Методи дослідження пізнавальних процесів у підлітковому віці

2.2 Реалізація  психокорекційної методики розвитку  пізнавальних процесів підлітків

На другому етапі, плануючи проведення формуючої частини експерименту, ми врахували такі організаційні моменти:

1. Заняття з тренування  пізнавальних психічних процесів  мають бути як корекційними, так  і розвиваючими, щоб не тільки  виправляти певні недоліки, але  й розвивати можливості учнів,  збагачувати їх новими знаннями, підвищувати їх загальну ерудицію.

2. Для досягнення стабільного  результату заняття-тренінги мають  проводитись в системі, але  не забирати багато часу, щоб  не набриднути учням, навпаки  вони повинні постійно викликати  позитивну емоційну зацікавленість  школярів та їх інтелектуальну  активність.

3. Виконання підлітком  вправ-завдань має бути індивідуальним  та контролюватись виключно самим  учнем. Це дозволить йому бачити  свій поступ та вчитися адекватно  оцінювати власні досягнення, не  соромлячись своїх помилок. У  той же час перевірка виконання  завдань має бути відкритою,  щоб школярі могли звіряти  правильність своїх відповідей  з певним зразком-еталоном, який  буде вироблений у процесі  перевірки.

4. Враховуючи вік учнів  (11–12 років), необхідно забезпечити  їх потребу у спілкуванні, тобто  організувати групове відкрите  обговорення варіантів відповідей, при цьому давати усім бажаючим  можливість висловитись і обґрунтувати  власну точку зору. Тренер має  уникати оціночних суджень щодо  правильності чи неправильності  конкретної відповіді з тим,  щоб правильне рішення народжувалося в процесі колективного обговорення і стало інтелектуальним надбанням кожного школяра.

Добираючи тренувальні методики, ми зважали на те, що вони мають розвивати пізнавальні психічні процеси, але при цьому не копіювати завдань та процедури, які використовувались під час констатуючого дослідження. Саме тому ми дібрали такі методики.

На третьому етапі ми розробили серію вправ-завдань для проведення корекційно-розвиваючих занять-тренінгів з учнями молодшого підліткового віку, які були представлені трьома розділами «Увага», «Пам'ять» і «Мислення», кожен з яких складався з окремих занять.

Четвертий етап формуючого експерименту полягав у проведенні корекційно-розвиваючих занять-тренінгів з учнями. Були додержані всі рекомендації та вимоги щодо організації та проведення занять. Після проведеного заняття вчитель не збирав бланки-відповіді, а школярі залишали їх собі і могли понести додому, щоб показати батькам і похвалитися своїми успіхами. Ц

2.3 Аналіз результатів  проведеного експериментального  дослідження

Мета контрольного експерименту: визначити рівень розвитку пізнавальних процесів підлітків після проведеної з ними роботи.

Після корекційно-розвивального  тренінгу було проведене повторне психодіагностичне дослідження рівня розвитку довільної уваги, довільної довготривалої пам’яті, словесно-логічного мислення та гнучкості мислення в учнів контрольного (5-А) та експериментального (5-Б) класів (п’ятий, контролюючий етап).

На наступному, шостому етапі, експериментального дослідження був проведений аналіз змін у розвитку пізнавальних психічних процесів учнів контрольного та експериментального класів з метою з’ясування впливу корекційно-розвиваючих занять-тренінгів на розвиток пізнавальних психічних процесів учнів експериментального 5-Б класу.

Для цього на основі даних, отриманих під час констатуючого  та контрольного психодіагностичних обстежень, були складені порівняльні таблиці, в яких наочно простежувалась динаміка пізнавальних психічних процесів учнів, тобто зміни, які відбулись після  корекційно-розвиваючих занять-тренінгів.

Аналізуючи дані таблиць, можна зробити висновок, що в багатьох учнів контрольного 5-А класу рівень розвитку пізнавальних психічних процесів змінився, окремі їх показники покращились, а окремі – погіршились.

Це закономірно, зважаючи на те, що відбувався розвиток учнів у процесі систематичного шкільного навчання.

Аналізуючи за бланками відповідей учнів на основі відтворення ними двох серій слів індивідуальний перебіг  процесу запам’ятовування, ми дійшли висновку, що 15 з них запам’ятали  слова механічно і лише 6 школярів продемонстрували смисловий тип  запам’ятовування. Висновки щодо механічного  типу запам’ятовування ґрунтувались на тому, що учні, відтворюючи слова  другої серії, не намагалися чи були неспроможні  пригадати їх за певною логікою, яка  містилася в цій серії слів.

