Організація Міжнародного товарно-біржового ринку

 

За умови  погіршення кон’юнктури і зниження попиту більш об’єктивну уяву про  рівень цін дають ціни фактичних  угод.

Залежно від кон’юнктури і взаємовідносин між покупцями і продавцями, між  рівнем довідкових цін і цінами фактичних  угод формуються ціни біржових котирувань, а саме: ціни реального товару (spot price), термінових угод ф’ючерсних цін (futures) на різних товарних біржах світу та за умов різних базисних поставок. Ціни, визначені таким способом, коливаються кількісно.

Коли  при визначенні світової ціни використовуються біржові котирування, це дає змогу об’єктивно аналізувати кон’юнктуру на світових ринках певних товарів на короткостроковий період та розрахувати їх прогнозні рівні на найближчу перспективу. Крім того, в основу аналізу закладаються, згідно міжнародних методик, спів ставні, натуральні та вартісні показники.

Найбільш  об’єктивно рівень світових цін відображає так званий показник питомої вартості товару або питомої ціни, який визначається відношенням загальної вартості реалізованого (експорту) або купленого (імпорту) даного виду товару у всьому світі до його загальних фізичних обсягів.

3. Правила біржових торгів та технологія їх проведення

3.1. Правила біржових торгів та специфіка їх дотримання

 

Правила здійснення біржових операцій називають Регламентом біржі, у  склад якого входить захист комерційних  інтересів усіх учасників  біржових торгів, створення умов для ефективної і чесної праці.

 

В основних розділах біржових правил повідомляється про:

 

1. Порядок проведення біржових торгів. У даному розділі правил регламентуються місце проведення торгів, торгові сесії і години праці.

 

Біржовими сесіями називаються торги в офіційно відведений адміністрацією біржі час, упродовж якого учасники біржових торгів мають право укладати угоди.

Графік  торгів складається з урахуванням  режиму роботи інших бірж, які торгують аналогічними товарами. Це дає змогу  учасникам торгів використовувати  інформацію про ціни на інших ринках, проводити арбітражні операції.

 

2. Види біржових угод. Біржі визначають характер угод, які можуть укладатися на даній біржі. На біржах України укладаються угоди з реальним товаром, цінними паперами і ф’ючерсними контрактами. Біржі визначають стандартні контракти для кожного виду угод, обсяги угод, стандартні дані поставок.

 

3. Біржова інформація. Точна, своєчасна, повна інформація про укладені угоди дає можливість проаналізувати стан ринку, прийняти правильне рішення.

 

 

4. Порядок взаємних розрахунків членів біржі та інших учасників біржової торгівлі. Він визначається взаємними правилами і обов’язками учасників торгів, забезпеченням захисту їхніх інтересів.

 

На сучасних українських біржах оплата біржових контрактів проводиться через біржу до виконання контракту, як продавцем так і покупцем. Підставою для перерахування вартості контракту продавцю є акт прийняття-здавання, зазначеного у контракті товару, підписаний покупцем та продавцем, або письмова згода покупця за передплату.

У випадку ненадання біржі акту прийняття-здавання у визначені  контрактом строки, кошти, що надійшли від платника, повертаються йому біржею протягом 2 –х робочих днів.

У випадку невиконання контракту  винуватець сплачує штраф у встановленому  Біржовим комітетом розмірі на користь  біржі ат сторони, що потерпіла.

Керівники біржі несуть відповідальність за будь-яке порушення правил біржової торгівлі відповідно до Положення про  структурні підрозділи біржі та Посадових  інструкцій.

 

До учасників-членів бірж можуть застосовуватись  санкції у випадку:

 

• Відмови від письмового оформлення біржової угоди;
• Надання недостовірної інформації;
• Невиконання біржового контракту;
• Несплати оформленого біржового контракту;
• Перешкоджання веденню торгів;
• Неявка на торги, коли заявка подана.

 

Види санкцій:

 

• Попередження;
• Позбавлення права участі у торгах (на певний час або назавжди);
• Відмова у реєстрації;
• Штраф;
• Призупинення або позбавлення членства на біржі.

