Автор: Пользователь скрыл имя, 02 Декабря 2012 в 17:14, курсовая работа
Актуальність дослідження. У сучасній Україні проблема психологічної готовності до шлюбу придбала найбільшу гостроту протягом останніх двох десятиліть, для яких характерні радикальні перетворення в соціально-культурній сфері: зміна соціального інституту сім'ї, автономізація шлюбного, сексуального та репродуктивного поведінки [5;23]. У повідомленні прес-служби Міністерства юстиції йдеться про те, що в 2010 році в Україні було укладено 321,992 тис. шлюбів, що на 22,7% менше ніж у 2009. Все це ставить сучасних дослідників перед необхідністю ретельного аналізу внутрішніх механізмів формування шлюбно-сімейних відносин.
Актуальність дослідження……………………………………………………….
РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ ШЛЮБНО-СІМЕЙНИХ УЯВЛЕНЬ…………………………………………….
1.1. Поняття про шлюб та шлюбні відносини……………………………
1.2. Історія досліджень інституту шлюбу………………………………...
1.3. Сімейна соціалізація як фактор підготовки до шлюбно-сімейних стосунків…………………………………………………………………………..
1.4. Характеристика періоду ранньої дорослості…………………………
РОЗДІЛ 2 ОРГАНІЗАЦІЯ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ……………………….
2.1. Характеристику дослідженій вибірки………………………………..
2.2. Методи та методики дослідження………………………………........
РОЗДІЛ 3 ФАКТОРИ, ЯКІ ВПЛИВАЮТЬ НА ШЛЮБНО-СІМЕЙНІ УЯВЛЕННЯ ДІВЧАТ ПЕРІОДУ РАННЬОЇ ДОРОСЛОСТІ…………………..
3.1. Особливості статеворольової ідентичності………………………….
3.2. Вплив ранньої сімейної соціалізації на рольові очікування і домагання у шлюбі………………………………………………………………..
3.3. Порівняльний аналіз рольових очікувань і домагань з Я-концепцією.
ВИСНОВКИ……………………………………………………………………….
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ……………………………………
Що ж до аналізу ранніх спогадів, то згідно даних, наведених у таблиці 3.2 тут були виявлені такі тенденції: у групі В 87% піддослідних згадують у своїх ранніх спогадах «Мати», що може свідчить про залежність в даному випадку від матері, її думки, очікування від неї схвалення, уваги, що разом з показником за шкалою «Отримання уваги. Похвала. "- 56%, може свідчити про значущість її ролі в житті випробовуваних і на сьогоднішній день. Прагнення прислухатися до порад матері, виконувати її вимоги, до отримання заохочень від неї. Існує трансляція, перенесення актуальною сімейної ситуації з батьківської сім'ї на свій образ реальної родини. Що наприклад видно з спогаду однієї з дівчат: «Ми з мамою готували суп на кухні, вона мене вчила готувати. Розповідала що і навіщо потрібно класти. Суп вийшов не смачний і дуже солоний, але мама мене все одно похвалила. Сказала, що я обов'язково навчуся». Також в цій групі дівчат високий відсоток зустрічаємості за шкалою «Зовнішній локус контролю», що схильність приписувати результати діяльності, свої успіхи чи невдачі зовнішнім чинникам.
