Особливостi памятi молодших школяров

Автор: Пользователь скрыл имя, 26 Мая 2013 в 02:30, курсовая работа

Описание работы

Пам’ять лежить в основі здібностей людини, є умовою придбання знань, формування умінь і навиків. Без пам’яті неможливе нормальне функціонування. Завдяки пам’яті людина може досягти досить багато, її можна визначити, як здібність до здобуття, зберігання і відтворення життєвого досвіду. Всілякі інстинкти – природжені і придбані механізми поведінки є не що інше, як збережений, передаваний по спадку або такий, що набувається в процесі індивідуального життя досвід. Без постійного оновлення такого досвіду та його відтворення у відповідних умовах – живі організми не змогли б адаптуватися до швидко змінних подій життя. Не пам’ятаючи про те, що з ним було, організм просто не зміг би удосконалюватися далі, оскільки, те що він набуває ні з чим було б порівнювати і все це безповоротно б втрачалось.

Содержание

ВСТУП……………………………………………………………………..
3
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ ОСОБЛИВОСТЕЙ ПАМ’ЯТІ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ

6
1.1 Уявлення про пам’ять та її природу у вітчизняних та зарубіжних теоріях

6
1.2. Види та процеси пам’яті
11
1.3. Особливості розвитку пам’яті у молодших школярів
25
Висновки до розділу 1
28
РОЗДІЛ 2. ЕМПІРИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ОСОБЛИВОСТЕЙ ПАМ’ЯТІ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ

31
2.1. Організація та методи дослідження особливостей пам’яті молодших школярів

31
2.2 Аналіз результатів дослідження особливостей пам’яті молодших школярів

37
Висновки до розділу 2
41
ВИСНОВКИ
43
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

Работа содержит 1 файл

курсовая.doc

— 653.00 Кб (Скачать)

Встановлено, що більшість молодших школярів мають конкретне мислення, для них характерна цілеспрямованість, орієнтованість на конкретну діяльність, чіткий кінцевий результат. Але помітна частка досліджуваних мала схильність до абстрактного типу мислення, ці діти відносяться до «розумового типу», причому до такого, який організовує свій розумовий процес у напрямку узагальнення. Ці діти вже здатні критично ставитися до тих чи інших ситуацій, формувати про них певні судження, робити відповідні висновки. Звертає також на себе увагу те, що серед досліджуваних було небагато школярів з сюжетним типом мислення, тобто з наявністю художніх здібностей, достатньої фантазії та уяви.

Близько половини молодших школярів мали переважання зорового типу запам’ятовування інформації, що обумовлено схильністю дітей молодшого шкільного віку до більш легкого запам’ятовування і відтворення наочного, образного матеріалу. Також близько третини молодших школярів мали переважання комбінованого типу запам’ятовування інформації. Менше було школярів зі слуховим типом запам’ятовування, що обумовлено тим, що в молодшому шкільному віці цей тип сприймання інформації ще тільки розвивається.

Встановлено, що у більшості молодших школярів до 9–10 років обсяг короткочасної пам’яті є достатньо великим, і лише у невеликої частки учнів він знаходиться на середньому рівні. Саме ці молодші школярі потребують цілеспрямованої роботи по розвитку вказаної характеристики пам’яті.

 

 

ВИСНОВКИ

 

Проведене теоретичне та емпіричне дослідження особливостей пам’яті молодших школярів.

  1. На основі теоретичного аналізу літературних джерел:

– З’ясовано, що пам’ять – це психічний процес відображення, що полягає в запам’ятовуванні й збереженні інформації з подальшим відтворенням минулого досвіду. З’ясовано, що оскільки пам’ять бере участь в усіх сферах життєдіяльності людини, то форми її прояву та її види надзвичайно різноманітні. Різні форми прояву мнемічної діяльності класифікують за характером активності (рухова, емоційна, образна, словесно-логічна), за характером цілей діяльності  (мимовільна, довільна), за часом  закріплення й збереження матеріалу (короткочасна та довготривала пам’ять). Основними процесами пам’яті є: запам'ятовування, збереження, відтворення і забування.

– Встановлено, що молодший шкільний вік є сенситивним періодом для розвитку пам'яті, яка розвивається тут у двох напрямках – довільності і усвідомлення. Вона поступово набуває рис довільності, стає свідомо регульованою і опосередкованою. В цьому віці краще розвинута зорова пам'ять, ніж слухова, проте, переважання в навчальному матеріалі словесного змісту починає швидко розвивати в них уміння запам’ятовувати словесний, часто абстрактний матеріал. У словесному матеріалі вони краще запам'ятовують назви предметів і важче - абстрактні поняття. В молодшому шкільному віці значно зростають здатність заучувати і відтворювати інформацію, продуктивність і міцність запам'ятовування навчального матеріалу, а з часом підвищується точність упізнавання збережених у пам'яті об'єктів.

