Інституціоналізація глобального економічного розвитку

Автор: Пользователь скрыл имя, 21 Февраля 2013 в 23:09, автореферат

Описание работы

Актуальність теми. Сучасний етап розвитку людської цивілізації характеризується, з одного боку, нарощенням інтеграційних тенденцій у світовому господарстві, поглибленням інтернаціоналізації виробництва та обміну, уніфікацією національних, економічних і соціальних стандартів, а, з другого, - ускладненням багаторівневих взаємозв’язків між суб’єктами глобальної економічної системи та виникненням нових суперечностей між ними. Це вимагає передусім якісного вдосконалення та структурно-функціональної оптимізації діючої нині системи інституціонального забезпечення глобального економічного розвитку, оскільки в останні два десятиріччя все більшого прояву набуває відставання регуляторних механізмів від динаміки та масштабів глобальних трансформацій.

Работа содержит 1 файл

Gayday.doc

— 174.00 Кб (Скачать)


ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

«КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ  ВАДИМА ГЕТЬМАНА»

 

 

 

 

ГАЙДАЙ ЮЛІЯ ВІКТОРІВНА

 

 

 

УДК 339.9:330.34

 

 

 

 

 

ІНСТИТУЦІОНАЛІЗАЦІЯ  ГЛОБАЛЬНОГО ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ

 

 

 

 

 

 

Спеціальність 08.00.02 - Світове  господарство і міжнародні економічні  відносини

 

 

 

 

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації  на здобуття наукового ступеня 

кандидата економічних  наук

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Київ-2007 

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано на кафедрі  міжнародної економіки ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» Міністерства освіти і науки  України, м. Київ.  

 

 

Науковий керівник                     доктор економічних наук, професор

                                                      ПОРУЧНИК Анатолій Михайлович,

                                                      ДВНЗ «Київський національний  економічний 

                                                      університет імені Вадима Гетьмана»,

                                                      завідувач кафедри міжнародної економіки

 

 

Офіційні опоненти                      доктор економічних наук, професор

                                                      ФІЛІПЕНКО Антон Сергійович,

                                                      Інститут міжнародних відносин     

                                                      Київського національного університету 

                                                      імені Тараса Шевченка,                                                        

                                                      завідувач кафедри світового господарства 

                                                      і міжнародних економічних відносин

 

 

                                                      кандидат економічних наук,   

                                                      ОЛЕФІР Анна  Олександрівна,

                                                      ДВНЗ «Київський національний  економічний 

                                                      університет імені Вадима Гетьмана»,

                                                      доцент кафедри міжнародної торгівлі 

 

 

Захист відбудеться « 14 » грудня 2007 року о 14 годині на засіданні  спеціалізованої вченої ради Д 26.006.02 у ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» за адресою: 03680, м. Київ, проспект  Перемоги, 54\1, ауд. 203.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці ДВНЗ «Київський національний  економічний   університет  імені  Вадима  Гетьмана»  за адресою:   03113,   м.  Київ, вул. Дегтярівська, 49 г, ауд. 601.

 

 

Автореферат розіслано  « 14 » листопада 2007 року.

 

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

доктор економічних наук,

професор                                                                                        Л.Л.Антонюк    

 

 

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

 

Актуальність теми. Сучасний етап розвитку людської цивілізації характеризується, з одного боку, нарощенням інтеграційних тенденцій у світовому господарстві, поглибленням інтернаціоналізації виробництва та обміну, уніфікацією національних, економічних і соціальних стандартів, а, з другого, - ускладненням багаторівневих взаємозв’язків між суб’єктами глобальної економічної системи та виникненням нових суперечностей між ними. Це вимагає передусім якісного вдосконалення та структурно-функціональної оптимізації діючої нині системи інституціонального забезпечення глобального економічного розвитку, оскільки в останні два десятиріччя все більшого прояву набуває відставання регуляторних механізмів від динаміки та масштабів глобальних трансформацій. Зокрема, вони є неадекватними зростаючим потребам  цілеупорядкування інвестиційних, товарних, інформаційних, капітальних і людських потоків, яке б відповідало сучасному рівню глобалізації світогосподарських зв’язків та сприяло гармонізації інтересів основних акторів міжнародних економічних відносин.

Такий нелінійний і водночас системний  характер розвитку світогосподарських процесів обумовлює надзвичайну  актуальність досліджуваної теми, ставить  перед науковцями та політиками завдання глибокого теоретичного осмислення закономірностей функціонування інститутів національного, міждержавного і наднаціонального рівнів та шляхів формування цілісної глобальної регуляторної системи на основі нових парадигмальних засад.