 

Біржовими правилами забороняються  наступні дії учасників-членів біржі:

 

• приховування, притримування членом біржі від відкритого ринку будь-якого розпорядження (доручення) на угоду чи її частину на свою користь чи на користь іншої особи;
• торгівля із самим собою без зміни права власності;
• торгівля брокером за власний рахунок до виконання розпорядження клієнта;
• порушення почерговості виконання замовлень клієнтів, що мають рівні умови придбання товару.

2. Порядок виставлення товарів на торги та їх зняття

 

На біржі існують особливі правила  виставлення та зняття товарів з  біржових торгів. Ці правила вводяться для того, щоб обмежити позабіржовий оборот.

Біржа має прибуток з кожної укладеної  угоди, тому вона зацікавлена у розширенні чисельності учасників торгів і  збільшенні кількості угод.

 

 

 

Порядок виставлення та зняття товарів  з біржових торгів наступний:

 

1. Не пізніше, ніж за 2 дні до початку торгів, брокерські контори подають в Інформаційно-довідковий відділ заявку, тобто пропозицію на продаж товару.
2. При виставленні товару на торги його вартість вказують без урахування суми податку з продажу.
3. Інформація про товари, які виставляються на наступні торги, оприлюднюються на стенді за 24 години до їх початку.
4. Інформація про товари, які виставляються, не на найближчі торги, котирується кожні три дні.
5. Товари, інформація про які не була подана у встановлений строк Інформаційно-довідковим відділом,  до найближчих торгів не допускаються.
6. Зміна інформації, яка вказана в заявці, здійснюється у торговій залі біржі відразу ж після закінчення обговорення пропозиції або протягом трьох годин після закінчення торгів (маклеру повідомляється ціна, з якої почнуться торги на наступний біржовий день).
7. Заявка на продаж товару вилучається з інформаційного табло без згоди брокера після десяти торгів за участю вказаного в ній товару.
8. За день до початку торгів або при вході до торгової зали біржі кожний брокер отримує інформаційний листок, який має перелік видів товарів, що виставлені на торги, у даний біржовий день із вказаними ціною та кількістю пропозицій, номерами брокерських контор, місцями знаходження, умовами розрахунків та строків поставки товарів за кожним пунктом.
9. Брокер, який виявив, що в інформаційному листку неправильно вказаний його товар, повинен до початку торгів повідомити про це маклера, який обслуговує торги, і внести необхідну поправку. Якщо помилки припустився маклер, тоді брокер повинен повідомити про це відповідальному члену Біржового комітету, який знаходиться в торговій залі.

 

3. Особливості біржової мови жестів та жаргону

 

У процесі  формування правил ведення біржових торгів і правил поведінки на них  сформувалась також біржова мова жестів.

Біржові жести – це система умовних знаків (сигналів), поширених у біржовій практиці. Суть їх полягає в зміні положень долонь і пальців брокера, торканні підборіддя і лоба, щоб у такий спосіб позначити вид, ціну і кількість товару, призначеного для купівлі продажу. Є жести, характерні для окремих бірж, але є і універсальні, загальновживані.

Перш  за все, на біржі неможливо обійтись без цифр, адже необхідно називати ціну і кількість товару. Будь-яку  цифру можна показати за допомогою  п’яти пальців.

 

 

Цифри від  одного до п’яти позначають за допомогою  пальців. Піднятих вертикально, а від  шести до дев’яти – витягнутих горизонтально, десятки – торканням  пальців лоба, а сотні – торканням  лоба кулаком.

Біржова торгівля відбувається у формі публічних  торгів за принципом: останній, хто  позитивно відповідає на пропозицію, вважається стороною угоди. Маклер виголошує  пропозицію відповідно до списку номера брокерської контори, що внесла заявку. В цей час брокер, чию пропозицію було виголошено, піднімає вверх праву  руку.

Якщо  він цього не зробить, товар знімається з торгів, а брокер платить штраф  за неявку на торги.

Потім маклер тричі з невеликими паузами повторює названу ним суму. Відповідно брокер в цей час повинен або знижувати  ціну (якщо він покупець), або піднімати (якщо він продавець). Для цього брокер-покупець повинен піднімати вверх ліву руку і, повернувши до себе долоню, показати свою ціну.

