Психологічна характеристика тривожності

   МІНІСТРЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

        НАЦІОНАЛЬНИЙ АВІАЦІЙНИЙ УНИВЕРСИТЕТ

                   Інститут заочного та дистанційного навчання

 

 

 

    Контрольна робота

        з дисципліни:

             «Загальна психологія»

                         на тему:

«Психологічна характеристика тривожності»

 

 

                                              

 

                                                                              Виконав: студент 2курсу ІЗДН

 

                                                                              Дмитрієв Вадим Валерійович

 

       Напрям 6.030102 «Психологія»

                                                                              Група ПС 102з

                                                                              Зал.кн.18.11.0414

 

 

 

 

                                               КИЇВ-2012

Зміст

                    Вступ

Розділ 1. Проблема особистісної тривожності в підлітковому      віці.

Розділ 2. Шкала соціально-ситуативної тривожності Кондака (адаптація А.М. Прихожан).

Розділ 3. Методика незакінчених речень Філіпа

Розділ 4. Особливості подолання особистісної тривожності.

 

      Висновки

      Список використаної літератури

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

В даний час збільшилася кількість тривожних дітей, що відрізняютьсяпідвищеним занепокоєнням, невпевненістю, емоційною нестійкістю. Психологічне самопочуття дітей, що надходять до школи,характеризується нестачею любові, теплих надійних стосунків у сім'ї,емоційної прихильності.

Виявляються ознаки неблагополуччя, напруженості в контактах,страхи, тривога, регресивні тенденції .

В останні роки в порівнянні з  попереднім періодом кількістьдітей із стійкою тривожністю і постійними інтенсивними страхами,істотно збільшилося  в нашій країні. Про зростання  тривожності і страхіву дітей  свідчать спеціальні експериментальні дослідження. Так,кількість дітей  із стійкою тривожністю (1 - 3 класи) у 1990 - 93 рр..склало від 72 до 75% (для порівняння в 1980 - 83 рр.. таких дітей було від  
12 до 16%), тобто якщо в 80 - ті роки. кількість тривожних дітей середмолодших школярів було близько до віковій нормі, то зараз воно майже вп'ять разів більше.

У вітчизняному психолого - педагогічній літературі можна виділитикілька підходів у розумінні тривожності. Деякі  дослідники розглядають тривожність переважно в рамках стресових ситуацій, як тимчасовий негативний емоційний стан, який виникає у важких,брутальної, незвичайних умовах. В. С. Мерлін та його учні вважають тривожність властивістю темпераменту. У їхніх дослідженнях отримані статистично достовірні кореляції між показниками тривожності і основними властивостями нервової системи (слабкістю, інертністю). Ряд вчених розглядають тривожність як соціально – обумовлене властивість особистості. Так Н. В. Імедадзе називає тривожність «... Специфічносоціалізованої емоцій »

Ці експериментальні матеріали  показують, що на проявтривожності у  дітей великий вплив робить соціалізація, інтенсивнопротікає в дитячих садах.

У цьому ж аспекті аналізує тривожність  В. Р. Кисловського. Напідставі дослідження, що показує, що рівень тривожності надійно корелює з соціометричних статусом. У всіх віках (дошкільний,молодший шкільний, підлітковий, юнацький). В. Р. Кисловського робить висновок проте, що «... тривожність в дуже значною мірою є функцієюсоціального спілкування »

За зниження тривожності і її подолання працювали багато психологів.

Так, наприклад, Рогов Євген Іванович розробив корекційну роботуз учнями, які відчувають так звану відкриту тривогу.

Психологи Р.І. М. Дорк розробили тест на виявленнятривожності у дітей.

А. М. Прихожан розробив методи і прийоми  психокорекційної роботи зтривожними  дітьми.

Раїса Вікторівна виділила способи  подоланнятривожності у дітей.

Е. Савіна і Н. Шаніна розробили  рекомендації вихователя дитячогосаду та батькам, які виховують таку дитину.

