Психологічна підготовка юних спортсменів

              З метою формування стійких  інтересів у новачків були  використані такі психологічні  методи: вербальні (бесіди та лекції) та наочні (ТЗН, відвідування змагань)(рис.3.1).

     Рис.3.1 Психологічні методи впливу на свідомість юного спортсмена 

     Бесіди та лекції займають значне місце в системі психологічної підготовки. Бесіди проводилися тренером зі спортивної акробатики при щоденному спілкуванні з юними спортсменами. Лекції були спеціально організовані для батьків та їх дітей. Бесіди частіше всього були короткочасні (5-15 хв) та носили більше рекомендований характер. Лекції були насичені інформаційним змістом про спортивну акробатику взагалі, вплив на формування здоров`я дітей віком 6-8 років, приведені інтересні факти з життя відомих спортсменів-акробатів. Було враховано і відношення родини до  занять спортом:створений Батьківський комітет відділення, організовані сімейні свята «Мама, папа , я – спортивна сім`я!» та «Веселі старти». Діти разом з батьками та тренером вирушали у походи до лісу та приймали участь у організації та проведенні змагань.

     Велика  увага приділялася використанню відеоматеріалу про виховну роботу у відділенні: спортивно-масові заходи до свят, Новорічні вогники, а також проведення свята «Солодке дерево» серед юних спортсменів .

     Перегляд змагань також використовувався як частина психологічної підготовки юних спортсменів. Діти ознайомилися з видом спорту більш детально, мали змогу побачити виступи найкращих спортсменів та взяти собі за мету досягнення результатів у спортивній акробатиці.

     Згідно з даними повторного анкетування , зробленого у квітні 2011 року,

діти  мали більше уяви про спортивну акробатику як про вид спорту (займаються за власним бажанням – 98%), основний інтерес до акробатики проявляється через виконання цікавих фізичних вправ та придбання нових цікавих друзів (87%). Поєднання навчання в школі та тренування стало пріоритетним (100%). Контроль  мотивів з боку батьків та тренера також мав позитивний вплив: діти змінили своє ставлення до занять спортом та мали вже більш чітко окреслені цілі у заняттях акробатикою(«хочу стати Майстром спорту…», «перемагати на змаганнях…», «працювати у цирку….»)

    Стабільність контингенту групи початкової підготовки – 100%: з загальної кількості набраних учнів (31 чол.) жодень учень не покинув займатися спортивною акробатикою. Група успішно здала контрольно-перевідні іспити і у повному незмінному складі була переведена на наступний рік навчання.

     Аналізуючи  отримані практичні дані, бачимо, що у вихованців групи початкової підготовки відділення спортивної акробатики ДЮСШ № 4 м.Дніпродзержинська за допомогою психологічних методів був сформований активний інтерес до занять даним видом спорту та створений стабільний контингент учнів для подальшого формування спортивного резерву та спортсменів високого класу. 
 
 

     ВИСНОВКИ

     1. Психологічна підготовка юних спортсменів є ефективним засобом розвитку  і вдосконалення важливих якостей  властивостей особистості. Її основною метою є розвиток психічних якостей і властивостей, необхідних для досягнення високого рівня спортивної досконалості, психічної стійкості і готовності до змагальної діяльності.

     2. Стійкий інтерес до занять спортом у дітей і підлітків у значній мірі визначається правильністю вибору спортивної спеціалізації. Вибрати для кожної дитини вид спорту  - задача спортивної орієнтації; відібрати найбільш придатних, що відповідають з вимогам виду спорту, - задача спортивного відбору.

     3. У процесі психологічних досліджень на етапі відбору до занять акробатикою багато уваги приділяється виявленню в юних спортсменів таких якостей, як активність і завзятість у спортивній боротьбі, самостійність, рішучість, цілеспрямованість, спортивна працьовитість, здатність мобілізуватися під час змагань і т.п. Але основна увага приділяється  глибині та стійкості спортивних інтересів, мотивації, рівню домагань юних спортсменів-акробатів.

