Дослідження пам'яті дітей середнього дошкільного віку

    У нашій образній пам'яті ми оперуємо образами, уявленнями різного ступеня  складності: образами поодиноких предметів, уявленнями про спільні їх зовнішні властивості і, нарешті, алегоричними символічними образами, в яких ми закріплюємо і певний абстрактний зміст.

    Образна пам'ять має велике значення в  нашому житті. Наше чуттєве пізнання, зафіксоване в образах пам'яті, є джерелом наших знань про зовнішній світ.  

    Іноді зустрічаються люди, що володіють  так званою ейдетичной пам'яттю. Ейдетичні  образи, або наглядні  образи пам'яті, - це результат збудження органів  чуття зовнішніми подразниками. Ейдетичні  образи схожі на уявлення тим, що виникають у відсутності предмету, але характерезуються такою деталізованою наочністю, яка абсолютно недоступна звичному уявленню. Людина, наприклад, «бачить» відсутній

    23

    предмет до найдрібніших подробиць, «переводячи  погляд» з деталі на деталь, як це звичайно можна зробити при сприйняття. 

    Словесно-логічна  пам'ять

    Моторна, емоційна та образна пам'ять в  своїх особливих формах притаманна і тваринам. Специфічно людська пам'ять  – словесно-логічна, змістом якої є наші думки та мова.

    Словесно-логічна пам'ять – це не просто запам’ятовування, а переробка словесної інформації, виділення з неї найбільш суттєвого, відхилення від другорядного, несуттєвого, і збереження в пам’яті не безпосередньо сприймаємих слів,  а тих думок, які ними виражені. В основі словесно-логічної пам'яті завжди лежить складний процес перекодування повідомляємого матеріалу, пов'язаний з відстороненням несуттєвих деталей і узагальненням центральних моментів інформації. А. Р. Лурія, даючи визначення і характеризуючи словесно-логічну пам'ять, розкриває її «технологію», принцип дії, в якому здійснюється можливий для нас відрив вже не тільки від реальності, але й від того, що дано у вигляді її образних уявлень.

    У словесно-логічній пам'яті головна  роль належить другій сигнальній системі. Спираючись на розвиток інших видів пам'яті, словесно-логічна стає ведучою по відношенню до них,  і від її розвитку залежить розвиток всіх інших видів пам'яті. Словесно-логічній пам'яті належить  провідна роль в засвоєнні знань під час навчання.   

    Мимовільна  і довільна пам'ять 

    Залежно від цілей діяльності пам'ять  ділять на мимовільну і довільну.

    Запам'ятовування і відтворення, в якому відсутня спеціальна мета щось запам’ятати  або пригадати, називається мимовільною  пам'яттю. У тих випадках, коли ми ставимо таку мету, говорять про довільну пам'ять. В

    24

    останньому  випадку процеси запам'ятовування і відтворення виступають як спеціальні, мнемічні  дії. 

    Мимовільна  і довільна пам'ять разом з  тим є двома послідовними ступенями  розвитку пам'яті. Кожен по своєму досвіду знає, яке величезне місце в нашому житті займає мимовільна пам'ять, на основі якої без мнемічних намірів і зусиль формується основна і по об’єму, і по життєвому значенню частина нашого досвіду. Проте в діяльності людини нерідко виникає необхідність керувати своєю пам'яттю. У цих умовах важливу роль виконує довільна пам'ять, що дає можливість навмисно заучити або пригадати те, що необхідно.      

    Механічна і логічна пам’ять.

          Механічна пам’ять  наявна, коли якийсь матеріал запам’ятовуємо внаслідок багаторазового повторювання – зазубрюємо його, не вдаючись у  зміст. При відтворенні особа  може докладно повторити те, що запам’ятала, але не зможе пояснити його значення або застосувати в нових обставинах. Коли ж при запам’ятовуванні найперше старатися зрозуміти засвоювану інформацію (чи результат спостереження за якимось явищем), з’ясувати всі терміни, встановити смислові зв’язки в тексті, який містить цю інформацію, а лише після цього запам’ятати даний матеріал, то це буде логічна пам’ять. Застосовуючи логічну пам’ять, особа ще при першому знайомстві з матеріалом старається:

    - виявити в ньому основні смислові ланки;

    - виділити в матеріалі частини, які є логічними складниками цілості;

    - здійснити селекцію інформації, приймаючи суттєве й відкидаючи другорядне. 
 
