Особливостi памятi молодших школяров

1. Абстрактні зображення (А) - це штрихування, лінії або геометричні форми, розшифрувати зміст яких може тільки людина, яка їх намалювала (рис. 3.5, див.  додаток 1).

2. Знаково-символічні зображення (3) - це малюнки щодо правильних геометричних форм, серед яких часто зустрічаються відомі символи, наприклад, на слово «Любов» - сердечко, на словосполучення «Глуха стара» - закреслене вухо (рис. 3.6, див.  додаток 2).

3. Конкретні зображення (К) - зазвичай містять конкретні предмети або явища, наприклад, на словосполучення «Веселе свято» зображується святковий стіл, на «Хлопчик-боягуз» - труси, на відчай - сльози з очей і т. д. (рис. 3.7, див. додаток 3) .

4. Сюжетні зображення (С) - це зображення будь-яких дій та дійових осіб, пов'язаних певної ситуацій. Наприклад, на слово «Гра», що зображають гравців, які грають у м'яч, групу, яка вийшла на прогулянку і т. д. (рис. 3.8, див. додаток 4).

5. Метафоричні зображення (М) - це позначення заданого слова або словосполучення через метафору, «іносказання», художній образ, наприклад, на слово «Любов» малюють дві свічки, що горять, на слово «Дружба» - які суперечать руки, що символізують про подвійність дружби і т. д. (рис. 3.9, див. додаток 5).

Робота із зображеннями у піктограмах здійснювалась  по етапах.:

1. Етап  диференціації малюнків. Ми уважно переглянули всі малюнки і біля кожного малюнка ставили букву, відповідну початковій букві назви виду зображення (А, 3, К, С, М). У випадку ускладнень співвіднесення малюнків до того чи іншого виду, що часто буває при визначенні метафоричного зображення, ставлись дві букви, наприклад, МК, що метафора виконана на основі конкретного зображення, МС - метафора на основі сюжетного зображення.

Для більш точної диференціації  малюнків за видами зображень необхідний певний досвід, тому ми тренувалися і переглядали піктограми кілька разів. Підрахували скільки всього виконано зображень, а потім кількість зображень за видами (табл. 5).

№		Вид мислення		Кількість осіб у %		Кількість осіб

 

Інтерпретація  здійснювалась  за переважанням видів зображень.

а) Якщо домінували такі види зображень, як «абстрактні» і «знаково-символічні», то дитина відносилась до «розумового типу», причому до такого, який організовує свій розумовий процес у напрямку узагальнення. Ці діти, які можуть критично ставитися до тих чи інших ситуацій, формувати про них певні судження, робити відповідні висновки.

б) Якщо домінували «конкретні» зображення, то це найчастіше відноситься до людини цілеспрямованої, орієнтованої на конкретну діяльність, чіткий кінцевий результат.

в) При домінуванні «сюжетних» і «метафоричних» зображень можна говорити про наявність художніх здібностей. По витонченості і лаконічності малюнків можна судити про художню обдарованість дитини, її фантазію та уяву.

г) При відсутності яскраво вираженого переважання тих чи інших видів зображень можна говорити про те, що у дитини «змішаний» психологічний тип, для якого характерні різноманітні прояви в поведінці і діяльності.

 

Методика «Дослідження переважного типу запам'ятовування»

Методика спрямована на дослідження переважаючого обсягу пам'яті при різних типах пред'явлення словесного матеріалу.

Для проведення методики нами застосовувалися: чотири набори слів, що виражають конкретні поняття, один з наборів виконаний на окремих картках, чотири невеликих листи паперу для запису й ручка, секундомір.

Переважний тип пам'яті  встановлювався методом по-різному  пред'явлених слів. Дослідження складалося із чотирьох етапів. На першому етапі слова для запам'ятовування пред'являлися на слух. На другому - візуально, причому кожне слово повинне було чітко записане на окремій картці. На третьому етапі використовувалась моторно-слухова форма пред'явлення й у четвертому - комбінована, котра сполучає в собі слухове, зорове й моторне сприйняття матеріалу.

Щоб не було перевантаження при визначенні пам'яті, для кожного етапу досить підготувати ряд з 10 слів.