Аналізуючи розвиток пізнавальних психічних процесів учнів експериментального 5-Б класу, можна зробити припущення, що розумовий розвиток більшості  з них відбувався досить ефективно.

Дані таблиці однозначно свідчили про те, що у всіх без  винятку учнів 5-Б класу значно покращилось словесно-логічне мислення.

Стосовно типу запам’ятовування, то у 22 учнів він виявився смисловим, а у 7 учнів – механічним.

Наші висновки щодо смислового типу запам’ятовування ґрунтувались на тому, що учні, відтворюючи слова  другої серії, пригадували їх за певною логікою, яка містилася в цій  серії слів.

Порівнюючи динаміку пізнавальних психічних процесів учнів 5-А та 5-Б  класів з точки зору кількості  учнів, у яких відбулося (не відбулося) покращення або погіршення показників, ми склали табл. 2.1.

Таблиця 2.1.

Динаміка пізнавальних психічних  процесів учнів контрольного 5-А  класу та експериментального 5-Б  класу ЗОШ №5

Таким чином, ми бачимо, що у  більшості учнів експерименттального 5-Б класу, порівняно з учнями контрольного 5-А класу, відбулися відчутні зміни  у розвитку словесно-логічного мислення, а також значно покращилася увага. Аналіз типу запам’ятовування також  показав, що учні експериментального класу  значно краще усвідомлюють матеріал під час його запам’ятовування, ніж учні контрольного класу.

Щоб зробити висновки про  ефективність застосування тренінгової  методики для розвитку пізнавальних психічних процесів підлітків (сьомий етап експерименту), ми порівняли індивідуальні показники продуктивності словесно-логічного мислення учнів 5-Б класу під час психодіагностичних обстежень до початку занять-тренінгів та після проведення серії занять-тренінгів, і переконалися, що в розвитку словесно-логічного мислення учнів 5-Б класу, на відміну від учнів 5-А класу, відбулися зміни якісного характеру.

На відміну від уваги  продуктивність довготривалої пам’яті  учнів контрольного 5-А класу зросла порівняно більше, ніж в учнів  експериментального 5-Б класу, хоча її абсолютні величини в учнів 5-А  класу залишились нижчими від  показаних учнями 5-Б класу як під час першого, так і під  час другого психодіагностичних обстежень. Таким чином, формально  за період з січня до травня продуктивність довготривалої пам’яті учнів 5-Б  класу не зазнала відчутних змін.

Таким чином, на основі статистичного  аналізу даних, отриманих під  час формуючого експерименту, можна  стверджувати, що проведення серії  занять-тренінгів, спрямованих на розвиток пізнавальних психічних процесів, сприяло  тому, що в учнів експериментального класу покращилися словесно-логічне  мислення та смислове запам’ятовування, а також зріс обсяг довільної  уваги.

Зростання продуктивності пізнавальних психічних процесів у частини  учнів експериментального класу  вплинуло на зміну рівня розвитку цих процесів, що змінило загальний  рівень потенційних можливостей  ряду школярів до навчання. Таким чином, беручи за основу показники психодіагностичного  обстеження учнів після серії  корекційних занять, ми маємо інші результати аналізу відповідності  навчальних досягнень учнів їх потенційним  навчальним можливостям за підсумками навчального року. В експериментальному 5-Б класі закінчили навчальний рік з навчальними досягненнями адекватними до своїх можливостей 68% учнів, вище від своїх можливостей  – 12% і нижче – відповідно 20% учнів. Тобто, частина учнів поліпшила  продуктивність своїх пізнавальних психічних процесів, і, відповідно, має тепер резерви для подальшого ефективного розумового розвитку.

У контрольному 5-А класі  адекватно до своїх потенційних  навчальних можливостей закінчили  навчальний рік 71,4% учнів, а вище –  відповідно 28,6%. Це свідчить про те, що резерви зростання успішності за рахунок відносно високого рівня  розвитку пізнавальних психічних процесів на даний момент в учнів цього  класу відсутні.

Як видно з таблиці 2.2, навчальні досягнення учнів експериментального класу з української мови, рідної мови, літератури та природознавства  вищі, ніж в учнів контрольного класу.

З української літератури та математики в учнів як експериментального, так і контрольного класу успішність погіршилась, однак це більш негативно  вплинуло на навчальні досягнення учнів  контрольного 5-А класу, ніж на навчальні  досягнення учнів експериментального 5-Б класу.

Таблиця 2.2.

Навчальні досягнення учнів  контрольного 5-А та експериментального 5-Б класів ЗОШ №5 за результатами підсумкової атестації у порівнянні з результатами І семестру 2008/2009 н. р. (%)