Інформаційні ресурси бібліотеки

      Ця  ситуація зумовлюється тим, що за умов жорстоко детермінованої командно-адміністративної системи, під впливом якої розвивалося  бібліотека системи, під впливом якої розвивалася бібліотека за радянських часів, завдання її діяльності, правила використання ресурсів, надання інформаційних послуг були чітко заданими.

      Таким чином, аналіз теоретичних і перспективних  досліджень стратегій розвитку бібліотек свідчить про широкий діапазон перспектив функціонування бібліотеки в інформаційному суспільстві, пов’язаних переважним чином із стратегічним плануванням, спрямована на впровадження нових інформаційних технологій, забезпечення доступу до інформаційних систем і мереж за умов інформаційного ринку, а також із роботою з електронними мереженими ресурсами.

      Підхід  до бібліотеки як до суспільної інституції, яка у найбільш розгорнутому вигляді втілює все багатство комунікативної культури сучасного суспільства, дає змогу запропоновану вати багаторівневий підхід до стратегічного бачення розвитку бібліотек в інформаційному суспільстві, який ґрунтується на особливостях бібліотечної системи України, по – різному реалізується на документальному, інформаційному та когнітивному щаблях соціальної комунікації.

      1.3. Моделювання використання  розподілених інформаційних  ресурсів бібліотек  України

      При нинішніх тенденціях розвитку інформаційних  технологій, комп’ютерної техніки  та автоматизованого управління інформаційними процесами можна очікувати переходу саме до адаптивних методів інформування користувачів і комплексних технологій інформаційного забезпечення робіт, які застосовуються в системах науково-технічної інформації, що базуються на використанні інформаційних моделей. При розробці цих моделей реалізуються принципи, по перше, синтезу повідомлень за комунікаційними ознаками, по-друге, програмно-цільового управління при проведенні визначеної науково-інформаційної політики в установі, що обслуговуються.

      Вирішення проблем удосконалення керування процесами використання інформаційних ресурсів присвячені праці таких відомих науковців, як Б.С.Єлєпов, М.С. Карта шов, Л.Й. Костенко, А.О. Чекмарьов та ін.

      Відповідність змісту інформації потребам користувачів, її повнота, своєчасність, форма подання є критеріями корисності інформаційного забезпечення, успішності науково-інформаційної діяльності бібліотеки. Запити вказують на побажання користувачів одержувати інформацію і документи певної тематики і виду, визначають попит на інформаційні ресурси [13]. Попит може мати спонтанний характер або формуватися під впливом науково-інформаційної політики, яка проводиться в інформаційній системі. У тому та іншому випадку потрібно задовольняти вимоги абонентів, що викликає необхідність у проведенні спеціальних заходів щодо адаптації систем інформаційного забезпечення до очікуваних у плановому періоді користувачів. Тому основною метою курсової роботи є висвітлення актуальних проблем вивчення інформаційних потреб і формування попиту на інформаційні ресурси бібліотеки, побудови системи керування використанням документального забезпечення.

      Виділяються два основних підходи до вирішення  цих проблем. Перший із них, програмний, полягає в тому, що робота з організації  інформаційних фондів, довідкового  апарату, пошуку, розподілення і передачі ресурсів бібліотеки будується на основі тематико організаційної установки, зумовленої відомостями про інформаційні потреби користувачів. Дослідження інформаційних потреб при такому підході стає пріоритетним напрямом науково-інформаційної діяльності.

      Хоча  програмний підхід в інформаційному забезпеченні на перший погляд здається логічно бездоганним, при його застосуванні в конкретних ситуаціях виникають серйозні труднощі. Вони пояснюються особливостями інформаційних потреб, які є соціально-психологічним феноменом і важко піддаються вимірюванню та вивченню. Традиційна техніка аналізу інформаційних потреб, яка включає відомі соціологічні методи дослідження, наприклад, як анкетування та інтерв’ювання читачів, не дає можливості завчасно повною мірою представляти картину очікуваного дефіциту інформації, яка динамічно змінюється, у користувачів. Реакцією деяких фахівців на труднощі в оцінці потреб стала відмова від їх вивчення взагалі. У цьому випадку спрямованість інформаційного забезпечення вивчається лише запитами абонентів. Цей другий підхід називається рефлексивним.

