Аналіз ринку сирної продукції України

      Динаміку  відносно виробництва жирних сирів  в Україні можна простежити на рисунку 5.[19]

     Рис.5 Динаміка виробництва жирних сирів  в Україні.

     Виробники. Останні чотири роки на українському ринку молокопродуктів спостерігаються  різке зростання конкуренції. За 2004-05 роки в корпусі найбільших сироварів  відбулося декілька найпомітніших  подій. Спочатку змінився власник контрольного пакету акцій АТ «Шосткинський ГМК» (ТМ «Бiлi Бережи» і «Шостка»), який, до речі, був лідером українського сироваріння в 2002 році, і на сьогоднішній день поступається пальмою першості лише сироварним об'єднанням. На початку 2005 року змінив власника «Пирятинський  сирозавод» (ТМ «Молочній Шлях»), а  власником «Молочного Шляху» є старий знайомий, що давно вже став в  українській молочній індустрії  своїм — банк «Аваль» (власник  Яготинського і Золотоношського  маслозаводів, а також Городенківського сирозавода на Івано - Франківщині). А  ще раніше (в 2003 році), влившись до складу французької Bongrain Group, змінив власника Звенигородський СК (лідер виробництва  в 2001 році).

     До 2004 року ринок розвивався по стандартній  схемі: крупні компанії розширювали  виробництво і укрупнялися, поглинаючи тільки невеликих і слабких регіональних переробників. З часом крупним  компаніям стало тісно на ринку, і процес переділу ринку почав  новий виток. Тепер використовують два варіанти: пряма покупка активів  конкурента і спроба злиття з ним.

     Яскравим  прикладом швидкого нарощування  виробничих потужностей стала в  травні 2004 року покупка корпорацією  «Клуб Сиру» підприємств ТОВ  «РТС» — ВАТ «Бобровецкий молокозавод» і ВАТ «СОММАС». В результаті операції потужність «Клубу Сиру» по випуску  сухих молокопродуктів збільшилася  в 2,3 раз (до 80 т в доби), вершкового масла — в 1,7 раз (до 96 т в доби). Крім того, «Клуб Сиру» отримав  кредит в $3,5 млн. в банку «Фінанси і Кредит» на завершення фінансування крупного проекту по реконструкції  виробничих приміщень ВАТ «Світловодський  маслосиркомбінат» і установці  автоматизованої лінії по виробництву  твердих сичужних сирів продуктивністю 45 т сира на добу (з резервами підвищення продуктивності до 20%). На теперішній час  реконструкція завершена. До складу заснованої в 2003 році корпорації «Клуб  сиру» входить декілька найбільших молочних підприємств України. Зокрема, два сироварні підприємства ВАТ «Канівський маслосирзавод» і ВАТ «Світловодський маслосиркомбінат», загальною потужністю 105 т сира в доби. Також до складу корпорації входять три підприємства по виробництву сухих молочних продуктів і масла ВАТ «СОММАС» (Миронівський завод сухого цільного молока) і ВАТ «Бобровецкий молокозавод», ВАТ «Корсунь-Шевченківський маслосирзавод». На рисунку 6 відображено рейтинг груп, що працюють на ринку сирів. [10]

Рис.6 Рейтинг груп, що працюють на ринку молокопродуктів (за об’ємами реалізації на рік) 

1.6 Аналіз попиту та споживання

     Важливим  показником ринку сирів є їх обсяг  споживання. В Україні як і у  світі споживання сичужних сирів постійно зростає.

У світі  в середньому на одну особу на споживання припадає трохи більше 2 кг сичужних сирів. Найбільше споживають сирів у країнах ЄС – в середньому 18,3 кг на особу в рік.