 

    25

    Логічна пам’ять дає кращі і довговічніші результати, ніж механічна. За її допомогою  можна запам’ятати значно ширший обсяг навіть дуже складного матеріалу та тривалий час його зберігати. 

    Короткочасна, довготривала и оперативна пам'ять

      Короткочасною називають таку  пам'ять, яка характеризується  швидким запам’ятанням матеріалу,  негайним його відтворенням і  дуже коротким збереженням. Включаючись  в діяльність людини, вона обслуговує окремі її елементи. Обсяг її, як правило, обмежений. Життєва функція довготривалої пам'яті полягає в набуванні й закріпленні знань, умінь і навичок, розрахованих на довготривале їх збереження і наступне використання в діяльності людини.

    Виділяють також оперативну пам'ять (П.І. Зінченко, Г.В. Рєпкіна), маючи на увазі такі її процеси, які забезпечують запам’ятання, збереження й відтворення інформації, потрібної для досягнення мети певної конкретної діяльності. Вона характеризується утворенням оперативних одиниць, тобто певним способом організованих «кусків» матеріалу, потрібних для виконання даної діяльності. Виконавши свою функцію в ній, вони далі можуть забуватися.

    Розглянуті  вище види пам'яті взаємопов’язані  між собою. Їх взаємний зв'язок обумовлюється як змістом того, що запам’ятовується, так і цілями та засобами діяльності людини, в яку включаються процеси пам'яті.

    Щоб довільно запам’ятати або пригадати  якийсь матеріал, ми вдаємося до певних засобів, з допомогою яких встановлюємо зв’язки в ньому, щось робимо для того, щоб його зберегти в пам'яті або  поновити, коли він нам потрібний. Тут особливо виразно виступає опосередкований  характер пам'яті. Засоби змінюються в ході розвитку пам'яті, вони починаються з зовнішніх дій ( наприклад, зав’язування вузлика) і переходять далі до внутрішніх мислитель них дій, що здійснюються з допомогою мовлення

    26

    (О.М.Леонтьєв). опосередкування має місце і  в мимовільній пам'яті, тільки  засоби її скеровані на досягнення  не мнемічних цілей, а цілей тієї діяльності, в яку вона включається. Отже, пам'ять людини завжди опосередкована, крім випадків короткочасного запам'ятовування.  

    1.4. Особливості пам'яті у дітей  дошкільного віку. 

    Пам'ять  як один з рівнів віддзеркалення навколишньої дійсності є сукупністю процесів, сприяючих організації і збереженню минулого досвіду. Вже в дитинстві пам'ять виступає в своїй елементарній формі відображення і подальшого пізнавання життєво важливих для дитини дій.          На ранніх етапах розвитку пам'ять включена в процес сприйняття, носить ненавмисний, мимовільний характер. Малюк не уміє ставити перед собою мету запам'ятати і не приймає мнемічну задачу, дану дорослим. Мимовільно відображається той матеріал, який включений в активну діяльність. На запам'ятовування впливає назва об'єктів словом, привабливість їх для дітей.

         Впродовж дошкільного віку відбувається  поступовий перехід від мимовільної  пам'яті до довільної. Спочатку  дитина усвідомлює мету пригадати,  а потім і мету запам'ятати,  навчається виділяти і засвоювати мнемічні засоби і прийоми (наприклад, прийом логічного угрупування матеріалу). На розвиток пам'яті істотний вплив роблять всі види діяльності дитини, але гра серед них займає провідне місце. Адже мета запам'ятати і пригадати при виконанні ролі має для дитини дуже наочний, конкретний сенс.

         Те, що нами відчувається і  сприймається, не зникає безслідно,  все запам'ятовується в тому  або іншому ступені. Збудження,  що йдуть в мозок від зовнішніх  і внутрішніх подразників, залишають  в ньому сліди, які можуть зберігатися довгі роки. Ці сліди (комбінації нервових клітин)  

    27

    створюють можливість виникнення збудження і  тоді, коли подразник, його що викликав, відсутній. На основі цього людина може запам'ятати і зберегти, а згодом відтворити свої відчуття, сприйняття яких-небудь предметів, думку, мову, дії.

    Так само, як відчуття і сприйняття, пам'ять  є процесом віддзеркалення, причому  відображається не тільки те, що діє  безпосередньо на органи чуття, але  і те, що мало місце у минулому.

