Психолого-педагогічні основи готовності дитини до навчання у школі

У зв'язку з переходом України  на 12-річну середню освіту знов загострилося питання прийому дітей в 1-й  клас з 6-річного віку. Особливо гостро стоїть питання тестування дітей  на предмет готовності до навчання у школі.

Дана проблема посилюється ще й  тим, що сьогодні школи працюють в різних освітніх парадигмах, використовують інноваційні технології навчання і виховання, і розрізняються між собою і за програмами, і за методами навчання. Тому шукати загальні критерії готовності неможливо. Сьогодні від особливостей самої школи залежить, який саме рівень психічного розвитку повинен служити показником достатньої готовності дитини до школи. Іноді процедура прийому в школу нагадує справжній іспит. Створюються спеціальні комісії, дитині задають масу питань (іноді перехресно, як на допиті), завдань, які вона повинна виконати швидко, і на підставі одержаних результатів робиться висновок — годна чи ні. Такому підходу, на жаль, сприяє і ряд публікацій в популярній і педагогічній пресі, де «творчі» педагоги діляться досвідом відсіювання неготових дітей. Проте ми повинні пам'ятати, що шкільні комісії (вчителі і психологи) не можуть на підставі тестування (по суті разового спілкування з дитиною) не взяти малюка в школу або помістити його в якийсь спеціалізований клас.

При всьому різноманітті методів діагностики психологічної готовності до школи практичні психологи в своїй роботі стикаються з наступними проблемами:

1. багато методів тривалі за часом;
2. існуючі методики і батареї тестів не дають вичерпних результатів по всіх компонентах психологічної готовності до школи;
3. існуючі методики діагностики рівня психологічної готовності до школи складні для психолога, що тільки починає працювати, і вимагають спеціальної підготовки (практики) для їх використовування.

 

      Крім того, дуже часто психологи використовують не ті методики, які доцільно було б використовувати для даного випадку, а ті, які є у них в наявності. 
     На сьогоднішній день в практиці роботи психолога дошкільної установи і практичного психолога, що займається психологічним забезпеченням початкової школи, є необхідність створення такої діагностичної програми, яка дозволила б ефективно одержувати вичерпну інформацію про кожен структурний компонент шкільної готовності майбутнього учня. 
     При організації цієї роботи перед психологами стоять наступні задачі:

1. визначення термінів початку і тривалості діагностики готовності;
2. відбір найефективніших і досить достовірних методик діагностики;
3. оформлення об'єктивного і адекватного психологічного висновку по дитині, складання прогнозу майбутнього навчання;
4. розробка програм корекційно-розвиваючої роботи для дітей, що мають низькі і середні показники психологічної готовності;
5. організація консультатівной і корекційно-розвиваючої роботи з сім'єю (батьками і дитиною разом).

 

    В зв'язку з цим у функції практичного психолога входять організаційно-методична робота з педагогічним колективом, проведення індивідуальної і групової діагностики, формування і корекція психологічної готовності дитини до школи. 
     Організаційно-методична робота практичного психолога включає:

1. Систематизацію методичних матеріалів по обстеженню в психологічному кабінеті.
2. Відбір методик для визначення готовності дітей до школи з урахуванням віку обстежуваних дітей, умов проведення обстеження і особливостей освітньої установи.
3. Проведення психолого-педагогічних семінарів для вихователів і вчителів початкової школи наступної тематики:
• поняття «Готовність до школи», «Визначення шкільної зрілості»;
• «Підготовка до школи і профілактика шкільної дезадаптації»;
• «Психологічні проблеми адаптації дитини до школи»;
• «Методи діагностики готовності дитини до навчання в школі»:
• «Принципи побудови програм діагностики готовності до школи»;
• «Експрес методи діагностики готовності до школи»;
• «Методи діагностики рівня підготовки дітей до школи»;
• «Аналіз одержаних даних»;
• «Рівні готовності до школи і проектування корекційних заходів»;
• «Зміст роботи вихователя, вчителя початкової школи в групах психологічної підготовки дітей до школи».
4. Участь в психолого-педагогічному консиліумі по даній проблемі.
5. Підготовку психологічного висновку для батьків (при необхідності).

