Курс лекций по "Международным отношениям"

Автор: Пользователь скрыл имя, 23 Декабря 2011 в 20:55, курс лекций

Описание работы

Работа содержит курс лекций по "Международным отношениям"

Работа содержит 9 файлов

tema_1.doc

— 275.50 Кб (Открыть, Скачать)

tema_2.doc

— 1.42 Мб (Скачать)

tema_3.doc

— 666.00 Кб (Скачать)

tema_4.doc

— 170.00 Кб (Открыть, Скачать)

tema_5.doc

— 336.00 Кб (Скачать)
 

 

       6. Особливості сучасного  етапу міграційних  процесів 

    Період 1945-1973 рр.

  1. Стрімке зростання прибулих в метрополії з колишніх колоній і домініонів. Так, до 1970 року у Францію емігрували 600 тис. алжирців, 140 тис. марокканців, 90 тис. тунісців та сотні тисяч із Сенегалу, Малі, Того, Нігеру та багатьох інших країн. До Англії, наприклад, з 1946 року по 1959 рік прибуло тільки з Ірландії 350 тисяч осіб.
  2. Згаданий період – це час створення, становлення і ліквідації так званої “системи гостьових робітників” (“guestworker system”), яка в найбільш організованому класичному вигляді була впроваджена у Німеччині (ФРН): Федеральний Офіс Праці здійснював організований набір (вербування) робочої сили, перевіряв виробничі навички робітників, здійснював медичні експертизи тощо. Підприємці компенсували всі фінансові витрати Федерального Офісу і використовували робітників у виробництві. Умови найму були юридично закріплені у двосторонніх угодах між ФРН та країнами-експортерами: спочатку з Італією, пізніше – з Грецією, Туреччиною, Марокко, Португалією, Тунісом і Югославією. Це сприяло масовому збільшенню числа мігрантів. В ФРН їх кількість становила: 1956 рік – 95 тис.; 1966 рік – 1 млн. 300 тис.; 1973 рік – 2 млн. 600 тис. осіб. Аналогічні явища спостерігалися і в інших країнах. Так, з 1950 по 1970 рік кількість емігрантів у Франції, Великій Британії та Швейцарії зросла відповідно з 2 млн. 128 тис. до    3 млн. 339 тис., з 1 млн. 573 тис. до 3 млн. 968 тис. і з 279 тис. до 983 тисяч. Загострення соціально-економічних проблем, політичні та деякі інші чинники призвели до ліквідації “guestworker system” в 1973 році.
  3. Виникнення незалежних держав внаслідок краху колоніальної системи зумовили появу зворотних потоків мігрантів, насамперед, з числа інтелігенції з метрополій до колишніх колоній і домініонів.
  4. Серед причин міграції цього періоду переважають економічні, що пов’язані з пошуком забезпеченого, заможного життя.
  5. Диверсифікація потоків як за географічним походженням мігрантів, так і країн-реципієнтів. К 70-м рокам в загальній кількості іммігрантів поступово зростає доля прибулих з Африки, Азії та Латинської Америки і відповідно знижується доля європейців.

Період  з 1973 року по теперішній час

  1. Поступово скорочується міграція робочої сили у Західну Європу і збільшується у країни Північної і Південної Америки, Австралії та деякі інші, і відбувається одночасна трансформація країн Південної Європи з еміграційних в імміграційні.
  2. Стрімко зростає кількість іммігрантів у нафтодобувних країнах Близького Сходу.
  3. Посилюються масові потоки біженців внаслідок політичних, релігійних та різних форс-мажорних обставин. Ще в 1956 році європейці вперше з часів ІІ світової війни знов зіткнулись з таким явищем, як біженці з Угорщини, а в 1968 році – з Чехословаччини. 90-ті роки увійшли в історію як драматичні для громадян колишньої Югославії, Албанії, жителів Ефіопії і Еритерії, деяких країн Африки і курдів, а з жовтня цього року – Афганістан.
  4. Нова геополітична ситуація в Європі, викликана колапсом Радянського Союзу, появою нових незалежних країн, крахом комуністичних режимів в країнах Східної Європи і Балтії і утворення СНД призвели в 90-і роки до нової хвилі мігрантів у різні країни світу, насамперед, до Західної Європи, а також до США, Ізраїлю, Аргентини, Австралії, Канади та в деякі інші.

 

8. Позитивні і негативні  соціально-економічні  наслідки міграції  робочої сили країн-експортерів і країн-імпортерів.

