Україна як обєкт міжнародного кредитування

У економічній літературі зовнішній борг визначається сумарними  грошовими зобов'язання країни, які  виражаються грошовою сумою, що підлягає поверненню зовнішнім кредиторам на певну дату [1]. Водночас він відображає загальну заборгованість країни по зовнішніх позиках міжнародним банкам, урядам інших країн, приватним іноземним банкам та неоплаченим ним відсоткам. Розрізняють поточний зовнішній борг даного року, який треба повернути в нинішньому році, і загальний державний зовнішній борг (накопичений), який належить повернути в поточному році і в подальші роки. За типом позичальника зовнішній борг поділяється на державний, гарантований державою та приватний негарантований державою борг.

До державного зовнішнього  боргу відносять фінансові зобов’язання держави перед нерезидентами, що виникли внаслідок позик, які здійснені урядом. Платежі з погашення та обслуговування державою зовнішнього боргу здійснюються за рахунок коштів державного бюджету.

Обсяг залучення зовнішніх  позик визначається, по-перше, тим, скільки іноземного капіталу країна може ефективно поглинути, так щоб прибуток від інвестицій перевищував вартість залучення капіталу; по-друге, тим, який обсяг боргу вона може обслуговувати без ризику виникнення проблем із зовнішніми платежами.

Темпи зростання боргу залежать як від частки зовнішніх запозичень у загальному обсязі наявного боргу (це можна виразити співвідношенням між дефіцитом балансу по товарах та послугах і накопиченим боргом), так і процентної ставки (підвищення ставки процента потребує збільшення зовнішніх позик).

Аналіз останніх даних  свідчить про те, що зовнішній борг України постійно зростає. Це обумовлювалося різними чинниками: дефіцитністю державного бюджету та платіжного балансу, високою  залежністю від імпорту енергоресурсів, неефективним використанням залучених кредитів та відсутністю належного контролю за цим процесом, несприятливим інвестиційним кліматом. Найбільшою мірою формування боргу було пов'язане з бюджетними дефіцитами, які мали місце до 2000 року. Прийняття бездефіцитного державного бюджету на 2000 та 2001 рр. дещо стабілізувало ситуацію. Але основні причини та джерела дефіциту, і насамперед, незбалансованість державного споживання і фінансових можливостей, залишилися.

У 2011 році рівень валового зовнішнього боргуУкраїни зменшився до 76.6% від ВВП порівняно з 85.0%на початок року і на 1 січня 2012 року становив126.2 млрд. дол.(рис 1) США.Різко скоротилися темпи приросту зовнішнього боргу секторів державного управління та органів грошово-кредитного регулювання (2.7% порівняно з 35.3% упопередньому році). Відносно ВВП борг цих секторівзменшився з 23.5% до 20.2% (рис 2).

 

 

Рис. 1. Динаміка валового зовнішнього боргу України

 

[www.ukrstat.gov.ua]

 

[www.ukrstat.gov.ua]

Рис. 2.Приріст обсягів валового зовнішнього боргу України

 

Зовнішній борг банків та інших секторів (уключно зміжфірмовим боргом) скоротився з 61.5% від ВВП  до56.3%. Незважаючи на погіршення ситуації на світових фінансових ринках, обсяги чистого залучення кредитних ресурсів реальним сектором у 1.5 раза перевищили рівень попереднього року. Водночас банківський сектор продовживпогашати свої зовнішні зобов’язання. Короткостроковий зовнішній борг за залишковим терміном погашення зріс на 6.6 млрд. дол. США – до56.8 млрд. дол США.(рис 3).

Рис. 3. Короткостроковий зовнішній борг з залишковим терміном погашення

[www.ukrstat.gov.ua]

 

Основними причинами цього були :збільшення короткострокових зобов’язань іншихсекторів економіки за торговими кредитами на 3.9 млрд. дол. США, що є наслідком розширення зовнішньоторговельного обороту України,а також урахування обсягів погашення кредиту МВФпротягом 2012 року (3.5 млрд. дол. США).

Зовнішній борг секторів державного управління таорганів грошово-кредитного регулювання збільшився за2011 рік  на 0.9 млрд. дол. США (на 2.7%) – до33.4 млрд. дол. США. Відносно ВВП борг цих секторівзменшився з 23.5% до 20.2%.

Протягом 2011 року Уряд розмістив  облігації зовнішньої державної позики (далі – ОЗДП) на2.8 млрд. дол. США та здійснив планове погашення ОЗДП2004 та 2010 років на 1.2 млрд. дол. США. Одночасноінвестиції нерезидентів в облігації внутрішньої державної позики скоротилися на 0.9 млрд. дол. США. Обсяг зовнішніх зобов’язань органів грошово-кредитного регулювання передМВФ у 2011 році залишався без змін на рівні7.5 млрд. дол. США.

Обсяг зовнішніх зобов’язань банківського сектору скоротився у 2011 році на 2.9 млрд. дол. США – до25.2 млрд. дол. США (15.3% від ВВП). За останні 3 рокизаборгованість українських банків перед нерезидентами скоротилася на 14.3 млрд. дол. США (на 36.2%).

