Україна як обєкт міжнародного кредитування

2.2. Свібробітництво Світового банку і України

Світовий банк являє  собою групу споріднених організацій, тому досить часто говорять про групу Світового банку. До неї входять:

• Міжнародний банк реконструкції та розвитку (саме його інколи називають скорочено Світовим банком)

• Міжнародна асоціація розвитку
• Міжнародна фінансова корпорація
• Багатостороння агенція гарантування інвестицій
• Міжнародний центр урегулювання інвестиційних конфліктів.

Офіційні цілі членів Групи Світового банку – зменшення  бідності і підвищення життєвих стандартів країн-членів шляхом сприяння економічному розвитку останніх і залучення ресурсів з розвинутих країн до країн, що розвиваються. Зазначимо, що основна різниця між Світовим банком і МВФ полягає в тому, що МВФ більше концентрує свою увагу на питаннях короткострокової фінансової стабільності в країнах, тоді як Світовий банк зосереджується переважно на середньо – та довгострокових (за терміном реалізації) проектах структурних та галузевих перетворень в економіках країн. Ось чому, коли йдеться про фінансову стабілізацію в Україні, то це питання насамперед стосується діяльності МВФ. Коли ж мова йде про структурні і галузеві реформи, то тут на перший план серед міжнародних фінансових організацій постає Світовий банк, який концентрує свою увагу на перетвореннях на мікро рівні, на питаннях приватизації, дерегуляції галузевих перетворень, сприяє реформуванню енергетичної галузі, сільського господарства, соціального сектора тощо.

Міжнародний банк реконструкції  та розвитку було засновано одночасно з МВФ як частину нової структури в системі організації міжнародного співробітництва на Бреттон-Вудській конференції в 1944 р. МБРР розпочав свою діяльність 25 червня 1946 р, на початку своєї діяльності був призначений стимулювати приватні інвестиції у західноєвропейських країнах після Другої світової війни.

МБРР надає довгострокові  позички країнам-членам та гарантує кредити, які надані цим країнам приватними банками та іншими кредиторами на двосторонній основі. Право брати участь у діяльності банку мають тільки члени МВФ. Право голосу в органах МБРР визначається розміром внеску до його капіталу.

Статутний капітал МБРР формується шляхом підписки держав-членів на його акції. Квоти держав у капіталі банку встановлюються на основі квот у МВФ. За станом на 1 липня 1998 р. статутний капітал МБРР складався з 1581724 акцій номінальною вартістю 0,1 млн. СДР кожна. Загальна сума підписаного капіталу становить 186,4 млрд. дол. Голоси в МБРР, як і в МВФ, розподіляються залежно від розміру внеску. Держава-член має 250 голосів плюс 1 додатковий на кожну придбану нею акцію. Підписка України становить 10 908 акцій (1315,9 млн. дол.), тобто вона має в МБРР 11 158 голосів (0,7% від загальної кількості). Сплачений внесок – 79,3 млн. дол.

Діяльність банку зосереджена  на двох сферах – макроекономічна  стабілізація та інституційні зміни. Активніше  МБРР діє в інституційній сфері: надає допомогу в здійсненні приватизації, зміні форм власності, упровадженні антимонопольних заходів та ін. Позики надаються на 15–20 років, включаючи п'ятирічний термін відстрочення платежів. [26, с 142].

Певна частина кредитів банку надається на розвиток малорентабельних галузей з високим строком окупності витрат, куди приватний капітал не вкладається: інфраструктура, сільське господарство. Але без розвитку цих галузей неможливе економічне будівництво у країнах, що розвиваються. МБРР бере високу плату за кредити – на рівні ринкових умов.

Міжнародна фінансова  корпорація (МФК) була організована у 1959 р. за ініціативою США з метою  заохочування розвитку приватних підприємств  у країнах, що розвиваються. МФК надає  кредити високорентабельним приватним  підприємствам без гарантії уряду на строк від п'яти до 15 років за умови, що частину акцій компанії-позичальники продають МФК. Рівень процентів відповідає процентам, що існують на міжнародних фінансових ринках.

Статутний капітал МФК  створено з внесків країн-членів, їх розмір пропорційний частці їх внесків до МБРР. У МФК беруть участь тільки члени МБРР.

Багатостороння агенція  гарантування інвестицій (БАГІ) здійснює страхування капіталовкладень від  політичного ризику на випадок експропріації, війни, зриву контрактів.

Україна стала членом МБРР з вересня 1992 р., у жовтні 1993 р. вона стала 162 країною  – учасницею МФК, а у 1995 р. –  повним членом БАГІ.

Україна активно співпрацює і з Світовим банком. Портфель проектів, що реалізуються спільно з МБРР в  Україні складається з системних та інвестиційних проектів. За період з 1993 по 2009 рік Україна та МБРР уклали угоди про надання позик на загальну суму більше 5 млрд. дол. США [5].

З липня 2007 року зі Світовим банком запроваджено проведення щоквартальних  переглядів проектного портфелю, що надасть можливість проводити відверті діалоги стосовно поточних проблем в рамках проектів, спільно визначати шляхи для їх своєчасного розв'язання та запобігання у подальшому.