Етап  №1. Чітко з інтервалом 3 секунди читали досліджуваному слова для запам'ятовування.

Слова для запам'ятовування на першому етапі: машина, яблуко, олівець, весна, лампа, ліс, дощ, квітка, каструля, горобець.

Етап  №2. Другий етап  проводили після 5-хвилинної перерви після закінчення першого.

На цей раз  послідовно пред'являли випробуваним слова, написані на окремих картках. Експозиція кожного  слова  відповідала тривалості читання слова першого етапу, інтервал між словами той же, тобто 3 секунди.

Слова для запам'ятовування на другому етапі: літак, груша, ручка, зима, свіча, поле, горіх, сковорода, качка, блискавка.

Етап  №3. Третій етап, аналогічно другому, проводився після 5-хвилинної перерви.

Досліджуваним пропонувалося  слухати слова й прописувати  їх ручкою в повітрі, щоб забезпечити  моторну форму сприйняття матеріалу. Інтервал між словами, які читалися, 3 секунди, а швидкість читання  та ж, що й у першому досвіді.

Слова для запам'ятовування на третьому етапі: пароплав, слива, лінійка, літо, ліхтар, ріка, грім, ягода, тарілка, гусак.

Етап  №4. Через 10 хвилин після третього етапу проводився четвертий. Темп читання слів і паузи між словами залишалися тими ж, що й у попередніх вправах. Щоб забезпечити комбінований тип сприйняття матеріалу, досліджуваним не тільки читали слова, але й пропонували слідом за читанням записувати їх на окремому аркуші, а після запису останнього десятого слова лист перевертали і по сигналу "Пишіть!" на звороті  треба написати ті слова, які він запам'ятав.

Слова для запам'ятовування на четвертому етапі: поїзд, вишня, зошит, осінь, люстра, галявина, гроза, гриб, чашка, курка.

Показником обсягу пам'яті  в є кількість правильно згаданих слів. Отримані дані заносились в таблицю.

Тип пам’яті	Кількість учнів	%  від усього  класу
1. Слуховий тип
2. Зоровий тип
3. Моторно-слуховий тип
4. Комбінований тип

 

Методика для виявлення об’єму пам’яті [35]

Ця методика спрямована на визначення об’єму пам’яті у дитини.

Досліджуваним послідовно пропонували спочатку три цифри  і просили їх відновити, потім  пропонували чотири цифри і просили  їх відновити, потім пропонували  п’ять цифр і т. д. Кількість цифр, які піддослідний міг відновити  після одноразового повторення і була показником його об’єму короткочасної пам’яті.

Ряд запропонованих цифр:

975

1406

39418

067285

3516927

58391204

216408957

3752984612

45382170369

870932614280

 

Об’єм пам’яті обчислювали  за формулою:

Кількість вірно відновлених  цифр*100%

Кількість запропонованих цифр

 

Середній об'єм пам'яті диференціюється наступним чином:

відмінний результат – 85-100 % відтворених цифр;

гарний результат – 70-85 % відтворених цифр;

задовільний результат 50-70 % відтворених цифр;

поганий результат  <50 % відтворених цифр.

 

Наступним кроком нашого дослідження була обробка та інтерпретація отриманих даних.

 

2.2 Аналіз результатів  дослідження особливостей пам’яті

молодших школярів

 

Інтерпретуючи результати дослідження серед молодших школярів слід наголосити, що учні в основному використовували конкретні та абстрактні види зображення малюнків. В таблиці 2.1. представлені отримані результати за методикою « Піктограма».

 

 

Таблиця 2.1

Кількість молодших школярів з різними типами мислення за методикою «Піктограма»

№	Тип мислення	Кількість осіб у %
1.	Конкретне	46,6
2.	Абстрактне	33,4
3.	Сюжетне	20

 

Виходячи з даних  таблиці 2.1 ми встановили, що більшість досліджуваних молодших школярів мають конкретне мислення – 46, 6% осіб. Для цих учнів характерна цілеспрямованість, орієнтованість на конкретну діяльність, чіткий кінцевий результат.