З початку 2011 року зобов’язання банків за довгостроковими зовнішніми кредитами та єврооблігаціями скоротилися на 4.4 млрд. дол. США.Одночасно зобов’язання за валютою та депозитами нерезидентів в українських банках зросли на0.7 млрд. дол. США. Обсяг короткострокових кредитів від нерезидентів на кінець року зріс на 0.8 млрд. дол. США(головним чином у IV кварталі 2011 року). Відповідно частка короткострокових зобов’язань українських банківзросла за 2011 рік з 16.0% до 23.0%.

Зовнішній борг державних  банків за 2011 рік зріс на0.5 млрд. дол. США – до 3.5 млрд. дол. США (13.9% відборгу банківського сектору). Насамперед це відбулося через збільшення зобов’язань перед нерезидентами задовгостроковими депозитами – на 0.3 млрд. дол. США. У результаті розміщення єврооблігацій АТ “Ощадбанку” у І та ІІІ кварталах року (на 0.7 млрд. дол. США) та планового погашення єврооблігацій АТ “Укрексімбанку” у ІІІ кварталі(на 0.5 млрд. дол. США) чисте зростання зобов’язань заєврооблігаціями державних банків у 2011 році становило0.2 млрд. дол. США.

Зовнішній борг інших  секторів економіки (уключно з міжфірмовим боргом) за 2011 рік зріс на10.9 млрд. дол. США (на 19.3%) – до 67.7 млрд. дол. США(41.0% від ВВП). За рахунок операцій платіжного балансуобсяг боргу зріс на 12.2 млрд. дол. США, а за рахунок курсової різниці та інших змін – скоротився на1.3 млрд. дол. США.

Головними чинниками, що зумовили зростання боргуінших секторів економіки у 2011 році, були:чисті залучення  підприємствами реального секторукоштів  за негарантованими кредитами (уключно  зміжфірмовим боргом) – на 4.8 млрд. дол. США (переважноу другій половині року);зростання кредиторської заборгованості підприємств за зовнішньоторговельними операціями – на 3.8 млрд. дол. США (до 17.7 млрд. дол. США).Крім того, з початку року на 1.1 млрд. дол. США зросли обсяги довгострокових залучень, гарантованих урядом, у тому числі через розміщення єврооблігацій дляфінансування ЄВРО-2012 (на 0.7 млрд. дол. США).Короткостроковий борг інших секторів унаслідокнакопичення зобов’язань за торговими кредитами тапростроченою заборгованістю зріс за 2011 рік на5.9 млрд. дол. США (на 31.0%), а його частка у зовнішнійзаборгованості реального сектору – з 33.5% до 36.8%.Зовнішній борг підприємств з державною часткоювласності понад 50% за 2011 рік зріс на2.5 млрд. дол. США – до 9.6 млрд. дол. США (14.2% відобсягу боргу інших секторів). Це відбулося за рахунок збільшення зобов’язань за негарантованими короткостроковими кредитами (на 0.8 млрд. дол. США), гарантованими єврооблігаціями й кредитами(на 1.1 млрд. дол. США) та торговими кредитами(на 0.7 млрд. дол. США).

У цілому на кінець 2011 року борг інших секторівекономіки України (уключно з кредитами від прямогоінвестора) становив більше половини (53.5%) обсягувалового зовнішнього боргу України порівняно  з 48.3% застаном на початок року. Натомість частка боргу секторівдержавного управління та органів грошово-кредитногорегулювання скоротилася з 27.7% до 26.4%. Питома вагаборгу банківського сектору у валовому обсязі зовнішньогоборгу продовжує скорочуватися: 20.0% на кінець 2011 року порівняно з 24.0% на кінець 2010 року та 38.8% на кінець2008 року.Більше половини обсягу зовнішнього боргу на 01.01.2012 року становлять зобов’язання за кредитами (61.8% від валового обсягу). Зобов’язання за борговимицінними паперами на звітну дату становили 14.0% відвалового обсягу. Частка зобов’язань за торговимикредитами (кредиторською заборгованістю) зросла за2 011 рік з 11.8% до 14.0%.

У структурі валового зовнішнього боргу за початковим строком погашення питома вага короткострокового боргу зросла за рік з 21.8% до 25.9% (рис 4).

Рис. 4.Валовий зовнішній борг України за початковими строками погашення

[www.ukrstat.gov.ua]

 

Основною валютою зовнішніх  запозичень України на кінець 2011 року залишається долар США – 71.9% відвалового обсягу боргу (на початок року – 70.4%). Часткизобов’язань в євро та російських рублях на кінець 2011 рокустановили відповідно 10.2% та 2.2%. Питома вага зобов’язаньу СПЗ перед МВФ за 2011 рік скоротилась з 13.9% до 12.8%.Частка зовнішньої заборгованості в національній валютізалишається незначною – 2.2% від валового обсягу боргу. Обсяг короткострокового зовнішнього боргу зазалишковим терміном погашення на кінець 2011 рокустановив 56.8 млрд. дол. США (45.0% від загального обсягувалового зовнішнього боргу України).

