банків, а також їх правила поведінки. Зрозуміло, що в країнах з перехідною економікою, де ринкові відносини  перебувають у стадії розбудови (до таких належить і Україна), законодавство  спрямоване на певні обмеження діяльності банків на валютному ринку, який також  є об’єктом посиленої уваги з  боку держави. Залежно від форм валютної політики та системи валютного регулювання  в кожній країні формується своя структура  валютного ринку. [4] Міжнародні розрахунки тісно пов’язані з валютними  операціями комерційних банків. Валютні операції являють собою операції обміну однієї національної валюти на іншу через купівлю-продаж на валютних ринках.

    З погляду класифікації валютні операції можна поділити на конверсійні операції, міжнародні розрахунки, залучення та розміщення валютних коштів, неторгові  операції, ведення валютних рахунків, кореспондентські відносини, та інші (рис. 1.1).

    

    Рис.1.1.Класифікація валютних операцій

    Конверсійні операції (тобто угоди агентів валютного ринку з купівлі-продажу обумовлених сум готівкової та безготівкової валюти однієї країни на валюту іншої країни за узгодженим курсом на визначену дату):

• угоди з негайною поставкою типу «today», «tomorrow», «spot»( Їх сутність полягає в купівлі-продажу валюти на умовах її поставки банками-контрагентами на другий робочий день з дня укладення угоди за курсом, зафіксованим у момент її укладення.);
• строкові угоди: форвардні, ф’ючерсні, опціонні (угоди, при яких сторони домовляються про поставку обумовленої суми іноземної валюти в майбутньому за курсом, зафіксованим у момент їх укладення.);
• угоди типу «swap»( валютна операція, яка поєднує купівлю-продаж двох валют на умовах негайної поставки з одночасною контругодою на відповідний термін з тими самими валютами. При цьому домовляються про зустрічні платежі два партнери (банки));
• валютний арбітраж: просторовий, часовий, конверсійний валютний.

    Кореспондентські  відносини з іноземними банками:

• встановлення прямих кореспондентських відносин з іноземними банками;
• самостійне відкриття банком рахунків для міжнародних розрахунків з іноземними банками;
• досягнення домовленості про порядок і умови ведення банківських операцій по міжнародних розрахунках;
• робота через кореспондентські рахунки Центру міждержавних розрахунків НБУ або через кореспондентські рахунки уповноважених банків;
• встановлення кореспондентських відносин і здійснення міжнародних банківських операцій з іноземними банками через кореспондентські рахунки Центру міжнародних розрахунків НБУ або уповноважених банків.

    Відкриття та ведення валютних рахунків:

• відкриття валютних рахунків юридичним особам (резидентам і нерезидентам), фізичним особам;
• нарахування процентів по залишках на рахунках;
• надання овердрафтів (особливим клієнтам згідно з рішенням керівництва банку);
• надання виписок у міру здійснення операції;
• оформлення архіву рахунку за будь-який проміжок часу;
• виконання операцій з розпорядження клієнтів відносно коштів на їхніх валютних рахунках (оплата наданих документів, купівля та продаж іноземної валюти за рахунок коштів клієнтів);
• списання сум, передбачених законодавством;
• контроль експортно-імпортних операцій.

    Неторгові операції:

• купівля та продаж готівкової іноземної валюти і платіжних документів в іноземній валюті;
• інкасо іноземної валюти та платіжних документів в іноземній валюті;
• випуск та обслуговування пластикових карток клієнтів;
• купівля (оплата) дорожніх чеків іноземних банків;
• оплата грошових акредитивів і виставлення аналогічних акредитивів;
• організація роботи і порядку проведення операцій в обмінних пунктах.

    Операції  із залучення та розміщення валютних коштів:

• кредитні;
• депозитні (операції банків із залучення грошових коштів юридичних та фізичних осіб на вклади, на визначені строки або до запитання.);
• з цінними паперами;
• лізингові (довгострокова оренда матеріальних цінностей, придбаних лізингодавцем для орендатора з метою їх виробничого використання при збереженні права власності на них за лізингодавцем на весь строк угоди;специфічна форма фінансування вкладень в основні фонди при посередництві спеціалізованої (лізингової) компанії, яка купує майно для третіх осіб та передає його в довгострокову оренду);
• форфейтингові (купівля експортних вимог форфейтером (банком або спеціалізованою фінансовою кампанією) з виключенням права регресу на експортера (форфейтиста) у разі несплати);
• факторингові (комісійно-посередницька операція з передачі клієнтом банку права на стягнення боргів (без права зворотної вимоги до клієнта). Як правило, банком купуються дебіторські рахунки, що пов’язані з поставкою товарів чи наданням послуг).