У групі С у порівнянні з іншими двома частіше зустрічається у спогадах фігура «Батька», а це 32% піддослідних. Що можливо свідчить про звернення до батька з-за незадоволення потреби в материнській любові. Можливо ця група дівчат бачить батька, як авторитетну фігуру і намагається на нього схожим у стилі поведінки. Піддослідні груп А і С частіше за все описують свої спогади як нейтрально забарвлені. Переважають так звані нейтральні емоції: цікавість, подив, здивування, байдужість, спокійно-споглядальний настрій, що можливо пов'язане з не значимістю емоційної сфери в житті випробовуваних
3.3 Порівняльний аналіз рольових очікувань і домагань з Я-концепцією
Таблиця 3. 3
Розрахунок φ *- критерію Фішера за методикою "Автопортрет " |
||||||
Ознака. Критерії ознаки. |
Группа А |
Группа B |
Группа С |
Відмінності за | ||
А-В |
А-С |
В-С | ||||
Самооцінка |
||||||
Адекватна |
76% |
50% |
86% |
1,81 |
-0,68 |
-1,92 |
Завищена |
19% |
25% |
9% |
-0,48 |
0,78 |
1,05 |
Занижена |
5% |
25% |
5% |
-1,97 |
0,00 |
1,43 |
Інтелектуальна та соціальна адекватність |
||||||
Високі інтелектуальні та соціальні домагання |
51% |
27% |
76% |
1,65 |
-1,41 |
-2,46 |
Інтелектуальна та соціальна неадекватність |
0% |
0% |
1% |
0,00 |
-0,66 |
0,66 |
Інтелектуальна та соціальна адекватність |
49% |
73% |
33% |
-1,65 |
0,87 |
1,98 |
Контроль над тілесними потягами |
||||||
Адекватний |
47% |
12% |
59% |
2,66 |
-0,64 |
-2,50 |
Поведінка більше направляється спонуканнями |
22% |
38% |
18% |
-1,16 |
0,26 |
1,08 |
Потреба в захисному контролі |
31% |
50% |
24% |
-1,29 |
0,42 |
1,31 |
Місцезнаходження базових потреб і потягів |
||||||
Рівновага потреб і потягів |
72% |
75% |
36% |
-0,22 |
2,97 |
1,93 |
Незадоволеність усвідомлюваними потягами |
9% |
2% |
5% |
1,07 |
0,42 |
-0,40 |
Втрата схеми тіла, заперечення тілесних потягів |
19% |
23% |
59% |
-0,32 |
-2,27 |
-1,81 |
Чутливість до критики, громадської думки |
69% |
75% |
23% |
-0,44 |
2,56 |
2,30 |
Тривожність |
72% |
38% |
82% |
2,31 |
-0,63 |
-2,24 |
Страхи |
46% |
75% |
32% |
-2,00 |
0,77 |
2,14 |
Агресивність |
19% |
13% |
27% |
0,54 |
-0,51 |
-0,85 |
Виражений захист |
13% |
75% |
27% |
-4,49 |
-0,82 |
2,40 |
Залежність (у тому числі і від матері) |
32% |
50% |
18% |
-1,25 |
0,78 |
1,66 |
Емоційна незрілість, інфантилізм |
26% |
38% |
23% |
-0,85 |
0,10 0,16 |
0,78 |
У таблиці 3.3. представлені найбільш виражені показники малюнків піддослідних. У дівчат групи В щодо розташування малюнка на аркуші переважають такі показники як: практично чверть малюнків розташовуються в нижній частині аркуша, що може свідчити про відчуття себе менш значимими, заниженої самооцінки, бажанні залишатися «в тіні», бути непомітними. Проте ж у більшості дівчат всіх трьох груп переважає розташування малюнків в центрі листа, що говорить про адекватну самооцінку. Крім того, порівняння показників за методикою «Автопортрет» показало, що дівчата групи В малюють себе менш реалістично, часто малюють більш одного зображення і практично не малюють себе на тлі пейзажу. З чого ми уклали, що представниці даної вибірки мають викривлене сприйняття власного тіла, їхнє ставлення до себе більш емоційно, незалежно від оцінок оточуючих. Множинні зображення можуть свідчити, на наш погляд, як бажання мати дитину, продовження, примноження себе.
Шкала втрати схеми тіла показує, що дівчата групи С (59%) менше віддають собі звіт у своїх потребах і почуттях, гірше рефлексують їх і відчувають, що може бути пов'язано з високим інтелектуальним контролем над своїми бажаннями і потребами (76%), більш раціональним мисленням, запереченням тілесних потягів. Судячи за даними шкали страх, то дівчата груп А і В відчувають себе ізольовано, відірвано від того, що відбувається. Крім того, дівчата другий вибірки нижче дівчат третій вибірки оцінюють свої розумові здібності та якості характеру.
Аналізуючи відмінності за шкалою чутливість до критики можна зробити висновки про те, що дівчата групи А (69%) бачать у власному автопортреті тільки один аспект - свою зовнішність. Дівчата групи С в цьому сенсі як би більш гнучкі, розуміючи свій «автопортрет» більш багатозначне, зображуючи себе як свій настрій, характер, своє місце в житті або свою улюблену справу, відбивши таким чином свій внутрішній світ. Можна сказати, що дівчата групи В зосереджені на своїй зовнішності, тілесне, фізичне Я займає важливе місце в їх Я-концепції. При цьому, щодо загальної форми малюнків, у піддослідних групи С представлені в 27% випадків замкнутість контуру малюнка, яка відображає прагнення до захисту; в 82% випадків - значна щільність малюнка, штрихування, характеризує загальну тривогу, занепокоєння, напруженість, занепокоєння, що можливо пов'язано зі страхом не впоратися з покладеними, на себе обов'язками, з очікуванням фрустрації, або ж високий рівень є суб'єктивним проявом психологічного неблагополуччя. У дівчат ж групи групи В «значна щільність», «схематичний характер малюнка» та «замкнутість контуру», спостерігаються значимо менші (38%) показники, у порівнянні з групою С (82%), по «замкнутості» і «геометричному характером малюнка ». Цей факт може характеризувати дівчат як більш відкритих і активних, які не відчувають виражену тривогу, занепокоєння, напруга і, як наслідок, але мають при цьому виражену схильність до захисту (75%).
