Китайсько-індійський воєнний конфлікт 1962р. та його вплив на міжнародні відносини: регіональний і глобальний аспект

Міністерство освіти і науки України

Київський університет туризму, економіки  і права

Факультет “Міжнародні економічні відносини і менеджмент”

Кафедра світового господарства і  міжнародних економічних відносин

 

 

 

 

Курсова робота

з дисципліни “Міжнародні  відносини і світова політика”

на  тему: “ Китайсько-індійський воєнний конфлікт 1962р. та його вплив на міжнародні відносини:

регіональний  і глобальний аспект ”

 

 

                         

Виконавець: студентка 33 групи, ІІІ  курсу

Факультету “Міжнародні економічні

відносини  і менеджмент”

Спеціальності 6.030403 МЕВ

Кондратюк І. І.

Науковий керівник: кандидат філософських наук, доцент, доцент кафедри “Світового господарства і МЕВ” 

Шевченко М. М.

 

 

 

Київ,2009

Зміст

Вступ…………………………………………………………………………..3-5

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ПІДХОДИ ДО

ОСМИСЛЕННЯ  ІСТОРІЇ КОНФЛІКТУ…………………………………..6-10

1. Радянська історіографія китайсько-індійського прикордонно-територіального воєнного конфлікту 1962 р ……………………6-8
2. Зарубіжна історіографія китайсько-індійського прикордонно-територіального конфлікту 1962р………………………………...8-9

ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 1…………………………………………..10

РОЗДІЛ 2. ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ ТА ОСОБЛИВОСТІ

 ВИРІШЕННЯ  КИТАЙСЬКО- ІНДІЙСЬКОГО ПРИКОРДОННО – ТЕРИТОРІАЛЬНОГО КОНФЛІКТУ 1962 РОКУ………………….…….11-22

2.1 Геостратегічна ситуація в регіоні………………………………11-15

2.2 Причини та етапи розгортання конфлікту……………….…….16-20

ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 2 ………………………………………21-22

РОЗДІЛ 3. ВПЛИВ КИТАЙСЬКО-ІНДІЙСЬКОГО КОНФЛІКТУ

1962 Р. НА МІЖНАРОДНІ  ВІДНОСИНИ В СВІТІ………………..……23-35

3.1 Вплив конфлікту на міжнародні відносини на регіональному рівні………………………………………………………………….. 23-25

3.2 Глобальний аспект китайсько-індійського прикордонного конфлікту 1962 р…………………………………………………….25-28

3. Сучасний стан китайсько-індійських відносин, проблеми та перспективи………………………………………………………28-33

ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 3……………………………………….34-35

ВИСНОВКИ …………………………………………………………36-37

Список використаних джерел…………………………………………….. 38-40

 

 

 

 

ВСТУП

Актуальність теми дослідження обумовлюється перш за все необхідністю ґрунтовного вивчення та перегляду ролі та місця історії розвитку відносин між Індією та Китаєм в ході прикордонно-територіального конфлікту між ними, а також наявністю на цей час діаметрально протилежних, взаємовиключних підходів та оцінок історії  виникнення та загострення конфлікту. Це визначає важливість розставлення вірних акцентів у історичному осмисленні тогочасних подій.

Дане дослідження спирається на широке коло друкованих джерел та інтернет видань українською, російською та англійською  мовами. Велику цінність для нас представили наукові розробки таких авторів, як В. С. Мясников “Границы Китая: история формирования”, І. В. Горобець “Конфлікти в Азії: регіональна чи глобальна загроза?”, В. А. Карташкин. “Территориальные проблемы развивающихся стран (Азия и Африка)”.

Крім того, не можна обійти увагою збірник “Территориальные притязания Пекина: современность, история”, в  якому автори спираючись на велику кількість документальних матеріалів, дають критичну, але об’єктивну оцінку конфліктним ситуаціям на китайсько-індійському кордоні.

Особливої уваги  заслуговує праця “Китай и соседи”, де автор намагається досить критично оцінити наявні факти та дані, що стосуються індійсько-китайських прикордонних відносин, супроводжуючи їх аналітичними роздумами, порівнюючи, зіставляючи та узагальнююч. Але так як китайсько-індійський конфлікт 1962 року криє в собі безліч таємниць та суперечностей, окремі його аспекти потребують більш детального висвітлення та розробки. Розгляд питань пов’язаних з даною тематикою несуть в собі як теоретичне так і практичне значення. Тому висвітлення цієї теми є актуальним ,а дослідження доцільним.

Мета дослідження – на основі сучасної теорії міжнародних конфліктів

розкрити тенденції розвитку та особливості вирішення китайсько-індійських відносин в контексті конфліктних процесів 1962 р., виділити конструктивні сюжети проблеми для розбудови добросусідських відносин між Індією та Китаєм.

