Інформаційні ресурси бібліотеки

      В бібліотеці оформлено ряд виставок і стендів, які допомагають більш  повніше дізнатися про роботу центру.

      Центральна  бібліотека ім. О.С. Пушкіна сьогодні стала важливим ресурсним центром інформації в м. Олександрії.

      Сьогодні, бібліотека має свій web-сайт ol.cen.library.kr.ua, (додаток 2) розроблений на основі нових інтерактивних технологій, де не тільки розповідаємо про себе, а і проводимо популяризацію своїх ресурсів для віртуальних читачів.  
       Для успіху бібліотечного сайту необхідний гарний зміст (content) і уміння організувати та представити інформацію на його сторінках. Створення Web-сайту - це не «одноразова» акція. Це безперервний процес протягом всього часу, доки Web-сайт знаходиться в Internet. Web-сторінки повинні постійно підтримуватися та оновлюватися. Посилання (links) на інші Internet-ресурси потребують регулярної перевірки на предмет їх активності, а значить і актуальності інформації. Нові посилання і новий зміст повинні бути цікавими для основної маси користувачів. Бібліотека активно застосовує Web-технології для організації on-line'ових версій традиційних бібліотечних виставок. Віртуальні виставки мають певні переваги: вони доступні не лише тим, хто відвідує бібліотеку під час проведення виставки, а й усім користувачам, у будь-який час, з будь-якого терміналу. 

      3.2. Рекомендації щодо  покращення роботи  бібліотеки у використанні інформаційних ресурсів

      Всю свою діяльність бібліотечні працівники спрямовують на якісне та оперативне задоволення інформаційних потреб та запитів читачів, використовуючи при цьому бібліотечний фонд, який сьогодні налічує 175 тис. документів та 185 назв періодичних видань, методико-бібліографічні матеріали, теки-накопичувачі краєзнавчого змісту, традиційний довідково-бібліографічний апарат та електронний каталог бібліотеки. Але ведення електронних баз даних здійснюється не найкращим чином, тому у вирішені таких питань ми запропонували систему автоматизації бібліотек ІРБІС (Інтегрована Бібліотечно-Інформаційна Система) за допомогою якої значно розширяться можливості задоволення запитів користувачів, виконання різноманітних бібліографічних та фактографічних довідок. Інформаційна система ІРБІС створена в Державній публічній науковій бібліотеці Росії і тому терміни подаються російською мовою - мовою оригіналу.

      Система орієнтована на роботу в локальній  мережі будь-якого типу без обмежень кількості користувачів при умовах, що користувацькою основою є Windows 95/98/2000 NT.

      Система повністю сумісна з міжнародними форматами UNIMARC і USMARC, на основі засобів двохсторонньої конверсії даних. Система також підтримує комунікативний формат RUSMARC.

      В якості самостійних продуктів, розширює можливості локальної версії системи ІРБІС, наявні засоби підтримки телекомунікаційних технологій, а саме: Web-ІРБІС – рішення, що забезпечує доступ до баз даних ІРБІС через WWW-сервер, і сервер баз даних для протоколу Z39.50 (Z-ІРБІС). Дані засоби повністю забезпечують інтегрованість системи ІРБІС в корпоративні бібліотечні технології [5].

      Ця  система надає можливість вести  електронну базу даних усіх підручників та періодичних видань які надходять до бібліотеки. Для розкриття змісту документів можна використовувати систему класифікації ББК, рубрикатори, мову ключових слів. В електронному каталозі дозволяє здійснювати багатоаспектний пошук за такими полями: автор, заголовок, персоналій, тема, ключові слова, предметна рубрика, назва періодичного видання, пошук за комбінованими позиціями, також можна вести словник предметних рубрик.

      АРМ "Читач" представляє собою робоче місце користувача Електронного каталогу і призначений для пошуку, перегляду/друку відшуканої інформації та формуванню замовлень підібраної літератури (рис. 3.1, 3.2).

      Для перегляду АРМ «Читач» потрібно ввести в реєстрації читача код 111 і  натиснути «Начать работу»

Рис. 3.1. АРМ «Читач»

Рис. 3.2. АРМ «Читач»

      Обробка, каталогізація та систематизація видань виконуються за допомогою АРМ  «Каталогізатор».

