Міжнародний валютний фонд: виникнення, призначення, функції та роль

Рис. 2.1 Динаміка зовнішнього боргу  України, млн.. дол.. США

За звітний період відбулося  зростання заборгованості у:

• секторі державного управління - на 5847 млн. дол. США;
• секторів органів грошово-кредитного регулювання – на 1485 млн. дол. США;
• інших секторах – на 2186 млн. дол. США;
• у секторі прямих інвестицій – на 829 млн. дол. США ;

Та скорочення у банківському секторі  на 8610 млн. дол. США.

2.2 Вплив фінансової кризи на відносини України з міжнародними фінансовими організаціями

Світова фінансова криза набула масштабного характеру і стала  серйозним викликом для багатьох країн світу, в тому числі й  для України. Незважаючи на те, що протягом останніх років в економіці України  відбувалося накопичення низки ризиків, зумовлених передусім макроекономічними чинниками, вітчизняні суб’єкти господарювання виявилися не готовими до такого розгортання подій.  Світова фінансова криза 2008 р. приголомшує своєю глибиною, масштабами розгортання, формами прояву, безпрецедентною динамікою.  Вона охоплює і фінансову, й економічну сферу.

Вона одночасно різко скоротила  доходи від експорту, збільшивши зовнішньоторговельний  дефіцит та практично перекрила  для приватного та державного сектору  можливості залучення коштів на світових ринках. Почався обвал гривні та банківська паніка. Всім потрібна була валюта: імпортерам, підприємствам-боржникам, населенню.

Тоді особливо актуальним стало  співробітництво органів державного управління з Міжнародним валютним фондом, яке в час кризи різко активізувалося, так як головна функція МВФ полягає в наданні кредитів країнам, які мають проблеми з дефіцитом платіжного балансу, саме така проблема постала перед Україною під час і після кризи [22].

Вже восени 2008 Україна отримала 1-й  транш на суму 4,5 млрд. дол. США, що дозволив НБУ збільшити пропозицію валюти. Фонд надав кошти у першу чергу заради нерозповсюдження кризи з України на інші держави. Справа у тому, що у 2006-2008 роках українські компанії, особливо банки, активно позичали на зовнішньому ринку. Брали вони кредити на 1-3 роки, бо вважалося, що коли прийде час платити, можна буде узяти новий кредит, до того ж, можливо, з нижчою ставкою. Але під час кризи грошей ніхто не позичить, а віддавати треба. Якби Україна не розплатилася по цих боргах, ті інвестори, що дали у борг, теж можливо змушені б були оголосити дефолт по своїх зобов’язаннях [Р, с.6].

Наступні транші надходили протягом 2009-2010 років (з 15.02.2009 до 15.10.2010) у сумі від 560 млн. до 3,75 млрд. дол. США відповідно). При цьому слід зазначити, що кредити такого обсягу МВФ надає досить рідко, тільки у виняткових випадках. Отож завдання органів державного регулювання й управління полягає в тому, аби виділені кошти були використані максимально ефективно[13, с.66].

Слід зазначити, що наша країна відповідно до «Меморандуму про економічну і фінансову політику», підписаного між Україною та МВФ 31 жовтня 2008 року,  в рамках використання кредиту «стенд-бай» узяла на себе зобов’язання дотримуватись визначених положень у сфері економічної, бюджетної та грошово-кредитної політики такі як [23]:

• запровадження режиму гнучкого обмінного курсу;

• визначення основною метою грошово-кредитної політики утримання інфляції на кінець 2010 року на рівні до 17%;
• переорієнтація монетарної політики в середньостроковій перспективі на режим інфляційного таргетування.
• відновлення довіри та стабільності;
• розробка комплексної стратегії розв'язання проблем з банками, визначення критеріїв ефективності діяльності банків.
• виконання бюджетів 2008-2010 років із нульовим дефіцитом з рахуванням дії коректора, що стосуватиметься потенційних операцій і рекапіталізації банків;
• виконання цільових фіскальних показників;
• внесення змін у податково-бюджетну політику щодо доходів населення;
• забезпечення більшої прозорості та фінансової стабільності НАК «Нафтогаз України»;
• запровадження ефективної системи соціального захисту, спроможної допомогти вразливим групам населення, які можуть зазнати негативного впливу віз корегування економічної ситуації.

• розв'язання проблеми заборгованості корпоративного сектору;

• запровадження структурних реформ.