Маргарита Іванівна Чистякова розробила  вправи та етюди нарелаксацію, які  описала у своїй книзі «Психогімнастика».

У зв'язку з цим об'єкт мого дослідження: ігрові методи та прийоми,які сприяють зниженню або подолання тривожності  у дітей періодудитинства.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ 1.Проблема особистісної тривожності в підлітковому віці.

Проблема тривожності  як відносно стійкого особистісного  утворення порівняно рідко постає перед психологом у чистому вигляді. Зазвичай вона включається в контекст широкого кола питань: слабкої чи нервової, “стрибаючої” успішності (особливо в  тих випадках, коли школяр пише контрольні роботи гірше, ніж класні чи домашні, відповідає біля дошки значно слабше, ніж з місця), підвищеної втомлюваності  учня за відсутності для цього  об’єктивних медичних показань, конфлікту  школяра з ровесниками, дезадаптованості і т.д. Тут діагностика тривожності  застосовується у комплексі з  іншими методиками, що дозволяє при  всебічному аналізі конкретного  випадку найбільш точно визначити його причини, намітити відповідні шляхи корекції. 
Як самостійна проблема може зацікавити психолога в плані психопрофілактики, для виявлення так званих “груп ризику”, тобто тих учнів, які ще не висловлюють зі сторони вчителів та батьків і не звертаються самі до психолога, але під впливом несприятливих факторів, можуть перейти до категорії підлітків, які потребують негайної допомоги. Дуже важлива діагностика тривожності в передекзаменаційний період, оскільки відомо, що саме підвищена тривожність виступає фактором, який заважає учням повноцінно проявити свої знання на екзаменах. 
Ми зупинимось на двох відносно простих методах діагностики тривожності, які можна застосовувати при роботі зі старшими підлітками. Перший з них – питальник, другий – метод вербально-проективного типу. Сумісне використання цих методів дозволить виявити як відкриті форми тривожності, безпосередньо пов’язані з умовами життя школяра, так і більш глибинні, які часто відкрито не демонструються і жорстко не “прив’язані” до того чи іншого об’єкта.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ 2. Шкала соціально-ситуативної тривожності Кондака

Перша методика – шкала  тривожності – розроблена за принципом  “шкали соціально-ситуативної тривоги” Кондака (1973). Особливість шкал цього  типу полягає в тому, що людина оцінює не наявність чи відсутність у  себе якихось переживань, симптомів  тривожності, як, наприклад, в шкалах МАS (1963) та STAI (Спілбергер та ін., 1970), а  ситуацію з точки зору того, наскільки  вона може викликати тривогу. Їх перевага, з нашої точки зору, полягає  по-перше у тому, що вони дозволяють виявити області дійсності, об’єкти, які виступають для школяра основними  джерелами тривоги, і по-друге, в  меншій мірі, ніж інші типи питальників, виявляються залежними від особливостей розвитку в учнів інтроспекції. 
А.М. Прихожан провела стандартну обробку шкали, що включала відбір пунктів, їх експертну оцінку, психометричну перевірку, апробацію. Дослідження, проведене на різних статево-вікових та регіональних вибірках, дало можливість до певної міри стандартизувати отримані результати. 
Бланк методики включає інструкцію і завдання, що дозволяє при необхідності проводити групове обстеження. 
На першій сторінці бланку вказується прізвище та ім’я школяра, клас, у якому він вчиться, його вік та дата проведення експерименту. У правому верхньому кутку зазвичай залишають місце для того, щоб психолог міг записати підсумкові результати. 
Далі викладається інструкція: “На наступних сторінках перераховані ситуації, які Вам часто трапляються в житті. Деякі з них можуть бути для Вас неприємними, оскільки вони викликають тривогу, занепокоєння, хвилювання чи страх. Уважно прочитайте кожне речення і обведіть кружечком одну з цифр справа – 0, 1, 2, 3, 4 – в залежності від того, на скільки ця ситуація для Вас неприємна, наскільки вона може викликати у Вас тривогу, занепокоєння, побоювання або страх. 
Якщо ситуація зовсім не здається Вам неприємною, обведіть цифру 0. Якщо вона дещо хвилює, непокоїть Вас, обведіть цифру 1. Якщо ситуація досить неприємна та викликає таке занепокоєння, що Ви б надалі хотіли уникнути її, обведіть цифру 2. Якщо вона для Вас дуже неприємна і викликає сильне занепокоєння, тривогу, страх, обведіть цифру 3. Якщо ситуація для Вас дуже неприємна, викликає у Вас дуже сильне занепокоєння, дуже сильний страх, обведіть кружечком цифру 4.  
 
