Автор: Пользователь скрыл имя, 24 Февраля 2013 в 00:17, шпаргалка
Психоло́гія (від грецького ψυχή (psyché) — душа, дух; λόγος (logos) — вчення, наука) — наука, що вивчає психічні явища (мислення, почуття, волю) та поведінку людини, пояснення якій знаходимо в цих явищах.
Психологія як наука має особливості, що відрізняють її від інших дисциплін. У науковому вжитку термін “психологія” вперше з'явився у XVI ст. З XIX ст. психологія стає самостійною експериментальною галуззю наукових знань.
1.Психологія як наука.
2.Педагогіка як наука.
3.Поняття про психіку. Види психічних явищ.
4.Розвиток психіки й поведінки живих істот.
5.Будова і функціонування нервової системи людини.
6.Центральна, периферійна та вегетативна нервова система.
7.Фізіологічні механізми сну.
8.Психічне здоров’я та його забезпечення.
9.Свідомість, функції свідомості.
10.Етапи розвитку самосвідомості.
11.Концепція З.Фройда, Д.Узнадже, К.Горні, К.Юнга
12.Несвідоме, передсвідоме та підсвідоме.
13.Захисні механізми психіки.
14.Форми прояву несвідомого.
15.Поняття і класифікація психічних процесів людини.
16.Поняття, властивості, види уваги.
17.Поняття, властивості відчуттів.
18.Поняття, властивості, види сприйняття.
19.Поняття, процеси, види та розвиток пам’яті.
20.Мислення, його види, форми та операції.
21.Поняття і види емоцій.
22.Воля і вольові якості особистості.
23.Поняття і класифікація психічних станів.
24.Стани неспання: когнітивні, афективні, вольові.
25.Феноменологічні стани: виникнення, прояв, регуляція.
26.Поняття „людина, „індивід”, „особистість”, „індивідуальність”.
27.Вітчизняні теорії особистості.
28.Психологічна структура особистості.
29.Біопсихічні властивості особистості.
30.Психосоціальні властивості особистості
31.Зарубіжні теорії особистості.
32.Поняття і види темпераменту, походження теорії темпераменту.
33.Поведінкові властивості та регулювання прояву темпераменту.
34.Прояв темпераменту в навчальній та професійній діяльності.
35.Задатки та здібності, види здібностей.
36.Обдарованість, талановитість, геніальність.
37.Інтелект, функції і структура інтелекту. Характеристики інтелекту.
38.Коефіцієнт інтелекту (IQ), тести інтелекту.
39.Креативність, творчі здібності.
40.Поняття характеру, підходи до розуміння характеру.
41.Риси і типи особистості.
42.Акцентуації характеру.
43.Локус-контроль особистості.
44.Мотиваційна сфера особистості: поняття, структура.
45.Потреби, види потреб.
46.Мотиви і процес мотивації.
47.Спрямованість особистості та її види.
48.Мотивація навчання і професійної діяльності.
49.„Я-образ”, „Я-концепція” як ядро особистості.
50.Самооцінка та рівень домагань.
51.Розвиток особистості, його ознаки, фактори, умови та напрямки.
52.Діяльність та її структура.
53.Види і типи діяльності.
54.Спільна діяльність. Становлення спільної діяльності в онтогенезі.
55.Поняття та функції спілкування в життєдіяльності людини
56.Сторони та види спілкування.
57.Міжособистісні стосунки та їх оптимізація.
58.Соціально-психологічна установка та соціальна перцепція.
59.Психологічний вплив на іншу людину в процесі взаємодії.
60.Соціальна група: поняття, класифікація, структура.
61.Статус і роль людини в групі: поняття, види, взаємозв’язок.
62.Соціально-психологічні фактори ефективності спільної діяльності.
63.Самопочуття людини в групі, соціально-психологічна атмосфера та клімат.
64.Конфлікт: сутність, структура, класифікація.
65.Види конфліктів та шляхи їх розв’язання.
66.Взаємозв’язок освіти, навчання, виховання і розвитку особистості.
67.Система освіти в Україні: стан і перспективи.
68.Парадигми та моделі освіти.
69.Самоосвіта особистості.
70.Навчальна діяльність та її особливості.
71.Процес і структура навчання.
72.Поняття про спільну діяльність.
73.Функції управління навчанням.
74.Особливості самоуправління у навчанні.
