Автор: Пользователь скрыл имя, 11 Мая 2013 в 19:03, курсовая работа
Транспорт - одна з найважливіших галузей національної економіки, ефективне функціонування якої є необхідною умовою стабілізації, структурних перетворень економіки, розвитку зовнішньоекономічної діяльності, задоволення потреб населення та суспільного виробництва у перевезеннях, захисту економічних інтересів України.
Останні десятиріччя характеризуються бурхливим розвитком транспорту. Розвиток і вдосконалення транспорту здійснюється відповідно до національної програми з урахуванням його пріоритету та на основі досягнень науково-технічного прогресу і забезпечується державою.
Вступ 3
Міжнародні транспортні перевезення та ризики при їх здійсненні, шляхи 5 вирішення, міжнародні транспортні союзи
1.1 Міжнародні транспортні перевезення та ризик 5
1.2 Водний транспорт та деякі найважливіщи закони 6
1.3 Автомобільний та залізничний транспорт 9
1.4 Повітряний транспорт 10
2. Транспортні шляхи в Україні 13
2.1 Транспортні коридори України та їх розвиток 13
2.2 Залізничний транспорт в Україні, його рівень та розвиток 14
2.3 Автомобільний транспорт та способи поліпшення його якості, 17
дороги
2.4 Річковий транспорт 20
2.5 Водний транспорт та його розвиток 21
2.6 Морський транспорт та його переваги перед іншими видами 23 транспорту
2.7 Трубопровідний транспорт та його рівень 26
2.7.1 Газотранспортний коридор 26
2.7.2 Нафтотранспортний коридор 29
2.8 Транспортні коридори та шляхи їх розвитку 30
3. Транзитний потенціал України 33
3.1 Транзит в Україні та його розвиток при Європейській інтеграції 33
3.2 Транзит газа та розвиток 38
3.3 Транспорт України та його роль в Європі 44
Висновки 55
Список літератури 57
Погіршення становища України у транзитній сфері може стати незворотнім, особливо у контексті майбутнього її вступу до СОТ.
Транзитні можливості України визначаються, як певна частка загальних пропускних спроможностей транспортної мережі. Технологічні потужності національної транспортної інфраструктури здатні щороку перевозити залізницями більш ніж 1 млрд т вантажів, переробляти в портах понад 160 млн т вантажів та доставляти трубопровідним транспортом близько 200 млн т вуглеводнів. З цих потужностей значна частка орієнтована на виконання транзитних функцій. Наявний транзитний потенціал України, за оцінками експертів, використовується на 70%, а на транспорті загального користування (без трубопроводів) — лише на 50 відсотків.
За останні
сім років обсяг транзитних перевезень
(без авіаційного транспорту) скоротився
на 13,3%, в тому числі нафтопровідним
транспортом — майже вдвічі, автомобільним
— у 1,6 раза (табл. 1). В півтора
раза збільшилися транзитні
Динаміка транзиту нафти
та газу територією України, тис. тонн
В той же час нестабільно завантажуються транзитом річкові порти України. Якщо у 1996.р. тут перероблялося 110 тис. т, то у 1999 р.— всього 13,3 тис. т; у 2001 р.— 163 тис., а в минулому — знову на 72,9 тис. т, або на 45% менше.
Роль авіаційного та річкового транспорту в транзитних перевезеннях незначна, загальнорічні обсяги дорівнюють (2002 р.), відповідно, 0,14 та 25,42 тис. тонн.
Незважаючи на значний потенціал, мережі транспортування нафти і газу України використовуються також не на повну потужність: реальна завантаженість ГТС в останні роки не перевищує 60-70%, нафтотранспортної системи.— 50%, а в 2002 р. була ще значно меншою (при потенціалі на виході в 66 млн т транзит склав усього 27, 4 млн т і скоротився порівно з попереднім роком на 43,7%).
Динаміку транзиту енергоносіїв нафтогазотранспортною системою України за останні 5.років по ділянках та країнах призначення наведено у табл. 2.
Динаміка обсягу транзитних
перевезень територією України
До 1996 р. транзит природного газу становив: 1991 р. — 113,9 млрд куб. м, 1992 р. — 122,9, 1993 р. — 125, 1994 р. — 128,9, 1995 р. — 139,4 млрд куб. м; транзит нафти, відповідно, — 43,1; 41,1; 47,7; 50,6 і 50,2 млн тонн.
Наявні транспортні потоки, що оминають Україну у пошуках більш сприятливих умов перетинання кордонів та митного оформлення вантажів. Адже відомо, що на міжнародних ринках транспортних послуг триває жорстка конкуренція за транзитні потоки. Виграє той, хто проводить активну транзитну політику, що спрямована на розвиток потужностей інфраструктури транзиту, модернізацію рухомого складу, впорядкування процедури переміщення вантажів через кордони, впровадження сучасних технологій перевезень та інформаційного забезпечення.
У більш загальному плані всі причини, що призводять до зменшення транзитного потенціалу України та погіршення використання наявного, можна умовно класифікувати як причини техніко-економічного характеру і причини політичного та правового характеру.
До перших з них належать:
Информация о работе Транспортні артерії України та перспективи їх розвитку