      АРМ «Каталогізатор» - є робочим місцем бібліотечного працівника, що виконує всі функції по формуванню (поповненню і редагування) баз даних (рис. 3.3.).

      При введені книги в базу даних ІРБІС потрібно вводити такі поля:

      Дублетність – вводимо заголовок книги, рік видання, об’єм (сторінки).

      Коди – вказується країна, якою написаний основний текст підручника. ISBN, а також ціна за якою була придбана дана література (загальна ціна для всіх екземплярів).

      Основное  БО- вказуються редактори, інформацію про видання.

      Расширенные – якщо є серія підручника, наприклад «Альма-мастер», «Вища школа».

      Екземпляри – інформація про екземпляри (з інвентарної книги).

      Систематизація    - вводиться індекс ББК, Авторський знак, Індекс ГРНТИ, ключові слова (по змісту) та анотація. Після оформлення цих полів зберігаємо, натиснувши «Сохранить», а для продовження натискаємо «Новый».  

      Рис 3.3. АРМ «Каталогізатор»

      АРМ «Адміністратор» - є робочим місцем спеціаліста, що виконує системні операції над базами даних в цілому, і  підтримує їх в актуальному стані (рис. 3.4.).

      Рис. 3.4. АРМ «Адміністратор»

      Реалізація такого автоматизованого режиму кардинально підвищить оперативність бібліотечного обслуговування.     

      Як  відомо що бібліограф при шифруванні книги веде каталожні картки (додаток 3) і затрачає на їх написання багато часу, тому нами було запропоновано друкувати каталожні картки через програмне забезпечення ІРБІС (рис. 3.5.)

            

      Рис. 3.5. Порядок друку  каталожних карток.  

      Також за допомогою цієї програми можна  видавати віртуальні довідки.

      Віртуальна довідка (ВД) – інноваційна форма бібліографічного обслуговування. Користувач заходить на сайт бібліотеки. На лінійці «ВД» пише запитання – бібліотекар гарантує йому відповідь у продовж робочого дня.

 

       ВИСНОВКИ  

      Бібліотеки  України є складовою частиною інформаційної системи держави. З метою забезпечення раціонального використання бібліотечних ресурсів як складової частини інформаційних ресурсів держави бібліотеки взаємодіють з підприємствами, установами та організаціями, які мають бази даних та діяльність яких пов'язана із створенням, збиранням, обробкою, накопиченням та збереженням інформації.

      Головною  засадою стратегічного бачення  розвитку бібліотеки вчені вважають поширення її інформаційної функції. Стратегічний напрям розвитку бібліотечно-інформаційних технологій і бібліотечної діяльності в цілому пов’язується із розвитком електронних інформаційних ресурсів і систем їхньої організації у вигляді електронної бібліотеки, яка розглядається як новий вид структурування й організації електронної інформації з визначеною організаційною системою доступу до цієї інформації. Ця позиція тісно пов’язана із стратегією є функціонування бібліотеки в інформаційному суспільстві.

      Задачу  зниження витрат на інформаційні процеси, яке можна досягнути за рахунок  застосування відповідних організаційних рішень, унаслідок використання даних про параметри та закономірності документального інформаційного потоку, імовірно розв’язувати за допомогою засобів моделювання.

      Високий рівень використання інформаційного простору приводить до необхідності визначення особливих принципів керування ним, які створені на базі системного аналізу, планування та прогнозування.

      Застосування  інформаційних технологій потребує також розв’язання проблем організації  й управління праці бібліотечних фахівців.

      Досліджено формування комп’ютерного бібліотечного центру ім. О.С. Пушкіна для підтримки мережених технологічних процесів і визначена його функціональна спрямованість на розвиток існуючої в Україні відомчої централізації і регіональної кооперації книгозбірень.

      Запропоновано систему автоматизації бібліотек ІРБІС за допомогою якої значно розширяться можливості задоволення запитів користувачів, виконання різноманітних бібліографічних та фактографічних довідок. Наведені приклади роботи з програмою.

      Обґрунтовано, щодо формування зведеного електронного каталогу бібліотек доцільно залучати, насамперед, книгозбірні, що є методичними центрами бібліотечних мереж, оскільки це дозволить не лише суттєво зменшити сукупні трудовитрати на каталогізацію, а й забезпечить багатоаспектне використання інтегрованого ресурсу в існуючих мережах книгозбірень.