Теоретичні основи генезису та еволюції інституціональної структури економічного розвитку держав та їх регіональних угруповань, специфіки функціонування різних видів  і рівнів інститутів, фактори й  умови їх ефективної діяльності та стимулюючого впливу на суспільний прогрес, розкрито в працях таких зарубіжних і українських вчених як: Л.Антонюк, А.Алчіяна, Дж.Айрона, Т.Бека, О.Білоруса, О.Вільямсона, Т.Веблена, В.Гамільтона, Дж.Гобсона, Дж.Гелбрейта, Д.Кауфмана,  Дж.Коммонса, Р.Коуза, Г.Кларка, А.Кредісова, Д.Лук’яненка, З.Луцишин,  В.Мітчелла, О.Мозгового, Д.Норта, Є.Новицького, А.Олефір, Є.Панченка, Ю.Пахомова, А.Поручника, А.Рум’янцева, Л.Руденко, В.Рокочої, С.Сіденко, С.Степаненка, Я.Тінбергена, Р.Фрімана, А.Філіпенка, Р.Хейлброннера, Т.Циганкової, В.Чужикова, Й.Шумпетера, В.Якубенко та інших.

Разом з тим, в науковій літературі на сьогодні недостатньо повно розкрито методологічні аспекти модифікації  системи інститутів, їх сутності та ієрархічної структури за умов формування глобальної моделі економічного розвитку. Вимагають подальшого теоретичного обґрунтування шляхи і механізми вдосконалення організаційної побудови та диверсифікації форм і методів їх діяльності, вдосконалення методик оцінки ефективності функціонування міжнародних інститутів.

Таким чином, комплексне дослідження процесів інституціоналізації глобального економічного розвитку є важливим, як в теоретичному, так і практичному плані, що обумовило вибір теми дисертації, її мету та завдання.

 

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційну роботу виконано згідно плану науково-дослідних робіт кафедри міжнародної економіки ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» в рамках міжкафедральних науково-дослідних тем: «Управління міжнародною конкурентоспроможністю в умовах глобалізації економічного розвитку» (номер державної реєстрації 0101U002948) і «Ресурси і моделі глобального економічного розвитку» (номер державної реєстрації 0106U004357) факультету міжнародної економіки і менеджменту. Автором особисто підготовлено розділи «Теоретична модель інституціоналізації глобального економічного розвитку в умовах його багатополярності» і «Універсалізація міжнародних інститутів регулювання товарних ринків».

Мета  і завдання дослідження. Метою дисертації є комплексне дослідження процесів інституціоналізації міжнародної економічної системи, факторів і умов модифікації інститутів світового господарства на сучасному етапі, а також  обґрунтування напрямків їх структурно-функціональної  оптимізації за невизначеності і суперечливості глобального економічного розвитку.

Виходячи з мети дослідження, у роботі поставлено такі конкретні  завдання:

  •  розкрити фактори, рушійні сили та еволюцію становлення глобальної економіки з визначенням ролі її інституційного компоненту;
  • з’ясувати умови та чинники  модифікації інституційної системи світового господарства  на сучасному етапі його розвитку;
  • класифікувати систему міжнародних інститутів та охарактеризувати її сучасну ієрархічну структуру;
  • оцінити ефективність функціонування міжнародних економічних та суспільних інститутів за  критерієм їх відповідності глобальним викликам;
  • обґрунтувати напрямки вдосконалення глобальної інституційної системи для забезпечення стійкого розвитку світової економіки.

Об’єктом  дослідження є процеси інституціоналізації глобального економічного розвитку.

Предметом дослідження є умови та чинники розвитку інституційної системи світового господарства за умов глобалізації.

Методи  дослідження. Дисертаційне дослідження базується на використанні принципу єдності теорії і практики, прогнозуванні розвитку економічних процесів на основі методу наукової абстракції, загального та часткового. Методологічною основою дисертації є історико-логічний метод (при дослідженні категорії «інститут», еволюції становлення та розвитку інституційної системи економічної глобалізації та класифікації теорій, які розкривають її сутність: п.1.1, 1.2, 1.3); системно-структурний аналіз економічних процесів та явищ (при класифікації міжнародних інститутів, обґрунтуванні теоретичної моделі інституціоналізації глобального економічного розвитку: п.1.3, 3.1.); аналіз та  синтез (при оцінці ефективності діяльності міжнародних інститутів, з’ясуванні ролі ТНК, університетів та неурядових організацій у сучасній інституційній системі глобального економічного розвитку: п. 2.3, 3.1, 3.2); метод кількісного та якісного порівнянь (при оцінці ступеня глобалізованості національних товарних ринків за номінальниим та реальними показниками: п.2.1); експертних оцінок та прогнозний (при обґрунтуванні напрямків формування системи глобального менеджменту та визначення її основних інституційних компонентів: п.3.3) статистичний та графічний методи (під час обробки і узагальнення статистичних даних та їх відображення у найбільш інформативній формі – таблиці, рисунки, діаграми, тощо: п.1.1,1.2, 1.3, 1.4, 2.1, 2.2, 2.3, 2.4, 3.1, 3.2, 3.3).