      Процеси використання розподілених інформаційних  ресурсів бібліотек потребують особливих  підходів до управління ними. Висока концентрація документальних джерел в інформаційних центрах, великих науково-технічних бібліотеках, поява і розвиток нових інформаційних технологій, які базуються на функціонуванні автоматизованих інформаційних систем, а також мереж інтегрованих і локальних баз даних, залучення в широкий обіг нових методів автоматизованої обробки інформації тощо продукують умови для введення принципів управління, які створені на основі системного аналізу, прогнозування і програмного планування.

      Формування  систем управління масовим споживанням  розподілених інформаційних ресурсів бібліотек включає кілька стадій. Перша стадія, яка визначає, по суті, всі наступні, складається з вибору показників оцінки діяльності книгозбірень. Показники оцінки повинні забезпечувати, по-перше, всебічне охоплення процесів масового споживання інформації, по-друге, можливість вимірювання аналізу характеристик процесу, по-третє, системний принцип і використання контурів зворотного зв’язку для корегування всього процесу або його елементів  (додаток 1).  Остання вимога відображає один із головних принципів побудови систем управління процесами, що розглядаються. Потрібно, щоб усі показники були взаємопов’язані, прагнення змінити один зразу ж відображаються на рівні другого, при цьому в сукупності всі показники були б направлені на інтенсифікацію процесу використання інформаційних ресурсів бібліотек і покращення якості управління ними.

      Другою  стадією побудови системи управління використанням розподілених інформаційних ресурсів бібліотек є розробка і реалізація методів статистичного аналізу вибраних показників. На третій стадії формуються моделі, що дає книгозбірні ефективний інструмент аналізу і прогнозування динаміки показників, які характеризують досліджу вальний процес. Четверта і п’ята стадії розробка системи управління масовим інформаційним використанням пов’язані з вибором методів стимулювання інтенсифікації процесу, який розглядається, і далі автоматизацією збирання і обробки даних у цій системі.

      Оскільки  будь-яка система управління органічно  пов’язана зі своїм об’єктом, її необхідно досліджувати орієнтуючись на конкретний процес масового використання інформації. Як такий процес доцільно вибирати організацією використання найбільш масового виду інформаційних ресурсів – бібліотечно-бібліографічних, які залишаються одним із найважливіших засобів передачі і розповсюдження наукових знань. Щоб використання цих ресурсів істотною мірою розширилося, зросло і прискорилося, потрібно застосовувати нові підходи до організації управління бібліотечно-бібліографічними ресурсами (ББР).

      Задачу  інтенсифікації використання ББР доцільно сформувати як задачу вдосконалення діяльності книгозбірень. Для оцінки якості роботи бібліотеки в існуючій практиці застосовується традиційна бібліотечна статистика. Успішність інформаційно-бібліотечної діяльності визначається рівнем і приростами основних показників бібліотечного сервісу, наприклад, таких, як число читачів, кількість відвідувань, книговидача, ступінь використання книжкового фонду тощо. Нажаль, система цих показників має в основному лише обліковий характер і недостатньо придатна для цілей управління тому, що переважно відображає стан роботи бібліотеки, хоча спроби пристосувати окремі показники до управлінських завдань шляхом уведення нормативних рівнів є досить частими. Якщо для системи взаємопов’язаних показників, що базується на даних бібліотечної статистики, знайти підходи, які дозволяють виявити тенденції в їх динаміці і вести імітаційні розрахунки прогнозних значень найважливіших характеристик використання ББР, можна визначити ті напрями, в яких управляючий впливає з боку керівництва бібліотеки виявляється найефективнішим. Це й буде система керування корпоративним використанням ББР, яка відповідає вище викладеним вимогам.

      Вибір показників оцінки діяльності інформаційних  і бібліотечних систем визначається низкою факторів. Це прагнення адміністраторів підпорядковувати кожний оціночний показник загальному завданню інтенсифікації інформаційного та бібліотечного обслуговування; бажання сформувати комплекс взаємозалежних показників інформаційного використання, коли за допомогою управляючих впливів не можна покращувати окремі характеристики цього процесу, залишаючи інші без уваги, а можливе тільки комплексне цілеспрямоване підвищення їх усіх без винятку; вимога створити гнучку структуру показників, яка дозволяє пристосувати їх до особливостей бібліотеки; необхідність мати можливість аналізувати мінливість у динаміці; можливість аналізувати мінливість у динаміці; можливість передбачати зв’язки кожного основного показника з рядом додаткових, які розкривають шляхи впливу на підвищення їхнього рівня. У результаті аналізу різних шляхів проектування показників, які задовольняють вказаним вимогам, був запропонований роторний принцип формування відносин показників ефективності діяльності бібліотек.