Країни Експортери Імпортери
Наслідки
позитивні
  1. Знижується напруга на внутрішньому ринку праці завдяки експорту надлишкової робочої сили.
  2. Зростають надходження до бюджету у вигляді податків з фірм-посередників.
  3. Збільшуються валютні надходження до країни за рахунок приватних переказів емігрантів.
  4. Зростає рівень життя і добробут залишених вдома членів сімей і утриманців мігрантів за рахунок переказів і речових відправлень.
  5. Збільшуються можливості приватного інвестування завдяки поверненню на батьківщину (після ротації) особистих коштів, засобів виробництва тощо мігрантів.
  6. Підвищується техніко-економічний рівень виробництва внаслідок праці більш  кваліфікованих емігрантів, що повертаються на батьківщину з розвинених країн.
  7. З’являється можливість створення високоприбуткової галузі з експорту робочої сили.
  8. В окремих випадках, якщо це передбачено двосторонніми угодами, держава може отримувати компенсацію за використання імпортованих трудових ресурсів.
  1. Стимулюється  розвиток виробництва внаслідок екстенсивного збільшення робочої сили.
  2. Зростає конкурентоспроможність продукції завдяки використанню більш дешевої праці іммігрантів.
  3. Знижуються витрати на підготовку та перекваліфікацію власних кадрів, в тому числі вищої кваліфікації.
  4. Заповнюються вакансії в непрестижних сферах і галузях економіки.
  5. Під час криз знижується  соціальна напруга за рахунок звільнення іммігрантів і заповнення вакансій робітниками-резидентами.
  6. Зменшується бюджетне навантаження завдяки економії коштів по пенсіям та соціальним пільгам.
  7. Зростає продуктивність праці робітників і ефективність виробництва в цілому за рахунок конкуренції на ринку праці.
  8. Покращується демографічна ситуація в “старіючих” країнах, а в деяких – і генофонд нації.
негативні
  1. Зменшуються можливості власного розвитку внаслідок відтоку кваліфікованих кадрів і фахівців (“втрата розумів”) в більш привабливі країни.
  2. Знижується загальна конкурентоспроможність на власному ринку праці в результаті відтоку кваліфікованих, молодих кадрів.
  3. Виникає можливість приховування мігрантами доходів і ухилення від податків щодо країн, які не мають між собою двосторонніх угод про уникнення подвійного оподаткування.
  4. Зменшуються надходження до бюджету як слідство скорочення кількості потенційних платників податків.
  1. Посилюється напруга на ринку праці щодо робітників-резидентів за рахунок найму більш дешевої іноземної робочої сили.
  2. Зростають витрати на соціальний захист іммігрантів.
  3. Здійснюється відтік за кордон валютних коштів у вигляді переказів іммігрантів.
  4. Збільшується загроза загострення міжнаціональних, міжетнічних, міжконфесійних та інших соціальних проблем.
  5. Погіршується криміногенна ситуація в країні.
 

 

  1. Рівні регулювання міжнародних  міграційних процесів.
 
Корпоративний Кожна державна або приватна компанія в межах  існуючого зовнішнього правового поля має свою власну стратегію і тактику залучення і використання іноземної робочої сили
Національний Сукупність  державних нормативно-правових актів  і адміністративних рішень щодо еміграційної або імміграційної політики
Міждержавний  або міжнаціональний Регулювання відбувається на підставі укладених двосторонніх або багатосторонніх договорів (угод)
Наддержавний  або наднаціональний  Законотворча  процедура з боку наднаціональних  політико-економічних інтеграційних  угрупувань
Міжнародний Розробка і  прийняття міжнародних конвенцій  у сфері трудових відносин
 
 

 

  1. Міжнародні  організації, які  займаються регламентацією, дослідженнями, соціальними  програмами тощо в  сфері міжнародних  трудових відносин взагалі  і міграційних  аспектів зокрема
Міжнародна організація праці (МОП) Спеціалізована  структура ООН, яка нараховує 170 держав-членів. Цією організацією було ініційовано  розробку і ухвалення більше 350 документів (конвенцій і рекомендацій) щодо міжнародної регламентації переміщення, працевлаштування, соціального захисту тощо працюючих
Комісія ООН по народонаселенню Має в своєму розпорядженні кошти спеціального фонду, який частково використовується для субсидування національних програм  щодо міграції
Організація ООН з питань освіти, науки і  культури (ЮНЕСКО) Розробляє, зокрема, документи щодо освіти мігрантів  та членів їх сімей
Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) Спеціалізована  структура ООН. Розробляє спеціальні норми щодо здоров’я мігрантів
Міжнародна  організація з міграції (МОМ) Розробляє довготермінові програми у сфері регулювання міграції, сприяє вирішенню національних міграційних проблем, займається питаннями переселення, працевлаштування та соціального захисту біженців. З 1949 по 1989 роки мала назву Міжнародна організація у справах біженців
Управління  верховного комісара у справах біженців (УВБК) при ООН Вирішує питання  захисту прав біженців, їх репатріації  тощо
Система постійного нагляду за міграцією  (CONEMI) Координує діяльність національних імміграційних управлінь 29 провідних країн світу (членів ОЕСР)
Міжнародний комітет з питань міграції (СІМЕ) Сприяє захисту  прав мігрантів в країн Західної Європи
 

