Международные научно-технические отношения

Рисунок 2.3. Кількість впроваджених розробок за 2000-2009 рр.   

        Як видно з рисунку  кількість впроваджених розробок у 2009 р. збільшилося у порівнянні з 2000 р. майже на 21 %.  Починаючи з 2005 року відбувається поступове і систематичне збільшення впровадження розробок, чому сприяло ухвалення Закону України «Про спеціальний режим інноваційної діяльності технологічних парків». 

        Таким чином, на основі проведеного аналізу виявлено тенденції зростання науково-технічного потенціалу НАН України, але нажаль перехід економіки України на інноваційну модель розвитку відбувається досить низькими темпами, оскільки діюча структура державного управління науково-технічної та інноваційної діяльності не забезпечена реальними механізмами взаємодії науки з виробництвом.

     Технологічні  парки є найбільш адаптованою  організаційною формою: вирішують широке коло регіональних і науково-технічних  і соціальних проблем, вони поєднують  університетів, науково-дослідних та промислових організацій.

     В Україні формування даної системи  почалося у 200 році, станом на 2009 рік  загальна чисельність технопарків  складала 16 із низ 12 зареєстрованих.

     Короткий  аналіз процесу становлення цих  інноваційних структур в Україні  засвідчує зниження на сьогодні динаміки їх розвитку, хоча практика роботи технопарків  підтверджує їх доцільність в  інноваційній діяльності.

     Станом  на 2008-2009 р. в Україні було зареєстровано 9 проектів технопарків (додаток А).

     У рамках виконання інвестиційної і інноваційної діяльності технологічними парками України з 2000-2009 рік обсяг реалізованої інноваційної продукції складав 11,8 млрд. грн. За 2009 рік загальний обсяг реалізованої інноваційної продукції складав 851,5 млн. грн., що на 1705,7 млн. грн. менше порівняно з 2007 роком. Динаміка зменшення обсягів реалізованої інноваційної продукції свідчить про припинення державної підтримки технологічних парків.

     У рамках дії спеціального режиму діяльності технологічних парків в 2008 році було перераховано 1,5 млн. грн., коли у 2007р. – 30 млн. грн., при цьому було створено 222 робочих місця. Різка зміна діяльності технопарків пояснюється прийняттям закону Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет на 2005 рік" в наслідок чого було скасовано непряму підтримку технологічних парків у вигляді податкових пільг, що і порушило виконання затверджених інноваційних проектів.

        Як виходить з розрахунків (табл.2.3.; рис.2.4.), НТП (темпи його зростання) є найбільш ефективним засобом економічного зростання та стримування інфляції. Адитивний вплив темпів зростання НТП визначив коефіцієнти чутливості основних макропоказників, а саме: реального ВВП, темпів його зростання та інфляції (дефлятора ВВП) до зміни темпів НТП у 2010 р. в цілому по Україні. Варто зазначити, що визначені коефіцієнти не є постійними, а змінюються в часі залежно від політичної та економічної ситуації в країні. 

 

Таблиця  2.3. Коефіцієнти чутливості основних макропоказників України до зміни темпів науково-технічного прогресу 

        Визначені коефіцієнти  чутливості означають наступне: збільшення темпів НТП на 1,0 % збільшує реальний ВВП на 9,82 млрд. грн., збільшує темпи зростання реального ВВП на 1,0533 % та зменшує інфляцію на 1,1333 %. Збільшення темпів НТП зміщує вправо криву сукупної пропозиції (див. рис. 2.4.), зменшуючи тим самим інфляцію та збільшуючи реальний ВВП та темпи його зростання. Аналіз результатів дослідження свідчить про те, що при збільшенні темпів НТП завантаження виробничого капіталу зменшується, тобто поліпшення технології виробництва дозволяє виробляти той же самий обсяг випуску при меншому завантаженні капіталу. Коефіцієнт еластичності при затратах праці збільшується, збільшуючи  одночасно фонд оплати праці (ФОП) найманих працівників і його частку ФОП у ВВП. Одночасно збільшується оптимальний попит на працю, а пропозиція праці, навпаки, зменшується.

