Рис. 1.5. Приріст доходів і витрат на дослідження ТНК 

Вигоди  від впровадження ІТ в операційну діяльність ТНК

     ТНК є основними гравцями у розвитку технологічні процесів, що відбуваються в нашому суспільстві, частково через їх впровадження ІТ і через вплив, який ІТ мають на їх зростання, управління та організацію. Щодо останнього пункту варто пам'ятати, що ІТ мають значний вплив на створення, розповсюдження та управління міжнародних мереж ТНК, деякі з яких є внутрішніми для компанії, що має вияв у діяльності дочірніх компаній, інші - зовнішніми (постачальники, дистриб'ютори та партнери по бізнес-проектам або науковим дослідженням) [10]. 

     ІТ-спеціалісти можуть допомогти компаніям управляти збільшенням і ускладненням вимог до обробки інформації. Це дозволило бухгалтерському обліку та системі баз даних і технологій, у тому числі ресурсів планування підприємства (ERP) та інтеграції корпоративних додатків (EAI), збирати, класифікувати та інтегрувати великі обсяги даних. Використання декількох схем індексації в цих корпоративних системах дозволяє менеджерам мати доступ до даних з декількох точок зору. При використанні в корпоративної мережі, менеджери в різних країнах можуть отримувати легкий та своєчасний доступ до даних.

     Це дозволило Інтранет та іншим технологіям зв'язку підтримувати більш тісні контакти між місцевими і штаб-підрозділами, а також між різними підрозділам країни. Сьогодні, наприклад, можна підключити співробітників по всій країні до операції з обміну інформацією, ідеями та досвідом. Тоді як гіпертекстові та мультимедійні пристрої використовуються для створення багатшого уявлення про ідеї і проблеми компанії, електронні дошки оголошень можуть підтримувати дослідження для отримання докладного значення обговорюваного питання і полегшення діалогу та обміну ідеями між людьми з різним життєвим досвідом, розділеними національними контекстами [11].

     Це дозволило застосовувати кодифікацію і зберігання в оцифрованому вигляді локально набутого досвіду і ноу-хау, коли декілька підрозділів з різних країн отримують легкий доступ до цих ресурсів, просуваючи використання організаційних знань та вмінь. Хоча кодифікувати деякі аспекти навчання і важко (з використанням таких можливостей, як відео і моделювання та інтегрування їх з текстовою розповіддю), воно може допомогти полегшити доступ до знань. 

     Розглянемо нові найбільш перспективні и прибуткові напрями розвитку ІТ-сфери для ТНК. Розробників програм слід заохочувати до більш широкого використання успішних послуг наступного покоління, таких як хмарні обчислення. У 2009 році глобальні витрати на послуги ІТ були близькими до США $ 4 трлн у вигляді апаратних засобів, програмного забезпечення, послуг, мереж та людських ресурсів. Частина цих витрат переміщається в «хмару».

     Головною  характеристикою Інтернет-сервісу  «хмарних» обчислень (cloud computing) є  зберігання інформації на відокремленій  від компанії базі даних та доступ до неї через Інтернет-ресурс. У 2011 р. використання "хмарних технологій" збільшиться на 55% і складатиме близько 3,5 млрд. євро. Проникнення  ІТ до підприємницької  сфери  стрімко її трансформує: 46% топ-менеджерів очікують  до 2015 року переведення більш ніж половини інфраструктури та програмного забезпечення  їх компаній до Інтернет-середовища [10].

  Виділяються три стадії пристосування «хмарних»  технологій до середовища фірми:

  1) Технологічні і оперативні зміни:  застосування програмного забезпечення  як послуги.

  2) Зміни у процесі підприємницької  діяльності: пришвидшення обслуговування.

  3) Нові методи проектування корпорацій: компанії швидко купують програмне  забезпечення, та послуги, а по  закінченні проекту швидко їх  позбуваються. Експерти передбачають  збільшення  проведення реальних  експериментів від 2-3 до 50-60 щороку [12].

  «Хмарні обчислення» забезпечують наступні переваги і економічні стимули:

  1) Зниження витрат на операційну  діяльність компанії.

  2) Швидке розгортання проектів, стимулювання  інновацій.

  3) Зниження витрат на технічне  обслуговування: використання мінімальної  кількості фізичних ІТ-ресурсів  для обслуговування максимального  рівня попиту на  ІТ-ресурси.  Правильне балансування цих факторів  дозволяє зекономити приблизно 30% ІТ-ресурсів [10].

  4) Надійність систем, що забезпечується  компанією-провайдером Інтернет-сервісу.

  Лідерами  у сфері розробки та пропозиції «хмарних»  технологій у світі є компанії Microsoft, Google, Apple, Facebook та Amazon. Для українського підприємництва найбільший досвід запровадження  має Microsoft. Приклади впровадження «хмарних технологій» цієї компанії:

• Українська страхова компанія ГАРАНТ-АВТО за 2 тижні встановила e-mail сервіс та документообіг через портал  Share Point, що дозволило підвищити продуктивність праці співробітників та зменшити операційні ризики за досить незначних інвестицій.
• Дніпропетровська філія датської компанії Sitecore прийняла рішення про управління розробкою системою керування веб-контентом (CMS) через Інтернет на платформі Microsoft Azure. Затрати проекту були на 60% нижчими у порівнянні із традиційною архітектурою [13].