      Отже  використання інформаційних технологій в бібліотечних установах дають значні можливості для покращення умов праці та методів обслуговування, але це не знімає з працівників бібліотеки необхідності спостереження за розвитком інформаційних технологій та можливими подальшим їхнім впровадженням, оскільки вони спрямовані на підвищення ефективності обслуговування читачів, що зрештою, й є основною метою роботи бібліотек загалом.

 

СПИСОК  ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 

1. Закон України «Про національну програму інформатизації» від 04.02.98 // Закони України. — К.: Книга, 1998. — Т. 15. — C. 134—145.
2. Закон України «Про національну програму інформатизації»// Закон України від 4 лютого 1998 року N 74/98-ВР. — Відомості Верховної Ради (ВВР), 1998. — N 27-28. — С.181.
3. Бабич В.С. Бібліографічно-інформаційні ресурси суспільних наук. – К.: КНУК – М, 2001. – 82 с.
4. Баркова О.В. Модельний підхід у дослідженні технологічного забезпечення електронної бібліотеки // Реєстрація, зберігання і оброб. даних. — 2003. — Т. 5, N 3 — С. 81-90.
5. Баркова О.В. Использование технологических возможностей АБИС для создания распределенной электронной библиотеки (на примере ИРБИС) // Библиотеки и ассоциации в меняющемся мире: новые технологии и новые формы сотрудничества: 10-я Междунар. конф. "Крым 2003": Материалы конф., 7-17 июня 2003 г., г. Судак. — М., 2003. — Т. 1. — С. 177-180.
6. Вуль В. Особенности некоммерческих электронных библиотек //Библиотечное дело. – 2003. - №8. – С.21-23.
7. Вуль В. Что хранят электронные библиотеки в России? //Библиотечное дело. – 2003. - №3. – С.16-19.
8. Гиляревський Р. С. Справочник информационного работника. – М.: Профессия, 2005. – 550 с.
9. Гужва В.М. Інформаційні системи і технології на підприємстві: Навч. посібник. – К.: КНЕУ, 2001. – 400 с.
10. Жадько Н.в. Проектное развитие библиотек /Н.В. Жадько. – М.: Елена, 2000 – 96 с.
11. Інформаційні ресурси: створення, використання, доступ: Матеріали конф., 3-7 жовтня 2005 р., м. Алушта. – 2005. – 71 с.
12. Елепов Б.С., Чистяков В.М. Управление процесами использования информационных ресурсов. – Новосибирск.: Наука, 2000. – 237 с.
13. Костенко Л.Й., Чекмарьов А.О. Бібліотеки та інформаційні ресурси в сучасному світі науки, культури, освіти та бізнесу: підсумки 11-ї міжнародної конференції «Крим – 2004»//Бібл. Вісн. – 2004. - № 4. –

      С. 39-45

14. Камышин В.Л. Методические рекомендации по проведению занятий по курсу «Правовая информатика с изучением системы Консультант Плюс» - М.: НПО «Высшая математика и информатика, 2003. – 324 с.
15. Копанєва В. Бібліотека та мережева інформація/ В. Копанєва //Вісник книжкової палати – 2007. - № 2 – С. 31 – 35
16. Коржик Н. Автоматизований абонемент вищого навчального закладу/ Наталя Коржик //Вісник Книжкової палати, 2006. - № 4. – С. 36 – 37.
17. Ляшенко І.Ю. Автоматизація бібліотечних процесів з використанням інформаційних мережевих технологій  / Національна бібліотека імені В.І.Вернадського. - К., 2001. - 20 с.
18. Мастяниця Й. У.,  Соснін O. В.,  Шиманський Л. Є. Інформаційні ресурси України: Монографія / За заг. ред. О. В. Сосніна. — К.: НІСД. 2002. — с. 63.
19. Фоменко І.М. Проблемно-орієнтовані інформаційно-документні системи /І.Ф. Фоменко //Вісник Харків. Держ.акад. культури: зб. Наук. пр. – 2004. – Вип.– С. 120 – 129.
20. Шрайберг Я. Роль бібліотеки у забезпечені доступу до інформатизації та знань в інформаційному віці/ Я. Шрайберг //Вища школа. – 2007. - № 4. – С. 60-74

 

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Д О Д  А Т К И

 

Додаток 1