Особливості вираження емоцій в чоовіків і жінок

 

Отже після проведення даного дослідження було  виявлено, що реактивна тривожність на низькому рівні переважає у чоловіків, на високому – у жінок, тобто у чоловіків менше проявляється реактивна, ситуативна тривожність, а середній рівень переважає у чоловіків. Особистісна тривожність на високому рівні також більш притаманна жіночій статі ніж чоловічій, нормальний рівень притаманний більшості досліджуваних, в однаковій мірі.

Жінки більш агресивні  ніж чоловіки, так як високий ІА притаманний більше жінкам ніж чоловікам, а низький переважає у чоловіків, але у більшості досліджуваних  індекс агресивності не виходить за межі норми, у чоловіків 80%, а у жінок 73%.Індекс ворожості на низькому рівні переважає у чоловіків, на високому показники однакові, як у чоловіків так і у жінок, на нормальному рівні показник більший у чоловіків 73%, у жінок 67%.

Після дослідження емоційного інтелекту , виявлено, що жінки більш  емоційно обізнані, краще розпізнають  емоції інших людей та емпатійніші. Чоловіки, в свою чергу, мають більшу самомотивацію і краще управляють своїми емоціями. Також коефіцієнт ЕQ більший у жінок.

 

2.2. Психологічні  поради та рекомендації стосовно  ефективної взаємодії з протилежною  статтю

Буквально кожна життєва  ситуація чоловіками і жінками сприймається по-різному. Саме цей факт робить стосунки між статями заплутаними, але  цікавими.

Жінки схильні бути більш “особистими”, ніж чоловіки. Вони виявляють глибокий інтерес до людей і їхніх почуттів. Чоловіки ж цікавляться практичним боком справи і намагаються пізнати її за допомогою логіки. Чоловіки, як правило, мають малий інтерес до стосунків і навіть обмежене уявлення про них.

Слід визнати, що для  чоловіка характерно набагато краще  контролювати свої емоції. Крім цього їм властиво добре приховувати свої слабкості, мовчати про образи та невдачі. Все відбувається не тому, що чоловік відноситься не довірливо до своєї жінки, це відбувається тому, що плакатися і жалітися не входить у чоловічу психологію. Вони вважають, що це робить їх схожими на жінок і позбавляє статусу успішної людини, до якого вони так прагнуть.

Що ж необхідно робити жінці, що б досягти успіху в спілкуванні з нашими улюбленими чоловіками. Не варто довго розбиратися в тонкощах чоловічої психології, так як відповідь досить проста: чоловікові просто потрібна підтримка. Якщо ж чоловік не може досягти бажаного в якийсь сфері діяльності, не залежно від того чи буде це бізнес, сімейне життя або ж секс, він просто напросто втрачається. Він навіть може опустити руки і відмовитися від подальшої боротьби. У такому випадку, необхідно знайти всі потрібні слова, і надати психологічну підтримку своєму чоловікові. Не варто соромитися розпитувати своїх коханих. Ваш чоловік завжди буде готовий повірити Вашим словам про те, що він самий розумний, самий сильний, що все у нього ще вийде. У деяких випадках цих досить простих слів буває цілком достатньо, щоб ваш чоловік знову повірив у себе і не опускав руки.

Жінки також потребують уваги, любові і підтримки від  чоловіків. Їм подобається відчувати що їх цінують.

Жінки схильні помічати дрібниці, а чоловіки сприймають загальні картини. Чоловіки погано розуміють натяки, тому краще їм прямо говорити про те що від них хочуть.

Незважаючи на те, що чоловіки і жінки по своїй природі різні, обом хочеться щоб їх любили, розуміли, сприймали, ставились серйозно до їх думок та дій, підтримували та показували повагу і зацікавленість до них. Тобто, на скільки б не була великою різниця між статями, потрібно пам’ятати, що також є щось що об’єднує всіх нас, тому щоб ефективно взаємодіяти з протилежною статтю, потрібно пам’ятати одне, що ми всі люди і схильні робити помилки, але важливо старатись це зрозуміти й час від часу ставити себе на місце іншого.

 

Висновок

Як зазначалося раніше, людина, взаємодіючи з навколишнім  середовищем та іншими людьми, якимось  чином відноситься до них та переживає  те, що з нею відбувається. Переживання цього відношення складає сферу емоцій та почуттів. Емоції як переживання завжди носять глибокий характер, тому будь-яке відношення набуває емоційного характеру.

