Методи вивчення мислення молодших школярів

У процес проведення формуючого експерименту значна увага приділялася також  розвитку словесно-логічного мислення. Заняття були направлені на формування передумов оволодіння молодшими  школярами системою наукових понять, ставлячи своєю метою розвиток у дітей логічних операцій аналізу, порівняння, узагальнення, розвиток дій класифікації.

На кожному занятті з дітьми обов'язково проводилися фізкультхвилинки і пальчикові ігри. У роботі були використані ігри, направлені на розвиток координаційних рухів в дрібних м'язових групах: "Пальчики", "Кулак – долоня", "Машинка працює", "Жива квітка", "Блішки", "Вухо – ніс", "Змагання конячок".

Оскільки молодші школярі мають  вельми різні психологічні особливості, великий акцент у системі роботи приділявся потенційним можливостям кожної дитини, а також здійснювався індивідуальний підхід до навчання дітей.

Частина уроків проводилася з елементами змагань, що з ентузіазмом сприймалося  молодшими школярами.

В процесі проведення експерименту спостерігався зростаючий інтерес дітей до щоденних уроків. Батьки відзначали бажання дітей використовувати вивчені ігри і вправи поза стінами школи.

Підсумовуючи все вищесказане, слід зазначити, що для проведення формуючого експерименту був розроблений і застосований на практиці методичний комплекс. Основний акцент при проведенні занять у процесі формуючого експерименту був зроблений на розвиток наочно-образного мислення молодших школярів експериментальної групи. За час проведення експерименту був відмічений зростаючий інтерес дітей до щоденних уроків, підвищення успішності і бажання дітей використовувати вивчені ігри і вправи поза стінами школи.

2.5. Результати контрольного експерименту

Після проведення контрольного експерименту, для здійснення якого були повторно застосовані: методика "Виключення слів" для оцінки вербально-логічного мислення (див. додаток 1) і методика "Вкажи зайвий предмет" для оцінки наочно-образного мислення (див. додаток 2) учнів 1-го класу контрольної і експериментальної груп, були проведені кількісний і якісний аналіз результатів, і знову зіставлені отримані дані.

У експериментальній групі:

• за методикою "Виключення слів" після проведення всіх необхідних розрахунків, за загальним показником 5 учнів отримали по 15-16 балів і 7 молодших школярів по 21-22 бали. Перевівши набуте абсолютне значення в шкальні оцінки (див. додаток 1): у 5 молодших школярів – шкальна оцінка рівна 8, що відповідає низькому рівню розвитку вербально-логічного мислення і у 7 дітей – шкальна оцінка рівна 11, що відповідає середньому рівню розвитку вербально-логічного мислення;
• за методикою "Вкажи зайвий предмет" після необхідних розрахунків, за загальним показником 3 учні отримали по 36-37 балів і 9 молодших школярів отримали по 47-48 балів. Перевівши набуте абсолютне значення в шкальні оцінки (див. додаток 1) 3 дитини мали шкальну оцінку рівну 12, що відповідає середньому рівню розвитку наочно-образного мислення і 9 учнів отримали шкальну оцінку, рівну 16, що відповідає високому рівню розвитку наочно-образного мислення (рис. 2.3).

 – рівень розвитку вербально-логічного  мислення

 – рівень розвитку наочно-образного  мислення

Рис. 2.3. Рівень розвитку вербально-логічного і наочно-образного мислення учнів 1-го класу експериментальної групи на момент контрольного експерименту

У контрольній групі:

• за методикою "Виключення слів" за загальним показником 6 молодших школярів отримали по 15-16 балів і 6 дітей по 21-22 бали. Перевівши набуте абсолютне значення в шкальні оцінки (див. додаток 1): у 6 учнів – шкальна оцінка рівна 8, що відповідає низькому рівню розвитку вербально-логічного мислення і у 6 дітей – шкальна оцінка рівна 11, що відповідає середньому рівню розвитку вербально-логічного мислення;
• за методикою "Вкажи зайвий предмет" за загальним показником 6 молодших школярів отримали по 36-37 балів і 6 дітей отримали по 45-47 балів. Перевівши набуте абсолютне значення в шкальні оцінки (див. додаток 1): 6 дітей отримали шкальну оцінку рівну 12, що відповідає середньому рівню розвитку наочно-образного мислення і у 6 молодших школярів шкальна оцінка рівна 15, що відповідає високому рівню розвитку наочно-образного мислення (рис. 2.4).