 

      Психодіагностіка

1. Визначення готовності до школи по основних компонентах:
• морфологічна готовність (стан здоров'я (фізіологічна зрілість), рівень фізичного розвитку (рівень сформованості дрібної моторики), біологічний вік;
• психологічна готовність (інтелектуальна, емоційно-вольова, мотиваційна);
• соціальна готовність (соціальна компетентність, комунікативні навички).
2. Виявлення можливих передумов труднощів адаптації до школи.
3. Складання прогнозу можливої інтенсивності майбутнього навчання.

 

     Корекційна робота

1. Індивідуально-орієнтована корекційна робота з дитиною.
2. Групова робота психолога з дітьми, батьками, педагогом.
3. Розробка рекомендацій для батьків по оздоровчій і розвиваючій роботі в літній період.
4. Проведення курсу формування та\або розвитку психолого-педагогічної готовності дітей 6-го року життя до навчання в ході занять підготовки до школи, що проводяться учбовим закладом при організації набору майбутніх першокласників.

 

     Таким чином,  запланована організаційна діяльність  практичного психолога щодо визначення  готовності до навчання у школі  сприятиме своєчасному інформуванню, консультуванню і включенню педагогів  дошкільної установи і школи  в усвідомлену спільну діяльність по наданню своєчасної допомоги як дитини, так і її сім'ї.

Додатки: 

1. Зразок оформлення титульного листа програми з визначення готовності дитини до школи.
2. Методичні матеріали членам районних (міських) експертних груп по проведенню експертизи інструментарію практичних психологів з проблеми визначення готовності майбутніх першокласників.
3. Алгоритм підготовки рецензії на діагностичну програму по вивченню шкільної готовності.
4. Методика оцінки програм шкільної готовності.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 1

 

 

Зразок оформлення титульного листа

програми з визначення готовності дитини до школи

 

 

                Затверджено                                                                            Узгоджено

        педагогічною  радою                                                             експертною радою

        (назва навчальної  установи)                                                         протокол №___ від___           

       протокол №__ від_____________                                         голова експертної ради

       директор (повна  назва учбової установи)                                    ___________Р.О.Романчук

       П.І.Б. директори

 

 

 

ПРОГРАМА

визначення готовності дитини (дітей) до школи

 

 

 

 

 

 

 

 

Укладачі:

П.І.Б. практичного психолога

                                                                                       назва навчальної установи

                                                                                              категорія

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

м. Запоріжжя

2010 р.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 2

 

Методичні матеріали  членам районних (міських) експертних груп по проведенню експертизи інструментарію практичних психологів з проблеми визначення готовності майбутніх першокласників

 

Мета: забезпечити єдиний підхід до експертної оцінки психодіагностичних розробок по проблемі визначення шкільної готовності майбутніх першокласників.

 

ВИМОГИ ДО ПРОГРАМИ

 

Працюючи над складанням програми за визначенням готовності дитини до школи, практичний психолог дошкільної освітньої установи і середнього навчального закладу будь-якого типу, повинен враховувати, що її основними структурними компонентами повинні стати:

• Актуальність діагностичного обстеження.
• Мета діагностики.
• Предмет діагностики.
• Сфера застосування результатів.
• Опис процедури вивчення шкільної зрілості:

- категорія обстежуваних дітей;

- компоненти шкільної зрілості, які підлягають вивченню;

- параметри (навички), що підлягають  вивченню;

- норми (критерії) для кожного тесту;

- показники рівню зрілості по  кожному тесту;

- показники рівню зрілості по  окремих тестах (кількісні характеристики  вираженості психологічної якості, яка вимірюється);

• Вибір психодіагностичних методик, тестів з вказівкою авторів і використаних джерел; наявність інструкції для випробовуваних.
• Наявність схем протоколів, характеристик, психологічних карт; наявність підсумкового протоколу.
• Список використаної літератури.