Кожна людина народжується з обов’язковим потенціалом емоційної сенситивності, емоційної пам’яті, емоційної обробки та емоційного научання. Ці чотири вроджені компоненти формують серцевину емоційного інтелекту.

Емоційний інтелект - вміння сприймати і виражати власні емоції, зробити їх частиною думки, розуміти і переконувати з їх допомогою, вміння регулювати емоційний стан свій і оточуючих.

Як виявилось, чи не одним  з головних питань в даній тематиці є питання про диференціацію  переживань емоційних станів та емоційного інтелекту в представників різної статі.

Гендерні відмінності  розрізняються, передусім, тим що ЕІ у жінок проявляється більшою мірою на рівні міжособистісних стосунків, а у чоловіків – на внутрішньоособистому рівні [6].

У жінки велика частина  вражень пов'язана зі сприйняттям  мови, а у сприйнятті чоловіка головне  місце займає те, що він бачить. Чоловік схоплює і оцінює ситуацію в цілому, жінка, скоріше, фіксує свою увагу на дрібницях.  Жінки зазвичай набагато емоційніші ніж чоловіки. У чоловіків прийнято стримувати свої емоції, вимагати цього від жінки безглуздо. Перепади жіночого настрою величезні.

Дослідження свідчать про  однакові можливості чоловіків і  жінок щодо вияву емоцій, тобто  зовнішнього чи внутрішнього вираження. Проте на ті чи інші ситуації, події  чоловіки реагують по-різному, що на думку  вчених,пояснюється багатьма причинами.

Ітак,за результатами проведеного  дослідження,можна сказати, що коефіцієнт ЕQ більший у жінок, так як вони більш емпатійні, краще розпізнають  емоції інших людей, та більш емоційно обізнані. У свою чергу чоловіки краще контролюють свої емоції та більш самомотивовані.

  Основними чинниками,  що впливають на рівень тривожності,  виступають внутрішні індивідуально-психологічні  і зовнішні соціально-психологічні  чинники. До внутрішніх чинників  відносяться високий рівень нейротизму  і особистісної тривожності, неузгодження в мотиваційній сфері.

Жіноча стать більш  тривожна ніж чоловіча, тобто вони схильні сприймати загрозу своїй  самооцінці, реагувати вельми вираженим  станом тривожності, що в деякій мірі пояснює більшу агресивність жінок, але вони схильні проявляти агресію в основному непрямо і вербально, коли чоловіки більше схильні до прояву фізичної агресії. А щодо індексу ворожості, то у обох статей на високому рівні він однаковий 20%. Агресія може виконувати такі важливі для індивіда функції, як відстоювання автономії, усунення джерела чи погрози страждання, знищення перешкод на шляху до задоволення потреб, вирішення внутрішнього конфлікту, підвищення самооцінки. При цьому агресія може частково чи цілком не усвідомлюватися її хазяїном.

Як виявилось, чи не одним  з головних питань в даній тематиці є питання про диференціацію переживань емоційних станів та емоційного інтелекту в представників різної статі. Теоретичний та практичний аналіз даного питання підтвердив гіпотезу про достатньо велику різницю в переживанні різних станів. В деяких емоційних станах мають перевагу в переживанні чоловіки, в деяких – жінки. Це зумовлено передусім віковими та соціальними особливостями.

 

Список літератури

1. Адлер А. Понять природу человека / А. Адлер. – СПб. : «Академический проект», 1997. – 256 с.

2. Айзенк Х. Психологические теории тревожности: В кн. Тревога и тревожность / Под ред. В.М. Астапова / Х. Айзенк. – СПб. : Питер, 2001. – С. 224 – 247.

3. Ананьев Б.Г. Человек как предмет познания / Б.Г. Ананьев. – СПб. : Питер, 2001. – 288 с.

4. Астапов В.М. Функциональный подход к изучению состояния тревоги / В.М. Астапов. – СПб. : Питер, 2001. – С. 156 – 165.

5. Астахов Р.Л. Тревожностькак фактор трансформации личности подростков // Психология ХХI века : Тезисы Межд. Научно-практической студенческой конференции / Р.Л Астахов. : СПб, 2000, - С. 160-168.

6. Бодалев А. Восприятие человека человеком / А. Бодалев - Л., 1965.

7. Божович Л.И. Проблемыформированияличности / Л. Божович И . – М.: Изд-во «Институт практической психологии», Воронеж : НПО «МОДЭК», 1995.

8. Бурлачук Л.Ф., Морозов С.М. Словарь-справочник по психодиагностике / Л.Ф. Бурлачук – СПб. : Питер, 2006, 528 с.

