Психологічна готовність дитини до навчання у школі

Психологічна готовність до шкільного  навчання визначається, перш за все, для  виявлення дітей, не готових до шкільного  навчання, з метою проведення з  ними розвиваючої роботи, спрямованої  на профілактику шкільної неуспішності і дезадаптації.

При проведенні психологічної діагностики  готовності до шкільного навчання, необхідно враховувати не тільки рівень розвитку мислення - зорово-моторної координації, словесно-логічного мислення, орієнтації в навколишньому світі, уяви і знання кольорів.

При сучасному рівні розвитку інформаційних  технологій, можливості використання комп'ютерних ігор діти мають більш  високі показники при виконанні  деяких тестів, ніж кілька років  тому. Тому необхідно на більш високому рівні досліджувати концентрацію уваги, а також обов'язково дослідити  продуктивність, стійкість, переключення, обсяг і розподіл уваги.

Обов'язково досліджувати обсяг короткочасної  пам'яті і рівень розвитку мовлення. Необхідно знати розвиток шкільно-значущих психофізіологічних функцій дитини (фонематичний слух, артикуляційний апарат, дрібні м'язи руки, просторова орієнтація, координація рухів, тілесна спритність).

Необхідно також дослідити рівень сформованості інтелектуальних  умінь (аналізу, порівняння, узагальнення, встановлення закономірностей).

Методом спостереження та бесіди визначити  бажання вчитися в школі, навчальну  мотивацію і вміння спілкуватися, адекватно поводитися і реагувати  на ситуацію.

Розвиваючу роботу з нужденними в ній дітьми доцільно проводити  в групах розвитку. У цих групах реалізується розвиваюча психіку дітей програма. Не ставиться спеціального завдання навчити дітей рахувати, писати, читати. Головне завдання - довести психологічний розвиток дитини до рівня готовності до школи. Основні акценти в групі розвитку діляться на мотиваційний розвиток дитини, саме розвиток пізнавального інтересу та навчальної мотивації. Завдання дорослого спочатку пробудити у дитини бажання навчитися чомусь новому, а вже потім починати роботу з розвитку вищих психологічних функцій.

 

2. Підбір методик з вивчення психологічної готовності дитини до навчання у школі

 

2.1 Методи та методики вивчення  психологічної готовності дитини  до навчання в школі

 

1) Загальна орієнтація дітей  в навколишньому світі і запас  побутових знань.

Загальна орієнтація дітей, тільки що вступивших до школи, в навколишньому світі і оцінка запасу наявних у них побутових знань виробляються за відповідями на наступні питання:

1. Як тебе звуть? (Називання прізвища  замість імені не є помилкою.)

2. Скільки тобі років?

3. Як звуть твоїх батьків?

(Називання зменшувальних імен  не розглядається як помилка.)

4. Як називається місто, в  якому ти живеш?

5. Як називається вулиця, на якій  ти проживаєш?

6. Який у тебе номер будинку  і квартири?

7. Яких тварин ти знаєш? Які  з них дикі і які домашні? (Правильним вважається та відповідь, в якій названі не менше двох диких і не менше двох домашніх тварин.)

8. У яку пору року з'являються,  і в яку пору року опадає листя з дерев?

9. Як називається той час дня, коли ти прокидаєшся, обідаєш і готуєшся до сну?

10. Назви предмети одягу та  столові прилади, якими ти користуєшся.

(Правильна відповідь - та, в якій перераховані не менше трьох предметів одягу і не менше трьох різних столових приладів.)

За правильну відповідь на кожне  з запропонованих питань дитина отримує 1 бал. Максимальна кількість балів, яку може отримати одна дитина за даною методикою за правильні відповіді на всі питання, становить 10.

Для відповіді на кожне з питань дитині відводиться по 30 сек. Відсутність  відповіді протягом цього часу кваліфікується як помилка і оцінюється в 0 балів.

Повністю психологічно готовим  до навчання в школі (за даною методикою) вважається та дитина, що правильно відповідає на всі питання, тобто у результаті отримує 10 балів. Протягом часу, відведеного на відповідь, дитині можна задавати додаткові питання, що полегшують, але не підказують правильну відповідь.

2) Тест для оцінки словесно-логічного  мислення

Дитина відповідає на питання:

1. Яка з тварин більше - кінь чи собака?

2. Вранці люди снідають. А ввечері?