75.Функції сауправління.
76.Управління спільною діяльністю навчання.
77.Рівні та функції управління навчанням.
78.Самостійна робота студента: мета, організація, поради для самопідготовки.
79.Робота на лекціях. практичних і семінарських заняттях: мета, організація, поради для самопідготовки.
80.Часовий контроль як основа планування, проблеми часового контролю.
81.Завчасне планування та облік повсякденної діяльності.
82.Контроль та зворотній зв’язок в навчанні: поняття, структура, види, форми та методи.
83.Оцінка та відмітка. Суб’єктивізм в оцінюванні.
84.Принципи і правила успішного контролю в навчанні.
85.Модульний контроль: поняття, поради і рекомендації з підготовки.
86.Екзаменаційний контроль: поняття, поради і рекомендації з підготовки.
Метагрупи - це підприємства, невеликі громадські організації, військові частини тощо.
Середні групи - це порівняно великі громадські організації та навчальні заклади, територіальні спільноти (жителі одного міста, району, села, селища). Середні групи, у свою чергу, поділяють на ті, що виникли випадково, стихійно та існують незначний проміжок часу (натовп, аудиторія).
62.Статус і роль людини в групі: поняття, види, взаємозв’язок.
63.Соціально-психологічні фактори ефективності спільної діяльності.
63.Самопочуття людини в групі, соціально-психологічна атмосфера та клімат.
65.Міжособистісні стосунки та їх оптимізація
Відносини між особистостями мають складну структуру. У цій структурі діють не лише об'єктивні чинники (характер мети, умови для її досягнення, особливості керівництва, відносини між членами групи, що склалися), а й суб'єктивні (рівень свідомості та самосвідомості членів колективу, рівень їх домагань, індивідуально-психологічні особливості, здібності та ін.^і)
Головний метод дослідження взаємовідносин у колективі - спостереження. Воно дає змогу всебічно з'ясувати змістовність життя в групі, її структуру, рівень розвитку, статус окремих членів. Плідними для вивчення колективів є також різні форми анкетування, опитування, інтерв'ю, результати яких дають уявлення про цінності групи, бачення її членами різних аспектів життя певної спільності.
Ефективним інструментом
оперативного вивчення міжособистісних
відносин є запропонований американським
психологом і мікросоціологом Дж.
Морено метод соціометрії. Засадовим
для нього є принцип
66. Взаємозв’язок освіти, навчання, виховання і розвитку особистості.
67. Система освіти в Україні: стан і перспективи.
68. Парадигми та моделі освіти.
69. Самоосвіта особистості.
70. Навчальна діяльність та її особливості.
71. Процес і структура навчання.
72. Поняття про спільну діяльність.
73. Функції управління навчанням.
74. Особливості самоуправління у навчанні.
75. Функції сауправління.
76. Управління спільною діяльністю навчання.
Управління навчанням — це координація роботи учасників спільної діяльності, — процес планування, організації, мотивації та контролю, що забезпечує досягнення навчальних цілей.
Процес управління виконує функції: первинні (планування, організація, мотивація та контроль) та зв’язуючі (комунікативні, прийняття рішення, керівництво). Управління здійснює людина, яка виконує роль керівника. Управління навчанням має дві сторони: управління з боку вчителя і самоуправління самого учня.
77. Рівні та функції управління навчанням.
Управління навчанням — це координація роботи учасників спільної діяльності, — процес планування, організації, мотивації та контролю, що забезпечує досягнення навчальних цілей.
Процес управління виконує функції: первинні (планування, організація, мотивація та контроль) та зв’язуючі (комунікативні, прийняття рішення, керівництво). Управління здійснює людина, яка виконує роль керівника. Управління навчанням має дві сторони: управління з боку вчителя і самоуправління самого учня.
78. Самостійна робота студента: мета, організація, поради для самопідготовки.
79. Робота на
лекціях. практичних і
80. Часовий контроль як основа планування, проблеми часового контролю.
81. Завчасне планування та облік повсякденної діяльності.
82. Контроль
та зворотній зв’язок в
83. Оцінка та відмітка. Суб’єктивізм в оцінюванні.
84. Принципи і правила успішного контролю в навчанні.
85. Модульний контроль: поняття, поради і рекомендації з підготовки.
86. Екзаменаційний
контроль: поняття, поради і