Також помітна частка досліджуваних має схильність до абстрактного типу  мислення – 33,4 % (див. табл 2.1). Оскільки в них домінували абстрактні види зображень, таких дітей ми віднесли до «розумового типу», причому до такого, який організовує свій розумовий процес у напрямку узагальнення. Ці діти вже здатні достатньо критично ставитися до тих чи інших ситуацій, формувати про них певні судження, робити відповідні висновки.

Звертає також на себе увагу те, що серед досліджуваних дітей було лише 20% осіб, у яких переважали сюжетні зображення. У цих дітей є схильність до художніх здібностей, а іноді, навіть, художня обдарованість, добре розвинена фантазія та уява.

Для більшої наочності ми представили результати у вигляді діаграми (див. рис. 2.1).

Рис. 2.1. Тип  мислення у молодших школярів за методикою «Піктограма».

 

Наступна методика «Дослідження переважного типу запам'ятовування молодших школярів». Аналіз даних емпіричного дослідження за вказаною методикою дозволив встановити переважаючі типи запам'ятовування у досліджуваних молодших школярів (табл.2.2).

Таблиця 2.2

Кількість молодших школярів з різними типами запам'ятовування

Тип запам’ятовування	Кількість осіб у %
1. Слуховий тип	20 %
2. Зоровий тип	43 %
3. Моторно-слуховий тип	7 %
4. Комбінований тип	30 %

 

Аналізуючи данні, представлені в таблиці 2.2, можна дійти висновку, що у більшості молодших школярів (у 43 % осіб) учнів класу переважає зоровий тип запам’ятовування інформації. Це обумовлено тим, що для дітей молодшого шкільного віку легше запам’ятовувати і відтворювати те, що вона може бачити. Гарною зоровою пам’яттю, як правило, володіють учні з ейдетичним сприйняттям, здатні протягом досить тривалого часу «бачити» картину у своїй уяві після того, як вона перестала впливати на органи чуття. У зв’язку із цим даний вид пам’яті припускає розвинену в молодших школярів здатність до уяви.

В той же час, майже  третина молодших школярів – 30% осіб мала комбінований тип пам’яті. Дещо менше школярів було зі слуховим типом – 20%, що обумовлено тим, що в молодшому шкільному віці цей тип сприймання інформації ще тільки розвивається.

Найменша кількість молодших школярів (всього 7% осіб) мала переважання моторно-слухового типу запам’ятовування інформації (див.рис.2.2).

Рисунок 2.2. Переважаючий  тип запам’ятовування у молодших школярів

 

За результатами методики для виявлення об’єму пам’яті встановлено, що більшість молодших школярів, а саме 63 %, мають достатньо великий обсяг короткочасної памяті (85-100 % відтворених цифр), 23 % учнів класу – достатній (70-85 %), 14 % – середній. Жоден учень класу не має початкового рівня об’єму пам’яті (див. рис. 2.3).

 

 

 

Рисунок 2.3. Кількість  молодших школярів з різним обсягом  пам’яті

 

Отже, у більшості молодших школярів до 9–10 років обсяг короткочасної  пам’яті є достатньо великим, і лише у невеликої частки учнів  він знаходиться на середньому рівні. Саме ці молодші школярі потребують цілеспрямованої роботи по розвитку вказаної характеристики пам’яті.

 

Висновки до розділу 2

 

В ході написання  другого розділу нами були визначені  основні методичні засади для  проведення емпіричного дослідження, спрямованого на встановлення особливостей пам’яті молодших школярів.

Виходячи з мети і  завдань дослідження, в роботі був використаний ряд методик, спрямованих на визначення переважаючого типу запам’ятовування, обсягу короткочасної пам’яті, типу мислення молодших школярів.

Було встановлено, що пам’ять у дітей в молодшому шкільному віці має зорово-уявний характер: діти краще запам’ятовують зовнішні особливості предметів, що вивчаються, ніж їх логічну смислову сутність. Дітям цього віку ще складно зв’язувати в своїй пам’яті окремі частини явища, що вивчається з складністю уявляють собі спільну структуру явища, його цілісність і взаємозв’язок частин. Запам’ятовування, взагалі має механічний характер, заснований на силі враження або на багаторазовому повторенні акта сприйняття.