За 2011 рік зовнішній борг, що підлягає сплаті протягом наступних чотирьох кварталів, зріс на6.6 млрд. дол. США. Збільшення його обсягів протягом майбутніх платежів відбулося через нарощення короткострокових зобов’язань за первинним терміном погашення (головним чином зобов’язань за торговимикредитами на 3.9 млрд. дол. США внаслідок розширення зовнішньоторговельного обороту України) та врахуванняобсягів погашення кредиту МВФ протягом 2012 року (на 3.5 млрд. дол. США).

У той самий час  майбутні виплати за іншими довгостроковими ресурсами скоротилися. Так, обсяги майбутніх виплат сектору державного управління за облігаціями в 2012 році на 1.5 млрд. дол. США нижчі ніж у2011 році. Обсяги виплат за довгостроковими зобов’язаннями банками скоротилися на 1.8 млрд. дол. США – до7.1 млрд. дол. США, а реальним сектором – на1.0 млрд. дол. США – до 9.9 млрд. дол. США.У результаті короткостроковий зовнішній борг за залишковим терміном погашення банківського сектору скоротився на 426 млн. дол. США – до 12.9 млрд. дол. США(на кінець ІІІ кварталу 2008 року він становив22.7 млрд. дол. США).

Натомість короткостроковий зовнішній борг зазалишковим терміном погашення інших секторів (уключно  з міжфірмовим боргом) зріс за рік на 4.9 млрд. дол. США – до36.6 млрд. дол. США (64.4% від загального обсягукороткострокового зовнішнього боргу за залишковимтерміном погашення). Майже половину цієї суми становлять зобов’язання за торговими кредитами – 17.6 млрд. дол. США,тобто більше 30% від загального обсягу короткострокового зовнішнього боргу за залишковим терміном погашення.

 

2. Проблеми існування та збільшення зовнішнього боргу України

Проаналізуємо можливі  наслідки існування зовнішнього  боргу для країни. Державний борг не буде для країни загрозливим, якщо його розміри не перевищуватимуть прийняті параметри макроекономіки. Наприклад, на відшкодування боргів і сплату процентів витрачатиметься не більше 25% експортних надходжень країни. Також загрози від нього не буде, якщо більшому чи меншому державному боргу протистоїть більший чи менший борг інших країн-дебіторів.

При створенні сприятливих  умов державний борг здатний навіть „працювати” на державу. Це можливо  у тих випадках, коли він зростатиме швидше, ніж ВВП, а обслуговування його здійснюватиметься як за рахунок  накопичення, так і споживання, тобто  за рахунок зниження життєвого рівня населення.  
Разом з тим, якщо державний борг зростає в умовах припинення зростання ВВП або його падіння, то наслідки для країни-боржника можуть бути більш негативними. Накопичення боргів з року в рік в кінцевому результаті може привести країну до боргової кабали, втрати економічної незалежності і політичних позицій у світовому співтоваристві.

Вивчення міжнародного досвіду врегулювання боргових проблем  та аналіз ситуації з державною заборгованістю в Україні засвідчили, що єдино  можливими шляхами виходу із боргової кризи в Україні є:

- припинення обслуговування  державних облігацій, що перебувають  у власності НБУ, та ліквідація  ринку ОВДП;

- часткове переспрямування  здійснюваної грошової емісії  на погашення боргових зобов’язань  Уряду (в розмірі 1,5% до ВВП);

- досягнення первинного  профіциту бюджету обсягом 3,5 - 2,4% до ВВП; 

- скорочення імпорту  споживчих товарів через посилення  тарифного регулювання;  
- здійснення валютного регулювання та задіяння механізмів зупинення втечі капіталів за кордон;

- укладення угод з  кредиторами щодо реструктуризації  заборгованості на умовах зниження  боргового навантаження та застосування  інструментів активного управління  державним боргом.

З метою послаблення  боргового тиску на бюджет і платіжний  баланс Україна має також домагатися укладення угод з кредиторами щодо реструктуризації боргу на умовах зменшення боргових виплат та обміну боргових зобов’язань держави на майнові активи. При цьому варто враховувати багатий світовий досвід урегулювання зовнішньої заборгованості.

Управління зовнішньою заборгованістю ділиться на три стадії: залучення фінансування; розміщення (використання); погашення боргу.

Розмір зовнішніх запозичень безпосередньо залежить від торговельної політики, політики валютних курсів, цінової політики, а також від грошово-кредитної та бюджетно-податкової політики. В свою чергу, рівень зовнішньої заборгованості та умови надання зовнішнього боргу значною мірою визначають характер економічної політики в країні. Традиційним методом зменшення боргу також є його реструктуризація. При реструктуризації боргу умови його обслуговування (процент, сума, строки сплати) переглядаються. Офіційні кредитори допомагають частковим анулюванням боргу; подальшим продовженням термінів дії боргових зобов'язань; зниженням відсотків за обслуговування боргу.