     Серед країн ЄС найвищим рівнем споживання є Франція (25,7 кг), Греція (24,6 кг), Італія (22,3 кг). Серед іншихкраїн – Ісландія (20,6 кг), Швейцарія (17,8 кг), Ізраїль (15,9 кг), США (15,3 кг), Канада (13,8 кг) [3]. Саме у регіоні ЄС склалася унікальна культура споживання сиру. Сир тут не їжа, не додаток до сендвіча або "грубого" бутерброда з маслом. Серед країн, що лідирують по цьому показнику, традиційно виділяються Греція і Франція, де споживання сиру може доходити до 30 кг/рік.

     У Франції сир вважають невід'ємною  частиною історії і культури. У  Швейцарії існує звичай за яким у день народження дитини виготовляють великий сер, на якому пишуть дату й ім 'я новонародженого.

     Рівень  споживання сирів в Україні доволі низький – дещо більше 2 кг. Найбільший приріст споживання сирів за останні  роки спостерігається в США і  в країнах ЄС.

     Зростання світового споживання, який очікується в найближчі роки, пов’язують насамперед із Центральною і Східною Європою. Відновлення економіки призводить до збільшення виробництва, а також  експорту. І хоча рівень економіки  в цих країнах відрізняється, тенденція наслідувати «західні звички» в харчуванні спричинить розширення в найближчі роки ринку  сичужних сирів.

     Сир в Україні, хоча й вважається продуктом  масового споживання, проте завдяки  високій ціні він ще продовжує, особливо останнім часом, залишатись урбаністичним  продуктом, оскільки основними споживачами  його (90 %) є мешканці міст. При цьому  більшість споживачів (близько 50 %) надають  перевагу Російському сиру, ціна якого  виросла з 24,5 грн. на початку 2007 року до 32,5 грн. в кінці 2007 року, а в  травні місяці 2008 року – до 47,0 грн.

     Така  ситуація пояснюється зменшенням виробництва  молока (в 2007 р. його надоїли на 7,5 % менше, ніж у 2006 році), що зумовлено зменшенням молочного поголів’я худоби та зростанням попиту на молоко переробників (у 2007 році виробники закупили молока на 7,8 % більше, ніж у 2006 році), а також на внутрішньому ринку певне значення відіграло російське ембарго на ввезення української молочної продукції. 

  1.7 Аналіз цін на сир в Україні

  Ціни  на тверді сири в Україні стрімко  зростають і продовжать рости  найближчим часом.

  Так, якщо в середині серпня оптові ціни на вітчизняний твердий сир складали близько 45 грн. / кг, то в середині вересня  виросли вже до 50-59 грн. / кг.

  У роздробі ціни на сир зросли ще більше. За даними моніторингу цін, на 15 вересня  середня ціна на сир у деяких торгових мережах становила 68,33 грн. / кг, у  той час як на 26 липня - лише 57,49 грн. / кг. Так, за півтора місяця сир у  роздробі подорожчав більш ніж на 10 грн. за кг.

  Наприкінці  вересня виробники сирів ще більше підвищать ціни, так як мають намір  відкоригувати ціни відповідно до зрослими в серпні закупівельними цінами на молоко. У найближчий тиждень, на думку  фахівців, роздрібна ціна на традиційні сири може досягти позначки в 80 грн. / кг.

  У такому випадку, на мою думку, немає  нічого кращого, ніж купувати традиційні буковинські сири, чи бринзу (будз). Адже його ціна на міських ринках складає 30-50 грн (коров'ячий або овечий).[22] 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Розділ 2 Правове обґрунтування можливості здійснення даної зовнішньоекономічної угоди

     2.1 Порядок митного оформлення кисломолочного сиру

     Порядок митного оформлення визначається розділом 3 Митного кодексу України. Усі  товари та інші предмети, що переміщуються  через митний кордон України підлягають обов'язковому митному оформленню.