В після кризовий період Фонд надає Україні стабілізаційний кредит в розмірі 16,5 млрд. дол., що в кілька разів перевищує суми наданих кредитів за попередні роки.

Проаналізувавши вплив кризи на співробітництв України з МВФ можно виділити як позитивні так і негативні наслідки. Можна стверджувати, що довіра МВФ до України зросла, адже кредити, надані Україні від МВФ у період 2008-2010 років, на багато більше раз перевищує всі запозичення, що надійшли від МВФ за період з 1992 по 2008 роки. Отримані кредити від фінансових організацій необхідні нашій державі для подолання кризи. Але з іншого боку залучення грошових ресурсів штовхає нашу країну на економічну залежність від валютно-кредитних організацій, зокрема МВФ. Адже, з отриманням кредиту, вона бере на себе зобов’язання виконувати певні рекомендації Фонду, спрямовані на виведення економіки України з кризи. Оскільки виконання цих зобов’язань не завжди мають позитивні наслідки для української економіки, то постає питання про доцільність отримання кредитів через загрозу фінансової безпеки

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 3. Проблеми Міжнародного валютного фонду

3.1 Основні проблемні  моменти у стосунках України  з Міжнародним валютним фондом

Співпраця з Міжнародним валютним фондом є важливою з огляду на необхідність збереження належного іміджу країни, що сприятиме підвищенню її кредитного рейтингу на світових фінансових ринках, зменшенню відсоткових ставок по кредитах, дозволить зберігати привабливість для іноземних інвесторів [1].

Усі проекти, що впроваджувалися в  Україні з 1991 року, можна віднести до однієї з таких груп:

• проекти макроекономічної стабілізації економіки та структурних перетворень в окремих секторах (системні проекти);
• інвестиційні проекти;
• проекти міжнародної технічної допомоги.

Розглянувши співробітництво України  саме з МВФ, слід зазначити, що перший свій кредит вона отримала на суму 763,1 млн. дол. США в рамках Механізму  системних перетворень (МСП). Мета даної  позики - надання фінансової підтримки  економіці країн, що переходили від централізованого планування до ринкової економіки [20, с.529]. 29 березня 2004 року Радою Директорів МВФ було прийнято позитивне рішення щодо започаткування програми „попереджувальний стенд-бай” [19, с.255]. На даному етапі серед усіх форм подальшого співробітництва України з МВФ, Україна обрала співробітництво в сфері технічної допомоги. Також, відомо, що станом на липень 2008 року Україна отримала кредитних ресурсів від МВФ на загальну суму 4,41 млрд. доларів США. На сучасному етапі Україна проходить четверту програму розширеного фінансування. Проте, для отримання даних коштів, Україна повинна виконати ряд важливих вимог.

        На даному  етапі  досвід взаємодії   України з МВФ підтверджує  необхідність істотного удосконалення її форм та механізмів. Головним у цьому контексті має стати мінімізація державного боргу, що передбачає збільшення власних фінансових ресурсів та поліпшення інвестиційного клімату. В основу фінансової стратегії необхідно покласти досягнення оптимального співвідношення між внутрішніми та зовнішніми джерелами фінансування потреб економічного та соціального розвитку [6, с.278].

        Дедалі настійнішою  є потреба у створенні спеціалізованої  фінансової структури - Українського  банку реконструкції і розвитку, через який здійснювалося б фінансування інвестиційних проектів. Це також сприятиме більш вимогливому, жорсткому відбору інвестиційних проектів, надійнішому контролю за використанням отриманих коштів [15, с.472].

        Відомо, що  правова природа міжнародних фінансових організацій передбачає певні особливості членства у таких організаціях. Як правило, при вступі до міжнародної організації держава повинна відповідати певним умовам, що висуваються для кандидата в члени організації.

         Зокрема,  до цих умов відносять такі:

• поглиблення структурних реформ, дерегуляцію підприємницької діяльності;
• продовження курсу реформ у напрямку прозорості економіки і процесів приватизації;
• поліпшення якості бюджетного процесу, забезпечення збалансованості державних фінансів з урахуванням податкової реформи та реформи між бюджетних відносин;
• зменшення обсягів не грошових видів розрахунків;
• подолання корупції;
• активізацію реформи фінансового і банківського секторів та дальший їх розвиток на якісно новому рівні;
• досягнення прогресу в розвитку енергетики та вугільної промисловості, у розрахунках із зовнішніми постачальниками за природний газ [20].