 – рівень розвитку вербально-логічного  мислення

 – рівень розвитку наочно-образного  мислення

Рис. 2 4. Рівень розвитку вербально-логічного і наочно-образного мислення учнів 1-го класу контрольної групи на момент контрольного експерименту

 

Таблиця 2.2

Результати проведення контрольного експерименту

Групи	Види мислення	Рівні
		Високий	Середній	Низький
Експериментальна група	Вербально-логічне	-	К.А.,  Ф.К., К.К., Я.А., Н.І., П.А., Т.І.	Т.О., Л.К., Ш.Л., У.К., Г.Ж.
	Наочно-образне	К.А., Ф.К., К.К., Я.А., Т.І., Н.І., П.А., Т.О., У.К.	Л.К., Ш.Л., Г.Ж.	-
Контрольна група	Вербально-логічне	-	Б.Е., К.Н., Б.Ф., Л.Ю., Р.Т., З.А.	Д.В., С.Д., М.Т., К.О., З.Т., П.А.
	Наочно-образне	Б.Е., К.Н., Б.Ф., Р.Т., З.А., П.А.	Д.В., С.Д., М.Т., К.О., З.Т., Л.Ю.	-

 

Отже, в експериментальній групі 42% молодших школярів мають низький  рівень і 58% – середній рівень розвитку вербально-логічного мислення; 25% учні – середній рівень і 75% – високий  рівень розвитку наочно-образного мислення. У контрольній групі 50% молодших школярів мають низький рівень і 50% – середній рівень розвитку вербально-логічного мислення; 50% дітей – середній і 50% – високий рівні розвитку наочно-образного мислення.

Таким чином, з результатів даного етапу дослідження видно, що рівень розвитку наочно-образного мислення у молодших школярів експериментальної групи значно підвищився після проведення формуючого експерименту, крім того, у дітей став вищий і рівень розвитку вербально-логічного мислення. А в контрольній групі, де формуючий експеримент не проводився рівень розвитку вербально-логічного і наочно-образного мислення у дітей залишився незмінним.

Узагальнюючи вищевикладене, слід зазначити, що результати проведеного  контрольного експерименту показали – при цілеспрямованій, систематичній роботі по розвитку мислення молодших школярів, більшість учнів мають високий рівень його розвитку.

2.6. Порівняльний аналіз констатуючого  і контрольного експериментів

Після закінчення практичного дослідження  нами був проведений порівняльний аналіз результатів констатуючого і контрольного експериментів (табл. 2.2).

Таблиця 2.3

Зведена таблиця результатів констатуючого  і контрольного експериментів

Етапи дослідження	Групи	Види мислення	Рівні
			Високий	Середній	Низький
Констатуючий експеримент	Експериментальна група	Вербально-логічне	-	4	8
		Наочно-образне	4	8	-
	Контрольна група	Вербально-логічне	-	5	7
		Наочно-образне	6	6	-
Контрольний експеримент	Експериментальна група	Вербально-логічне	-	7	5
		Наочно-образне	9	3	-
	Контрольна група	Вербально-логічне	-	6	6
		Наочно-образне	6	6	-

Таким чином, з наведених вище даних  видно (див. табл. 2.3), що за час проведеної роботи з розвитку мислення молодших школярів в експериментальній групі нам вдалося значно підвищити рівень розвитку наочно-образного мислення дітей (рис. 2.5).

 – рівень розвитку наочно-образного  мислення на момент констатуючого  експерименту

 – рівень розвитку наочно-образного мислення на момент контрольного експерименту

Рис. 2.5. Рівень розвитку наочно-образного мислення учнів 1-го класу експериментальної групи на момент констатуючого і контрольного експериментів

Отже, отримані під час практичного дослідження результати дозволяють говорити про те, що в учнів початкових класів домінує наочно-образне мислення; більшість дітей мають середній рівень його розвитку, але при цілеспрямованій, систематичній роботі з його розвитку більшість учнів матимуть середній і високий рівень розвитку мислення.

В ході практичного дослідження  був розроблений ряд загальних  рекомендацій і порад для батьків  з розвитку мислення молодших школярів удома (додаток 3).