3. Вдень на вулиці світло, а  вночі?

4. Небо блакитне, а трава?

5. Черешня, груші, сливи, яблука ... - Це що?

6. Чому, коли йде поїзд, опускають  шлагбаум?

7. Що таке Москва, Санкт-Петербург,  Хабаровськ?

8. Котра зараз година? (Дитині  показують годинник і просять  назвати час.)

9. Маленька корова - це теля. Маленька  собака і маленька овечка - це? ..

10. На кого більше схожа собака - на кішку або на курку?

11. Для чого потрібні автомобілю  гальма?

12. Чим схожі один на одного  молоток і сокира?

13. Що спільного між білкою  і кішкою?

14. Чим відрізняються цвях і  гвинт один від одного?

15. Що таке футбол, стрибки у  висоту, теніс, плавання?

16. Які ти знаєш види транспорту?

17. Чим відрізняється старий  чоловік від молодого?

18. Для чого люди займаються  спортом?

19. Чому вважається поганим, якщо  хтось не хоче працювати?

20. Для чого на конверт необхідно  наклеювати марки?

При аналізі відповідей, які дає  дитина, правильними вважаються ті, які досить розумні і відповідають змісту поставленого питання. Високий  рівень розвитку словесно-логічного  мислення - якщо дитина відповів правильно  на 15 - 16 питань.

3) Графічний диктант (за Д. Б. Ельконіним)

Перевіряється вміння діяти строго за інструкцією.

Запропонуйте дитині поставити  олівець (ручку) на точку і, не відриваючи від аркуша, креслити зображення, виконуючи  всі дії під диктовку.

Диктант 1. Пробний тест .

Одна клітинка вгору, одна вправо, одна клітинка вниз, одна вправо, одна вгору, одна вправо, одна вниз, одна вправо, одна вгору, одна вправо, од на вниз, одна вправо ... Тепер продовжуй малювати далі точно так само.

Диктант 2. Постав олівець на точку, починай креслити: одна клітина вгору, дві клітини вправо, одна вгору, одна вправо, одна вниз, дві вправо, одна вниз, одна вправо, одна вгору, дві вправо, одна вгору, одна вправо ... далі продовжуй  малювати сам.

Диктант 3. Постав олівець на точку. Починай креслити: три клітини  вгору, одна вправо, дві вниз, одна вправо, дві вгору, одна вправо, три вниз, одна вправо, дві вгору, одна вправо, дві вниз, одна вправо, три вгору ... далі продовжуй сам.

Оцінка отриманих результатів:

1. Хороший рівень: безпомилковий  диктант у двох варіантах і  самостійне продовження візерунка  (хоча б одна фігура).

2. Середній рівень: 1-2 помилки.

3. Низький рівень: три і більше  помилок.

4) Сприйняття кольору

Дитині пропонується розфарбувати веселку і назвати її кольори.

Залежно від відповіді оцінюється в процентному відношенні:

1 колір - 14%

2 кольори - 28% (низький рівень)

3 кольори - 43%

4 кольори - 57% (середній рівень)

5 кольорів - 71%

6 кольорів - 86%

7 кольорів - 100% (високий рівень)

5) Концентрація уваги

Дитині пропонується розглянути картинки із зображенням «плутанини» і  назвати предмети, зображені на аркуші. Оцінюється кількість названих предметів. Максимально можлива кількість  набраних дитиною балів - 6.

6) Довільна увага

Просторове сприйняття, сенсомоторна координація (методика «Будиночок»  Н.І. Гуткиной)

Дитині пропонується скопіювати малюнок  будиночка. Оцінюється точність зображення.

Помилки:

Відсутність будь-якої деталі малюнка.

Збільшення окремих деталей  малюнка більш ніж у два  рази при відносно правильному збереженні розміру всього малюнка.

Неправильно зображений елемент малюнка.

Неправильне розташування деталей  у просторі малюнка.

Відхилення від прямих ліній  більш ніж на 30 градусів від заданого напрямку.

Розриви між лініями в тих  місцях, де вони повинні бути з'єднані.

7) Уява

Дитині пропонується домалювати шість  кіл так, щоб вийшли різні предмети. Оцінюється різноманітність і оригінальність зображень.

10 балів - дитина вигадала і  намалювала  щось оригінальне, незвичайне,що явно свідчить про неабияку фантазію, про багату уяву. Малюнок справляє велике враження на глядача, його образи і деталі ретельно опрацьовані.