2. На основі емпіричного дослідження:

- Виявлено, що пам’ять у дітей в молодшому шкільному віці має зорово-уявний характер: діти краще запам’ятовують зовнішні особливості предметів, що вивчаються, ніж їх логічну смислову сутність. Дітям цього віку ще складно зв’язувати в своїй пам’яті окремі частини явища, що вивчається з складністю уявляють собі спільну структуру явища, його цілісність і взаємозв’язок частин. Так, у більшості молодших школярів встановлено переважання зорового типу запам’ятовування інформації, що обумовлено схильністю дітей цього віку до більш легкого запам’ятовування і відтворення наочного, образного матеріалу. Також близько третини молодших школярів мали переважання комбінованого типу запам’ятовування інформації. Менше було школярів зі слуховим типом запам’ятовування, що обумовлено тим, що в молодшому шкільному віці цей тип сприймання інформації ще тільки розвивається.

– Встановлено, що більшість  молодших школярів мають конкретне мислення, для них характерна цілеспрямованість, орієнтованість на конкретну діяльність, чіткий кінцевий результат. Але помітна частка досліджуваних мала схильність до абстрактного типу мислення, ці діти відносяться до «розумового типу», причому до такого, який організовує свій розумовий процес у напрямку узагальнення. Вони вже здатні критично ставитися до тих чи інших ситуацій, формувати про них певні судження, робити відповідні висновки. 

– Встановлено, що у більшості молодших школярів до 9–10 років обсяг короткочасної пам’яті є достатньо великим, і лише у невеликої частки учнів він знаходиться на середньому рівні. Саме ці молодші школярі потребують цілеспрямованої роботи по розвитку вказаної характеристики пам’яті.

Отже, можна зробити  висновок, що ми досягли поставленої  мети, а саме дослідили особливості пам’яті в молодшому шкільному віці і виконали завдання, які ставили на початку дослідження.

Ми вважаємо, що ця тема є актуальною і вона не повинна  залишатись поза увагою, психологів, педагогів  та науковців.

 

 

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

 

1. Агафонов А. Подходы к изучению памяти: историко-психологический анализ // Журнал прикладної психології. – 2004. – № 6. – С. 26-79.

2. Аткинсон Р. Человеческая память и процесс обучения. – М: Прогресс, 1980. – 211 с.

3. Барташников А. А. Связь оперативной памяти с некоторыми типологическими свойствами нервной системы // Новые исследования в психологии. – М., 1988. – № 1. – С. 8-13.

4. Бевз Г. П. і ін. Алгебра і початки аналізу. – К.: Радянська школа, 1987. – 480с.

5. Бєлов В. М. Пам’ять: як її поліпшити //Обдарована дитина. – 1999. – № 1. – С. 37-39.

6. Возрастные и индивидуальные различия памяти. Под ред. А. А. Смирнова. – М.: Просвещение, 1967. – 300 с.

7. Волков И. Память // Школьный психолог. – 2003. – № 4. – С. 4-5.

8. Вопросы психологии. Память / Под ред. А. А. Смирнова. – М.: Прогресс, 1958. – 214 с.

9. Голубева Э. А. Индивидуальные особенности памяти человека. – М.: «Педагогика», 1980. – 152 с.

10. Горбачева Е. И. Избирательность памяти и предметная ориентация мышления // Вопросы психологии. – 2001. – № 5. – С. 35-49.

11. Дорошкевич М.П., Наликевич М.А. Основы валеологии и школьной гигиены. Минск: Высшая школа, 2003. – 236 с.

12. Заика Е. Память: ее развитие и совершенствование // Практична психологія та соціальна робота. – 2003. – № 8. – С. 39-45.

13. Заика Е. Экспериментальная психология памяти: основные методики и результаты исследований // Практична психологія та соціальна робота. – 2002. – № 9-10. – С. 10-17.

14. Зинц Р. Обучение и память: Монография / Под ред. Б. А. Бенедиктова. – Минск: Высшая школа, 1984. – 238 с.

15. Зинченко П. И. Непроизвольное запоминание. – М.: Прогресс, 1961. – 562с.

16. Зінченко Л. М. Психологічні особливості інтелектуально-мовленневого компоненту педагогічної діяльності. Автореферат. – К.: Наукова думка, 1994. – 24 с.