Підсумовуючи результати практичного  дослідження, слід зазначити, – процедура проведення дослідження складалася з трьох етапів, на кожному з яких був використаний свій психолого-педагогічний метод: констатуючий, формуючий і контрольний експерименти. Результати проведеного констатуючого експерименту показали – в учнів початкових класів домінує наочно-образне мислення; більшість дітей мають середній рівень його розвитку. Таким чином, виходячи з підсумків констатуючого експерименту, стало видно, що у молодших школярів необхідно цілеспрямовано і систематично розвивати наочно-образне мислення, не забуваючи, проте й про інші види мислення. Для проведення формуючого експерименту був розроблений і застосований на практиці методичний комплекс. Основний акцент при проведенні занять в процесі формуючого експерименту був зроблений на розвиток наочно-образного мислення молодших школярів експериментальної групи. Результати проведеного контрольного експерименту показали – при цілеспрямованій, систематичній роботі з розвитку мислення молодших школярів більшість учнів мають високий рівень його розвитку. Таким чином, гіпотеза, висунута нами в даній дипломній роботі: у початкових класів, учні, домінує наочно-образне мислення; більшість дітей мають середній рівень його розвитку, але при цілеспрямованій, систематичній роботі по його розвитку більшість учнів матимуть середній і високий рівень розвитку мислення – підтверджена.

 

Висновок

Проаналізувавши теоретичні аспекти  даної проблематики, і перевіривши  їх експериментальним шляхом, можна  сформулювати наступні основні теоретичні і практичні висновки.

Вивченням розвитку мислення займалися  такі вчені як Л.М. Веккер, Л.С. Виготський, С.Л. Рубінштейн, Д.Б. Ельконін, Р.С. Нємов, П.П. Блонський, П.Я. Гальперін, Б.С. Волков, В.С. Мухіна та багато інших. Мислення є діяльністю, що спирається на систему понять, направленою на вирішення задач, підлеглої мети, враховуючою умови, в яких завдання здійснюється. Для успішного виконання завдання необхідно постійно утримувати цю мету, здійснювати програму операцій, звіряти хід виконання з очікуваним результатом. На основі цього звірення відбувається корекція неправильних ходів. У сучасній психології прийнята і поширена наступна дещо умовна класифікація видів мислення за такими різними підставами, як: генезис розвитку; характер вирішуваних задач; ступінь розгорнення; ступені новизни і оригінальності; засоби мислення; функції мислення і т.д. До вирішення завдань мислення йде за допомогою різноманітних операцій, таких як порівняння, аналіз, синтез, абстракція і узагальнення. До індивідуальних особливостей мислення фахівці відносять такі якості розуму як: широта мислення, самостійність мислення, швидкість, квапливість і критичність розуму. Мислення здійснюється за законах, загальними для всіх людей, разом з тим у мисленні виявляються вікові й індивідуальні особливості людини. Початкове навчання "підхоплює" і використовує ту форму мислення, яка виникла ще у дітей-дошкільників. Більшість дитячих психологів називають основним видом мислення в молодшому шкільному віці наочно-образне. До кінця навчання в початковій школі відбувається перехід від наочно-образного мислення до словесно-логічного. Цей перехід здійснюється за рахунок процесу навчання, тобто в процесі надбання дітьми певних знань. При впливі навчання у дітей молодшого шкільного віку формується усвідомлене критичне мислення; активно формується вміння планувати свої дії; формуються такі прийоми логічного мислення як порівняння, узагальнення і об'єднання. Таким чином, під впливом навчання мислення дітей стає більш довільним, більш програмованим, більш свідомим, більш планованим, тобто воно стає словесно-логічним.

Результати проведеного констатуючого  експерименту показали – в учнів  початкових класів домінує наочно-образне  мислення; більшість дітей мають  середній рівень його розвитку. Результати проведеного контрольного експерименту показали – при цілеспрямованій, систематичній роботі по розвитку мислення молодших школярів, більшість учнів мають високий рівень його розвитку. Таким чином, гіпотеза, висунута нами в даній курсовій роботі: в учнів початкових класів домінує наочно-образне мислення; більшість дітей мають середній рівень його розвитку, але при цілеспрямованій, систематичній роботі з його розвитку більшість учнів матимуть середній і високий рівень розвитку мислення – підтверджена.