          Досить  важливою проблемою співпраці  України з МВФ є нераціональне  використання залучених коштів. Без проведення програми економічних перетворень фінансова підтримка з офіційних джерел не має сенсу, бо в цьому разі позичкові кошти використовуватимуться на фінансування лише поточних проблем платіжного балансу, які без реформування економіки знову нагромаджуватимуться і перетворюватимуться у додатковий тягар. 

         Отже, найважливішою  проблемою для України є обгрунтування  важливості даної позики: чи варто  її брати і на які цілі  спрямовувати. Проте одного бажання  України тут замало, адже в  держбюджеті України закладено значно занижений бюджет – на думку експертів Фонду реальний дефіцит бюджету по підсумкам року буде не 5,3% ВВП, а біля 14%. Проте, українська влада затверджує, що виконала всі вимоги МВФ стосовно їхньої співпраці.    Отже, головним завданням України є вибір найпріорітетніших сфер та галузей фінансування. До таких сфер варто віднести сферу послуг України, легку промисловість, адже для реформації даних галузей необхідно значно менше коштів та ресурсів для їх вдосконалення. Варто зазначити, що Україна буде погашати кредит Уряду МВФ за рахунок коштів, що надійдуть до України під час проведення Євро 2012. То, можливо, варто було б спрямувати дані кошти в розширення інфраструктури (будівництво доріг, покращення інформованості про Україну тощо), яка б сприяла значному розвитку туризму. Адже саме в цій сфері, сфері послуг, Україна має реальні шанси на вдалий розвиток.

         Щодо перспектив  розвитку даної співпраці Україна  має реальні шанси на подальше  співробітництво із МВФ.

         Отже, дане  співробітництво, за виконання всіх вимог МВФ, буде сприяти досягненню макрофінансової стабілізації, формуванню основ конкурентного ринкового середовища, стабільності грошової одиниці, активізації інвестиційного процесу, розвитку приватного підприємництва. Воно має бути продовжено на основі урахування обопільних інтересів сторін.

 

 

 

3.2 Можливі шляхи покращення взаємозв’язків України з Міжнародним валютним фондом

На даному етапі  досвід взаємодії  України з МВФ підтверджує необхідність істотного удосконалення її форм та механізмів. Головним у цьому контексті має стати мінімізація державного боргу, що передбачає збільшення власних фінансових ресурсів та поліпшення інвестиційного клімату. В основу фінансової стратегії необхідно покласти досягнення оптимального співвідношення між внутрішніми та зовнішніми джерелами фінансування потреб економічного та соціального розвитку.

Досить важливою проблемою співпраці  України з МВФ є нераціональне  використання залучених коштів. Без  проведення програми економічних перетворень  фінансова підтримка з офіційних джерел не має сенсу, бо в цьому разі позичкові кошти використовуватимуться на фінансування лише поточних проблем платіжного балансу, які без реформування економіки знову нагромаджуватимуться і перетворюватимуться у додатковий тягар.

З огляду на окреслені проблеми, для покращення відносин України з МВФ необхідно:

• також необхідно оптимізувати держбюджет і бюджет Пенсійного фонду, через реформування грошово-кредитної сфери провести ефективну пенсійну реформу, яка повинна здійснюватися поступово;

• утримувати курс національної валюти ринковими методами;

• стабілізувати фінансові потоки НАК  «Нафтогаз».

Отже, головним завданням України  є вибір найпріорітетніших сфер та галузей фінансування. До таких  сфер варто віднести сферу послуг України, легку промисловість, адже для реформації даних галузей необхідно значно менше коштів та ресурсів для їх вдосконалення. Варто зазначити, що Україна буде погашати кредит Уряду МВФ за рахунок коштів, що надійдуть до України під час проведення Євро 2012. То, можливо, варто було б спрямувати дані кошти в розширення інфраструктури (будівництво доріг, покращення інформованості про Україну тощо), яка б сприяла значному розвитку туризму. Адже саме в цій сфері, сфері послуг, Україна має реальні шанси на вдалий розвиток. Надалі у цих відносинах з Україні потрібно переносити центр уваги у площину безкредитних стосунків, узгодження головних параметрів макроекономічної політики з тенденціями та прогнозами розвитку світової економічної кон'юнктури та напрямами світових фінансових та інвестиційних потоків. Також Україні потрібно виконувати усі вимоги наданні від МВФ на 2010-211 р (див. таблицю 3.1 у додатку А до розділу 3).