Міжнародний валютний фонд: виникнення, призначення, функції та роль

 Відповідно до статутних  положень співпраця з МВФ буде  продовжена у сфері валютної  політики [18, с.185].

І, останнє. Конструктивна співпраця України з МВФ вимагає від національного уряду більшої відкритості й готовності до дискусій щодо базових фінансово-економічних і політичних заходів. Як свідчить світовий досвід, взаємовідносини з керівництвом Фонду спонукає українських політиків і вітчизняних економістів-аналітиків набагато інтенсивніше використовувати сучасну методику та інструментарій фінансово-економічного аналізу.

Уряд України повинен пам’ятати, що Міжнародний валютний фонд - це не благодійна організація і проблемою є те , що він становить вимоги не тільки економічного, але й часто політичного характеру. І якщо країна має високу заборгованість перед МВФ, то вона вже не цілком самостійна в своїй економічній політиці; вона перебуває під постійним контролем Фонду й повинна виконувати його рекомендації. Неефективне користування коштами МВФ може поставити під загрозу економічну незалежність країни

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ

На основі моєї курсової роботи, я  можу зробити такі висновки:

1. Головне призначення МВФ регулювання валютно-кредитних відносин між державами членами і надання їм фінансової допомоги при валютних ускладненнях, що викликані дефіцитом платіжного балансу, шляхом надання коротко і середньо термінових кредитів у іноземній валюті
2. Завдяки членству в МВФ України може отримувати досить вагомі кредити для структурної перебудови економіки, стабілізації валюти і залучати іноземні інвестиції
3. Будучи провідною міжнародною фінансовою інституцією, МВФ здійснює постійний нагляд і спостереження за світовою економікою. Він формує значний масив інформації як у цілому по світовій економіці, так і в розрізі окремих країн
4. Взаємовідносини України з МВФ є вкрай важливими не тільки для поточного стану розвитку держави, але й можливостей побудови довгострокової моделі стійкого економічного розвитку
5. Можна стверджувати, що довіра МВФ до України зросла, адже кредити, надані Україні від МВФ у період 2008-2010 років, на багато більше раз перевищує всі запозичення, що надійшли від МВФ за період з 1992 по 2008 роки. Отримані кредити від фінансових організацій необхідні нашій державі для подолання кризи.
6. Для покращення  відносин України з МВФ необхідно: виконувати вимоги МВФ, необхідні для надання позики; контролювати ефективність використанням коштів МВФ;  провести ефективну низку реформ; прийняти законодавчі акти які підвищили б ефективність використання коштів кредиту; необхідно здійснювати контроль, щоб кошти, які виділяються МВФ, прямували на рішення соціально-економічних проблем і пом'якшення наслідків кризисних явищ.

Розглянувши відносини України з МВФ можна зробити як позитивні так і негативні висновки. З однієї сторони інтенсивне залучення іноземних кредитів закономірно призводить до зростання зовнішнього державного  боргу, проте відмова від цих кредитів призведе до ускладнення економічної ситуації в Україні.

Україна і МВФ співпрацюють уже  досить давно, саме тому для України  є перспективно співпрацювати із організацією такого масштабу, тим  паче, що МВФ не стоїть на місці, а  розробляє такі механізми і рекомендації, які б допомогли Україні  ефективно знищити всі наслідки кризи.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список  використаних джерел

