Международные отношения стран европы

     Узгодження  ІТ-стратегії із транснаціональними ТНК

     Основним принципом у світовій ІТ-літератури є необхідність узгодження ІТ із стратегією ТНК. Економісти С. Л. Жарвенпаа та Б. Івс [4] визначають чотири ІТ-конфігурації:

     1) верховенства штаб-квартири (пов'язана з глобальною стратегією), де ІТ-рішення централізується у країні базування;

     2) незалежності ІТ-операцій (багатонаціональна стратегія), де кожна філія має незалежні ІТ-ініціативи;

     3) інтелектуальної синергії (міжнародна стратегія), з глобальними системами та локальним  обліком;

     4) глобальних комплексних ІТ (транснаціональні стратегії), зі світовою інтеграцією ІТ-підтримки основного бізнесу, тоді як інших підприємницькі процеси управляються на внутрішньому рівні [4]  .

     Для транснаціональних ІТ пропонується гібридне рішення, де ІТ-архітектура не є ні централізованою, ні децентралізованою, але інтегрований, цілісною і взаємозалежною. 

       Застосування гібридного  рішення для ІТ  ТНК

     Спираючись на організаційній теорії «амбідекстрії» (симетричності), ми висуваємо припущення, що організації можуть досягти декількох цілей, якщо матимуть окремі підрозділи, зосереджені на кожній з цих цілей.

     Організації, які в основному зосереджені на ефективності, ймовірно, зазнають зниження інноваційної діяльності. Це відбувається тому, що організаційні структури, процеси та корпоративна культура, пов'язана з ефективністю, сильно відрізняються від тих, які пов'язані з інноваціями. Підрозділи, орієнтовані на ефективність, зазвичай великі, централізованої, з культурою продуктивності і зниження дисперсії, в той час як інноваційні підрозділи - дрібні, децентралізовані, з культурою корпоративної розвідки.

     ТНК, що переслідує транснаціональну стратегію повинна буде здійснювати різні ініціативи з окремими ІТ-підрозділами для досягнення ефекту масштабу, оперативності та інноваційності. Управління ІТ повинне бути відповідальним за забезпечення того, щоб підрозділи управління масштабом, інноваціями та оперативністю працювали у синергії. Недавні дослідження підтверджують ефективність формування різних ІТ-підрозділів: IT-підрозділу загального обслуговування (ефект масштабу), ІТ-центрів (інновації), ІТ-менеджерів вартості (оперативність), і корпоративних відділів ІТ-урядування.

     Згідно дослідження ринку ІТ після 2000 року [4] було виділено 187 ситуацій із певних змін  у ІТ сфері транснаціональних корпорації. Кожен випадок був класифікований за видом ІТ-ініціативи, вжитої з метою досягнення (1) ефекту масштабу, (2) оперативності, і (3) інноваційного ефекту. До заходів ефекту масштабу відносяться проекти із систем раціоналізації, стандартизації та спеціалізації на глобальному рівні. Оперативність відноситься проектів, метою яких є вирішення відмінностей в національних структурах ринку і споживчих переваг для того, щоб бути в змозі мати справу з різними потребами різних ринків, продуктів, постачальників. Інновації розвитку – це комбінація бізнесу та ІТ-знань для впровадження нових продуктів, процесів і технологій. 
ІТ-ініціативи поділяються на три основні категорії:

• Архітектурні ініціативи, що включають логіку організації даних, застосунків та інфраструктури у системі внутрішньої та зовнішньої політики компанії, корпоративних відносин і технічних рішень для досягнення бажаної стандартизації та  інтеграції у підприємницькій діяльності та за технічними операціями.
• Структурні ініціативи, де дослідження в значній мірі зосереджені на організаційних угрупуваннях ІТ-діяльності, ІТ-підрозділів та ІТ-ресурсів і управління відносинами між ними.
• Управлінські ініціативи, які формулюються як структура процесів, які визначають права на прийняття рішень для заохочування бажаної поведінки у використанні інформаційних технологій з точки зору планування та контролю.

      Ініціативи для ІТ ефекту масштабу

     Часті випадки архітектурних та структурних ініціатив пропонують тенденції ІТ-стандартизації. Архітектурні ініціативи в ТНК для досягнення ефекту масштабу часто мають справу з консолідацією, стандартизацією та інтеграції даних, застосунків та інфраструктури.

