Психология. критерии и методы оценки креативности

      Крім  тестів для визначення креативності можуть бути використані спеціальні анкети та опитувальники зі списками ситуацій, почуттів, форм поведінки, характерних для творчих людей.

      Експеримент - досить важливий і продуктивний метод  оцінювання творчих здібностей. Він дозволяє простежити за ходом думки людини. Експеримент не має часових обмежень і дозволяє випробуваному дати любу відповідь на питання, без наданих варіантів.  Людина більше розкривається і проявляє свою креативність, адже вона не обмежена рамками. При проведенні експерименту є важливим такий принцип, як довготривалість. Досить часто час обмежує людину, і, намагаючись встигнути зробити якомога більше, вона знаходиться не в тій обстановці, щоб виявляти креативність. Тому довготривалість експерименту грає велику роль і дозволяє людині спокійно виконати завдання.

     В експерименті поставлені завдання, доступні для рішення при будь-якому  рівні розумових здібностей.

      Існуючі методики діагностики креативності в більшості випадків припускають строго регламентовані тестові процедури (Тести вербальної і невербальної креативності), які, як правило, не дозволяють уявити досить повну картину творчих можливостей обстежуваних осіб.

      У ряду тестів на креативність особняком виступає показник оригінальності. Мало того що він не корелює за деякими даними з  іншими  показниками креативності, так він ще може по-різному проявлятися в залежності від того, в чому вона може проявлятися [4]. Доведено, що  в різному  віці оригінальність   пов'язана в різними факторами (7 клас - з уявою і фантазією, 9- з промовою і лексикою і т.д.)

      Ільїн відзначає, що  крізь  призму вимірювального  підходу креативність бачиться як атрибут (мислення, продукту, особистості).  Фізичні  одиниці  пристосувати для вимірювання креативності не можна, тому оцінюють її за допомогоюгіпотетичних показників. 

      2.3. Порівняльний аналіз методів оцінки креативності. 

      Не дивлячись на велику численність різних тестів на креативність, варто зауважити, що тестування багато в чому поступається експерименту. 
Насамперед, це час. Як говорилося раніше, відсутність тимчасових обмежень дозволяє людині діяти спокійно і обдумано, дозволяє розкрити креативність у великих масштабах. Тест - коротке випробування, на відміну від експерименту. 
 Дослідження творчості обов'язково має бути багаторазовим. Не тільки короткочасність, а й одноразовість випробування може викликати у випробуваного стресовий стан і значною мірою перешкоджати відділенню результату випробування від впливу побічних чинників даного моменту [1]. Тільки експеримент забезпечує багаторазовість випробувань.

      У тестів, що визначають креативність, є великий недолік - відповіді випробуваного оцінюються за критерієм частоти народження відповіді у вибірці. Отже, відповіді дуже залежать від характеристики вибірки. Відповіді у людей різних професій і класів будуть значно відрізнятися. А також відповіді представників однієї групи будуть відрізнятися в залежності від впливу різних факторів. Таких, як погода, настрій, пора року і т.п. 
Експеримент дозволяє більш обширно оцінити креативність людини і менше залежить від різних чинників, адже протягом експерименту людина показує себе і виявляє творчу сторону особистості в більш повній мірі, у неї є так званий простір розкритися і продемонструвати свої креативні якості. 
 В експерименті існують хибні обмеження, які досліджуваний може подолати.Переборення обмежень не передбачено в тестах, там є лише обмеження і рамки, переступати через які не можна.

      Експеримент хороший ще й тим, що спосіб оволодіння в ньому новою діяльністю, велика кількість часу, дана на його проходження дозволяють дати детальний аналіз процесу креативності.

      Експериментальний метод дозволяє випробуваному розробити алгоритм вирішення задачі. За отриманого алгоритму також можна судити про рівень креативності. 
 У експеримента ще досить багато переваг над тестуванням, тому можна зробити висновок, що він є найбільш інформативним і продуктивним методом оцінки творчих здібностей. Тести скоріш виявляють здатність людини швидко мислити, його інтелект, знання. Креативність вони оцінюють в неповній мірі. 

      Таким чином, ми можемо виділити наступне.

      До основних критеріїв оцінювання креативності відносяться:

- Швидкість;

-Гнучкість; 
-Оригінальність; 
- Розробленість мислення; 
-Здатність виділяти головне; 
-Здатність чинити опір стереотипним рішенням.