Досягнення  цієї мети обумовило необхідність вирішення  в курсовій роботі таких завдань:

• Дослідження факторів, що спричинили появу територіально-прикордонного конфлікту
• Виявлення основних джерел і причин виникнення кризових явищ в даному регіоні на рівні міждержавних відносин
• Проведення аналізу й визначення позиції та основних підходів країн щодо розв’язання існуючих міждержавних проблем в азіатському регіоні, а також узагальнення аргументації сторін щодо прикордонного конфлікту 1962 р.
• Визначення впливу конфлікту на відносини між Індією та Китаєм і на міжнародні відносини в глобальному контексті

Об’єктом дослідження є китайсько-індійський воєнний конфлікт 1962р.

Предметом  дослідження є процес розвитку та загострення територіально-прикордонних питань міждержавного китайсько-індійського воєнного конфлікту 1962 р. та його впливу на міжнародні відносини в світі.

Хронологічні рамки дослідження охоплюють період 1959-1962 рр., тобто з моменту виникнення вогнища непорозуміння між двома країнами до збройного воєнного конфлікту. Не зважаючи на хронологічні обмеження дослідження, в ряді необхідних випадків ми торкалися подій, що виходили за рамки встановлених хронологічних меж. При цьому зверненні до минулого ми керувалися потребою більш повного розкриття предмету дослідження.

Методологічну основу курсової роботи складають загальнонаукові методи дослідження (аналіз і синтез),  з використанням історико-порівняльного, історико-типологічного, історико-ситуаційного методів. З метою об’єктивного осмислення досліджуваних явищ і процесів застосовувались методи історичності, об’єктивізму, систематизації, порівняння та узагальнення, аналогії та абстрагування, а також елементи кількісного і якісного підходів.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що курсова робота є однією із спроб комплексного дослідження китайсько-індійського прикордонного питання 1962 р. з позиції сучасних поглядів на міжнародний конфлікт з використанням існуючого історичного досвіду.

Особистий внесок, зроблений на основі об’єктивного і неупередженого аналізу історіографії та джерел,  заключається в наступному:

• Висвітлені концептуальні засади проблеми виникнення і розвитку регіональних конфліктів та особливості їх прояву в Південній Азії, зокрема Індії та Китаї.
• Досліджена ступінь кореляції між внутрішніми соціально-політичними процесами розвитку країн (Індії і Китаю) та виникненням міждержавних конфліктів

Практичне значення курсової роботи полягає в тому, що зібрані та систематизовані в ній матеріали, теоретичні положення і висновки можуть використовуватися для подальшої розробки теми і розв’язання питань, пов’язаних з історією конфлікту 1962 р. на китайсько-індійському кордоні.

Структура курсової роботи підпорядкована меті та завданням курсової роботи, які визначені логікою наукового пошуку та ступенем розробки теми. Курсова робота складається зі вступу, трьох розділів, семи підрозділів, висновку і списку використаних джерел. У відповідності з основними завданнями дослідження в кожному розділі розглядається повний перелік питань, пов’язаних з темою даної курсової роботи. Основна частина курсової роботи складається з 34 сторінок . Повний обсяг курсової роботи складається з 39 сторінок.

 

 

 

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ПІДХОДИ ДО ОСМИСЛЕННЯ ІСТОРІЇ КОНФЛІКТУ

1. Радянська історіографія китайсько-індійського прикордонно-територіального воєнного конфлікту 1962 р

Спеціальних комплексних  узагальнюючих досліджень, присвячених аналізу проблеми китайсько - індійського конфлікту, у вітчизняній історіографії ще не існує. У той же час в науковій літературі є праці, що розглядають окремі аспекти цієї теми. Проблему китайсько–індійського територіально- прикордонного конфлікту, який виник у 1962 році, широко досліджено і розроблено у великій кількості друкованих джерел та інтернет видань як іноземною так і українською мовами. На сьогоднішній день доступне широке коло джерел, які досить ґрунтовно і детально  дослідили дане конфліктне протистояння двох держав,визначили його  вплив на міжнародні та регіональні відносини. Дослідження китайсько- індійського територіально- прикордонного конфлікту має комплексний, міждисциплінарний характер, оскільки цей конфлікт є невичерпним повністю і до сьогодні.

Об’єктивна  оцінка  вірності позицій та претензій  кожної із сторін щодо державної приналежності  тої чи іншої території  ускладнюється  і тим, що вони  дотримуються різних позицій щодо  питань проходження  своїх державних кордонів і приналежності ряду прикордонних територій. Велику цінність у написанні цієї роботи мали розробки російських дослідників центрів інституту Близького Сходу РАН, Інституту країн Азії і Африки при МГУ ім. М.В.Ломоносова. В дослідженні широко використовуються матеріали та інформація , опубліковані в їх спеціалізованих журналах та книгах: Проблеми Далекого Сходу,Азія і Африка сьогодні, Схід [1,27].