     Консолідація даних, стандартизації та інтеграція  досягаються у ряді напрямів. Наприклад, «Xerox» модернізувала свою архітектуру даних, щоб бути послідовною і інтегрованою, з метою досягнення єдиного управління та звітності. «UCB» навіть намагалася стандартизувати корпоративний доступ до даних інтерфейсу з проектом 3R-порталу, щоб довести потрібну інформацію до потрібної людини в потрібний час. Програми консолідації, стандартизації та інтеграції часто проводяться в масштабі підприємства, разом із введенням глобальних корпоративних систем. Наприклад, «Accenture» перейшов з більш ніж 200 програм фінансування до єдиної глобальної версії SAP. Інфраструктура консолідації, стандартизації та інтеграції спрямована на створення глобальної ІТ-платформи, такої як телекомунікаційні мережі, сервери і операційні системи. Прикладом є «UCB», який створив глобальну комунікаційну мережу і встановив біржі в 65 країнах протягом 4 місяців, що дозволило користувачам заходити за одним ім'ям для доступу до всіх мереж системи. Централізація «CEMEX» від 6 IT центрів в Америці в один мега-центр у Венесуелі є прикладом централізації ІТ-операцій. 
Централізація закупівель, іноді зі створенням нового централізованого підрозділу по закупівлях, часто є першим кроком у напрямку більш глобального підходу до аутсорсингу. Так, «Xerox» зміцнив свою систему аутсорсингу шляхом укладання єдиного 10-річного контракту на $ 3,2 млрд.

     Ініціативи для ІТ-оперативності

     Архітектурні ініціативи включають узгодження дизайну ІТ-архітектури при розміщенні галузевих, регіональних або інших відділах. Наприклад, «UCB» працює з ІТ-архітектурами, які включені як до глобальних програм, так і галузевих програм для кожного зі своїх бізнес-секторів. Структурні ініціативи становлять більшість ініціатив для підвищення оперативності в ІТ-бізнесі. Ці структурні ініціативи спрямовані на краще узгодження ІТ-структури з точки зору ключових аспектів бізнесу, таких як продукти, ринки, функції і процеси. Наприклад, «Cisco» і «Xerox» перебудувала свої ІТ-організації, щоб краще задовольнити потреби основних бізнес-процесів [6].

     Ініціативи для ІТ-інновацій

     ІТ-інновації включають в себе як технологічні інновації (використання технологій, які є новими для ТНК), а також ІТ-підтримку інноваційного бізнесу (який використовує існуючі або нові технології для нових продуктів бізнесу, послуг або процесів). В той час як ІТ-інновації визнаються важливими, їм приділяється менша увага в глобальному ІТ-управлінні.

     Ряд ініціатив в області ІТ інновації, пов'язані з зусиллями щодо зміцнення взаємодії з ІТ-інноваційними бізнес-одиницями. Так, ІТ-організація «IBM», взаємодіяла в тісній співпраці з групою «IBM Technology» яка проводить 61 технічне дослідження і володіє лабораторними розробками в 15 країнах світу [7]. 
 

     Ініціативи з управління ІТ

     Ці ініціативи регулюють складнощі в балансуванні ефекту масштабу, оперативності і інновацій для взаємодії всередині ТНК у світовому просторі.

     Для цього, багато ТНК прийняти просту структуру управління ІТ, при наявності одного офіційного найвищого ІТ-органу, що управляє інвестиційними пріоритетами та дозволами на проведення проектів. Серед ініціативи щодо поліпшення управління ІТ-процесам, найбільш часто спостерігається ініціативи із ІТ-планування, бюджетування та пріоритетів підприємницьких процесів.

     Значення  для ТНК

     Попередній огляд глобальних ІТ-досліджень дає нам більш широке сприйняття практики ІТ-управління в ТНК. По-перше, ми визначили, що транснаціональні ТНК роблять для поліпшення ІТ-архітектури та структури управління компанією, з метою досягнення ефекту масштабу, оперативності та інноваційності. В основі поділу лежить принцип теорії симетричності: різні архітектурні та структурні ініціативи необхідні для досягнення певної мети, тоді як балансування сукупністю ініціатив здійснюється окремими відділами управління інформаційними технологіями.

     По-друге, дослідження за даною класифікацією показує невідповідність рівнів один одному розвитку масштабі, оперативності та інноваційності. ІТ масштабу є найбільш привабливим напрямом для  ТНК, з певним відставанням операцій за відділами ІТ-оперативності. Інформаційним технологіям інноваційності приділяється найменше уваги. Офісу технічного директора, відповідального за керування IT-інноваційністю у «ВР», наприклад, виділяється лише скромний бюджет в 10 млн. дол. США із його 2,5-мільярдного бюджету на загальні ІТ-заходи.

     По-третє, у той час як симетрична теорія фокусується на напруженості від великої кількості цілей, ІТ масштабу, оперативності та інноваційності не завжди знаходяться у протидії одна до одної. Ефект масштабу може дозволити розвиток оперативності та інноваційності. Наприклад, успішне будівництво «Royal DSM» ІТ-платформи, головною метою якої було досягнення ефекту масштабу через ІТ-стандартизацію та спрощення бізнесу-процесу, допомогло її підрозділам провести швидку і плавну інтеграцію під час поглинання придбаних компаній в організацію DSM. Цей перехід дав можливість підготувати грунт для оновлення систем ІКТ компанії. Створення ІТ для ефекту масштабу таким чином слугувало цілям ІТ-оперативності та інноваційності [6].