        Ефективність соціально-економічного розвитку України при збільшенні темпів НТП оцінюється за методологією. Як свідчать розрахунки , ефективність соціально-економічного розвитку збільшується при збільшенні темпів НТП. Коефіцієнт чутливості ефективності соціально-економічного розвитку до зміни темпів НТП складає 0,0415, тобто збільшення темпів НТП на 1,0 % збільшує ефективність соціально-економічного розвитку на 4,15 %.

        Як свідчать розрахунки, ефективність соціально-економічного розвитку збільшується при збільшенні темпів НТП. Коефіцієнт чутливості ефективності соціально-економічного розвитку до зміни  темпів НТП складає 0,0415, тобто збільшення темпів НТП на 1,0 % збільшує ефективність соціально-економічного розвитку на 4,15 %.

        Аналогічні розрахунки для основних видів економічної  діяльності дають наступні результати (табл. 2.4.). 
 

 

Таблиця  2.4. Коефіцієнти чутливості основних макропоказників ВЕД до зміни темпів науково-технічного прогресу 
 
 
 

Рисунок 2.4

Графічне  відображення впливу НТП на економічне зростання України.

  

       2.2. Участь України  у великих міжнародних  науково-технічних  програмах 

       Одним із найголовніших видів комерційних  науково-технічних зв'язків у  міжнародному масштабі вважаються великі міжнародні науково-технічні програми, через які реалізуються новітні науково-технічні ідеї. Участь України в таких програмах - важливий крок на шляху до інтеграції в світове господарство.

       Міжнародні  науково-технічні програми, в яких бере участь Україна:

       1) „Морський старт” ( „Sea Launch”)

       Найбільш  успішним досягненням України можна  вважвти участь Конструкторського бюро (КБ) “Південне” у Міжнародному проекті “Sea Launch” (“Морський старт”). Міжнародний проект “Sea Launch” було створено в 1995 році для виробництва та експлуатації ракетно-космічного комплексу морського базування. До складу спільного підприємства ввійшли американська компанія “Boeing”, (40% власності), норвезька судобудівна компанія “Kyaerner” (20%), російська ракетно-космічна компанія “Енергія” (25%). Кожна зі сторін вважається світовим лідером у певній галузі. З українського боку в проекті взяли участь Південний машинобудівний завод і КБ “Південне” - виробник відомих ракетоносіїв “Циклон” та “Зеніт”. Частка України в проекті становить 15%. Обов'язки розподілені таким чином: американці займаються маркетингом, норвежці - виробництвом платформ, росіяни - стартовим устаткуванням, українська сторона - виготовленням ракетоносіїв. Український ракетоносій “Зеніт” є серцевиною “Sea Launch”. Він офіційно визнаний у світі найкращим екологічно чистим носієм із повністю автоматизованим стартом.

       У ракетно-космічний комплекс “Sea Launch” входить: збірно-командне судно, стартова платформа, базовий порт. Збірно-командне судно призначене для доставки ракетоносія й космічного апарата на стартову платформу. На судні разом із командою працює 240 фахівців. За основу стартової платформи взято одну з бурових платформ, безпечність яких для довкілля та працюючих на них людей доведено багаторічною експлуатацією. Сенс “Sea Launch” полягає в тому, що біля екватора ракети можуть нести на 30% більший вантаж, ніж у помірних широтах. Вартість проекту оцінюється в $600 млн. Фінансуванням проекту зацікавилися великі фінансові структури. Загальний патронат взяв на себе Світовий банк. Україна взяла кредит на суму $85 млн. в американському “Chaise Manhattan Bank” на 10 років. До 2010 року було здійснено 60 стартів. Участь в реалізації програми приніс прибуток Україні в розмірі близько 3 млрд. доларів США: кожен “Зеніт” коштує близько $50 млн. Найближчим десятиліттям ринок телекомунікаційних послуг досягне $50 млрд. на рік. Україні надано право визначити мету й характер перших 11 запусків. Завдяки успіху в реалізації проекту Україна здобула статус держави яка володіє передовими технологіями в галузі ракетно-космічного будування.