Варто відмітити, що китайсько- індійські відносини  і сам територіально- прикордонний конфлікт у Радянській літературі розроблений  та вивчений в недостатній мірі. Найбільш помітними є праці Н.С Кулєшова, А.В Педіна,Т.Л. Шаумяна, В.А. Манжола. Кожний з цих авторів  намагався якнайбільш чітко дослідити причини виникнення конфлікту, досліджуючи глибину протиріч, що виникли,   а також його безпосередній вплив на подальші відносини у регіоні та світі в цілому, відношення великих країн світу до даних подій того часу. Багато хто з дослідників намагався у своїх працях надати оцінку політиці Китаю, наслідки якої сприймались ними неоднозначно, а іноді  і підлягали безпосередній критиці .

У розгляді еволюції оцінок тогочасних  подій, найбільшу цінність представляє праця Н.С Кулєшова ,в якій досить негативно сприймається позиція Китаю ,яка проявляється в політичній боротьбі в азіатському регіоні, у їхньому прагненні до посилення впливу у цьому регіоні. Н.С.Кулєшов зазначає наступне:” індійсько-китайські відносини середини 50-х років складались як відносини добросусідства й співробітництва. Проте Пекін,взявши курс на завоювання в перспективі абсолютного лідерства Китаю в « третьому світі», починає розглядати Індію, другу за величиною і значенням азіатську державу, як основного противника й суперника у своєму прагненні до керівництва Азією. Політична боротьба проти зростаючого впливу Індії в азіатському регіоні набирає різних форм . Цілеспрямована пропаганда проти Індії при одночасному розширенні китайсько - пакистанських зв’язків свідчила про те, що в роздутому Пекіном  до міжнародної проблеми спорі про кордони з Індією він не стільки справді намагався досягти прикордонного врегулювання , скільки ставив собі політичну мету – дискредитувати міжнародну політику Індії,особливо в афро-азіатському світі, до такої міри, щоб підірвати її позиції як визнаного лідера політики неприєднанн ”[2,232].

Великої уваги заслуговує праця Т.Л.Шаумяна, в якій досить глибинно розкрито суперечності даного конфлікту,проводиться паралель між політикою обох держав та реальними цілями, якими керувались держави у ході конфлікту. Автор відмічає велику роль Тибетської проблеми  у розв’язанні даного конфлікту , що сприяла погіршенню  китайсько - індійських відносин, прискорила відкрите виявлення та загострення протиріч між країнами щодо територіального питання [3,46].

 

2.  Зарубіжна історіографія китайсько-індійського прикордонно-територіального конфлікту 1962р

У Західній історіографії до подібної оцінки з різним ступенем розбіжності близькі такі автори як П. Кальвокорессі ” Мировая политика после 1941 года” та Киссинджер Г.” Дипломатия”, які намагалися надати об’єктивну характеристику діям як однієї сторони так і іншої. Західна історіографія, у цілому, мала більш розмаїтий характер.

 Англійський  історик П. Кальвокорессі пише  про комплексний характер китайсько-індійського  конфлікту, який почав розвиватися  з середини минулого століття і зачіпав, окрім питань щодо проходження кордону, території Кашміру, Сиккима, Тибету, а також невеликі гімалайські держави Непал і Бутан.

Автор у широкому контексті висвітлив найбільш глибинні протиріччя, які поступово виникали з розвитком конфлікту,негативна роль відводилась великим державам світу , що керувалися політикою “ перетягування каштанів”, намагалися послабити інші держави, а саме Індію, щоб використати її у своїх цілях. Як зазначає П. Кальвокорессі:” Що стосується США і Китаю, то, безсумнівно, позиції цих великих держав здійснювали великий вплив на подіїі в регіоні і були фактором, який вимагав, щоб з ним рахувались у здійсненні політики СССР та Індія. Вашингтон офіційно робив вигляд, що проводить нейтральну політику, і навіть заявляв про свою стурбованість щодо мирного вирішення конфлікту.” Автор негативно оцінює таку політику, іноді навіть засуджуючи її .

Автор гостро піднімає питання щодо політики неприєднання Індії, вважає її недоцільною, а дії  Дж. Неру недалекоглядними. Провал його політики за судженнями П. Кальвокорессі , полягав у недостатній увазі збоку правителя до національної безпеки та союзам з іноземними державами. Слабкість зовнішньої політики за часів правління Неру полягала в тому, що вона принижувала значення цих традиційних факторів і приділяла більше уваги на здійснення впливу на конфлікти між великими державами, які здійснювали вплив на політичні погляди Неру, але не відображались безпосередньо на незалежності Неру та цілісності Індії. Даним автором піднімається проблема доцільності такої політики, а також її вплив на відносини із сусідніми країнами, які ставилися до Індії вкрай вороже [4,348].