      Дані критерії виділили психолог Дж. Гілфорд. 
Існують два основних способи оцінки креативності. Це тестування  й експеримент. Експерименту притаманні довгостроковість, відсутність  рамок, багаторазовість; тестуванню - короткочасність, наявність рамок і обмежень, неточність результатів. 

      Після порівняння тестів і  експерименту бувзроблений висновок, що експеримент - найкращий метод оцінюваннятворчих здібностей, тому що він дійсно допомагає розкрити обдарованістьлюдини. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

     Висновки: 

      У даній роботі ми вивчили основні поняття креативності, її види і типи; розглянули концепції креативності, розкрили специфіку вікових особливостей, критерії та методи її оцінювання.

      В ході роботи була проаналізована психологічна література з даної теми. 
Ми дізналися багато нового про творчі здібності і можна узагальнити і сказати, що креативність - це рівень творчої обдарованості, творчі здібності. Креативність дозволяє знаходити оригінальні і незвичайні способи вирішення різних завдань, породжує ідеї.

      Існують різні концепції креативності: концепція редукції творчості до інтелекту, концепція креативності Дж. Гілфорда і Е. П. Торренса, концепція Н. Воллаха і М. Когана, концепція А. Мідника, «теорія інвестування» Р. Стернберга.

      Дж. Гілфорд розробив ряд критеріїв оцінювання креативності: швидкість, гнучкість, оригінальність, розробленість мислення, здатність виділяти головне, здатність чинити опір стереотипним рішенням. На основі цих критеріїв був створений тест на креативність, який став дуже популярним для виявлення творчих здібностей та при тестуванні кандидатів на роботу в творчіх та художніх областях діяльності.

     Творчі здібності найсильніше проявляються в дитячому віці. У навчальних закладах нав’язують шаблонне мислення, та й просто щоб злитися з соціумом дитина повинна підкорятися загальноприйнятим рамкам і пожертвувати креативністю. Так що з роками її рівень знижується, але здібності нікуди н зникають. Слід розвивати в собі творчі здібності і не забувати про те, що в нинішньому суспільстві вони необхідні. 
 На розвиток і прояв креативності впливають наступні фактори:

- Спадковість і раннє навчання;

- Навколишнє середовище;

- Похвала;

- Сімейне виховання;

- Порядок народження в сім'ї;

- Місце народження;

- Самостійність;

- Внутрішні чинники (мотивація досягнення, готовність до ризику, наявність знань у різних сферах і т.д.)

      Для визначення рівня креативності використовуються тестування і експеримент, це основні методи оцінювання творчих здібностей. Було розроблено безліч різних тестів, але не дивлячись на це, експеримент є найефективніший метод, за допомогою якого можна оцінити рівень креативності. Експеримент має багато переваг перед тестуванням, насамперед він не має обмежень у часі, дозволяє випробуваному самостійно визначити правильне рішення без надання варіантів відповідей, забезпечує багаторазовість випробувань, має хібні обмеження, які слід  подолати. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

        
 
 

     Список  літератури:

1. Богоявленская Д. Б. Психология творческих способностей. – Москва: Academa, 2002 – 316с.
2. Дружинин, Владимир Николаевич Психология общих способностей : / Дружинин, Владимир Николаевич . - 2-е изд.. - СПб.; М.; Х.; Минск : Питер, 2000 . - 359 с.
3. Зденек М. Развитие правого полушария: углубленная программа высвобождения силы вашего воображения. – М.: Попурри, 2004 – 352 с.
4. Ильин, Евгений Павлович Психология творчества, креативности, одаренности : / Ильин, Евгений Павлович . - СПб.; М.; Х.; Минск : Питер, 2011 . - 444 с.
5. Лук, Александр Наумович Психология творчества  : / Лук, Александр Наумович . - М. : Наука, 1978 . - 127 с.
6. Немов Р.С. Психология: Учебник для студентов высших педагогических учебных заведений в трех книгах. Кн.1. Общие основы психологии . – 3е изд. –М: Гуманитар. Изд. Центр Владос, 1997, - 688 с.
7. Николаева, Елена Ивановна Психология детского творчества: / Николаева, Елена Ивановна . - СПб. : Речь, 2006 . - 219 с.
8. Лейтес Н.С.  Возрастная одаренность школьников — М.: Издательский центр «Академия», 2000. - 320 с.

                   

 Дружинин, Владимир Николаевич Психология общих способностей : / Дружинин, Владимир Николаевич . - 2-е изд.. - СПб.; М.; Х.; Минск : Питер, 2000 . - 359 с.