       2) „ЕВРИКА” („EURECA”)

       EURECA - European Research Coordination Agency - це інформаційна мережа, що охоплює всю Європу і націлена на здійснення конкурентоспроможних на світовому ринку розробок та досліджень (R&D) невійськового призначення у галузях інформаційних технологій, медицини та біотехнологій, зв'язку, екології, енергетики, нових матеріалів, транспорту, робототехніки та виробничої автоматизації, лазерних технологій. EURECA є однією із програм, які сприяють інтеграції України в Європейське співтовариство.

       Програма EURECA фактично є каталізатором європейських інновацій. Мета програми - створення  та підтримка умов для ефективного  міжнародного інноваційного співробітництва, а також сприяння встановленню контактів  у сфері наукових досліджень та дослідницько-конструкторських розробок, які мають за кінцеву мету комерціалізацією отриманих результатів.

       Учасники  програми. Учасниками програми EURECA є 35 держав та Європейський Союз. який репрезентований Європейською Комісією: Австрія, Бельгія, Великобританія, Греція, Данія, Естонія, Європейська Комісія, Ізраїль, Ірландія, Ісландія, Іспанія, Італія, Кіпр, Латвія, Литва, Люксембург, Монако, Нідерланди, Німеччина, Норвегія, Польща, Португалія, Росія, Румунія, Республіка Сан-Маріно, Сербія і Монтенегро, Словаччина, Словенія, Туреччина, Угорщина, Фінляндія, Франція, Хорватія, Чеська Республіка, Швеція, Швейцарія. Україна разом з Албанією, Болгарією та Марокко мають статус асоційованого учасника.

       Діяльність  програми EURECA виконується за дев'ятьма  пріоритетними напрямками науково-технічного співробітництва: енергетика, інформаційні технології, комунікаційні технології, лазерна техніка, медицина та біотехнології, навколишнє середовище, нові матеріали, робототехніка, транспортні технології.

       Існує три види інноваційних проектів, що реалізуються в рамках програми EURECA:

       1. Регулярні проекти. Незалежні  один від іншого проекти, що  формуються в рамках загальних процедур Програми.

       2. Проекти єдиної спрямованості  - парасоликові проекти (Umbrella projects). Проекти, що об'єднані в рамках визначених технологічних областей, але які мають самостійні цілі та завдання. Таке об'єднання спрощує процес ініціювання проектів та підбору партнерів.

       3. Кластерні проекти (Cluster projects). На відміну від Umbrella проектів кластери виступають в якості стратегічних напрямків співробітництва в рамках програми EURECA. Проекти, що входять до кластеру, об'єднані спільною метою. Україна є асоційованим членом програми EURECA з 1993 року. Тоді ж було організовано Національний інформаційний пункт програми EURECA в Україні (Український EURECA НІП).).

       Політична, наукова координація та фінансування програми EURECA здійснюється Міністерством  освіти та науки України.

       Основні задачі Українського EURECA НІП:

       - інформувати наукові, науково-технічні  організації та підприємства  України про ініціативи програми EURECA, про порядок формування проектів, про спільні проекти європейських  фірм, які запрошують до співробітництва  українських співвиконавців;

       - консультувати українських фахівців  з питань подання проектних  пропозицій та спільних проектів до програми EURECA;

       - допомагати в пошуку закордонних  партнерів, зацікавлених у виконанні  спільних проектів разом з  українськими фахівцями;

       - розповсюджувати інформацію про  заходи програми EURECA (Brokerage Event).

       - підтримувати постійний зв'язок  з Секретаріатом EURECA у Брюсселі  та розширювати контакти з  NPC і NIP інших країн Європи;

       - створювати та постійно вдосконалювати  базу даних українських наукових, науково-технічних організацій та підприємств, які працюють у сфері розробки та досліджень з 9-тьох напрямів програми EURECA;