Методи вивчення мислення молодших школярів

Молодший школяр регулярно і  в обов'язковому порядку стає в  систему, коли йому потрібно міркувати, зіставляти різні думки, виконувати висновки.

Тому в молодшому шкільному  віці починає інтенсивно розвиватися  словесно-логічне відвернене мислення, на відміну від наочно-дієвого  і наочно-образного мислення дітей  дошкільного віку.

На уроках у початкових класах при вирішенні учбових задач у дітей формується такі прийоми логічного мислення як порівняння, пов'язане з виділенням і словесним позначенням в предметі різних властивостей і ознак узагальнення, пов'язане з відверненням від несуттєвих ознак предмета і об'єднанні їх на основі спільності суттєвих особливостей.

У міру навчання в школі мислення дітей стає більш довільним, більш  програмованим, більш свідомим, більш  планованим, тобто воно стає словесно-логічним [10, 89].

Таким чином, стає очевидною залежність розумового розвитку молодших школярів від навчання.

Узагальнюючи все вищевикладене, слід зазначити, що в молодшому шкільному віці при впливі навчання у дітей формується усвідомлене критичне мислення; активно формується вміння планувати свої дії; формується такі прийоми логічного мислення як порівняння, узагальнення та об'єднання. Таким чином, під впливом навчання мислення дітей стає більш довільним, більш програмованим, більш свідомим, більш планованим, тобто воно стає словесно-логічним.

Розділ 2. Експериментальне вивчення мислення молодших школярів

2.1. Методи і методики вивчення  мислення учнів молодших класів

Для досягнення мети і рішення поставлених  практичних задач були вибрані наступні методи: констатуючий, формуючий і  контрольний експерименти.

Експеримент (від лат. experimentum –  проба, дослід) – один з основних методів наукового пізнання взагалі, психолого-педагогічного дослідження  зокрема.

Специфіка експерименту як методу психолого-педагогічного  дослідження полягає в тому, що в ньому цілеспрямовано і продумано створюється штучна ситуація, в якій властивість, яка вивчається, виділяється, виявляється і оцінюється краще всього. Основне достоїнство експерименту полягає в тому, що він дозволяє об'єктивніше і надійніше, ніж рештою методів, робити висновки про закономірності, механізми і причинно-наслідкові зв'язки досліджуваного явища з іншими феноменами, науково пояснювати походження і розвиток явища.

Таким чином, експеримент – це єдиний метод, що дозволяє достовірно встановити, що наявність якого-небудь одного чинника спричиняє за собою обов'язковий прояв іншого. Хоча всі інші методи також можуть виявити взаємозв'язок явищ, вони, проте, не дають ніякої інформації про причини такого взаємозв'язку.

На етапі констатуючого експерименту фіксується деякий показник дитячого розвитку, який склався в звичайних умовах навчання і виховання.

Формуючий експеримент передбачає активне формування властивості, що вивчається, в процесі спеціально організованого експериментального навчання і виховання.

Контрольний експеримент передбачає проведення дослідження, що повторює в основних своїх моментах дослідження констатуючого етапу. Ступінь відмінностей в одержаних показниках на першому і третьому етапах дослідження – свідчення адекватності вибраних експериментатором умов, здатних зробити вплив на розвиток тих або інших сторін дитячого розвитку.

Дослідження було проведено за допомогою  спеціально відібраних методик: методики "Виключення слів" і методики "Вкажи  зайвий предмет" запропонованих Т.В. Ексакусто і О.Н. Істратовою.

Методика "Виключення слів" дозволяє провести оцінку вербально-логічного  мислення учнів (додаток 1); методика "Вкажи  зайвий предмет" – оцінку наочно-образного  мислення (додаток 2). Дані методики дозволяють також зіставити між собою  одержані показники.

Узагальнюючи все вищевикладене, слід підкреслити, що тільки основні  методи: констатуючий, формуючий і  контрольний експерименти – здатні дати нам достовірну інформацію про  особливості мислення молодших школярів і ефективність проведеної роботи по його розвитку. Відібрані для дослідження методики дозволяють провести оцінку вербально-логічного і наочно-образного мислення молодших школярів, а також зіставити між собою одержані показники.

2.2. Процедура проведення експерименту

Процедура проведення практичного  дослідження курсової роботи складалася з трьох етапів.

Для проведення першого етапу був  використаний метод констатуючого  експерименту, який був проведений з двома підгрупами учнів 1-го класу  по 12 дітей в кожній: контрольною  і експериментальною.

Метою констатуючого експерименту була оцінка вербально-логічного і наочно-образного мислення учнів 1-го класу контрольної і експериментальної груп, а також зіставлення між собою одержаних показників.