    Пам'ять  дитини (людини) не просте запам'ятовування, збереження і подальше відтворення його досвіду, як це раніше було прийнято в психології. У світлі сучасних знань пам'ять це складна система багаторівневого і багатоступінчатого перекодування інформації, в якій сполучені два початки біологічне (природна пам'ять мнема) і соціальне (культурна пам'ять). На думку учених, ці два аспекти пам'яті досліджуються, як правило, роздільно в роботах Ю.М.Забродін, В.П.Зінченко, Б.Ф.Ломов і ін., що не перехрещуються. Результатами досліджень психологів доведено, що в дошкільному віці провідним видом пам'яті є мимовільна і безпосередня, тобто без постановки мети запам'ятати образи предметів, слова, розповіді і без спеціально направлених на це зусиль. Проте на основі численних експериментів учені дійшли висновку: пам'яттю дітей-дошкільників можна управляти, навчаючи спеціальним мнемічним прийомам класифікації однорідних об'єктів Л.М.Житнікова, 1966, смисловому співвідношенню З.М.Істоміна, 1975, смисловому угрупуванню.

    Спочатку  у дитини переважає образна пам'ять, значення якої зменшується з віком. Проте результат запам'ятовування звичайно вищий при опорі на наочний матеріал, так що широке використовування наочних засобів навчання є закономірним і ефективним.  
 
 

    28

    Дошкільний  вік характеризується передусім інтенсивним розвитком мимовільної пам'яті. Дошкільник засвоює і закріплює в своїй пам'яті  велику кількість знань не шляхом спеціального навчання, а в процесі дедалі складнішої за своїм змістом практичної та ігрової діяльності, в процесі спілкування з оточуючими його людьми.

    Як  практична, так і ігрова діяльність дошкільників має звичайно довільний  характер, але запам’ятання і відтворення  здійснюється в цій діяльності мимовільно. Розвиток мимовільної пам'яті дошкільників безпосередньо пов'язаний із зростанням їх пізнавальної активності, їх інтересів до навколишніх предметів і явищ, до людей і їх діяльності.

    Поширення кола предметів, що запам'ятовуються дітьми, приводить до інтенсивного розвитку їх образної пам'яті. Цей розвиток відбувається, з одного боку, шляхом збагачення, уточнення і деталізації окремних образів і, з другого, шляхом об’єднання, узагальнення цих образів, формування загальних уявлень. Водночас дошкільники запам'ятовують не тільки образи навколишніх предметів, а й поняття, судження про них. Останні збагачуються в міру того, як розширюється пізнавальна діяльність дітей, в якій вони починають відображати предмети і явища не тільки за зовнішніми, а й за внутрішніми, істотними їх властивостями і зв’язками, за їх  практичним значенням в діяльності людей

    Дошкільники запам'ятовують доступний для них  предметний і мовний матеріал, осмислюючи його зміст. Тільки в окремих випадках, завдяки складності матеріалу, виникає  у дошкільників механічне запам’ятання, але воно не є їх віковою особливістю.

    Дошкільний  вік – це вік виникнення і початкового  формування довільної пам'яті. Ця нова якісна зміна в розвитку  пам'яті  підготовляється всім попереднім розумовим  розвитком дитини. Успіхи в розвитку довільної практичної та ігрової  діяльності створюють передумови для виникнення довільних розумових дій, в тому числі й акти запам’ятання та відтворення.

    29

    Ближчою передумовою для виникнення  довільного запам'ятовування і відтворення  є формування у дітей таких  дій, в яких необхідною є орієнтація на майбутнє, характерна для довільного запам'ятовування, і орієнтація на минуле, характерна для довільного відтворення. Такі дії викликаються у дитини вимогами дорослих, наприклад: виконати доручення не зараз, а через деякий час або розповісти, що бачила дитина на прогулянці. Нарешті, однією з самих істотних передумов виникнення довільної пам'яті є певний рівень мовного розвитку дитини: формування вміння не тільки здійснювати зовнішні дії з речами, а й діяти в мовному плані з уявлюваними речами. Завдяки всім цим передумовам дитина спочатку навчається виконувати завдання запам’ятати чи пригадати, що їх ставлять перед нею дорослі, а потім воно поступово навчається ставити їх сама перед собою.