Перегорніть сторінку. 
 
На другій сторінці бланку інструкція продовжується: 
 
Що означає кожна цифра написана зверху і внизу сторінки. 
 
Отже, Ваше завдання – уявити собі, якомога краще кожну ситуацію і обведенням кружком однієї з цифр визначити, наскільки вона може викликати у Вас тривогу, занепокоєння, побоювання або страх”. 
 
 

№	Ситуація	Ні	Дещо	Достатньо	Значно	Дуже
1	Перейти в нову школу	0	1	2	3	4
2	Відповідати біля дошки	0	1	2	3	4
3	Піти в дім до незнайомих людей	0	1	2	3	4
4	Брати участь у змаганнях, конкурсах, олімпіадах	0	1	2	3	4
5	Розмовляти з директором школи	0	1	2	3	4
6	Думаєш про своє майбутнє	0	1	2	3	4
7	Вчитель дивиться по журналу, кого опитати	0	1	2	3	4
8	Тебе критикують, в чомусь докоряють	0	1	2	3	4
9	На тебе дивляться, коли ти що-небудь робиш (спостерігають за тобою  під час роботи, рішення задачі)	0	1	2	3	4
10	Пишеш контрольну роботу	0	1	2	3	4
11	Після контрольної вчитель  називає оцінки	0	1	2	3	4
12	На тебе не звертають уваги	0	1	2	3	4
13	У тебе щось не виходить	0	1	2	3	4
14	Чекаєш батьків з батьківських зборів	0	1	2	3	4
15	Тобі загрожує неуспіх, провал	0	1	2	3	4
16	Чуєш за своєю спиною сміх	0	1	2	3	4
17	Здаєш екзамени в школі	0	1	2	3	4
18	На тебе сердяться (незрозуміло  чому)	0	1	2	3	4
19	Виступати перед великою  аудиторією	0	1	2	3	4
20	Передує важлива, вирішальна справа	0	1	2	3	4
21	Не розумієш пояснень вчителя	0	1	2	3	4
22	З тобою не погоджуються, суперечать тобі	0	1	2	3	4
23	Порівнюєш себе з іншими	0	1	2	3	4
24	Перевіряються твої здібності	0	1	2	3	4
25	На тебе дивляться, як на маленького	0	1	2	3	4
26	На уроці вчитель неочікувано  задає тобі питання	0	1	2	3	4
27	Замовчали, коли ти підійшов (підійшла)	0	1	2	3	4
28	Оцінюється твоя робота	0	1	2	3	4
29	Думаєш про свої справи	0	1	2	3	4
30	Тобі потрібно прийняти важливе  для себе рішення	0	1	2	3	4
31	Не можеш впоратись  з домашнім завданням	0	1	2	3	4

 
  
Потім слідує текст методики. (За основу взято інструкцію до шкали соціально-ситуативного страху, тривоги Кондаша).  
 
Як видно з тексту, методика включає ситуації трьох типів:

1. ситуації, пов’язані зі школою, спілкуванням з вчителем;
2. ситуації, які аналізують уявлення про себе;
3. ситуації спілкування.