     Метою здійснення митного оформлення є:

• забезпечення митного контролю, який здійснюється з метою дотримання державними органами, підприємствами та їх службовими особами, а також громадянами порядку переміщення через митний кордон України товарів та, інших предметів. Митний контроль здійснюється службовими особами митниці шляхом перевірки документів, необхідних для такого контролю, митного огляду транспортних засобів, товарів та інших предметів, особистого огляду, переогляду, обліку предметів, які переміщуються через митний, а також в інших формах;
• застосування засобів державного регулювання переміщенням через митний кордон України товарів та інших предметів, основною метою яких є стягнення у Державний бюджет податків при переміщенні товарів через митний кордон України, а також захист національного ринку від неякісних імпортних товарів і забезпечення підтримки національного виробника шляхом надання йому можливості конкурувати з іноземними суб'єктами підприємницької діяльності.

     Порядок виконання операцій з митного  оформлення визначається Державною  митною службою України у відповідності  з Митним кодексом України. Митне  оформлення суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності здійснюється службовими особами  митниці у місцях розташування митниць - зонах митного контролю, спільно  із зацікавленими державними органами впродовж часу, визначеного митницею.

     Митне оформлення має проводитися митницею, у зоні діяльності якої розташовані  власники товарів та інших предметів, за винятком випадків, урегульованих чинним законодавством України. Так, наприклад, оформлення товару в іншій митниці узгоджується його власником із обома митницями (тією, де розташований власник, і тією, де він має намір проводити оформлення) листом відповідної форми.

     Проведення  митного контролю повинно забезпечувати:

• створення умов, що сприяють прискоренню зовнішньоторговельного обороту;
• дозвільний порядок переміщення через митний кордон товарів і транспортних засобів;
• ведення боротьби з контрабандою, порушеннями митних правил і податкового законодавства;
• вчасне і повне стягування мита, податків та митних платежів;
• ведення статистики зовнішньої торгівлі;
• здійснення у межах компетенції митних органів валютного контролю;
• ведення УКТ ЗЕД тощо.

     Митне оформлення переміщуваних через  кордон товарів та інших предметів, що належать суб'єктам підприємницької  діяльності, здійснюється із застосуванням  уніфікованого адміністративного  документа форми МД - 2 (за необхідності - додаткових аркушів форми МД - 3 і МД - 8) - вантажної митної декларації (ВМД). Порядок використання і заповнення ВМД регламентується "Положенням про вантажну митну декларацію", затвердженим постановою Кабінету Міністрів  України, а також інструкціями про  порядок заповнення ВМД, затвердженими  наказами Державної митної служби України. Процес митного оформлення товарів  та інших предметів складається  з двох частин, черговість здійснення яких залежить від напрямку переміщення  через кордон - експорт чи імпорт:

• представлення ВМД до внутрішньої митниці та її оформлення. ВМД подається до митниці підприємствами, які здійснюють декларування товарів на підставі договору і діють за дорученням суб'єкта підприємницької діяльності або безпосередньо представником суб'єкта підприємницької діяльності;
• пропуск прикордонною митницею товарів через митний кордон України з використанням ВМД (при імпорті - попередньої ВМД). Остаточне митне оформлення вантажу здійснюється у внутрішній митниці. При цьому перевірка проходить декілька етапів контролю, які проводяться працівниками відповідних підрозділів митниць.

     2.2 Документи для митного оформлення кисломолочного сиру

     Митне оформлення розпочинається після подання  митному органу декларації, а також  усіх необхідних для здійснення митного  контролю та митного оформлення документів, відомостей про товар і транспортних засобів, які підлягають митному  оформленню  (таблиця 4)[5]

                                 Таблиця 4

       Документи при митному оформленні  кисломолочного сиру

2.3 Методи нетарифного регулювання, що застосовуються до кисломолочного сиру

     Нетарифні методи регулювання ЗЕД – методи адміністративного характеру, що полягають  у необхідності надання визначених дозвільних документів державних органів  для здійснення ввезення (вивезення) товарів та інших предметів.

     До  кисломолочного сиру застосовуються методи нетарифного регулювання такі, як радіологічний, ветеринарний та санітарно-епідеміологічний контроль.