17. Изюмова С. А. Психофизиологические изучения индивидуальных особенностей уровней памяти человека // Новые исследования в психологии. – М., 1986. – № 2. – С. 18-24.

18. Казанковська Г. Б., Долинська О. П. Загальна, вікова і педагогічна психологія. – К.: Вища школа, 1990. – 142 с.

19. Как развивать память / Матюгин И. Ю. и др. – Донецк: Сталкер, 1997. – 448 с.

20. Кисіль С. Пам’ять в структурі особистості // Педагогіка і психологія. – 2002. – № 1-2. – С. 20-25.

21. Кузнецов М. А., Заика Е. В. Методика исследования объема и точности моторной кратковременной памяти // Вопросы психологии. – 1986. – № 4. – С. 158-160.

22. Кулагина Н. В. Символическое сознание и память // Мир психологии. – 2001. – № 1. – С. 33-40.

23. Лезер Ф. Тренировка памяти. Пер. с нем. – М.: Мир, 1979. – 167 с.

24. Лозниця В. С. Пам’ять, теорії пам’яті, види та процеси пам’яті // Лозниця В. С. Психологія та педагогіка: Основні положення. – К.: Наукова думка, 1999. – С. 139-146.

25. Любимова В.В., Маринова К.В. Возрастная физиология. – М.: Владос, 2004. – 297 с.

26. Ляудис В. Я. Память в процессе развития. – М.: Прогресс, 1976. – 255 с.

27. Махлах Е. С., Рапопорт И. А. К вопросу об особенностях памяти и некоторых особенностях личности // Новые исследования в психологии. – М., 1980. – № 1. – С. 12-16.

28. Медведев С. Д. Об объеме кратковременной памяти // Психологический журнал. – 2000. – № 6. – С. 87-90.

29. Методика «Память на числа», «Оперативная память», «Слуховая память» // Психология для всех и каждого. – М., 2002. – С. 184-188.

30. Методика развития памяти // Неведомый мир. – М.,2005. – № 9. – С.45-49.

31. Методики изучения памяти. Психологические тесты. / Под ред. А. А. Карелина. – М., 2000. – С. 235-239.

32. Микадзе Ю. В. Нейропсихическая диагностика способности к обучению // Вестник МГУ сер. Психология. – 1996. – № 2. – С. 46-50.

33. Основы общей психологии. – М.: Мир, 2002. – 720 с.

34. Особистість: проблеми та перспективи: зб. наук. пр. за матеріалами конференції «Соціально-психологічні аспекти формування особистості» – Кривий Ріг: КФ ЗНУ, 2009. – 296 с. 

35. Память // Психология: комплексный подход / Под ред. М. Айзенка. – М., 2002. – С. 167-204.

36. Память. Виды памяти. Законы памяти // Валеология. – Донецк, 1998. – С. 259-268.

37. Погорєлов О. В. Геометрія. Стереометрія: Підручник для 10-11 класі серед. шк. – 6-те вид. – К.: Освіта, 2001. – 128 с.

38. Познавателтные психические процессы / Общ. ред. А. Г. Маклаков – М.: Прогресс, 2001. – 480 с.

 

 

 

 

 

 

ДОДАТКИ

Додаток  1

 

Методика «Піктограма»

Для проведення цієї методики використовувались наступні матеріали: чисті аркуші паперу, прості та кольорові олівці, секундомір.

Учням роздавались чисті аркуші паперу, олівці. Потім зачитувались слова та словосполучення, а діти в свою чергу повинні були намалювати відповідну картинку, по якій потім змогли б згадати це слово.

 

Рис. 3.5

 

 

Рис. 3.6

 

 

 

 

 

 

Рис.3.7

 

 

 

 

 

Рис. 3.8

 

 

Додаток 2

Методика «Дослідження переважного типу запам'ятовування»

 

Слова для запам'ятовування на першому етапі:

машина, яблуко, олівець, весна, лампа, ліс, дощ, квітка, каструля, горобець.

Слова для запам'ятовування на другому етапі:

літак, груша, ручка, зима, свіча, поле, горіх, сковорода, качка, блискавка.

Слова для запам'ятовування на третьому етапі: пароплав, слива, лінійка, літо, ліхтар, ріка, грім, ягода, тарілка, гусак.

Слова для запам'ятовування в четвертому досвіді: поїзд, вишня, зошит, осінь, люстра, галявина, гроза, гриб, чашка, курка.

 

 

Додаток 3

Методика спрямована на виявлення об’єму пам’яті

 

Ряд запропонованих цифр:

975

1406

39418

067285

3516927

58391204

216408957

3752984612

45382170369

870932614280




Информация о работе Особливостi памятi молодших школяров