      Розглянемо  сутність роторного принципу на прикладі показників діяльності великої регіональної бібліотеки. За основу початкову характеристику ефективності бібліотеки зручно взяти показник продуктивності (PN), який визначається книговидачею на душу населення, яке мешкає в регіоні:

      де  V – загальна кількість джерел, які видані бібліотекою читачам за рік; N – чисельність населення (число вчених і спеціалістів).

      Якщо  ввести в чисельник і знаменник  цієї формули показники бібліотечної статистики, можна продуктивність бібліотеки виразити у вигляді добутку ряду відносних характеристик. У цьому – сутність роторного принципу. Наприклад, якщо помножити і поділити праву частину у формулі (1) на число читачів бібліотеки (В) і на обсяг фондів першоджерел (F), що в ній є, то одержимо залежність продуктивності бібліотеки від таких показників, як читацька активність населення (ZB), масштаб фонду джерел бібліотеки, тобто число одиниць зберігання на одного читача (ZF) і обіг фонду (ZV):

      Показник  (ZB) зручно виражати кількістю читачів на 1000 чоловік населення, у цьому випадку роторна формула набуде вигляду:

      Ці  формули, хоча вона й одержані з метою  показу сутності роторного принципу, мають універсальних характер. Вони наочно демонструють, що інтенсифікація використання ББР може бути досягнута за рахунок залучення до бібліотеки більшого числа читачів, збільшення масштабу книжкового фонду і його обігу. Цей висновок здається очевидним, однак використання реальної бібліотечної статистики при розрахунках рівнів кожного множника Z_j (j = B, F, V) дозволяє визначити його очікувані темпи і границі росту, що в свою чергу дає змогу намітити найефективніші шляхи збільшення продуктивності конкретної регіональної бібліотеки, централізованої інформаційної або бібліотечної системи. Крім того, на базі бібліотечної статистики можуть бути встановлені регресивні залежності рівня множника Z_j від інших показників діяльності бібліотеки, що ще більше розширює множину підходів до інтенсифікації ББР. Також, за допомогою роторного принципу можна одержати вираз продуктивності, адаптивний до особливостей керованого інформаційного органу і наявної статистики.  
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Розділ  2. Аспект застосування інформаційних ресурсів  

     2.1. Зміст та засоби  інформаційних ресурсів

     Ресурси – це накопичені в наявності запаси або засоби, які можуть бути використані  при необхідності. Інформаційні ресурси (ІР) – це накопичений запас інформації, яка зафіксована на будь-якому носії, що застосовується для її зберігання і використання. ІР є продуктом інтелектуальної діяльності суспільства і розглядається в даний момент як стратегічний ресурс розвитку будь якої країни.

     Використовуються  вузькі і широкі поняття ІР: у  вузькому понятті мають на увазі  тільки мережні ІР, доступні через комп’ютерні засоби зв’язку, а в широкому – будь-яку зафіксовану на традиційних або електронних носіях інформації, яка придатна для зберігання і роз поширення. Для бібліографів професійно має значення широке розуміння поняття.

     Зміст ІР наявний в Законі України «Про інформацію, інформатизацію і захист інформації»: «інформаційні ресурси – це окремий документ і окремі масиви документів, документи і масиви документів в інформаційних системах (бібліотеках, архівах, фондах, БД  та інших інформаційних системах)».

     Більш детально зміст ІР може бути охарактеризований  як:

     - створені попередньо і створені  в даний час опубліковані і  неопубліковані первинні документи  на будь-яких носіях (книги, періодичні  видання, нотні, дисертації і  т.д.);

     - повнотекстові БД;

     - фонди опублікованих і неопублікованих  первинних документів, що збирають  бібліотеки, центри інформації, архіви  і інші заклади; 

     - створена попередньо і утворююча бібліографічна продукція;

     - фактографічні, повнотекстові і  бібліографічні БД;

     - інформаційно-аналітична продукція;

     - послуги, що надаються на інформаційному  ринку; 

     - комп’ютерні мережі зв’язку; 

     - програмні засоби, що забезпечують  створення інформаційних систем  і розвиток телекомунікаційних  мереж; 

     - ДБА бібліотек, інформаційних  центрів і архівів, в тому числі каталоги і бібліографічні картотеки (БД);