1. Закон України «Про вступ України до Міжнародного валютного фонду, Міжнародного банку реконструкції та розвитку, Міжнародної фінансової корпорації, Міжнародної асоціації розвитку та Багатостороннього агентства по гарантіях інвестицій» від 3 червня 1992 р. № 2402-XII – Режим доступу: – http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=2402-12
2. Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність» від 16 квітня 1991 року № 959-XII. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=959-12
3. Статьи соглашения Международного Валютного Фонду – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=995_921
4. Боринець С. Я. Міжнародні валютно-фінансові відносини: Підручник. – 3-є вид., стереот. – К.: Т-во «Знання», КОО, 2001. – 349 с.
5. Бутук О.І. Валютно-фінансові відносини: Навчальний посібник.-К.: Знання,2006.-349с
6. Виходцев О.Г. Реформа світової фінансової системи під егідою МВФ // Матеріали секції „Шляхи вдосконалення зовнішньоекономічної діяльності ”. - Донецьк, 2006. - Том І. – с.60
7. Галабуда Г. Україна і МВФ: досвід і перспективи співпраці // Економіст //.-2003.- №8.- с. 6
8. Геєць В. П. Економіка України: стратегія і політика довгострокового розвитку / В.П. Гаєць – Київ: Знання, 2003. – 278 с.Донецьк, 2006. - Том І. – 60 с.
9. Івасів Б. С. Гроші та кредит: Підручник. – Вид. 2-е, змін. й доп. – Тер-

нопіль: Карт-бланш, 2005. – 505 с.

10. Климко Г.Н., Блешмудт П.П. Співробітництво України з міжнародними фінансовими організаціями.// Фінанси України. - 2000. - №11
11. Клифт Дж. История создания МВФ // Международный валютный фонд. 2004. – Режим доступу http://www.un.org/ru/ecosoc/imf/whatr.pdf
12. Колосова В.П. Кредитування економіки України міжнародними інститутами // Фінанси України. - 2000. - № 7
13. Міщенко В.І. Шляхи подолання фінансової економічної кризи в 
    Україні // Вісник НБУ. - №2. - 2009. С. 3-7.
14. Романенко О. Р. Фінанси: Навч.-метод. посіб. — К.: КНЕУ, 2003. — 387 с
15. Рогач О.І., Амалян Н.Д., Боринець С.Я. Міжнародні фінанси-  Київ, 2003. – 472 с.
16. Салтинський В.В. Особливості організації кредитування національних економік Міжнародним валютним фондом//Фінанси України. – 2009. – 32. – С. 65-67.
17. Сєкарєва І.А. Платіжний баланс України, 2011-67 с.
18. Сєкарєва І.А. Платіжний баланс України, 2006-79 с.
19. Філіпенко А.С.,  Боринець С.Я., Вергун В.А. Міжнародні економічні відносини: Сучасні міжнародні економічні відносини / А.С. Філіпенко, С.Я. Боринець, В.А. Вергун — К., 2009. — 255 с
20. Чарлз В. Л. Міжнародний бізнес / В.Л. Чарлз — Київ, 2004. – 529 с.
21. Влияние мирового финансового кризиса на Украину – Режим доступу: – http://www.analitik.org.ua/current-comment/economy/48d793e16b8bb/
22. Довідка про стан та перспективи співробітництва України з МВФ http://www.mfa.gov.ua
23. Довідка про стан та перспективи співробітництва України з МВФ – Режим доступу: – http://www.mfa.gov.ua/mfa/ua/publication/content/2932.htm.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ДОДАТКИ

Додатки до розділу 1

Рис. 1.1 Організаційна структура МВФ (станом на 2010 р.)

 

ДОДАТОК Б

Таблиця 1.2

Країни – члени МВФ з найбільшими  квотами, млн. СПЗ

№	Країна	Квота	% до підсумку
1	США	37 149,3	17,7
2	Японія	13 312,8	6,3
3	Німеччина	12 008,2	6,2
4	Велика Британія	10 738,5	5,1
5	Франція	10 738,5	5,1
6	Італія	7 055,5	3,6
7	Саудівська Аравія	6 985,5	3,3
8	Канада	6 369,2	3,03
9	Росія	5 945,4	2,8
10	Нідерланди	5 162,4	2,5
11	Китай	4 687,2	2,2
12	Бельгія	4 605,2	2,2
13	Індія	4 158,2	1,98
14	Швейцарія	3 458,5	1,6
15	Австралія	3 236,4	1,5
16	Бразилія	3036,1	1,4
…
31	Україна	1 372,0	0,653

 

 

 

 

ДОДАТОК В

Таблиця 1.3

Загальний перегляд квот, станом на березень 2011 р.