8-9 балів - дитина вигадала  і намалювала щось досить оригінальне, з фантазією, емоційне і барвисте, хоча зображення не є зовсім новим. Деталі картини опрацьовані непогано.

5-7 балів - дитина вигадала і намалювала щось таке, що в цілому є не новим, але несе в собі явні елементи творчої фантазії і надає  глядачу певне емоційне враження. Деталі й образи малюнка опрацьовані середньо.

3-4 бали - дитина вигадала і намалювала щось дуже просте, неоригінальне, причому на малюнку слабо проглядається фантазія і не дуже добре опрацьовані деталі.

0-2 бали - за час дитина так і не зуміла нічого придумати і намалювала лише окремі штрихи і лінії.

Висновки про рівень розвитку

10 балів - дуже високий.

8-9 балів - високий.

5-7 балів - середній.

3-4 бала - низький.

0-2 бали - дуже низький.

8) Тест «Шкільної зрілості» (А.  Керн)

Тест складається з трьох  завдань:

малювання чоловічої фігури за поданням,

наслідування письмовим буквах,

малювання групи крапок за поданим зразком.

Малюнок чоловіка потрібно виконати за поданням.

При відображенні написаних слів повинні бути забезпечені однакові умови, як і при малюванні групи точок, об'єднаних в геометричну фігуру. Для цього кожній дитині дають аркуші паперу з представленими зразками виконання другого і третього завдання.

Всі три завдання пред'являють вимоги в плані тонкої моторики руки.

Тест «Шкільної зрілості» часто  використовується для орієнтовної  оцінки рівня розвитку.

Перше завдання дає можливість виявити залежність між образотворчою діяльністю і розвитком другої сигнальної системи, абстрактного мислення, дає орієнтовну оцінку загального розумового розвитку.

Друге і третє завдання пов'язані з рівнем розвитку у дитини здібності до певної поведінки (вона повиненна проявити вольове зусилля, виконати інструкцію в малопривабливій роботі протягом необхідного часу), що є важливою передумовою для успішного навчання в школі.

Оцінка отриманих результатів:

Порівняйте виконання завдань  дитиною з наведеними вище прикладами і поставте оцінки.

«Шкільно-зрілими» вважаються діти, які  отримали в сумі 3-5 балів.

«Середньо-зрілими» - 6-9 балів.

"Незріла" - 10 і більше балів.

9) Відношення дитини до навчання  в школі

Завдання цієї методики - визначити  вихідну мотивацію навчання у  дітей, що збираються до школи, тобто з'ясувати, чи є у них інтерес до навчання.

Ставлення дитини до навчання поряд  з іншими психологічними ознаками готовності до навчання складає основу для висновку про те готова чи ні дитина вчитися в школі. Навіть якщо все в порядку з її пізнавальними процесами і вона вміє взаємодіяти з іншими дітьми і дорослими людьми в спільній діяльності, про дитину не можна сказати, що вона повністю готова до навчання в школі. Відсутність бажання вчитися при двох ознаках психологічної готовності - пізнавальної і комунікативній - дозволяє приймати дитину до школи за умови, що протягом кількох перших місяців її перебування в школі інтерес до навчання неодмінно з'явиться. Мається на увазі бажання здобувати нові знання, корисні вміння і навички, пов'язані з засвоєнням шкільної програми.

Практика показала, що в даній  методиці, як і в попередній, що стосується дітей дошкільного віку, не слід обмежуватися тільки оцінками в 0 балів  і в 1 бал, так як, по-перше, тут  також зустрічаються складні питання, на одне з яких дитина може відповісти правильно, а на інше - неправильно, по-друге, відповіді на пропоновані питання можуть бути частково правильними і частково невірними. Для складних питань, на які дитина відповіла не повністю, і питань, що допускають частково правильну відповідь, рекомендується застосовувати оцінку 0,5 бала. З урахуванням введеної проміжної оцінки в 0,5 бали слід вважати, що повністю готовим до навчання в школі (за результатами обстеження за допомогою даної методики) є дитина, яка у результаті відповідей на всі питання набирає не менше 8 балів. Не цілком готовою до навчання буде вважатися дитина, що набрала від 5 до 8 балів. Зрештою, не готовою до навчання вважається дитина, чия сума балів склала менше 5.