Проведення даного етапу практичного  дослідження було необхідне для  того, щоб виявити домінуючий вид мислення у молодших школярів, а також згодом констатувати які-небудь зміни, що відбулися, і виявити вплив навчання на розвиток мислення молодших школярів.

Для реалізації мети цього етапу  дослідження були використані спеціально відібрані методики (див. додатки 1, 2).

Оцінка вербально-логічного і  наочно-образного мислення молодших школярів у контрольній і експериментальних  групах проводилася з кожною дитиною  індивідуально, в спокійній, доброзичливій обстановці.

Для проведення другого етапу практичного  дослідження був використаний метод  формуючого експерименту, метою якого  була цілеспрямована, систематична робота по розвитку мислення учнів 1-го класу  експериментальної групи.

На третьому етапі дослідження  був застосований метод контрольного експерименту. Його метою була повторна оцінка вербально-логічного і наочно-образного  мислення учнів 1-го класу контрольної  і експериментальної груп.

Проведення даного етапу дослідження  було необхідним для того, щоб виявити, чи відбулися які-небудь зміни в розвитку мислення дітей експериментальної групи після проведення формуючого експерименту.

Повторна оцінка вербально-логічного  і наочно-образного мислення молодших школярів у контрольній і експериментальних групах проводилася також як і на етапі констатуючого експерименту – з кожною дитиною індивідуально, в спокійній, доброзичливій обстановці за допомогою двох спеціально відібраних методик (див. додатки 1, 2).

Таким чином, підсумовуючи вищенаведене, слід підкреслити, що процедура проведення практичного дослідження складалася з трьох етапів, на кожному з яких був використаний свій психолого-педагогічний метод: констатуючий, формуючий і контрольний експерименти.

2.3. Кількісний і якісний аналіз  результатів констатуючого експерименту

Після проведення констатуючого експерименту за допомогою методики "Виключення слів" для оцінки вербально-логічного  мислення (див. додаток 1) і методики "Вкажи зайвий предмет" для  оцінки наочно-образного мислення (див. додаток 2) учнів 1-го класу контрольної і експериментальної груп, були проведені кількісний і якісний аналіз, а також зіставлення одержаних даних.

В експериментальній групі були одержані наступні результати:

• за методикою "Виключення слів" після підрахунку балів і врахування поправки Т на якийсь час, за загальним показником 8 учнів отримали по 15-16 балів і 4 учні по 21-22 бали. Перевівши набуте абсолютне значення в шкальні оцінки (див. додаток 1): у 8 молодших школярів – шкальна оцінка рівна 8, що відповідає низькому рівню розвитку вербально-логічного мислення і у 4 учнів – шкальна оцінка рівна 11, що відповідає середньому рівню розвитку вербально-логічного мислення;
• за методикою "Вкажи зайвий предмет" після оцінки в балах час і точність виконання кожної серії завдання і врахування поправки Т, за загальним показником 8 учнів одержали по 36-37 балів і 4 учні отримали по 45-47 балів. Перевівши набуте абсолютне значення в шкальні оцінки (див. додаток 1) 8 учнів мали шкальну оцінку рівну 12, що відповідає середньому рівню розвитку наочно-образного мислення і 4 молодших школяра отримали шкальну оцінку, рівну 15, що відповідає високому рівню розвитку наочно-образного мислення (рис. 2.1).

 – Рівень розвитку вербально-логічного мислення

 – Рівень розвитку наочно-образного  мислення

Рис. 2.1. Рівень розвитку вербально-логічного і наочно-образного мислення учнів 1-го класу експериментальної групи на момент констатуючого експерименту

В контрольній групі результати були наступними:

• за методикою "Виключення слів" після підрахунку балів і врахування поправки Т на якийсь час, за загальним показником 7 молодших школярів отримали по 15-16 балів і 5 дітей по 21-22 бали. Перевівши набуте абсолютне значення в шкальні оцінки (див. додаток 1): у 7 учнів – шкальна оцінка рівна 8, що відповідає низькому рівню розвитку вербально-логічного мислення і у 5 дітей – шкальна оцінка рівна 11, що відповідає середньому рівню розвитку вербально-логічного мислення;
• за методикою "Вкажи зайвий предмет" після оцінки в балах виконання кожної серії завдання і врахування поправки Т, за загальним показником 6 молодших школярів отримали по 36-37 балів і 6 дітей отримали по 45-47 балів. Перевівши набуте абсолютне значення в шкальні оцінки (див. додаток 1) 6 дітей отримали шкальну оцінку рівну 12, що відповідає середньому рівню розвитку наочно-образного мислення і у 6 молодших школярів шкальна оцінка рівна 15, що відповідає високому рівню розвитку наочно-образного мислення (рис. 2.2).