     4. Психологічна стійкість акробатів забезпечується серйозною фізичною і технічною підготовкою до кожного елемента, що вивчається, продуманою системою підготовчих вправ та забезпеченням безпеки. Якість вирішення найважливішого завдання психологічної підготовки етапу початкової підготовки – формування стійкого інтересу до занять видом спорту – обумовлена педагогічною майстерністю тренера-викладача та впливом батьків.

     5. Знання мотивів, що спонукали до вибору напрямку спортивної діяльності, постійний контроль за рівнем інтересу у тренувальному процесі є важливим чинником прогнозування мотиваційних криз серед юних спортсменів.

     6. Правильне розуміння мотивів, достатньо високий рівень активності на заняттях, успіх в оволодінні окремими видами вправ, формують активний пізнавальний інтерес юних спортсменів до різних видів спортивної діяльності.

     7. Методично правильна постановка навчальної та виховної роботи на тренуваннях з виду спорту сприяє виникненню активного пізнавального інтересу до спортивної діяльності  та її результатів, формує позитивні особистісні мотиви.

     8. Використання вербальних та наочних психологічних методів у роботі з юними спортсменами забезпечує формування стійкого інтересу до занять з виду спорту. 
 
 
 
 

СПИСОК  ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Акимова Л.Н. Психология спорта: Курс лекций. – Одесса: Студия «Негоциант», 2004. – 127 с.
2. Бахрах И. И., Дорохов Р. Н. Прогнозирование морфологических показателен у детей и подростков. -- В сб.: Возраст и становление спортивного мастерства, Смоленск, 1974.
3. Белорусова В.В. Воспитание в спорте. - М.: Физкультура и спорт, 1974. – 117 с.
4. Вайцеховский С. М. Книга тренера. -- М.: ФиС, 1971.
5. Волков Л. В. Виховання фізичних здібностей учнів. -- К.: Рад. шк., 1980. -- 102 с.
6. Воронова В.И.Психологическое сопровождение спортивной деятельности в футболе.Киев: Научно-методический (технический) комитет Федерации футболаУкраины,2001.-137 с.
7. Горбунов Д.Г. Психопедагогика спорта. – М.:Физкультура и спорт, 1986. – 208 с., ил. – (Наука – спорту; Психология.).
8. Гуменюк Н.П., Клименко В.В. Психология физического воспитания и спорта. - К.: Вища школа, 1985.
9. Джамгаров Т.Т., Пуни А.Ц. Психология физического воспитания и спорта. - М.: ФиС, 1979.
10. Ильин Е.П.Психология физического воспитания. – М.: Просвещение, 1990.- с.13-21.
11. Коркин В. П. Акробатика.— М.: Физкультура и спорт, 1983.— 127 с, ил.— (Азбука спорта).
12. Молода спортивна наука України: Зб.наук.праць в галузі фізичної культури і спорту. Вип.7: У 3-х т. – Львів: НВФ «Українські технології», 2003.- Т.3. – 460 с.
13. Платонов В.Н. Теория и методика спортивной тренировки. - К.: Вища шк., 1984. - 352 с.
14. Попов А.Л. Спортивная психология. Учебное пособие для спортивных  

вузов. – М.: Московский психолого-социальный институт. Флинта, 1998. – 152(219) с.

15. Сергієнко Л.П. Практикум з  психології спорту: Навчальний посібник для студентів ВНЗ з фізичного виховання і спорту. – Харків: ОВС, 2008.-     256 с.
16. Спортивна акробатика. Навчальна програма для дитячо-юнацьких спортивних шкіл. Вінниця, 2010. – 92 с.
17. Цзен Н.В. Пахомов Ю.В. Психотренинг: игры и упражнения. – М.: Независимая фирма «Класс», 1999. – 272 с. (Библиотека психологи и психотерапии, вып.67).