Психологія потреб людини

Розуміння мотивів діяльності та уявлення про механізми їхнього утворення  мають дуже важливе значення і  для особистості як суб'єкта діяльності, і для наукового розуміння  психологічного змісту даних процесів. Саме від мотиву залежить, що (в психологічному розумінні) являє собою та чи інша дія, який суб'єктивний сенс вона має  для даної людини, як відтворює  її внутрішній світ, "картину її "Я". Мотиви діяльності людини відображають найхарактерніші для неї способи  реагування на ті чи інші елементи довколишньої (зовнішньої) та прихованої (внутрішньої) сфери існування людини. Рівень усвідомлення мотивів власної діяльності висвітлює  притаманний людині спосіб реагування на окремі явища: спонтанні дії, скеровано  організовані дії тощо. Змістовний "масштаб" мотивування людиною  своїх дій характеризує як змістовий простір її реального та духовного існування, так і особистісну "зрілість" в оволодінні предметним світом та власними переживаннями взаємодій із цим світом. Узагалі мотиваційна сфера особистості формується, розвивається та реалізується відповідно до формування, розвитку та послідовного виявлення "Я" конкретної особистості.

Висновки

Потреби людини завжди предметні  за змістом, тобто кожна потреба  має свій чітко визначений предмет. Це завжди є потреба в чомусь —  матеріальній речі, дії, результаті діяльності тощо. Ми говоримо про потреби людини в їжі, воді, теплі або про потреби  людини в умовах здійснення конкретної діяльності — від кисневого постачання повітря для дихання до умов здійснення складного типу соціального діяння. Тому розрізняють потреби речові (предметом потреби є річ) та функціональні (предметом потреби є дія, функція, умова).

   Сумісною характеристикою потреб людини є також те, що будь-яка потреба набуває конкретного змісту залежно від того, за яких умов та яким способом вона задовольняється.

    Потреби і емоційно-мотиваційні феномени людської психіки утворюють сьогодні один з фокусів наукового та суспільної уваги. З пізнанням цих явищ зв'язуються надії зрозуміти психологічні механізми діяльності, навчитися передбачати людські вчинки і керувати ними. Крім того, очевидно тісний зв'язок потреб та емоцій з переживаннями щастя і задоволеності людини різними сторонами і сферами життя.  
В даний час основною вважається класифікація, запропонована американським психологом А. Маслоу. 

    У класифікації К. Альдерфера виділяється три групи потреб: існування, зв'язку і росту. Потреби існування відповідають першим двом групам потреб Маслоу, потреби зв'язку - третьої і четвертої груп; потреби зростання - п'ятій групі. Дана схема, як і схема Маслоу, має ієрархічну структуру.  
Д. МакКлелланд виділяє потреби досягнення, співучасті і влади. Ці потреби не мають ієрархічної структури, вони взаємодіють в залежності від індивідуальної психології людини. Однією з найбільш відомих є двофакторна теорія потреб Ф.Герцберга. Відповідно до цієї теорії всі фактори, що визначають поведінку людини на підприємстві, можна розділити на дві групи, гігієнічні і мотивуючі. До перших Герцберг пропонував відносити санітарно-гігієнічні умови праці, забезпечення фізіологічних потреб, а також потреб в безпеці і впевненості в майбутньому. Мотивуючі чинники співвіднесені з потребами самовираження та розвитку.  
   Значну увагу приділено аналізу потреб у вітчизняній літературі з психології та соціології. Зокрема, В. І. Тарасенко розглядав дві групи потреб: існування і розвитку; В. Г. Подмарков - три групи: забезпечення, покликання і престижу.  
    Крім нормальних варто розглянути й аномальні потреби. Вони також можуть бути представлені у виді шкали і складають систему. У силу того, що це також потреби, хоча й аномальні, вони також реалізуються послідовно і підкоряються тим же законам, що і нормальні потреби.

    Розуміння мотивів діяльності та уявлення про механізми їхнього утворення мають дуже важливе значення і для особистості як суб'єкта діяльності, і для наукового розуміння психологічного змісту даних процесів. Саме від мотиву залежить, що (в психологічному розумінні) являє собою та чи інша дія, який суб'єктивний сенс вона має для даної людини, як відтворює її внутрішній світ, "картину її "Я".

Література

1. Колот А.М. Мотивація персоналу. 2002р.

2. Мескон М.Х., Альберт М., Хедоурі Ф. Основи менеджменту. - М.: Справа, 1992. - 973с.

3.Оганян Г.А.  Політична економія.

4.Основи економічної теорії / За заг. ред. А. А. Чухна. — К.: Віпол, 1994. —704с.— Ч. I, П. 
5. Фалмер Р.М. Енциклопедія сучасного управління. Т1, 3. - М.: 1992. 

6. Cfin.ru / / Концепція управління людськими ресурсами в організації / А. Кирьянов  
7. www.culturalstudies.in.ua