Курс лекций по "Международным отношениям"

     Безвідзивний  акредитив — дає бенефіціару високу ступінь впевненості, що його поставки або послуги будуть оплачені, як тільки він виконає умови акредитиву, який у випадку коли пред’явлені всі пред’явлені документи і дотримані всі його умови, складає тверде зобов’язання платежу банка-емітента.  Для  зміни або анулювання умов акредитиві при безвідзивному акредитиві потрібна згода як бенефіціара, так і відповідних банків.

     2. Безвідзивний непідтверджений акредитив — Банк-кореспондент лише авізує бенефіціару відкриття акредитиву. У цьому випадку він не бере ніякого зобов’язання платежу і, таким чином, не зобов’язаний його здійснювати  на основі документів, що пред’явлені бенефіціаром

     Безвідзивний  підтверджений акредитив — якщо банк-кореспондент підтверджує бенефіціару акредитив, то цим самим він зобов’язується здійснити платіж по документам, що відповідають акредитиву і що подані вчасно.

     3. Револьверний акредитив — якщо покупець віддає розпорядження поставити замовлений товар певними частинами через певні проміжки часу (договір про поставку партіями), то  здійснення платежів може виконуватися за допомогою револьверного акредитиву, який, відповідно, покриває вартість часткових поставок.

     Розрахунки  з використанням револьверних акредитивів можуть здійснюватися на кумулятивній або некумулятивній основі:

• Кумулятивний варіант означає, що суми невикористаних або не повністю використаних часток можуть бути додані до тих часток, що залишилися;
• При некумулятивному варіанті, навпаки, термін використання своєчасно не запитаних часткових сум зникає.

     Певною  перевагою револьверних акредитивів  є те, що необхідно кожен раз  відкривати (поновлювати) новий акредитив, крім того, маємо економію на канцелярських  та інших витратах.

     4. Переказний (трансферабельний) акредитив — надає бенефіціару право давати вказівки банку, проводити оплату, акцепт або покупку тратт (документів), передати акредитив повністю або частинами одному або декільком третім особам (іншим бенефіціарам). Інші бенефіціари не мають права подальшого перекладу трансферабельного акредитиву. Акредитив може бути переказним тільки у тому випадку, якщо в ньому вказано банком-емітентом, що він є “трансферабельним”. Терміни “дробовий”, “що переуступається”, “що передається” не повинні застосовуватися.

     5. Покриті — акредитиви, при відкритті яких банк-емітент заздалегідь надає в розпорядження виконуючого банку валютні кошти (покриття) у сумі акредитиву на термін дії зобов’язань банка-емітента з умовою можливості їх використання для виплат по акредитиву. Покриття може надаватися кількома відомими способами:

• кредитування сумою акредитиву кореспондентського рахунку виконуючого банку в банку-емітенті або іншому банку;
• надання виконуючому банку права списати всю суму акредитиву з рахунку банка-емітента в момент отримання акредитива на виконання;
• відкриття банком-емітентом страхових депозитів або депозитів у виконуючому банку.

     Використання  покриття призводить до фактичного заморожування  коштів імпортера на період від відкриття  акредитиву до виплати коштів по ньому.

     6. Акредитив з оплатою проти документів — найбільш широко застосовується. Розрахунки з бенефіціаром здійснюються безпосередньо після пред’явлення передбачених документів і тратт (коли це потрібно), якщо дотримані умови акредитиву. При цьому відповідно враховується час, необхідний для перевірки документів банком. Для виконання розрахунку банк-платник (виконуючий) повинен мати доступ до коштів, що призначені для платежу по акредитиву.

       Акредитив з акцептом тратт — бенефіціар може вимагати, щоб після виконання умов по акредитиву тратта, яку він виставив на покупця, була повернена йому банком-емітентом, що відкрив акредитив, або банком-кореспондентом, забезпечена акцептом. Замість платежу виконується акцепт тратти (переказаного векселя). Акцептовану тратту бенефіціар може передати своєму банку або для платежу в день настання строку, або, якщо він хоче відразу розпоряджатися грошима, для дисконтування.

     Акредитив з відстрочкою  платежу — бенефіціар отримує платіж не при подачі документів, а в більш пізній термін, що передбачено в акредитиві (без виписки експортером векселів). При подачі документів згідно акредитиву бенефіціар отримує письмову згоду уповноваженого банку здійснити платіж у день настання відповідного строку оплати. Таким чином, імпортер вступає у володіння документами (і тим самим товарами або послугами), до того як він буде дебетований по продажній або покупній ціні.

     Акредитиви, що виконуються шляхом негоціації тратт — товарний акредитив, виставлений банком-емітентом в його національній валюті й адресований безпосередньо бенефіціару акредитиву.

     Негоціація  тратт — купівля-продаж векселів або інших цінних паперів, що мають попит на ринку.

 

3. Інкасо — банківська операція, завдяки якій банк за дорученням клієнта отримує платіж від імпортера за відвантажені на його адресу товари та послуги, зараховуючи ці кошти на рахунок експортера в банку.