Брокер-покупець піднімає праву руку, долонею від  себе і показує пальцями свою ціну. Після кожної зміни пропозиції маклер починає трьохразове повторення нової запропонованої ціни. Останній брокер, який позитивно відповів на пропозицію, вважається стороною угоди. У цьому випадку від знову  піднімає ліву руку відкрито, направленою  до себе долонею, і голосно, щоб було чути маклеру, називає номер своєї  брокерської контори.

 

 

Крім  жестів на біржі є спеціальний  жаргон, використовуючи який одним  словом можна описати доволі складний стан ринку, угоди, охарактеризувати брокерів, дилерів, джобберів, трейдерів.

Особливе  місце у біржовому жаргоні  відводиться термінам, які характеризують рух цін, стан попиту і пропозиції на біржі. В роботі бірж процес встановлення ціни – один із найважливіших. Він  потребує оперативної реакції і  підбору слів, висловів, жестів. Використовувати жаргонні слова і вислови дуже зручно. Хоча б тому, що економиться час для вираження своїх думок і дій на біржі.

 

У світовій практиці біржової торгівлі використовуються наступні жаргонізми:

Бовтанка – безперервні однотипні операції купівлі-продажу цінностей, що здійснюються спекулянтами, які суттєво не впливають на кон’юнктуру ринку, що склалася; незаконна спроба брокера зібрати для себе додаткові суми комісійних шляхом прискореної купівлі-продажу цінних паперів за вказівкою клієнта.

 

Брокер на узбіччі – член старої Ньо-Йоркської напів-офіційної фондової біржі, яка тепер носить назву Американська фондова біржа.

 

В сторону – в США будь-яка ціна угоди або котирування, що не відповідає поточному рівню цін на ринку.

 

Бик – біржовий спекулянт, що грає на підвищенні.

 

В ящику – повідомлення дилера клієнту про одержання від контрагента телеграфного повідомлення про те, що фактична поставка цінних паперів за попередньою угодою виконана.

 

Повітряна яма – нестійка ситуація, пов’язана із раптовим або надзвичайним падінням курсу фондових цінностей, що виходять за межі допустимого відхилення, передбаченого структурою певного портфеля.

 

4.  Біржові угоди

4.1 Зміст біржових угод та їх види

 

Біржова угода  – це взаємна згода про передачу прав і обов’язків щодо біржового товару, яка досягається учасниками торгів у процесі біржового торгу, яка реєструється на біржі у встановленому порядку і відображається у біржовому договорі (контракті).

 

Укладаючи угоди на біржі, необхідно  врахувати наступні її сторони:

• Організаційна, вказує на порядок дій і перераховує документи, які необхідні для укладання угоди;
• Економічна, яка вказує на ціль угоди, її ефективність та ризик, які необхідно враховувати при укладанні угоди;
• Правова, встановлює права і обов’язки сторін угоди і їхню матеріальну відповідальність;
• Етична, відображає суспільне ставлення до угоди, рівень довіри до угоди з біржовим товаром і бажання конкретно взятого (індивідуального) інвестора вкласти свої кошти у нього.

 

 

 

Під час укладання угоди, як правило, оголошуються: назва товару, його кількість  і ціна,  базис поставки, вид  контракту. Решта умов угоди можуть бути комерційною таємницею.

В біржовій практиці розрізняють 2 основні  типи угод: угоди з реальним товаром  і угоди без реального товару, тобто угоди з правами на товар.

При укладанні угоди з реальним товаром продавець зобов’язаний мати товар у наявності і представити  його до поставки у відповідний термін, передбачений у біржовому контракті.

Такі угоди поділяються на кеш-угоду (або спот) і на форвард-угоду.

 

Кеш-угода – це угода з наявним товаром. У цьому випадку продавець повинен поставити свій товар на біржовий склад і отримати спеціальне складське свідоцтво – варрант. До покупця варрант перейде після укладення угоди, за ним він отримає товар з біржового складу. За даного виду термін поставки товару зі складу покупцю визначається біржовими правилами від 1 до 15 днів.