Інформаційні ресурси бібліотеки

     - заклади (редакції, видавництва.  Бібліотеки, інформаційні центри, книготоргівель ні заклади), що забезпечують створенням інформаційної продукції, накопиченням і використанням ІР.

     В залежності від масштабу формування і використання розрізняють сукупні світові, національні, регіональні і локальні ресурси (або ресурси окремих закладів). З Впровадженням інформаційних технологій подібне розмежування стає все більш умовним, так як ІР будь-якого закладу створюють як документи, створені в ньому самому, так і зовнішня інформація, взята із сукупності ресурсів суспільства. Одночасно локальні ресурси, коли вони представляють інтерес за межами даного закладу і коли забезпечений доступ до них, перетворюється в компонент регіональних, національних або світових ІР. Але ці процеси не виконуються автоматично, вони пропонують сумісність інформаційних систем, що створюються на різних рівнях і в різних країнах. Даний стан надзвичайно важливий для бібліотек, що виступають одночасними користувачами і створювачами ІР [15].

     ІР  володіють рядом специфічних  особливостей, що відчутно впливають  на всі процеси і формування і  забезпечення доступу це:

     - невичерпаність, забезпечує можливість  багаторазового і багатоцільового  їх використання, не відчуження ІР при обміні або продажі;

     - постійний ріст об’єму потоку;

     - змінність змісту ІР як реакція  на зміну інформаційних потреб  суспільства і обумовлений цим  динамізм продукції і послуг, які надаються на інформаційному  ринку; 

     - складність розгорнення активної і пасивної частини ресурсів із – за різних темпів старіння інформації, відсутність прямого зв’язку між часом створенням інформації і її корисність (цінність), оскільки інформацію старить не час, а поява нового знання, що уточнює попереднє;

     - нерозривне єдине елементів, що  складає сукупні ІР суспільства,  і тому неможливо або використання  тільки будь-якої їх частини  (тільки будь-якого регіону, однієї  країни).

     Якщо  виходити з того, що забезпечення доступності  ІР є основною ціллю діяльності будь-якої бібліотеки, наявності цих засобів визначає необхідність в:

     - орієнтації при обслуговуванні  читачів на сукупні ресурси,  а не тільки на власний фонд  і ДБА; 

     - забезпечує глибинного ретроспективного  пошуку при одночасному оперативному  інформуванні читача про нову інформацію;

     - розробка методики багатоаспектного  пошуку у накопиченому збільшенню  об’ємі інформації;

     - постійного спостереження за  змінами складу сукупності ІР.

     Інформаційні  технології корінним способом змінили  процеси формування і використання ІР, що забезпечують можливість:

• компактного зберігання великих об’ємів інформації;
• оперативного пошуку;
• доступу до знищених ресурсів;
• фіксування на одному носії різноманітній за характером інформації;
• об’єднання бібліографічних і повнотекстових БД;
• поява БД,  містить як бібліографічну, так фактографічну інформацію.

     Ці  зміни розширюють сферу впливу, але  одночасно і ускладнюють діяльність бібліотек, підвищення потреба до професійних  підготовки персоналу і матеріально-технічно оснащена щоденної праці.

     З’являються реальні посилання для надання  нових послуг і створення унікальної інформаційної продукції з одночасними  жорсткими потребами до їх якості і сумісництва в масштабі сукупних ІР.  

      2.2. Інформаційно-бібліотечний ресурс

      Основними складовими інформаційно-бібліотечного ресурсу установи є:

      - на першому рівні:

      - бібліотечний фонд, в т.ч.: книги,  брошури, дисертації, креслення,  мапи, ноти;

      - повнотекстові бази даних –  електронні варіанти (копії) документів  різного типу, в тому числі:  тексти, векторна та растрова графіка, звукозаписи, мультимедіа.