 В інкасовій формі розрахунків беруть участь:

1. доручитель – клієнт, який доручає інкасову операцію своєму банку;
2. банк-ремітент, якому доручитель доручає операцію з інкасування;
3. інкасуючий банк, який отримує валютні кошти;
4. банк, який представляє документи імпортеру-платнику;
5. імпортер-платник.

 
 
 
 

Схема розрахунків по документарному інкасо.

Імпортер     1        Експортер      

(той, хто платить)    1а                                           

           5                                                      

                                                                   2

                                                         4                                                                    7

Банк імпортера                     Банк, який представляє                               Банк експортера

чи  інкасуючий банк                                                                       3              чи банк-ремітент

                                                                                                            

                                                                  6

 
 
 

1. Експортер заключає контракт з імпортером про продажу товарів на умовах   розрахунків по документарному інкасо і відправляє йому товар (1а).

2. Експортер  відправляє своєму банку інкасове  доручення та комерційні документи.

3. Банк  експортера пересилає інкасове  доручення і комерційні документи банку, який представляє (чи банку імпортера).

4. Банк, який представляє, надає ці  документи імпортеру.

5. Імпортер  оплачує документи банку, який  інкасує (чи своєму банку)

6. Банк, який інкасує, переказує платіж  банку-ремітенту (чи банку експортера).

7. Банк-ремітент  зараховує переказну суму на  рахунок експортера.

Переваги:

• для імпортера — немає необхідності завчасно відволікати кошти зі свого обігу;
• для експортер — зберігає юридичне право розпорядження товаром до оплати імпортером.

 
 

Недоліки  для експортера:

• ризик, пов’язаний з відмовою від платежу;
• значний проміжок часу між надходженням валюти по інкасо і відвантаженням товару.

  Додаткові умови  для запобігання  недоліків інкасо:

1. імпортер оплачує проти телеграми банку експортера про прийом  чи відсилку на інкасо товарних документів (телеграфне інкасо);
2. за дорученням імпортера банк видає на користь експортера платіжну гарантію, при цьому приймає на себе зобов’язання перед експортером оплатити суму інкасо за умовами неплатежу імпортером. Аваль (гарантія платежу) – вексельне поручительство;
3. експортер використовує банківський кредит для покриття імобілізованих ресурсів.

4. Відкритий банківський рахунок

• Продаж на кредитних умовах, узгоджених між експортером та імпортером.  Форма не вигідна для експортера, але дуже вигідна для імпортера. Імпортер отримує можливість не тільки одержати товар, але й здійснити його продаж до надання оплати) - метод платежу, за яким продавець просто відправляє рахунок-фактуру покупцеві, який має заплатити у визначений час після її отримання (ніякого документарного підтвердження, використовується тільки з філіями та іншими підрозділами)

5. Банківський переказ – це розпорядження, що пересилається (як правило, електронною поштою) банком однієї країни банкові іншої країни. За його допомогою дається вказівка дебетувати депозитний рахунок першого з них і кредитувати рахунок певної особи чи установи.

  При здійсненні переказу банк продає клієнту іноземну валюту за національну. (СВІФТ – система електронних  переказів)

      Альтернативою телеграфному переказу є поштовий переказ. В цьому випадку інструкції відправляються поштою або банкір надає покупцеві вексель на пред’явника, а покупець відправляє його авіапоштою продавцю (одержувачу платежу).

 

6. Розрахунки з використанням векселів і чеків

Банківський вексель - цінний папір, який засвідчує безумовне грошове зобов’язання боржника (векселедавця) сплатити після настання строку визначену суму грошей власнику векселя (векселедержателю).

 Банківський  вексель буває :

• простий;
• переказний.

Комерційна  тратта (переказний комерційний вексель) – містить письмовий наказ векселядержателя (трассанта), адресований платнику (трассату), сплатити третій особі (ремітентові) певну суму грошей у певний термін.

Документарний переказний вексель  для інкасування – експортер після здійснення перевезення товарів імпортеру, пред’являє вексель і документи у свій банк. Банк передає їх банку імпортера для інкасації. Експортер отримує гарантії, що він отримає оплату до того, як документи будуть передані імпортеру. А імпортер отримує гарантії, що всі документи будуть у належному стані.

Банківський чек — письмовий наказ банка-власника авуарів за кордоном своєму банку-кореспонденту про перерахування визначеної суми з його поточного рахунку власнику чека. Експортери отримавши такий чек продають його своїм банкам.

Грошовий  документ встановленої форми, який має безумовний наказ власника рахунку  в кредитній установі про виплату його  держателя вказаної суми.

      Банк  звичайно виписує чеки в тій іноземній  валюті, яку має за кордоном на рахунках  у банках-кореспондентах.

7. Консигнація – означає, що експортер транспортує свої товари імпортеру, але при цьому зберігає право власності на ці товари до тих пір, поки імпортер не продасть їх та не розрахується з експортером (консигнатором). Він настільки невигідний для продавця, що рідко застосовується в міжнародній торгівлі, як у випадку з відкритим рахунком; продаж товару з використанням консигнації головним чином має місце при його відправці закордонним відділенням експортера.