     Подані результати дослідження актуальні для України  за наступними пунктами:

• можливі наступні дослідження спеціалізації ІТ-підрозділів ТНК в Україні, частки відділів ІТ-інноваційності, масштабу та оперативності. Вітчизняні ІТ-компанії мають змогу обирати певну спеціалізацію послуг, які вони надають іноземним ТНК;
• українські компанії, що мають намір виходити на світовий ринок можуть організувати аналогічний поділ власних ІТ-ресурсів за проблемними сферами своєї діяльності;
• створення та підтримка ефективності функціонування підрозділів із ІТ-масштабу дозволить стандартизували послуги, облік тощо для поглиблення іноземних зв’язків компаній.

1.3. Вплив інформаційних технологій на доходи ТНК

     Економічні переваги ІТ з точки зору дохідності і, у більш широкому сенсі, економічного зростання широко обговорюються з часів виникнення цього сектора. Факт відсутності позитивної кореляції між розширенням використання комп'ютерів протягом 1970-80-х років в різних секторах американської економіки і показниками продуктивності праці, відомий як парадокс продуктивності, зумовив виправданий скептицизм з приводу переваг і наслідків комп'ютеризації.

     Економіст Солоу у 1987р. [8] узагальнив ці сумніви у своєму вислові: «Ми бачимо комп'ютерний вік скрізь, крім статистики продуктивності». Тим не менш, ця позиція змінилася з минулого століття, про що свідчать дані стосовно того, що ІТ внесли свій вклад у 59%-ве зростання продуктивності праці в Сполучених Штатах у цілому в другій половині 1990-х.

     Дослідження на рівні фірми показували, що інвестиції в ІТ принесли істотну віддачу, і що, всупереч парадоксу продуктивності, ІТ має значні наслідки для економіки підприємств. ІКТ не тільки змінили те, як люди виконують роботу, але вони ще й впливають на саму організаційну структуру фірми. ІТ відносяться до "синергетичних" технологій, а отже їх зростання призводить до зростання показників в інших секторах економіки.

     З вищезазначеного слідує, що доходи від впровадження  ІТ складно розрахувати виходячи зі змін у доходах компанії, що, наприклад, займається виробництвом автомобілів. Але якщо ми візьмемо ТНК, безпосередньою продукцією якої є інформаційні технології, то ми зможемо оцінити їх прибутковість.

     Так, за секторальним розподілом (рис. 1.3) найбільш прибутковими є галузі програмного забезпечення (ріст 1,2 п.п. у порівнянні з 2000р.), Інтернету (сфера зросла на 35 п.п. і стала прибутковою)  та телекомунікацій ( зростання у 3 п.п.). у галузях ІТ-обладнання і електронних компонент помітним є спад прибутковості, а напівпровідники взагалі стали збитковими [9].

     Рис. 1.3. Найбільш прибуткові галузі ІТ

     Із 50 ТНК–лідерів за витратами на дослідження і розвиток 16 є компаніями, що працюють у ІТ-сфері.  З рис. 1.4. ми можемо спостерігати за залежністю між обсягом інвестицій обраних ТНК у розробку інновацій та отриманого прибутку. Стійка лінійна залежність свідчить про прибутковість інвестицій у галузь та стабільність попиту на нові інформаційні технологій серед споживачів даної продукції.  Власне ми можемо зробити припущення і про дохідність від впроваджень ІТ у діяльність світових компаній у цілому [9].

      Рис. 1.4. Залежість  між приростом  витрат на дослідження  та доходами

     З наступного рис. 1.5. [9] ми можемо дослідити часову різницю між моментом розробки певної інформаційної технології та отримання доходу від її впровадження. Саме цей часовий проміжок, що витрачається на зміни у структурі компанії, пристосування її діяльності до оновлених  процесів, часто є причиною того, що запровадження ІТ не відображається у показниках продуктивності  компанії за досліджуваний період. Варто відмітити, що у кризовий період цю тенденцію розглядати важче: лідери на ІТ-ринку вкладають кошти у нові розробки не дивлячись на падіння доходів. Це пов’язано із кризової стратегією більш інтенсивного використання наявних ресурсів, що потребує, відповідно, більших витрат на розвиток.  Це могло стати причиною відносно набагато меншого падіння виробництва у сфері ІТ: поряд із власними потребами, продукція даних компаній задовольняла потреби у способах зниження затрат у інших сферах виробництва товарів і послуг.