 

 

Додаток 3

 

АЛГОРИТМ

підготовки рецензії на діагностичну програму

 по вивченню шкільної готовності

 

1. Вказати повну назву програми, тип освітнього закладу, дані про психолога, що склав програму.
2. Проаналізувати і описати в оцінній формі оформлення і зміст представленої програми:

- де, коли і ким затверджена;

- наявність всіх необхідних складових програми;

- короткий опис якості складових  програми відповідно до методики  оцінки;

- де, коли і ким апробована, її  результати;

- висновок про можливість використовування  даної програми в практиці.

3.  Підпис рецензента, дата, друк.

 

 

Додаток 4

 

Методика оцінки програм  шкільної готовності

 

Інструкція: оцініть програму з визначення шкільної готовності згідно запропонованим критеріям. Виставіть від 1 до 4 балів по кожному з критеріїв.

Критерії	Оцінка в балах
1. Актуальність програми (наукове обгрунтування і необхідність проведення даного обстеження в конкретній освітній установі)	1 бал – програма практично  неактуальна, її використання  не дозволяє психологу/вчителю  визначити рівень готовності  дитини до школи
	2 бали – в програмі не зазначено  основні моменти визначення готовності дитини до школи, в її основу покладено другорядні параметри
	3 бали – програма представляє  інтерес і соціальний запит  освітньої установи, але не враховує  вікові особливості майбутніх  першокласників, їх права і інтереси
	4 бали – оптимальний варіант  моделі визначення готовності  до школи
2. Новизна (обгрунтування цілей,  задач дослідження, обгрунтування  позначених в програмі компонентів  шкільної готовності. Науково-практична  новизна: що нового дана програма  дає освітній  установі)	1 бал – новизна на рівні  термінології. Новизна досягається  за рахунок перестановки місцями  традиційних компонентів
	2 бали – інформаційний рівень  новизни: нові критерії, параметри,  тести, завдання
	3 бали – системний рівень  новизни: відомі компоненти готовності представлені в раціональнішій або оптимальній композиції
	4 бали – принципова новизна:  нова модель побудови діагностичної  програми, передбачаюча новий спосіб  організації визначення шкільної  зрілості (змінений зміст і форма  проведення, забезпечення вирішення нових психологічних задач)
3. Інструментальность (практична спрямованість  програми; наскільки розробка технологічна  і інструментальна)	1 бал – програма не забезпечена  необхідним мінімумом батареї  тестів
	2 бали – програма забезпечена необхідною кількістю тестів, проте не всі вони відповідають вимогам: є надійними, валіднимі, стандартизованими
	3 бали – відсутні матеріали  для пред'явлення дітям, зразки  протоколів, підсумкових документів
	4 бали – інструментарій програми  повністю відповідає заявленим параметрам програми шкільної готовності, цілям діагностики і методично забезпечена
4. Доступність викладу матеріалу  (можливість зробити за наслідками  дослідження необхідний висновок, прогноз, дати рекомендації)	1 бал – складність сприйняття тексту, надлишок «наукових» фраз і формулювань
	2 бали – відсутній зв'язок  між розділами програми, недостатня  або надмірна кількість завдань
	4 бали – автор розкриває всі  аспекти проблеми визначення  шкільної зрілості
5. Критерій зростання (наскільки програма дозволяє проявити методичну компетентність практичного психолога)
	1 бал – програма не сприяє  професійному зростанню учасників  обстеження
	2 бали – програма сприяє професійному  і особистісному зростанню психолога  шляхом полегшення праці і  економії часу
	3 бали – програма дозволяє  поліпшити основні показники  оцінювання шкільної зрілості, забезпечує  професійне зростання і підвищує  рівень впевненості в собі
	4 бали – програма дозволяє  вийти на самостійний творчий  рівень, стимулює бажання до самовдосконалення