Масштабы та перспективи прямого иноземного инвестування

        Найбільші обсяги станом на 01.07.11р. інвестицій внесені (у млн. дол. і в % до загального обсягу) нерезидентами з: Кіпр (11619,6 млн.), Німеччина (7365,5 млн.,), Нідерланди (4779,5 млн.,), Австрія (2855,85 млн), Франція (2384,8 млн., ), Велика Британія (2347,6 млн.,).  

3.2. Інвестиційний клімат  України  

        Інвестори з США  вкладають свої капітали практично в усі галузі промисловості. Інвестиції з Нідерландів направляються головним чином у харчову промисловість (на 01.10.10 р. їх обсяг склав 235,5 млн. дол.); Кіпр - у паливну (133,7 млн. дол.); Велика Британія - харчову промисловість (53,7 млн. дол.), а також у машинобудування і металообробку (43,4 млн. дол.); з Німеччини - у харчову промисловість (69,9 млн. дол.) і у внутрішню торгівлю (57,8 млн. дол.).

        За останні роки іноземні інвестиції вкладені в 7362 підприємства України, причому 27,3% усіх вкладень спрямовані в підприємства, що є власністю інших держав. Найбільш привабливим регіоном ПІІ є Київ (1031,3 млн. дол., або три чверті всіх інвестицій, велика частина яких спрямована у внутрішню торгівлю, фінанси, кредит, страхування і пенсійне забезпечення). Друге місце за обсягом інвестицій займає Київська область (266 млн. дол., причому 79,2% інвестицій припадає на харчову промисловість). Третє місце належить Донецькій області.

        Подібна тенденція  іноземної участі в українській  економіці спостерігається й в інших регіонах України. Наприклад, між підприємствами України і Канади були підписані 18 комерційних договорів на загальну суму 163 млн. дол., серед яких можна виділити контракт між канадською компанією Aurora Pacific Consulting and Development Corporation (Ванкувер) і Іванівським спецкар‘єром (Вінницька область) про створення найбільшого в Європі заводу по виробництву абразивного граніту вартістю 6 млн. дол. (внесок канадської сторони - 3,2 млн. дол.), меморандум між фірмою Central Canadian Structures (Вінніпег) і Дарницьким фармацевтичним заводом (Київ) про модернізацію виробництва на заводі вартістю 7,5 млн. дол. (канадська інвестиція -5,3 млн.. дол.) та інші проекти 

        Розподіл  прямих іноземних  інвестицій по регіонах станом на

        1 січня 2011 р. 
 

        Рис. 1 Розподіл прямих іноземних інвестицій по регіонах  

        Незважаючи на те, що фінансові потоки продовжують  іти в Україну, ці надходження  поки що не сприяють істотному поліпшенню стану економіки. Однією з причин такої ситуації є той факт, що капітал направляється головним чином у високоприбуткові галузі (харчову промисловість, торгівлю, фінансово-банківську систему), а не у високотехнологічні виробництва (машинобудування і металообробка, хімія і нафтохімія, мікробіологія).

     Капітал нерезидентів, в основному, зосередився в переробній промисловості (68,8% загального обсягу прямих інвестицій), а саме: у виробництві харчових продуктів (24,9%), машинобудуванні (24,7%), металургійному виробництві (17,3%), хімічному та нафтохімічному виробництві (1,0%). На торгівлю припадало 10,1% загального обсягу, на підприємства, основним видом економічної діяльності яких були операції з нерухомим майном, оренда, інжиніринг – 9,9%.

     У торгівлю залучені прямі інвестиції з Кіпру (78,6 млн.дол.), Сполучених Штатів Америки (4,3 млн.дол.), Сполученого Королівства        (3,6 млн.дол.) та Молдови (1,5 млн.дол).

     На  підприємствах, основним видом діяльності яких були операції з нерухомим майном, оренда, інжиніринг, найбільші суми прямих інвестицій належать нерезидентам з Кіпру (38,9 млн.дол.), Швейцарії (32,2 млн.дол.), Франції (12,3 млн.дол.), Сейшел (1,7 млн.дол.) та Російської Федерації (1,7 млн.дол.).