У цій шкалі не представлена сфера спілкування школяра з  батьками, оскільки у процесі попередньої  обробки методики виявилось, що значна частина старшокласників (до 65 % у 9 класах та до 53 % в 10 та 11) відчувають у цій  сфері підвищену тривожність, тобто  наша методика не має тут диференціальної  сили.  
 
Відповідно види тривожності, які виявляються за допомогою цієї шкали, позначені: шкільна, самооціночна, міжособистісна. Дані про розподіл пунктів шкали представлені в таблиці 1. 
 
 

Таблиця 1

Вид тривожності	Номер пункту шкали
Шкільна	1, 4, 6, 9, 10, 13, 16, 20, 25, 30
Самооціночна	3, 5, 12, 14, 19, 22, 23, 27, 28, 29
Міжособистісна	2, 7, 8, 11, 15, 17, 18, 21, 24, 26

 
  
Звичайно, поділ шкал на окремі частини  досить умовний. Очевидно, наприклад, що багато представлених в ній ситуацій спілкування також актуалізують уявлення про себе, шкільні ситуації можуть бути інтерпретовані як ситуації спілкування з дорослими, значущими  іншими тощо. Проте, подібне виділення, як показує аналіз, виявляється продуктивним з точки зору завдань корекції: воно дозволяє досить точно локалізувати зону порушення і тим самим  цілеспрямовано побудувати програму зняття тривожності. 
 
Обробка матеріалу не складає труднощів. Відповідь на кожний пункт шкали оцінюється кількістю балів, які відповідають обведеній, при відповіді на нього, цифрі. Підраховується загальна сума балів окремо по кожному розділу шкали і по шкалі загалом. Отримані результати інтерпретуються як показники рівнів відповідних видів тривожності, показники по всій шкалі – загального рівня тривожності. 
 
В таблиці 2 представлені стандартні дані, які дозволяють охарактеризувати показники рівня тривожності в різних статево-вікових групах. 
 

Таблиця 2

Рівень тривожності	Група учнів		Рівень різних видів тривожності (в балах)
	Клас	Стать	Загальна	Шкільна	Самооціночна	Міжособистісна
Нормальний	9  10  11	дів.    юн.    дів.    юн.    дів.    юн.	30-62    17-54    17-54    10-48    36-62    23-47	7-19    4-17    2-14    1-13    5-17    5-14	11-21    4-18    6-19    1-17    12-23    8-17	7-20    5-17    4-19    3-17    5-20    5-14
Дещо підвищений	9  10  11	дів.    юн.    дів.    юн.    дів.    юн.	63-78    55-73    55-72    49-67    63-76    48-60	20-25    18-23    15-20    14-19    18-23    15-19	22-26    19-25    20-26    18-26    24-29    18-22	21-27    18-24    20-26    18-25    21-28    15-19
Високий	9  10  11	дів.    юн.    дів.    юн.    дів.    юн.	79-94    74-91    73-90    68-86    77-90    61-72	26-31    24-30    21-26    20-25    24-30    20-24	27-31    26-32    27-32    27-34    30-34    23-27	28-33    25-30    27-33    26-32    29-36    20-23
Дуже високий	9  10  11	дів.    юн.    дів.    юн.    дів.    юн.	Більше 94    Більше 91    Більше 90    Більше 86    Більше 90    Більше 72	Більше 31    Більше 30    Більше 26    Більше 25    Більше 30    Більше 24	Більше 31    Більше 32    Більше 32    Більше 34    Більше 34     Більше 27	Більше 33    Більше 30    Більше 33     Більше 32    Більше 36    Більше 23
“Надмірний спокій”	9  10  11	дів.    юн.    дів.    юн.    дів.    юн.	Менше 30    Менше 17    Менше 17     Менше 10    Менше 35    Менше 23	Менше 7    Менше 4    Менше 2    -    Менше 5    Менше 5	Менше 11    Менше 4    Менше 6    -    Менше 12    Менше 8	Менше 7    Менше 5    Менше 4    Менше 3    Менше 5    Менше 5