Інституціоналізація глобального економічного розвитку

11. Гайдай Ю.В. Формування регулятивної функції наддержавних структур управління в умовах глобалізації // Матеріали ІІ Міжнародної науково-практичної конференції «Науковий потенціал світу - 2005». – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2005. – С. 47-51 (0,26 д.а.).

12. Гайдай Ю.В. Вдосконалення інституційного інструментарію як  передумова формування зони вільної торгівлі між Україною та ЄС // Збірник матеріалів ІХ міжнародної науково-практичної конференції «Моделі та стратегії євроінтеграції України: економічний і правовий аспекти». – К.: УАЗТ, 2006. – С. 186-188 (0,14 д.а.).

13. Гайдай Ю.В. Інституційні  важелі оптимізації інвестиційного  клімату як передумови  формування  зони вільної торгівлі між  Україною та ЄС // Збірник матеріалів  міжнародної науково-практичної  конференції «На Схід і Південь від ЄС: проблеми формування спільного європейського економічного простору». – К.: КНЕУ ім. Вадима Гетьмана, 2006. – С. 191-195 (0,29 д.а.).

14. Гайдай Ю.В. Трансформаційний  потенціал економічних протиріч  сучасного етапу глобалізації // Матеріали ІІІ Всеукраїнської науково-практичної конференції студентів, аспірантів і молодих вчених «Проблеми глобалізації та моделі стійкого розвитку економіки». – Луганськ, 2007. – С. 26-31 (0,26 д.а.).

АНОТАЦІЯ

Гайдай  Ю.В. Інституціоналізація глобального економічного розвитку. - Рукопис.

Дисертація  на  здобуття наукового ступеня  кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.02 – світове господарство і  міжнародні економічні  відносини. ДВНЗ «Київський національний економічний  університет імені Вадима Гетьмана», Київ, 2007.  

Дисертація  присвячена дослідженню еволюції становлення  та розвитку інституційної системи  економічної глобалізації. За критерієм  пануючого типу регуляторів глобальної економіки виокремлено етапи  розвитку її міжнародних інститутів. Значну увагу приділено обґрунтуванню теоретичної моделі інституціоналізації глобального економічного розвитку в умовах його багатополярності, яка розкриває системний характер зв’язків між інститутами різних рівнів і типів. Розвинуто сучасні підходи до визначення категорії «глобалізація» та парадигмальні засади, на яких базується формування глобальної економіки.

На основі факторного аналізу ефективності діяльності міжнародних  інститутів проведено їх класифікацію, виявлено «вузькі місця» сучасної інституційної  системи економічної глобалізації та обґрунтовано напрями її розвитку. Розкрито сутність категорії «глобальний ринок» і доведено його конституюючу роль у формуванні цілісної ієрархічно-субординованої інституційної системи глобальної економіки.

 На основі  кількісних та якісних показників оцінено ступінь глобалізованості національних товарних ринків, доведено визначальну роль реальних показників в оцінці якісного рівня інтегрованості держави у світовий економічний простір. Досліджено роль ТНК і університетів, як ключових інститутів постіндустріального суспільства, у глобальному економічному розвитку та уточнено характеристики і пріоритетні напрямки діяльності міжнародних неурядових організацій.

Ключові слова: інституціоналізація, глобальний економічний розвиток, інститут, глобалізація, глобальний ринок, структурно-функціональна оптимізація інституційної системи.

АННОТАЦИЯ

Гайдай  Ю.В.  Институционализация глобального экономического развития.- Рукопись.

Диссертация на соискания  научной степени кандидата экономических   наук по специальности 08.00.02 – мировое хозяйство и международные экономические отношения». ГВУЗ «Киевский национальный экономический университет имени Вадима Гетьмана», Киев, 2007. 