      - на другому рівні:

      - основний каталог (електронний  каталог), який містить бібліографічні  описи документів бібліотечного  фонду, а також: окремих статей, рекомендованої літератури, документів  які доступні в інших бібліотеках чи пропонуються видавництвами та книгопостачальниками;

      - додаткові каталоги – предметний  каталог персоналій, каталог навчальних  дисциплін, які пов’язані з  основним каталогом та класифікатори,  або тематичні картотеки;

      - інформація про читачів;

      - інформація про організацію, в  т.ч.: інші бібліотеки, партнерів, постачальників документів.  

      2.2.1. Бібліотечний фонд

      Бібліотечний  фонд складається з усіх документів (примірників), які знаходяться в  бібліотеці даної установи. Він містить як паперові документи, так і документи на інших носіях, наприклад компакт-дисках, магнітних стрічках, кіноплівках і т. ін. Бібліотечний фонд потребує постійної підтримки як з погляду належного розміщення та збереження носіїв інформації (де для кожного виду носіїв є свої, іноді достатньо жорсткі, умови), так і з погляду обліку та зміни складу фонду (поповнення, списання), а також доступу до інформації.

      Робота  з бібліотечним фондом передбачає виконання  спеціальних процедур, які мають  забезпечити весь виробничий цикл від аналізу забезпеченості установи документами і формування потреб на документи до списання і підготовки книг інвентарного та сумарного обліку. В різних бібліотеках такі процедури часто дуже відрізняються. Більше того процедури можуть змінюватися, відбиваючи процес зміни технологій, які застосовує бібліотека [19]. Отже, система має бути специфіку кожного закладу на конкретний момент. Разом з тим, досвід впровадження систем свідчить, що автоматизація бібліотеки у будь-якому випадку змінює традиційні технології: повною мірою відтворювати старі технології новими засобами не тільки недоцільно, але й шкідливо. Тому питання не в тому, чи зберігати старі технології, а в тому, наскільки їх міняти. При цьому ставиться задача отримання від системи найбільшої віддачі при мінімізації витрат на впровадження і експлуатацію. Рішення у кожному конкретному випадку знаходиться своє. Воно залежить від того, чи впроваджується штрих кодове обладнання, чи будуть підтримуватись паперові каталоги і т. ін.

      На  поточний момент бібліотечний фонд в навчальному процесі, науковий та проектно-конструкторських роботах вже не відіграє такої домінуючої ролі, як десять – п'ятнадцять років тому. На роль книги як основного носія знань все більше претендують електронні носії та засоби Інтернет. Дедалі все більш важливим є наявність електронних копій документів, а також інформації про існування документа та місце його знаходження.

      Повнотекстові бази даних передбачають наявність  документів в електронному вигляді, придатному для перегляду і друку користувачами. В той час, коли питання розповсюдження електронних копій друкованої літератури, зокрема, навчальної, є досить складним, можна знайти достатньо прості шляхи вирішення його в кожному конкретному закладі, або групі закладів.

      2.2.2. Електронний каталог

        Електронний каталог (основний каталог) містить інформацію про документи, надаючи можливість здійснювати їх пошук за різними ознаками (атрибутами) та відповідністю до певних класифікаторів (рубрика торів, предметних каталогів і ін.) Слід особливо зауважити, що на поточний момент мало уваги приділяється організації зв’язків між документами. Сучасна система можливість вводити зв’язки різних типів (серія – під серія – документ серії, основний документ – додаток, попередній стандарт – сучасний стандарт і т. ін.). На жаль, на практиці в основному застосовуються лише зв’язки типу журнал – стаття.

      Основний  каталог є централізованою ланкою системи. До нього приєднуються додаткові інформаційні масиви: відомості про примірники (бібліотечний фонд), про наявність документів в інших організаціях, про складові частини документа (нумерація), предметні каталоги, каталоги персоналій, навчальних дисциплін і т. ін.

