Психологічна характеристика особистості дошкільника

    Також до індивідуальних особливостей відносяться  такі якості. Як екстравертність (відкритість) та інтравертність (закритість). Люди не народжуються «закритими» чи «відкритими»,  ці якості формуються вже в процесі життя, але замкненим, інтравертним людям важче вступати в контакт з незнайомими, проте вони здатні бути дуже комунікабельними, полюбляти компанії, цікавитись іншими людьми. Натомість, екстраверти можуть стати конфліктними, не схильними до спілкування, злими, але нестача спілкування буде для них тягарем.

    Остання якість – екстра- або інтрапунітивність  – пов’язана з вмінням оцінювати  складні ситуації. Екстрапунітивні люди у певних життєвих ускладненнях покладаються на зовнішні обставини. На них же, в разі невдачі, покладається і відповідальність. Інтрапунітивні люди, навпаки, в усьому покладаються тільки на себе, і у невдачах звинувачують себе, а не інших.

    Таким чином, поєднання цих індивідуальних якостей, що є абсолютно унікальним у кожної людини, багато в чому визначає його поведінку, спілкування з іншими людьми, ставлення до самого себе.

    Д.Б. Ельконін [43] підкреслює, що протягом дошкільного віку дитина проходить величезний шлях розвитку – від відділення себе від дорослого («Я-сам») до відкриття свого внутрішнього життя, самосвідомості. При цьому вирішальне значення має характер мотивів, що спонукають особистість до задоволення потреб у спілкуванні, діяльності, у певній формі поведінки.

    Е.Ериксон  відзначав розвиток спілкування  і роль дорослого в становленні  цілісного уявлення про себе. Він  вважав, що в дошкільному віці у  дітей розвивається або почуття  ініціативи, або почуття вини. Розвиток цих почуттів пов’язане з тим, наскільки благополучно відбувається перебіг процесу соціалізації дитини, наскільки сувроі правила поведінки йому пропонуються, наскільки жорстко дорослі контролюють їх виконання. В цей період дитина вчиться співвідносити свої бажання  з нормами, що прийняті у суспільстві, реалізовувати власну активність в заданих суспільством межах. Наприкінці цього періоду в дітей починає формуватись або працелюбність, або почуття неповноцінності. Проте, здебільшого ці новоутворення пов’язуються з початком шкільного навчання і успішністю учбової діяльності. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

РОЗДІЛ  ІІ 

ЕМПІРИЧНЕ  ДОСЛІДЖЕННЯ  РІВНЯ  АГРЕСИВНОСТІ 

У  ДОШКІЛЬНИКІВ  

    Головна вимога до методичних засобів у практиці дитячого психолога – вікова адаптація. Без урахування цієї вимоги тестування (анкетування) як метод діагностичної діяльності втрачає сенс. Наприклад, методика «систематизація», спрямована на діагностику логічного мислення не адаптивна для дітей з років з причини актуалізації наочно-дієвого мислення. Дитина 4-5 років не здатна адекватно розв’язувати задачі, поставлені психологом засобами вербальної комунікації в відкритих або понятійно-диференційованих опитувальниках («Личностный дифференциал» и др.).

    Існують традиційні правила тестування дітей  дошкільного віку, які полягають у наступному:

1. Утримання єдиної просторової позиції психолога і дитини («очі в очі»). Цей принцип забезпечується відсутністю домінанти зросту дорослого і здійснюється у дитячому просторі (наприклад, з використанням дитячого стола і стільців).
2. Надання вільного вибору сфери діяльності на початку спілкування (гра, малювання, спілкування тощо).
3. Чергування сфер діяльності. Воно забезпечується змінюванням виду діяльності, на основі яких побудовано тести (спілкування – конструювання – рух – малювання).
4. Регламентування часу. Загальний час тестування  може тривати від 30 хвилин до 1 часу, залежно від віку дитини.
5. Регламентування інтелектуального навантаження. Цей принцип забезпечується пропорційним співвідношенням інтелектуальних тестів в діагностичному комплексі, але не більше трьох в одній процедурі, з чергуванням засобів – вербальних і невербальних..
6. Регламентування особистісно-емоційного навантаження, що передбачає пропорційне співвідношення (задану кількість) проективних тестів в діагностичному комплексі: не більше трьох в одній процедурі, з чергуванням засобів – асоціативних та експресивних.
7. Дублювання тестів (методик) загальної діагностичної спрямованості. Забезпечується використанням різних методичних засобів для підтвердження результатів. Може здійснюватись також шляхом дублювання діагностичних методів (спостереження), (бесіди).
8. Варіювання процедури тестування. Забезпечується не директивними інструкціями та змінюванням структурних етапів тестування, використанням всіх видів допомоги при вирішенні тестових завдань. Це правило здійснюється тільки за необхідністю при ускладненнях адаптації до процедури обстеження, певних особистісно-емоційних особливостях дитини (тривожність, апатичність тощо).

