МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ

 
 

 

       З таблиці 2.1. ми можемо зробити наступні висновки. Немає статистично значущої різниці у показниках третьокласників і першокласників, у яких потреба в досягненні успіху і униканні невдач розвинуті однаково добре. Всі досліджувані молодшокласники, що потрапили до даної групи мають виражений конфлікт між двома протилежно спрямованими і досить сильними мотиваційними тенденціями: прагненням до успіху і побоюванню невдач. Дітям молодшого шкільного віку, яким властивий цей конфлікт мотивів буде важко приймати рішення в соціальних ситуаціях, пов’язаних з можливими успіхами або не менш вірогідними невдачами. Вони будуть сильно емоційно перейматися при виникненні таких ситуацій, виявляючи при цьому нерішучість у діях.

       Кількість дітей, у яких потреба в досягненні успіхів і униканні невдач розвинуті  однаково погано, більша серед першокласників. Тобто, досліджувані першокласники  у більшому ступені, ніж третьокласники у відповідних соціальних ситуаціях  виявляють відсутність емоційних переживань. Досліджуваним першокласникам також у більшому ступені властиво, чим третьокласникам, байдуже відношення до своїх успіхів і невдач.

       Дітей, у яких домінує потреба у досягненні успіхів, виявилось більше серед  учнів першого класу. Можна зробити висновок, що досліджувані першокласники більше прагнуть брати на себе важкі завдання, ризикувати, змагатися з іншими людьми, демонструвати свої досягнення, не звертати особливої уваги на невдачі і очікувати позитивної оцінки з боку оточуючих. У досліджуваних третьокласників є більш низький рівень домагань, в той час як першокласники мають неадекватну, завищену самооцінку і порівняльно низьку тривожність, якав супроводжується некритичністю під час оцінки власних вчинків.

       В той же час, серед третьокласників більше учнів, у яких побоювання невдачі досить сильно розвинуто і переважає над прагненням до успіхів. Третьокласники поводяться протилежно до досліджуваних першокласників. Вони, навпаки, більш часто прагнуть брати на себе прості завдання, сильно переймаються з приводу власних невдач і набагато менш уваги звертають до успіхів. Вони мають занижений рівень домагань, неадекватну, занижену самооцінку та підвищений рівень особистісної тривожності. 

2.3. Дослідження взаємозв’язку  між мотивацією  молодших школярів і їх відношенням до навчання

 

       На  другому етапі експериментального дослідження нами була визначена  наявність взаємозв’язку між  мотивацією молодших школярів і їх відношенням до навчання.

       Результати  дослідження взаємозв’язку між  мотивацією першокласників і їх емоційним відношенням до школи (за методикою „Кому що підходить” ми занесли до таблиці 2.2.

       Таблиця 2.2

Результати  дослідження взаємозв’язку між  мотивацією першокласників і їх емоційного відношення до школи

       З таблиці 2.2. ми можемо зробити наступні висновки.

       Існує статистично значуща позитивна  кореляція між показниками тих  першокласниками, у яких потреба в досягненні успіху і униканні невдач розвинуті однаково добре та їх відношенням до школи.

       Отже, чим більше розвинуті обидві потреби  у досліджуваних дітей, чим більшим  виявляється їх конфлікт між двома  протилежно спрямованими і досить сильними мотиваційними тенденціями, тим краще вони в емоційному плані сприймають навчання у школі.

       Також існує статистично значущий взаємозв’язок між показниками дітей, у яких  потреба в досягненні успіхів і униканні невдач розвинуті однаково погано х одного боку та їх емоційним відношенням до школи – з іншого. Кореляція негативна. Отже, чим більше першокласники схильні виявляти відсутність емоційних переживань, байдужість до своїх успіхів і невдач, тем більше вони виявляють негативне емоційне відношення до навчання в школі.

       Між показниками дітей, у яких домінує потреба у досягненні успіхів та емоційним відношенням до школи не було виявлено статистично достовірної кореляції. Такі діти в емоційному плані відносяться до навчання як добре, так і погано.

       Показники учнів, у яких побоювання невдачі досить сильно розвинуто і переважає над прагненням до успіхів, негативно корелюють з емоційним відношенням до школи. Отже, ми можемо зробити висновок, що чим менше досліджувані першокласники звертають уваги на власні успіхи і більше зосереджуються на невдачах, тим гірше у них відношення до процесу навчання у школі.

       Результати  дослідження взаємозв’язку між  мотивацією третьокласників і їх відношенням до школи (за методикою  „Вивчення спрямованості на придбання  знань”) ми занесли до таблиці 2.3. 