     Прямі інвестиції з області в економіку  інших країн світу на 1 січня 2011р. склали 43,0 млн.дол. Більша частка з них (95,7%) вкладалась підприємствами переробної промисловості. До Російської Федерації направлено 84,7% загального обсягу інвестицій, Швейцарії – 8,7%. Західні експерти досить високо оцінюють ділові якості українських партнерів, з якими вони працюють в Україні (15% опитаних назвали їх фахівцями найвищого рівня, 35% - відзначили досвідченість і високу кваліфікацію, 29% - середній професійний рівень і лише 6% - низький). При цьому 28% респондентів вважають, що їх постійні українські партнери - високопорядні люди, яким можна цілком довіряти. Біля третини (31 %) опитаних мали справу з партнерами, що можуть поводитися по-різному, в залежності від ситуації, що складається, а в 18% випадків їм довелося зіштовхнутися з людьми, яким довіряти не можна.

        Серед групи чинників, що негативно вплинули на імідж України, насамперед, відзначили проблеми, які виникли в іноземних інвесторів (50%). На їхню думку, вплив України на міжнародних ринках кредитів і інвестицій мінімальний (так вважають 94% опитаних).

        Незважаючи на те, що протягом декількох останніх років спостерігався ріст зовнішніх інвестицій в Україну, обсяг прямих іноземних інвестицій не відповідає потребам відродження економіки України.

        Відповідно до рейтингу журналу Central European Economic Review, Україна, займаючи 15 місце з 27 постсоціалістичних країн за рівнем політичної стабільності, знаходиться лише на 21 місці по показниках інвестиційного клімату й етиці бізнесу.

    Таблиця 3.3

Розподіл  регіонів України  за комплексною ознакою  інвестиційної привабливості

    Ранжування  ВЕД та галузей промисловості  України за комплексною ознакою інвестиційної привабливості є новітньою розробкою для України.

    Таблиця 3.4

Розподіл  ВЕД та галузей  промисловості України  за комплексною ознакою  інвестиційної привабливості

    На  відміну від існуючих аналогів, авторський підхід є адаптованим до об’єму офіційної статистичної інформації; простим у проведенні і використанні отриманих результатів, і одночасно дозволяє, абстрагуючись від другорядних факторів, без викривлень та інформаційних ускладнень налагодити моніторинг інвестиційної привабливості. Згідно розробленому підходу, вже на кожному проміжному етапі рейтингування потенційним інвесторам надається для практичного користування результативна інформація за складовими інвестиційної привабливості.

    Запропоновано маркетингові стратегії для активізації  інвестиційного процесу в Україні. Розроблено комплекс пропозицій щодо вдосконалення політики залучення ПІІ в Україну: „максимізація вигод – мінімізація збитків”. В разі неефективного регулювання державою інвестиційних процесів позитивний ефект від ПІІ може стати незначним, а іноді – й повністю нівелюватися. 
 

3.3. Проблеми та перешкоди іноземного інвестування в Україні  

        Активному інвестуванню в економіку України перешкоджає  відсутність стабільного податкового  законодавства. Протягом останніх трьох  років було прийнято більше 200 змін і доповнень до Закону України "Про  податок на додану вартість". Сьогодні державна податкова політика спрямована на максимальне наповнення дохідної частини бюджету, а тому не стимулює виробництво. Офіційне податкове навантаження в Україні в півтора рази вище, ніж у країнах з таким же рівнем ВВП.

        Законодавча база України суперечлива, нестабільна і малозрозуміла для іноземних інвесторів. Так, іноземну підприємницьку діяльність в Україні регулюють понад 130 законодавчих актів. Умови ведення бізнесу ускладнює наявність близько 100 контролюючих державних органів. За даними Київського міжнародного інституту соціології, 80% підприємців вважають, що без "неформальних відношень" з місцевими чиновниками вони не змогли б вести свій бізнес в Україні.Як же визначається інвестиційна діяльність по українському законодавству? Відповідно до Закону України “Про інвестиційну діяльність” інвестиціями є усі види майнових цінностей, вкладені в об"єкти підприємницького й других видів діяльності. Відповідно, інвестиційна діяльність визначається як сукупність практичних дій громадян, юридичних осіб і держави, спрямована на довгострокове вкладення капіталу в яке-небудь підприємство з метою одержання прибутку.  

     Таблиця 3.5. 

Основні перепони для прямих іноземних інвестицій в Україну