Джерельною  та статистичною базою роботи бути монографічні дослідження вітчизняних  і зарубіжних економістів, матеріали  міжнародних організацій (ЮНКТАД, СОТ, МВФ, групи Світового банку, БМР, ОЕСР), результати наукових досліджень Національного інституту стратегічних досліджень, Інституту світової економіки і міжнародних відносин НАН України, Національного інституту проблем міжнародної безпеки, офіційні публікації Європейської Комісії, Національного бюро економічних досліджень США, Союзу міжнародних асоціацій, Комісії з глобального управління та ін.

Наукова новизна одержаних результатів дисертації полягає у розкритті автором циклічного характеру глобального економічного розвитку та еволюції його інституційного забезпечення; шляхів і напрямків структурно-функціонального реформування міжнародних інститутів як ключової умови ефективного функціонування глобальної економічної системи.

Нові наукові положення, отримані особисто автором, які виносяться на захист,  полягають у наступному:

Вперше одержано:

– розкрито еволюцію становлення та розвитку інституційної  системи економічної глобалізації з виокремленням, за критерієм пануючого  типу регуляторів глобальної економіки, чотирьох її етапів: І етап (1870–1914рр.) – домінування мікрорівневих регуляторів; ІІ етап (1914–1945рр.) – превалювання двосторонніх міждержавних інститутів регулювання; ІІІ етап (1945–1980рр.) – поява багатосторонніх міждержавних інтеграційних органів управління та наднаціональних інститутів; IV етап (з 1980 р. і дотепер) – формування системи глобального менеджменту;

– обґрунтовано сучасну теоретичну модель інституціоналізації  глобального економічного розвитку в умовах його багатополярності, яка  розкриває системний характер зв’язків між інститутами різних рівнів і типів та відображає ступінь та ієрархію функціональних і організаційних компетенцій головних суб’єктів глобальної економічної системи. Виявлено «вузькі місця» даної системи і доведено необхідність її розвитку та вдосконалення через створення нових інститутів, модернізацію діючих, а також застосування більш гнучкого і мобільного інструментарію та транспарентних методів глобального економічного  співробітництва, посилення функцій контролю й нагляду за основними учасниками глобального ринку;

– доведено конституюючу роль глобального ринку, як базової  субстанції глобальної економіки, у  формуванні цілісної ієрархічно-субординованої інституційної системи, яка забезпечує реалізацію його функцій (формування глобального  попиту і глобальної пропозиції, інтернаціональної ціни, умов глобальної конкуренції та розвиток глобальної інфраструктури). В авторській інтерпретації категорія «глобальний ринок» кваліфікується як регульована інститутами глобального економічного розвитку сукупність економічних відносин між суб’єктами глобальної економічної системи з приводу організації обміну матеріальними і нематеріальними продуктами відповідно до законів товарного виробництва.

Удосконалено:

  • трактування змісту категорії «інститут» за рахунок таких якісно нових його функцій як судсидіарність, директивність, реалізація інтересів міжнародного державно-монополістичного капіталу, регулювання глобальних диспропорцій, участь у вирішенні глобальних проблем людства тощо, що притаманні інституційним структурам глобального типу;
  • факторний аналіз ефективності діяльності міжнародних інститутів за критеріями їх внеску в соціально-економічний прогрес людства, підтримку світової економічної рівноваги, вирішення глобальних проблем, формування загальноцивілізаційних норм, стандартів і цінностей, що дозволило автору виокремити інститути конструктивістського, прагматичного та обструкціоністського типів;
  • систему критеріїв оцінки ступеня глобалізованості національних товарних ринків за рахунок їх поділу на дві групи: номінальні та реальні. На думку автора, загальноприйняті у міжнародній статистиці номінальні критерії (обсяги експорту та імпорту товарів і послуг, зовнішньоекономічна квота, сальдо торговельного балансу, сальдо послуг і некомерційних операцій та ін.) відображають кількісні параметри участі країни у глобальному поділі праці, тоді як реальні критерії (структура експорту та імпорту, вплив зовнішньої торгівлі на стан економічної безпеки держави, вплив зовнішньоторговельних відносин на технологічний розвиток країни та ін.) дозволяють оцінити якісний рівень інтегрованості держави у світовий економічний простір та її вплив на економічний розвиток країни.

Информация о работе Інституціоналізація глобального економічного розвитку