      Особливу  роль відіграють тематичні картотеки. Це рубрика тори, предметні каталоги, каталоги персоналій, дисциплін, об’єднані єдиним механізмом побудови і використання. Така картотека є ієрархічною структурою, елементами якої є «теми». Теми пов’язуються з документами так, що за темою (темами) легко відібрати документи, які до неї відносяться. Так досить просто відібрати документи, які стосуються певної персоналії, дисципліни або навіть конкретної лекції дисципліни. Теми також можна використовувати в ролі закладок або ключових слів. Для цього бажано створити відповідні каталоги. Кількість тематичних картотек та їх назви не обмежуються. Тому такі електронні масиви, як «Каталог ключових слів відділу механізації» або «Улюблені графіки професора Васильченка» слід вважати нормальним явищем. Таким чином, тематичні картотеки слід розуміти як абстракцію, що відбиває єдиний механізм застосування різних схем класифікації документів.

      Автоматизація процесу обслуговування користувачів потребує підтримки масиву інформації про читачів. Спеціальні процедури  мають забезпечити синхронізацію  цієї інформації з даними відповідних служб установи (відділ кадрів, бухгалтерією), що необхідно для своєчасної реакції на зміни. 

      Сучасна система має зберігати контактну  інформацію про читача (адресу, телефон, адресу електронної пошти), фотокартку та ін., а також інформацію про  те, які документи і коли читач отримував і повертав.

      Організації в системі відіграють кілька ролей: це постачальники літератури, учасники МБА, обмінні партнери, інші бібліотеки, де можуть зберігатися книги, цікаві для читачів закладу. Причому, одна і та сама організація може відігравати кілька ролей одночасно. Для організації слід утримувати контактну інформацію. Масив інформації про наявність дає можливість по кожній організації мати інформацію необхідної літератури.  

      2.2.3. Засоби відбору  документів

      Основним призначенням системи управління інформаційно-бібліотечними ресурсом є створення умов для ефективного відбору документів за різними ознаками. Такими ознаками можуть бути значення окремих атрибутів опису документа, наприклад, його назва автор або рік чи дата видання, а також незалежність до тем тих чи інших класифікаторів. При цьому способи, у якій буде здійснюватись пошук, залежать від багатьох обставин: в першу чергу, від того, що відомо читачу про сам об’єкт пошуку. Читач бажає знайти документи, які відносяться до певної теми (галузі знань, прізвища видатної особи, напрямку діяльності установи і т.ін.) Оскільки читач не знає точно, які теми і передбачені у відповідних класифікаторах, він починає з пошуку теми.

      Водночас, коли читач має конкретні відомості про документ, який він хоче знайти, наприклад знає назву, автора чи рік видання, слід скористатися засобами пошуку за атрибутами.

      Форма пов’язана також форма перегляду  каталожної картки поточного (позначеного  у формі) документа. Тип картки (тематичного, генерального каталогу та ін.).

      Картка  містить основні відомості про  документ, які в значній мірі дозволяють визначити, чи влаштовує він читача. Тут порядок з автором, назвою, обсягом представлена анотація, загальні зауваження, читацька аудиторія. Дещо більше інформації утримує форма бібліотечного опису, де можуть міститися поля, передбачені в картці. На підставі цієї інформації читач має вирішити, наскільки документ його цікавить, і далі з’ясувати, де можна отримати цей документ, замовити його примірник або передивитись електронний варіант.  

      2.2.4. Електронні варіанти (копії)  документів

      Для перегляду електронного варіанта документа  достатньо вибрати відповідний  пункт меню, або натиснути на клавішу. Образ документа з’явиться на екрані монітора або зазвучить в динаміках. Все просто, але за цією простотою стоїть ціла низка проблем. Перша проблема є суто організаційною. Це наявність прав на розміщення електронних версій документів, тобто легальність повнотекстових баз. Друга проблема – формат представлення документів. Третя – спосіб розміщення електронних версій.