Перегляд квот	Дата прийняття рішення	Загальне збільшення квот, %
Перший п’ятирічний	Збільшення не запропоновано	-
Другий п’ятирічний (1958/1959) (за рамками п’ятирічного  перегляду)	Збільшення не запропоновано Лютий та Квітень 1959 р.	- 60,7
Третій п’ятирічний	Збільшення не запропоновано	-
Четвертий п’ятирічний	Березень 1965 р.	30,7
П’ятий п’ятирічний	Лютий 1970 р.	35,4
Шостий п’ятирічний	Березень 1976 р.	33,6
Сьомий п’ятирічний	Грудень 1978 р.	50,9
Восьмий п’ятирічний	Березень 1983 р.	47,5
Дев’ятий п’ятирічний	Липень 1990 р.	50,0
Десятий п’ятирічний	Збільшення не запропоновано	-
Одинадцятий п’ятирічний	Січень 1998 р.	45,0
Дванадцятий п’ятирічний	Збільшення не запропоновано	-
Тринадцятий п’ятирічний	Збільшення не запропоновано	-
Чотирнадцятий п’ятирічний		100,0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додатки до розділу 2

ДОДАТОК А

Таблиця 2.1

Характеристика фінансової допомоги Україні від МВФ.

Вид допомоги	Основна характеристика
Системна трансформаційна позика	Механізм запроваджений для країн з перехідною економікою  для підтримки платіжного балансу
Програма Stand-by	Кредит для фінансування дефіциту платіжного балансу. Є кредитною  лінією, кожна черга якої надається  країні-позичальниці в разі виконання  нею певних умов МВФ.
Програма розширеного фінансування	Використовується тоді коли фонд підтримує середньострокові програми шляхом домовленості про розширене фінансування з метою подолання труднощів з платіжним балансом. Позика в рамках програми ЕFF надається державам які здійснюють кардинальні структурні реформи свого народного господарстваПеревагою кредитування в рамках Програми є те, що кошти надаються на тривалий строк (термін погашення - 10 років з відстрочкою сплати основної суми боргу на 5 років), у більшому обсязі (загальний обсяг позики складає 2,226 млрд. доларів США) та під невеликі відсотки (до 7% річних).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додатки до розділу 3

ДОДАТОК А

Таблиця 3.1

Головні вимоги МВФ для України  за період 2010-2011 рік

Реформи у соціальному секторі

зменшення дефіциту Пенсіонного фонду шляхом проведення реформи у сфері пенсійного забезпечення; вирівнювання балансу НАК «Нафтогаз України» шляхом регулярного підвищення вартості житлово-комунальних послуг залежно від вартості імпортного блакитного палива  ; скасування мораторію на стягнення пені за неплатежі по квартплаті; заморожування зарплат в державному секторі, також скорочення чисельності державних службовців.

Фінансово-економічний блок реформ

прийняття оновленого Податкового кодексу з метою збільшення рівня податкового навантаження на малий і середній бізнес, і, зокрема, впровадження єдиного соціального внеску; зміцнення кредитно-банківської системи и посилення автономності НБУ; пом’якшення регулювання обмінного курсу гривні; скорочення бюджетного дефіциту; “трансформація” соціальних бюджетних витрат у капітальні інвестиції; ліквідація дефіциту НАК «Нафтогаз України» на протязі 2011 року; підвищення акцизу на бензин, тютюн і алкогольні напої; скасування 1%-ного збору з операцій купівлі та продажу безготівкової іноземної валюти; погашення боргів на ПДВ перед експортерами; зменшення ступеню державної підтримки для ключових галузей реального сектору економіки, і, зокрема, скасування пільгових цін на газ для цукрової хімічної промисловості, а також металургії; скорочення надання державних “кредитних” гарантій; зниження бюджетних витрат на підтримку націоналізованих комерційних банків.