Щодо деталей зображення у піддослідних мають місце дві спрямованості: або ретельність зображення, що характеризує значимість для людини того, що він малює, або недбалості зображення - наявність байдужого ставлення до мальованої об'єкту. Наявність вираженої штрихування говорить про страхи, тривозі, побоюваннях малює щодо об'єкта зображення. Штрихування, як правило, домінує в малюнках випробовуваних, які характеризуються недбалим виконанням. Так, можливо припустити, що, демонструючи байдуже ставлення до завдання, прорісовиванію своє зображення, насправді знаходяться в тривожному стані, і їх «відстороненість» грає роль захисного механізму.
ВИСНОВКИ: У сучасних умовах на формування уявлень дівчат про сімю впливає низка факторів : батьківський дім, найближче оточення, засоби масової інформації, література та фольклор, школа, але можна відзначити, що на відміну від інших виховних інститутів «сімя здатна впливати і, як правило впливає на всі сторони, грані людини протягом всього її життя. У численних дослідженнях психологів і соціологів виявлено. Що уявлення дівчат про майбутнє сімейне життя стихійно формуються в самій батьківській родині – або як прагнення до повторення, або як бажання зробити все по-іншому і т. д. Причому в багатьох випадках ці подання заповнюють те, чого не вистачало в батьківському домі, тобто носять своєрідний компенсаторний характер.
2. Дівчатам, що мають партнерські
уявлення про шлюбно-сімейні
3. Дівчата групи А бажають бачити поряд із собою зовні привабливого, розумного, успішного у професійній сфері чоловіка, буде не тільки люблячим і дбайливим батьком, а й буде допомагати своїй дружині по господарству, вирішувати побутові питання. Дівчата групи В більш орієнтовані на духовну сферу, спільність інтересів із шлюбним партнером, досягнення максимальної гармонії у міжособиствсній та інтимній сферах. Особливу увагу дівчата цієї групи приділяють вихованню дітей. Досліджувані групи С орієнтовані на професійну сферу, особистісне та кар’єрне зростання. Мінімум уваги приділяється побутовим питанням. Шлюбний партнер виступає більше у ролі друга в емоційній сфері відносин, а також як помічник у господарсько-побутовій. У фінансовому плані на нього не покладається ніяких надій, а навіть навпаки-ставиться під сумнів спроможність достатньо забезпечувати сімю.
4. Як чинник, що має вплив на шлюбно-сімейні уявлення дівчат було виявлено ранню сімейну соціалізацію. Для дівчат, які орієнтовані на партнерський та матріархальний тип сімї значущій вплив здійснила мати, що виражається у прагненні походити на неї відносно стосунків з чоловіком. Тобто існує трансляція, перенесення актуальної сімейної ситуаціі з батьківської сімї на свій образ реальної, що формує певні шлюбно-сімейні уявлення. Досліджувані ж групи С більш орієнтовані на батька, звернення до нього через незадоволеність у материнській любові. Прагнення дівчат займати головну роль у сімї пов’язано з бажанням бути, як батько. Ця група дівчат бачить його, як авторитетну фігуру і намагається бути на нього схожою у стилі поведінки.
5. Як чинник, що має вплив на шлюбно-сімейні уявлення був встановлений Я-образ. У групі дівчат, що мають уявлення про патріархальний тип сімї фіксується занижена самооцінка, невисокі інтелектуальні та соціальні домагання, відсутність контролю над тілесними потягами, чутливість до критики та громадської думки, емоційність. У дівчат групи А значущими є такі фактори, як адекватна самооцінка, високі інтелектуальні та соціальні домагання,високий рівень тривожності, адекватний контроль над тілесними потягами, тобто баланс емоційного та раціонального чинників. В третій групі дівчат простежується вплив на шлюбно-сімейні уявлення таких факторів: адекватна самооцінка,високі соціальні та інтелектуальні домагання, адекватний контроль над тілесними потягами, чутливість до критики. Тривожність, страхи, які можуть бути пов’язані з невпевненістю у своїх силах, спроможності виконати взяті на себе обов’язки.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