       Таблиця 2.3

Результати  дослідження взаємозв’язку між  мотивацією третьокласників і їх спрямованістю на придбання знань

 

       З таблиці 2.3. ми можемо зробити наступні висновки.

       Існує статистично значущий позитивний взаємозв’язок  між показниками тих третьокласників, у яких потреба в досягненні успіху і униканні невдач розвинуті однаково добре та їх спрямованістю на придбання знань.

       Чим більше розвинуті обидві потреби  у досліджуваних дітей, чим більшим  виявляється їх конфлікт між двома  протилежно спрямованими і досить сильними мотиваційними тенденціями, тим  більше вони спрямовані на придбання знань.

       Також існує статистично значущий взаємозв’язок  між показниками дітей, у яких  потреба в досягненні успіхів  і униканні невдач розвинуті однаково погано з одного боку та їх спрямованістю  на придбання знань – з іншого. Кореляція негативна. Отже, чим більше третьокласники схильні виявляти відсутність емоційних переживань, байдужість до своїх успіхів і невдач, тем менше вони спрямовані на придбання знань.

       Між показниками дітей, у яких домінує  потреба у досягненні успіхів  та емоційним відношенням до школи також було виявлено статистично значущу позитивну кореляцію.  Діти, що прагнуть успіхів більше, ніж уникають невдач, виявили сильну спрямованість на придбання знань.

       Показники учнів, у яких побоювання невдачі  досить сильно розвинуто і переважає над прагненням до успіхів, позитивно корелюють зі спрямованістю на придбання знань. Отже, ми можемо зробити висновок, що чим більше третьокласники прагнуть уникати невдач, тим більше вони спрямовані на навчання.

       Кількісний  і якісний аналіз представлено в таблицях 2.4 -  2.5.

       Таблиця 2.4

Кількісний  та якісний аналіз мотивації досягнення успіху/уникання невдач у першокласників

 

       З таблиці 2.4 можемо зробити висновок, що у 30% дівчат і 25% хлопців серед першокласників (разом 55%) домінує потреба в досягненні успіхів, у 22,5% дівчат і 22,5% хлопців (разом 45%) домінує потреба в униканні невдач.

       На  наш погляд, домінування потреби в досягненні успіхів у першокласників над потребою в униканні невдач пов’язано з тим, що діти потрапляючи до школи отримують нову соціальну роль школяра, який має коло прав та обов’язків. В них утворюється таке новоутворення як „внутрішня позиція школяра”, яка представляє собою взаємодію двох потреб – пізнавальної та потреби у спілкуванні з однолітками на новому рівні, це новоутворення дозволяє дитині увійти в учбовий процес в якості суб’єкта діяльності, що виражається у свідомому формуванні та реалізації своїх намірів та цілей, або іншими словами, довільній поведінці учня.

    Школа приваблює не лише своїми зовнішніми ознаками (атрибути шкільного життя: портфель, форма, зошити, а можливістю здобувати нові знання, що зумовлюють розвиток пізнавальних інтересів.

    В учнів першого класу існує потреба в інтелектуальній активності та у оволодінні новими вміннями, навичками та знаннями.

    За  звичай учням першого класу вчителі  готують різні винагороди у вигляді  якихось зірочок, квіточок, іноді  солодких сюрпризів, що звісно підвищує мотивацію досягнення першокласників, які сподіваються отримати винагороду, змагаються між собою, хто має більше зірочок і т.ін.

    На  наш погляд, домінування мотивації  досягнення успіху можна також поясними авторитетом вчителя, коли учні бажають привернути до себе його увагу, бути кращими, увагою та теплим добрим словом батьків, яке вони можуть отримати, здобувши гарну оцінку вчителя.

     

       Таблиця 2.5

Кількісний  та якісний аналіз мотивації досягнення успіху/уникання невдач у третьокласників

 

       Отже,  у 15% дівчат і 25% хлопців-третьокласників (разом – 40%) домінує потреба у досягненні успіхів, у 20% дівчат і 40% хлопців (разом – 60%) – в униканні невдач.

       Як  видно з Таблиці 2.5 в учнів третього класу домінує потреба в униканні невдачі, як у дівчат і хлопців  окремо, так і в цілому в групі  досліджуваних.

       Це  пов’язано, на наш погляд, з тим, учні ознайомлені з системою оцінювання знань, з реакціями вчителя, батьків, однокласників на оцінки, які вони отримують, що більшість учнів позитивно ставляться до тих, хто добре навчається, має хороші оцінки, а негативно до тих, хто навчається погано, що й призводить до того, що домінує мотивація в униканні невдач. 
 

       Таблиця 2.6

Кількісний  та якісний аналіз зовнішньої і внутрішньої  мотивації навчання у третьокласників (за методикою «Спрямованість на придбання  знань»)