Диссертационная работа посвящена  исследованию эволюции становления  и развития институциональной системы экономической глобализации. По критерию господствующего типа регуляторов глобальной экономики выделены этапы развития ее международных институтов. Автор обосновывает теоретическую модель институционализации глобального экономического развития в условиях его многополярности, которая, органически объединяя институты разных уровней и типов, раскрывает системный характер взаимосвязей между ними и отражает степень и иерархию функциональных и организационных компетенций главных субъектов глобальной экономической системы. Выявлены «узкие места» современной институциональной системы глобального экономического развития и обосновано необходимость ее развития и совершенствования через создание новых институтов, модернизацию действующих, а также применение более гибкого и мобильного инструментария и транспарентных методов глобального экономического  сотрудничества, усиления функций контроля и надзора за  деятельностью основных участников глобального рынка.

Значительное внимание уделено  исследованию современных подходов к определению категории «глобализация» как высшей степени интернационализации национальных отношений и постепенного утверждения в качестве господствующих общецивилизационных принципов, норм и ценностей в системе общественных отношений, которые регулируются международными институтами глобального типа, которое отличается от существующих определений системным характером и выделением ведущей роли институционального компонента.

В диссертации  исследован глобальный рынок как  базовая субстанция глобальной экономики и обоснована его конституирующая роль в формировании целостной иерархически-субординированной институциональной системы, которая обеспечивает реализацию его функций (формирование глобального спроса и глобального предложения, интернациональной цены, условий глобальной конкуренции и развитие глобальной инфраструктуры). В авторской интерпретации категория «глобальный рынок» квалифицируется как регулируемая институтами глобального экономического развития совокупность экономических отношений между субъектами глобальной экономической системы по поводу организации обмена материальными и нематериальными продуктами в соответствии с законами товарного производства.

Усовершенствована трактовка  содержания категории «институт» за счет таких качественно новых его функций, как судсидиарность, директивность, реализация интересов международного государственно-монополистического капитала, регуляция глобальных диспропорций, участие в решении глобальных проблем человечества и т.д., что присуще институциональным структурам глобального типа.

На основе количественных и качественных показателей в  работе оценивается степень глобализированности  национальных товарных рынков. Исходя из полученных результатов, диссертантом обосновывается определяющая роль реальных показателей в оценке качественного уровня интегрированности государств в мировое экономическое пространство.

Значительное внимание уделено  исследованию роли ТНК и университетов, как ключевых институтов постиндустриального общества, в глобальном экономическом развитии, которые являются основными продуцентами материальных и нематериальных благ, инновационных продуктов, знаний и технологий, и определяют ведущие тренды мирохозяйственного развития благодаря концентрации финансового, технологического, кадрового и интеллектуального ресурсов, а также монопольного права их перераспределения на мировой экономической карте.

Ключевые  слова: институционализация, глобальное экономическое развитие, институт, глобализация, глобальный рынок, структурно-функциональная оптимизация институционной системы.

ANNOTATION

Gayday Y.V. The institutionalization of global economic development.- The Manuscript. 

The dissertation for applying of economic sciences degree in specialty  08.00.02 - world economy and international economic relations.-SHEE «Vadym Hetman Kyiv National Economic University», Kyiv, 2007.

The dissertation is devoted to the research of evolution development of the  institutional system of economic globalization. On the bases of the criterion of key type of  the global economy regulators the author has selected the stages of its international institutes. Considerable attention is paid to grounding of the theoretical model of the global economic development institutionalization. Modern approaches to the definition of the category «globalization» have been developed.

On the basis of factor analysis of efficiency of international institutions activity the classification of such institutions has been done as well as their «bottlenecks»  and the directions of their improving have been grounded. The essence of the category «global market» has been qualified as a  totality of economic relationships between the subjects of the global economy in connection with material and immaterial objects exchange regulated by the institutions of the global economic development. 

On the basis of quantitative and qualitative indexes the degree of globalization of the national commodity markets has been characterized. The determining role of the real indexes in estimation of qualitative level of integration of the national economies in the global economic space has been grounded. The leading role of the transnational companies  and universities as the leading institutions in the postindustrial societies has been proved. The priorities in activity of nongovernmental organizations have been determined.

Keywords: institutionalization, global economic development, institute, globalization, global market, structural and functional optimization of the institutional system.