6 грудня 2007 року Рада  виконавчих директорів Світового  банку затвердила нову Стратегію партнерства з Україною на період 2008-2011 років. Стратегія визначає пріоритети діяльності Групи Світового банку в Україні, включаючи кредитування та інвестиції, надання аналітичних і консультаційних послуг і технічної допомоги.

У рамках Стратегії передбачається надання позик на загальну суму від 2 до   6 млрд. дол. США протягом чотирьох років. Нова Стратегія базується на результатах аналізу ключових проблем розвитку України. Як зазначається у Стратегії, аби підтримати сталий розвиток у майбутньому, Україні потрібно:

- поліпшити свою конкурентоспроможність  на міжнародному рівні;

- реформувати свою  систему державних фінансів та  державний сектор для покращення  якості державних послуг і  забезпечення підвищення добробуту  всіх громадян України;

- усунути вади у  галузі управління у державному  і приватному секторах.

2. 3. Регіональні кредитно-фінансові організації (ЄБРР та Україна)

Європейський інвестиційний  банк (ЄІБ) – створений у 1958 р. як фінансова організація ЄС, яка  забезпечує довгострокові позики для сприяння збалансованого і рівномірного розвитку країн Союзу. Метою ЄІБ є спрощене фінансування інвестицій в інфраструктуру чи промислових інвестицій за проектами, які викликають регіональний, галузевий чи загальноєвропейський інтерес. Більше ніж половина загальної суми позик виділяється для інвестицій у виробництво в регіонах, які відстають в індустріальному розвитку чи переживають занепад промисловості, для покращання систем зв’язку та охорони довкілля. Проекти, підтримані позикою ЄІБ, мають найнижчу з можливих відсоткових ставок. Кредити надаються на 20-25 років.

Європейський фонд валютного  співробітництва (ЄФВС) – створений  у 1973 р. в межах європейської валютної системи. Він надає кредити країнам  –членам ЄС для покриття дефіциту платіжного балансу за умови використання ними програми стабілізації економіки, а також виконує функції кредитно-розрахункового обслуговування.

Важливе місце в економіці  України посідають кредити ЄБРР, головна мета яких — кредитування малого та середнього бізнесу. Як правило, фінансові умови кредитів ЄБРР (відсотки, строки погашення, пільговий період тощо) жорсткіші, ніж умови Світового банку та МВФ.

Угоду про створення Європейського банку реконструкції та розвитку було підписано 29 травня 1990 року, яка набула чинності 28 березня 1991 року. Угодою передбачається встановлення тісних контактів банку з Світовим банком та Міжнародним валютним фондом. Перше засідання Ради керуючих ЄБРР відбулось 15 квітня 1991 року.

ЄБРР існує з метою сприяння економічним реформам у країнах Східної Європи та колишнього СРСР. Основними об’єктами кредитування ЄБРР є приватні фірми і державні підприємства, що приватизуються, а також знову створювані компанії, включаючи спільні підприємства з міжнародними інвестиціями. 60% його ресурсів спрямовано на розвиток у цих країнах приватного сектора, а 40% - на розвиток інфраструктури.

Стратегія ЄБРР спрямована на підтримку  структурних та галузевих економічних  реформ, шляхом розвитку конкуренції, приватизації та підприємництва. ЄБРР сприяє розвитку приватного сектора, зміцненню фінансових закладів та правових систем, а також розвитку інфраструктури, яка є необхідною для підтримки приватного сектора. 

Через надання позик та здійснення інвестицій ЄБРР стимулює надходження  до приватного та державного секторів економіки згаданих країн додаткових фінансових ресурсів, допомагає мобілізувати місцевий капітал на реалізацію проектів розвитку національної економіки. 

Проекти, які підтримуються ЄБРР, мають сприяти сталому розвитку економіки країни, бути фінансово самоокупними та екологічно безпечними. 

Україна стала членом ЄБРР у серпні 1992 року після підписання Президентом  України Указу “Про членство України  в Європейському банку реконструкції  і розвитку” № 379/92 від 14 липня 1992 року. Крім цього зазначеним Указом визначено представництво України в керівних органах ЄБРР.   

Пріоритетними сферами фінансування в Україні є конверсія, сільське господарство, приватизація, транспорт, телекомунікації, охорона довкілля, сприяння розвитку банківського сектору. Банк фінансує проекти вартістю не менше 15-17 млн дол., максимальна ставка відсотку – 16-18% річних.