9. Василюк Ф.Е. Психология переживания : Анализ преодоления психических ситуацій / Ф.Е. Василюк. - М. : Изд-во МГУ, 1980.

10. Додонов, Эмоции как ценность / Додонов. - 1978.

11. Изард К.Э. Психологияэмоций / К.Э. Изард. - СПб. : Питер, 1999.

12. Ильин Е.П. Психология индивидуальных различий / Е.П. Ильин. - СПб. - Питер, 2004. - С. 159-161.

13. Китаев-Смык Л.А. Психология стресса / Л.А. Китаев-Смык. - М. : Наука, 1983.

14. Петровський А., Ярошевский М. Краткий психологический словарь /

А. Петровский, М. Ярошевский. - М., 1985.

15. Кудрявцева Н. Тревога как социальная болезнь // Химия и жизнь. - 2004. - №11. - С. 10-14.

16. Кьеркегор С. Страх и трепет // Тревога и тревожность /  С. Кьеркегор. – СПб. : Питер, 2001, 7 – 17 с.

17. Левитов Д. Психическое состояние беспокойства, тревоги // Вопросы психологии. - 1996. - №1.

18. Левитов Н.Д. О психических состояниях человека / Н.Д. Левитов. – М.: Просвещение, 1964, 344 с.

19. Леонтьев А.Н. Деятельность. Сознание. Личность / А.Н. Леонтьев. – М. : Политиздат, 1975, 304 с.

20. Майерс Д. Социальнаяпсихология. – СПб.: Питер, 1999, 688 с.

21. Мэй Р. Краткое изложение и синтез теорій тревожности // Тревога и тревожность / Р.Мей. – СПб. : Питер, 2001, 215 – 223 с.

22. Мэй Р. Краткое изложение и синтез теорій тревожности: В кн.: Тревога и тревожность / Под ред. В.М. Астапова. - СПб. : Питер, 2001. - С. 215-221.

23. Наенко Н. Психологическиеисследованияиндивидуальныхразличий / Н. Наенко. - М., 1976.

24. Немчин Т.А. Состояния нервно-психического напряжения / Т.А. Немчин. - Л, 1988.

25. Новейший психологический словарь / В.Б.Шапарь, В.Е.Россоха; под. общ. ред. В.Б.Шапаря. – Ростов н/Д. : Феникс, 2006, 808 с.

26. Прихожан А.М. Причины, профилактика и преодоление тревожности. // Психологическая наука и профилактика, 1998, №2, с.11-17.

27. Прихожан А.М. Тревожность у детей и подростков : психологическая природа и возрастная динамика  / А.М. Прихожан. - М. : «МОДЭК», 2000.

28. Психологический словарь / Под ред. В.П. Зинченко, Б.Г. Мещерякова. – М. : Астрель : АСТ : Транзиткнига, 2006, 479 с.

29. Психологияличности. Тексты / Под ред. Ю.Б. Гиппенрейтер, А.А. Пузырея. – М. : Изд-во Моск. ун-та, 1982, 288 с.

30. Психология эмоций. Тексты / под ред. Ю. Б. Гиппенрейтер и В. Вилюнас

31. Психологи яэмоций и мотиваций / под ред. Ю. Б. Гиппенрейтер. 2003.

32. Реан А.А. Психология и психодіагностика личности. Теория, методы исследования, практикум / А.А. Реан – СПб. : Прайм – ЕВРОЗНАК, 2006, 255 с.

33. Рубинштейн С.Л. Основы общей психологи / С.Л. Рубинштейн. – СПб. : Питер, 2006, с.713.

34. Спилбергер Ч.Д. Концептуальные и методологические проблемы исследования тревоги // Стресс и тревога в спорте /  Ч.Д. Спилбергер. – М. : Физкультура и спорт, 1983, 12 – 24 с.

35. Тревога и тревожность / Сост. и общ. ред. В.М. Астапова. – СПб. : Питер, 2001, 256 с.

36. Фройд З. Введение в психоанализ. Лекции 16-35 / З.Фройд. – СПб. : Алетейя, 2000, 499 с.

37. Фройд З. Запрещение, симптом и страх // Тревога и тревожность / З. Фройд. – СПб.: Питер, 2001, 18-22 с.

38. Хорни К. Невротическая личность нашого времени. Самоанализ / К.Хорни. - М. : Айрис – пресс, 2004, 607 с.

39. Хьелл Л., Зиглер Д. Теорииличности / Л. Хьелл, Д. Зиглер. – СПб. : Питер, 2007, 607 с.