 – рівень розвитку вербально-логічного  мислення

 – рівень розвитку наочно-образного  мислення

Рис. 2.2. Рівень розвитку вербально-логічного і наочно-образного мислення учнів 1-го класу контрольної групи на момент констатуючого експерименту

 

Таблиця 2.1

Результати проведення констатуючого  експерименту

Групи	Види мислення	Рівні
		Високий	Середній	Низький
Експериментальна група	Вербально-логічне	–	К.А., Ф.К., К.К., Я.А.	Т.О., Л.К., Ш.Л., У.К., П.А., Т.І., Н.І., Г.Ж.
	Наочно-образне	К.А., Ф.К., К.К., Я.А.	Т.О., Л.К., Ш.Л.,  У.К., П.А., Т.І., Н.І., Г.Ж.	–
Контрольна група	Вербально-логічне	–	Б.Е., К.Н., Б.Ф., Р.Т., З.А.	Д.В., С.Д., М.Т., К.О., З.Т., П.А., Л.Ю.
	Наочно-образне	Б.Е., К.Н., Б.Ф., Р.Т., З.А. П.А.	Д.В., С.Д., М.Т., К.О., З.Т., Л.Ю.	–

Отримані дані говорять про те, що в експериментальній групі 67% молодших школярів мають низький  рівень і 33% – середній рівень розвитку вербально-логічного мислення; 67% учні – середній рівень і 33% – високий рівень розвитку наочно-образного мислення. У контрольній групі 58% молодших школярів мають низький рівень і 42% – середній рівень розвитку вербально-логічного мислення; 50% дітей – середній і 50% – високий рівні розвитку наочно-образного мислення.

З вищенаведених даних видно, що рівень розвитку вербально-логічного  і наочно-образного мислення у  молодших школярів експериментальної  групи фактично ідентичний рівню  розвитку вербально-логічного і  наочно-образного мислення молодших школярів контрольної групи. З результатів даного етапу дослідження також видно, що наочно-образне мислення в молодшому шкільному віці є домінуючим. Так, при вирішенні розумових задач діти спираються на реальні предмети і їх зображення. Висновки, узагальнення робляться на основі конкретних фактів.

Узагальнюючи вищевикладене, слід підкреслити, що результати проведеного констатуючого експерименту показали – в учнів початкових класів домінує наочно-образне мислення; більшість дітей мають середній рівень його розвитку. Таким чином, виходячи з підсумків констатуючого експерименту, стало видно, що у молодших школярів необхідно цілеспрямовано і систематично розвивати наочно-образне мислення, не забуваючи, проте й про інші види мислення.

2.4. Система занять з розвитку  мислення молодших школярів

Виходячи з результатів констатуючого  експерименту, враховуючи вимоги шкільної програми, ґрунтуючись на дослідженнях і розробках даної проблеми: К.М. Гуревич, О.М. Істратової, В.М. Дружиніна, А.З. Зака, А.А. Люблінської, Є.І. Рогова, В.Л. Соколова, Т.В. Ексакусто, Д.Б. Ельконіна, а також використовуючи матеріали з сайтів всесвітньої мережі Інтернет, був розроблений і застосований на практиці методичний комплекс для проведення формуючого експерименту.

Формуючий експеримент проводився протягом трьох місяців. Оскільки в  основі корекції і розвитку наочно-образного  мислення в шкільному віці лежать виявлення і відображення об'єктивних зв'язків і відносин дійсності  у вигляді наочно-просторових  моделей, то основним нашим завданням було формування у молодших школярів уміння створювати і використовувати знаково-символічні засоби для вирішення пізнавальних завдань. При цьому орієнтування учнів було направлене на загальні способи дій, а не тільки на отримання конкретного результату.

Для здійснення даного завдання активно  застосовувалися такі види конструктивної діяльності, як конструювання за зразком (модельне, за елементами, шляхом відкидання елементів з фонової фігури), за умовами і за задумом. Оскільки розвиток мислення учнів 1-го класу повинен здійснюватися в контексті як учбової, так і ігрової діяльності, в заняття з дітьми зі всіх шкільних предметів, згідно складеному методичному комплексу, систематично включалися ігри, завдання і вправи, направлені на розвиток наочно-образного мислення молодших школярів. Нами були використані такі вправи з розвитку мислення як: "Нумо відгадай!", "Картинки-загадки", "Парні картинки", "Визначимо іграшку", "Зайва іграшка", "Склади речення", "Протилежність", "Визначення", "Придумай загадку", "Прислів'я", "Мистецтво вигадування історій".