  На  нашу думку, запровадження «хмарних»  технологій є невід’ємним супроводом глобалізації українського підприємництва та проникнення світових ТНК до українського ринку. Інтернет-послуги знижують затрати  робочої сили, енергії, та часу. Їх раціонально  впроваджувати передусім українським  підприємствам, що працюють на міжнародному рівні або тим, що конкурують на національному рівні із міжнародними компаніями.

     M2M  (machine-to-machine, mobile-to-machine чи machine-to-mobile) — технології, які дозволяють швидко і дешево забезпечити передачу даних між різними пристроями є другим найбільш пріоритетним напрямом для розробки програмного забезпечення. Ці технології є одним з найбільш швидко зростаючих технологічних областей, а також пропонують високі доходи для мережевих операторів і постачальників технологій, завдяки появі пристроїв кінцевого користувача з особливостями M2M.

     Згідно з останніми дослідженнями [10], ринок M2M, збільшиться до 19 млрд. дол. США в найближчі роки, із значним зростанням від 75 мільйонів пристроїв в 2009 році до близько 225 мільйонів пристроїв в 2014 році. Зростання ринку М2М в даний час пришвидшує прибуття пристроїв кінцевого користувача з особливостями M2M, такі як «Kindle Amazon». M2M пристрої пропонують соціально-економічні вигоди. Наприклад, «IBM Smart Міста» і «Cisco Intelligent» у великих містах використовують M2M технології для інтелектуального управління енергією. При цьому, «IBM» і «Cisco» будуть співпрацювати з виробниками смарт-метрів, енергетичними компаніями із створення і поширення цілісних платформ для кінцевих користувачів.

     У даному розділі ми зробили спробу кількісно виявити вплив інформаційних технологій на діяльність ТНК. Як вже було зазначено, дуже складною є оцінка продуктивності застосування ІТ на практиці через відтягнений у часі та синергетичний характер цих технологій. Але, вважаючи, що багато з найвпливовіших  світових ТНК належать до ІТ-сфери, то ми можемо частково дослідити ефект ІТ  за даними прибутковості цих компаній. Також було частково розглянуто деякі перспективні напрямки дослідження нових галузей ІТ-індустрії.

Розділ  ІІ. Вирішення задачі із трансфертного  ціноутворення

Умова:

     Підприємство  країни А, де знаходиться головний офіс ТНК виготовляє складову а товару Т.

     Собівартість  виробництва складової а товару Т в країні А становить С₁.

     Підприємство  реалізує складову а філії ТНК в країні Б.

     Ціна  реалізації може приймати такі значення Ц₁, Ц₂, Ц₃.

     Мито  країни А становить М_А% (приймається однакове значення для експортного та імпортного мит).

     Мито  країни Б становить М_Б% (приймається однакове значення для експортного та імпортного мит).

     У країні Б здійснюється виготовлення товару Т на основі складової а.

     Собівартість  виготовлення становить С₂.

     Ринкова ціна товару Т становить. Ц_Рин, однакова для країн А і Б.

     Виготовляється 10 одиниць товару Т. 

     Реалізація  у країні А здійснюється в обсязі К одиниць готового товару після його експорту в цю країну.

     Реалізація  товару здійснюється у країні Б у  кількості 10–К одиниць товару.

     Експорт з країни Б в країну А здійснюється за виробничою собівартістю з врахуванням всіх мит.

     Податок на прибуток дорівнює нулю.  

     Розрахуємо  при кожному значенні ціни реалізації складової  а:

     1) П_А – прибуток підприємства країни А;

     2) Б_А – надходження до бюджету країни А;

     3) П_В – прибуток підприємства країни Б;

     4) Б_Б – надходження до бюджету країни Б; 

      Таблиця 2.1.

      Умови задачі для даного варіанту

Хід роботи:

     1. Знаходимо прибуток (збиток) за складовою  а у країні-виробнику А (в  залежності від того, чи є встановлена  ціна нижчою чи вищою за  собівартість):

     П_аА= Ц₁-С₁                                                                                                                     (2.1)

     2. Знаходимо мито, сплачене в бюджет  країни А за складовою а:

     Б_аА= Ц₁х М_Ах10                                                                            (2.2)

     3. Знаходимо мито, сплачене в бюджет  країни Б за складовою а:

     Б_аБ= Ц₁х М_Бх10                                                                               (2.3)

     4. Знаходимо ціну товару Т на  ринку країни Б:

     Ц_ТБ= Ц₁х(1+ М_А+М_Б)+С₂                                                                                     (2.4)

     5. Знаходимо прибуток в країні  Б за товаром Т:

     П_Б=(Ц_Рин -Ц_ТБ)х(10-К)                                                                    (2.5)

     6. Знаходимо мито, сплачене в бюджет  країни Б за товаром Т:

     Б_ТБ= Ц_ТБх М_БхК                                                                            (2.6)

     7. Знаходимо мито, сплачене в бюджет  країни А за товаром Т:

     Б_ТА= Ц_ТБх М_АхК                                                                             (2.7)

     8. Знаходимо ціну товару Т на  ринку країни А:

     Ц_ТА=Ц_ТБх(1+ М_А+М_Б)                                                                   (2.8)

     9. Знаходимо прибуток за товаром  Т на ринку країни А:

     П_ТА=(Ц_Рин -Ц_ТА)хК                                                                        (2.9)