28 лютого 2008 року були підписані  Кредитна угода між Україною  та ЄБРР та Проектна угода  між ЄБРР та НЕК „Укренерго”  за проектом „Будівництво повітряної  лінії 750 кВ Рівненська АЕС - Київська”. Фінансову угоду між Україною та ЄІБ (Проект будівництва високовольтної повітряної лінії 750 кВ Рівненська АЕС – Київська) підписано 20 жовтня 2008 року. Угоду ратифіковано Законом України від 01.04.2009 № 1251-VI) Загальна вартість цього проекту, яка враховує спорудження ПЛ 750 кВ Рівненська АЕС – Київська довжиною 353 км, спорудження заходу ПЛ 750 кВ Хмельницька АЕС – Чорнобильська АЕС на ПС "Київська" довжиною 135 км, розширення ПС "Київська" та встановлення АТ-2 750/330 кВ на ПС "Київська" становить 364 млн. євро, в тому числі кошти позик ЄБРР та ЄІБ – 300 млн. євро (по 150 млн. євро кожний банк). Співфінансування частини цього проекту Українською Стороною (64 млн. євро) забезпечуватиметься за рахунок компанії НЕК "Укренерго". Кредитна угода за проектом була ратифікована Верховною Радою України 29 жовтня 2008 року. 

Обслуговування кредитних ліній  ЄБРР для малого та середнього бізнесу  здійснювало п'ять вітчизняних  комерційних банків-учасників: Приватбанк, Укрінбанк, Укркредитбанк, "Аваль" і "Ва-банк". Одержати позики малі та середні підприємства можуть безпосередньо у банку-учасника.

Стратегія ЄБРР щодо України  з часом змінюється. В перші  роки діяльності представництва ЄБРР в Україні більше уваги приділялося проектам у державному секторі, а також співпраці із спільними підприємствами, створеними великими західними компаніями. Останнім часом дедалі більшого значення набуває співпраця з приватним бізнесом. За період з 2003 по 2011 рік доля проектів в приватному секторі складала 66% (таблиця 2.1.). Сьогодні 57,4 % проектів здійснюються в приватному секторі і 42,6 % — у державному. Проектами охоплена вся територія України. Найвідоміші проекти ЄБРР в Україні — модернізація міжнародного аеропорту «Бориспіль», створення фонду «Україна», поліпшення технічної якості телебачення та телекомунікацій, модернізація річкового флоту, виробництво вантажних автомобілів «ІВЕКО-КРАЗ», заснування Київського міжнародного банку, реконструкція Дніпропетровського олійно-екстракційного заводу тощо. В 1996 р. відкрилася перша кредитна лінія, надана українським комерційним банкам для підтримки малого та середнього підприємництва (МСП). Мінімальна сума кредиту на розвиток приватного підприємництва становила 75 тис. дол., максимальна — 2,5 млн. дол. Кредити надавались на п’ять років. Їх одержали близько 80 малих і середніх підприємств в усіх областях і великих містах України. На початок травня 2011 року портфель ЄБРР в Україні нараховував біля 280 проектів із загальним обсягом фінансування 6,2 млрд євро.

Портфель проектів ЄБРР сконцентрований переважно у  приватному секторі – близько 73% від усього обсягу фінансування – порівняно з 27% у державному секторі. 11% загального обсягу діяльності становлять операції з капіталом, 89% - операції з боргом. Найбільші сектори діяльності ЄБРР в Україні – сектор фінансових установ (27%), агробізнес (20%), промисловість та транспорт (по 15%).

Упродовж десяти років  діяльності ЄБРР в Україні ним  було надано коштів на загальну суму близько 1,3 млрд. евро, велика частина яких - проекти для приватного сектора. За цей період практично всі кредити ЄБРР було ефективно використано, оскільки для кожного проекту, незалежно від того, де він реалізовується - у державному чи приватному секторі - розробляється унікальна фінансова модель і здійснюється регулярний моніторинг використання наданих коштів. На сучасному етапі ЄБРР планує реалізувати низку інфраструктурних проектів у державному секторі. Наприклад, впровадження швидкісного руху поїздів на залізницях України (120 млн. дол. США), що передбачає реконструкцію Бескидського тунелю; планується підписання другого автодорожнього проекту та проекту реконструкції порту Іллічівськ. Найактивніше ЄБРР працює в секторі переробки сільгосппродуктів та у фінансовому секторі. ЄБРР планує й надалі нарощувати обсяги інвестицій в Україну, але інтенсивність цього процесу безпосередньо залежатиме від поліпшення інвестиційного клімату в Україні.

ЄБРР залишається для  України найефективнішим інвестором. Допомога, яку надає ЄБРР, сприяє економічному зростанню, реформуванню та модернізації транспортної галузі, енергетики, енергозбереженню та розвитку муніципальної інфраструктури.   

Отже, співробітництво з міжнародними фінансово-кредитними організаціями  є досить важливим для України, яка  вирішує завдання не тільки інтеграції у світову економіку, а й зміцнення  політичної незалежності та економічної безпеки. Реалії сучасних міжнародних економічних відносин вимагають пошуку взаємоприйнятних компромісів між державами для розв'язання актуальних валютно-фінансових проблем, що мають загальносвітове значення.

Загалом можна виділити такі основні організаційно-економічні напрямки підвищення ефективності використання  кредитів МФКО в Україні: підвищення ефективності організаційно-правового поля, законодавчо-нормативної бази; вдосконалення та розвиток організації залучення, використання і погашення  кредитів МФКО; підвищення економічної ефективності шляхом спрямування кредитів на інвестиції в імпортозамінюючі та експортоспроможні виробництва.