 
 
 
 
 
 

    Агресивність  характеризується поведінкою, спрямованою на заподіяння фізичної чи психологічної шкоди іншій людині, і супроводжується емоційними станами гніву, ворожості, ненависті тощо. 

    Ознаки  агресивності:

• упертість, прагнення заперечувати, відмовлятися;
• забіякуватість, дратівливість;
• напади гніву, вибухи злості, обурення;
• намагання образити, принизити;
• владність, наполягання на своєму;
• егоцентризм, невміння зрозуміти інтереси іншого;
• самовпевненість, завищена самооцінка.

 
Причини агресивності:

• реакція на приниження гідності дитини, підсміювання, знущання з неї;
• наслідок обмеження самостійності дитини, надмірної опіки, відкидання дорослими ініціатив малюка;
• яскраво виражена екстравертованість;
• вияв едіпового комплексу (переважне спрямування агресивності на дорослого однієї з дитиною статі);
• вияв суперництва між дітьми у сім'ї з метою отримати перевагу над братами чи сестрами;
• відреагування комплексу неповноцінності, намагання довести іншим свою вищість;
• результат фрустрації — гнітючого переживання невдачі через невдоволення потреб.

 
 

    Анкета для визначення агресивності

1. Ти  не  можеш  змовчати, коли чимось незадоволений. (ТАК / НІ)
2. Коли хтось тебе образить, ти обов'язково прагнеш помститися. (ТАК / НІ)
3. Часом ти із задоволенням ламаєш іграшки, щось розбиваєш, шматуєш, рвеш книжки. (ТАК / НІ)
4. Інколи ти так наполягає на чомусь, що інших людей це дратує. (ТАК / НІ)
5. У відповідь на звичайні розпорядження прагнеш зробити все навпаки.

            (ТАК / НІ)

6. Часто ти дуже сварливий. (ТАК / НІ)
7. Любиш бути першим: верховодити, підкоряти собі інших. (ТАК / НІ)
8. Легко сваришся, вступаєш в бійку. (ТАК / НІ)

10. Не зважаєш на ровесників, не поступаєшся, нічим не ділися. (ТАК / НІ) 

    Шкала оцінювання:

    Висока  агресивність — 8—10 балів;

    середня агресивність — 4—7 балів;

    низька агресивність — 1—3 бали. 
 
 
 
 
 
 
 

    Список  дітей,

    з якими проводилась  дослідницька діяльність:  
 

2. борсук Дмитро, 2003 р.н
3. Бутко Антон, 2004 р.н.
4. Ворох Оксана, 2004 р.н
5. Ворожбіт Олександр, 2005 р.н.
6. Гусак Дарина, 2003 р.н.
7. Дерев’янко Павло, 2003 р.н.
8. Деркач Олександр, 2004 р.н.
9. Дударенко Данило, 2005 р.н.
10. Жук Владислав, 2004 р.н.
11. Засуха Марія, 2004 р.н.
12. Йовенко Максим, 2004 р.н.
13. Карімова Аліда, 2004 р.н
14. Коломієць Богдан, 2003 р.н..
15. Кравченко Олександр, 2004 р.н.

 
 
 

16. Куліш Владислав, 2005 р.н
17. Лепеха Ольга, 2003 р.н.
18. Лоза Христина, 2005 р.н.
19. Макаров Назар, 2004 р.н.
20. Матвієнко Олег, 2003 р.н.
21. Мажега Олександр, 2004 р.н.
22. Мудрак Дмитро, 2004 р.н.
23. Насон Анастасія, 2003 р.н.
24. нікітіна Світлана, 2004 р.н.
25. Павленко Богдана, 2005 р.н.
26. Приходько Олексій, 2003 р.н.
27. Пуховий Владислав, 2004 р.н.
28. Товкач Микита, 2003 р.н.
29. Федорченко Олександра, 2004 р.н.

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

    ВИСНОВКИ

    Таким чином, в ході проведеного дослідження отримали наступні результати:

 

    У хлопчиків (18 чоловік) картина прояву агресивності в поведінці за результатами анкетування виглядає наступним чином:

 

    У дівчаток (10 чоловік):

 

          Отже, жодна з дівчаток не виявила високого рівня агресивності, в той час, коли у хлопчиків  цей показник становить 16,6 %. Середній рівень агресивності склав 20 % у дівчат і, відповідно, 27,8 % у хлопчиків. Згідно одержаних даних, і серед дівчат, і серед хлопців переважають діти з низьким рівнем агресивності.

    При проведенні анкетування серед дівчаток переважала позитивна відповідь  на питання №№1, 4 та 5: сім стверджувальних  відповідей на запитання  №4, що становить 70 % опитаних та, відповідно шість (60%)  та п’ять (50%) на питання №№1 та 5.