 

  1. Основні причини (чинники) посилення  міграційних процесів в Україні
 
  • структурна  перебудова економіки;
  • нерівномірність в розміщенні продуктивних сил;
  • розширення зовнішньоекономічних зв’язків України;
  • погіршення екологічної ситуації в окремих регіонах;
  • інтенсифікація інтеграційних процесів на національному грунті;
  • лібералізація процедур еміграції і імміграції;
  • економічні мотивації;
  • криміналізація суспільства.

 

12. Основні напрямки  міграції населення  у 2003 р. 

  Осіб
число прибулих число вибулих сальдо міграції
Всі напрямки міграції: 762033 786243 -24210
у межах  України 722544 722544 Х
внутрішньорегіональна міграція 443231 443231 Х
міжрегіональна  міграція 279313 279313 Х
міждержавна міграція 39489 63699 -24210
країни  СНД 32876 40647 -7771
Інші  країни 6613 23052 -16439
 
 

 

13. Міграція населення по регіонах у 2003 році

  Міждержавна міграція
число прибулих число вибулих приріст (скорочення)
Україна 39489 63999 -24210
АР  Крим 4768 4748 20
області:      
Вінницька 985 1766 -781
Волинська 434 1262 -828
Дніпропетровська 2124 4872 -2748
Донецька 6510 9136 -2626
Житомирська 666 1457 -791
Закарпатська 353 1381 -1028
Запорізька 1773 2734 -961
Івано-Франківська 367 781 -414
Київська 806 889 -83
Кіровоградська 504 1106 -602
Луганська 2090 6029 -3939
Львівська 464 1587 -1123
Миколаївська 1170 1889 -719
Одеська 2960 2779 181
Полтавська 803 1522 -719
Рівненська 310 1711 -1401
Сумська 663 1364 -710
Тернопільська 280 679 -399
Харківська 2627 4766 -2139
Херсонська 1100 1688 -588
Хмельницька 711 1169 -458
Черкаська 1041 1220 -179
Чернівецька 550 1205 -655
Чернігівська 518 1312 -794
м. Київ 3725 3450 275
м. Севастополь 1187 1197 -10
 
 

  
 
 
 
 

Міграційний рух населення  України

за  січень-вересень 2004 року 

1. Абсолютні  дані кількості прибулих, вибулих,  міграційного приросту з внутрішньої  та зовнішньої міграцій 

  У межах  України Зовнішня  міграція
число прибулих число вибулих приріст число прибулих число вибулих приріст
Україна 507515 507515 х 28094 35354 -7260
Автономна Республіка Крим 23748 23340 408 3696 3219 477
Вінницька 22015 22416 -401 719 931 -212
Волинська 12362 12397 -35 322 734 -412
Дніпропетровська 38010 36221 1789 1725 2386 -661
Донецька 43489 44281 -792 4284 4940 -656
Житомирська 16196 17118 -922 450 650 -200
Закарпатська 6709 7383 -674 161 1009 -848
Запорізька 18436 18502 -66 1495 1734 -239
Івано-Франківська 10709 11367 -658 225 474 -249
Київська 22338 20476 1862 601 563 38
Кіровоградська 9903 12720 -2817 262 599 -337
Луганська 25375 27974 -2599 1466 3005 -1539
Львівська 21760 23207 -1447 446 846 -400
Миколаївська 13967 14339 -372 821 868 -47
Одеська 21368 22499 -1131 2359 1608 751
Полтавська 21050 21054 -4 575 772 -197
Рівненська 14435 14798 -363 189 721 -532
Сумська 13507 14925 -1418 382 667 -285
Тернопільська 9555 10594 -1039 234 428 -194
Харківська 39874 37101 2773 1771 2673 -902
Херсонська 11191 13404 -2213 717 961 -244
Хмельницька 17056 17823 -767 461 609 -148
Черкаська 19621 18973 648 672 704 -32
Чернівецька 8414 8368 46 352 718 -366
Чернігівська 13173 13933 -760 340 627 -287
Київ  29539 20043 9496 2605 2207 398
Севастополь (міськрада) 3715 2259 1456 764 701 63

tema_6.doc

— 381.50 Кб (Открыть, Скачать)

tema_7.doc

— 232.00 Кб (Открыть, Скачать)

tema_8.doc

— 666.00 Кб (Открыть, Скачать)

tema_9.doc

— 239.00 Кб (Скачать)

Информация о работе Курс лекций по "Международным отношениям"