Дослідження особливостей мислення в підлітковому віці

 Нав'язливi iдеї - уявлення  та думки, якi мимоволi виникають  у хворого, до яких зберiгається  критичне ставлення i з якими  хворий намагається боротися [24, с. 16]

 Розрiзняють нав'язливий  рахунок, нав'язливi сумнiви, нав'язливе  мудрування, нав'язливi думки контрастного  змiсту. При нав'язливих сумнiвах,  безпiдставнiсть яких усвiдомлюється  самим хворим, здiйснюються багаторазовi  перевiрки (найчастiше сумнiви  стосуються того, чи залишились  замкнутими дверi, чи вимкнув хворий  свiтло, чи зробив необхiдний  запис у службових паперах). Нав'язливе  мудрування полягає в постiйних  роздумах на тему, яка насправдi не є значимою чи цiкавою  для iндивiда. Так, погляд на  кожний предмет може покласти  початок довгiй низцi уявлень рiзних  стадiй процесу його виготовлення; деякi етапи нав'язливих роздумiв  вимагають розрахункiв, якi здiйснюються  подумки з напруженням; для  iнших етапiв необхiднi спецiальнi знання, яких хворий не має, i це  спричинює неприємнi емоцiї.

 Нав'язливi думки спорiдненi до iнших нав'язливих феноменiв  - нав'язливих страхiв (фобiй) та  нав'язливих дiй. Серед нав'язливих  страхiв розрiзняють агорафобiю  - страх вiдкритого простору, клаустрофобiю  - страх закритого примiщення,  гiпсофобiю - страх висоти, оксiфобiю  - страх гострих предметiв, нозофобiю  - страх тяжко захворiти i так далi.

 Надцiннi iдеї - такi, що  посiдають центральне мiсце у  психiцi внаслiдок надзвичайної  особистiсної значимостi, особливої  афективної насиченостi. Надцiннi iдеї  однобоко вiдбивають реальнi обставини,  заважають людинi бути об'єктивною  в оцiнках. Як правило, надцiннi iдеї пов'язанi з перебiльшенням  значущостi власної особистостi, хоча змiст можуть мати рiзноманiтний (надцiннi iдеї винахiдництва, ревнощiв, iпохондричнi). На вiдмiну вiд домiнуючих iдей, якi не є патологiчними,  провiдна роль надцiнних iдей у  свiдомостi хворих визначається не  професiйними захопленнями, не об'єктивними  iнтересами, а надмiрною претенцiознiстю.  На вiдмiну вiд маячних, змiст  надцiннi iдеї не бувають недоланими, до певної мiри вiрно вiдбивають  реальнi факти, а також пiддаються  корекцiї пiд впливом вагомих  логiчних доказiв або змiни життєвих  обставин.

 До надцiнних iдей близькi надцiннi захоплення, якi спостерiгаються  у пiдлiткiв (заняття фiлософiєю, фізичні вправи, незвичайнi види  колекцiонування). Надцiннi ідеї виникають  у психопатичних особистостей, особливо  часто - у паранойяльних психопатiв,  а також при психопатоподiбних  станах рiзної етiологiї. До  надцiнних належать також ідеї  самозвинувачення, якi характернi для  хворих на ендогенну депресiю.  Незначний вчинок, здiйснений в  минулому, переоцiнюється хворим, сприймається  як злочин. Виявляють надцiннi iдеї  шляхом бесiди, спецiальних патопсихологічних  методик для цього не iснує [24, с. 21-23].

 Маячнi iдеї - хибнi думки,  якi виникають на хворобливiй основi  та не пiддаються логiчнiй корекцiї.  Сукупнiсть маячних iдей називають  маяченням. Патологiчна переконанiсть  у справедливостi маячних тверджень,  неможливiсть скоригувати маячення  шляхом логiчних доказiв або  навiюванням відрізняють маячення  вiд надцiнних iдей, а також вiд  помилок, властивих здоровим людям.

ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 1

РОЗДІЛ 2  МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ ОСОБЛИВОСТЕЙ МИСЛЕННЯ В ПІДЛІТКОВОМУ ВІЦІ

2.1 Психологічна характеристика  досліджуваних груп

При оцінці мислення у підлітків  слід мати на увазі важливу обставину: те, що в цьому віці всі види мислення, включаючи словесно-логічні, вже досить розвинені. Ця обставина передбачає оцінку того головного, що з'являється в мисленні людини до підліткового і юнацького віку, а саме - вміння логічно міркувати, здійснюючи в розумі складні дії та операції. 

Головним завданням розвитку в підлітковому віці є самовизначення у сфері загальнолюдських цінностей  і спілкування між людьми. Підліток набуває навички міжособистісного спілкування з однолітками своєї  та протилежної статі, формує більш  незалежні відносини з батьками, намагається ставити завдання, пов'язані  з майбутнім, освоює «нове тіло».

 Підлітки прагнуть  бути самостійними і незалежними  від думки батьків. Центральна  потреба підлітка-бути і відчувати  себе дорослим. [5]. Досліджувана група  учнів підліткового віку характеризувалася  відмінною рисою - успішністю, яка  характеризувалася в середньому  показником «добре» та «задовільно», реакцією на критику з боку інших досліджуваних, яка чітко виражалася при проведенні методики.

 Дана група підлітків  чітко мети виконання завдання  собі не уявляла, намагаючись  виконати те чи інше завдання  швидше, не маючи бажання спрогнозувати  свою відповідь і виконати  його правильно. При вивченні  поведінки даної групи слід  виділити те, що при виконанні  одним з випробуваних свого  завдання швидше за інших, він  намагається своєю відповіддю  поділитися з іншими, не з'ясовуючи  чи правильно він відповів  чи ні. Йде наголос на відстоюванні  своєї точки зору в тому  чи іншому питанні, спростуванні іншого рішення як не практичне.

 Чітко виділяються  кордони між критерієм «учень - учитель», де вирішальну роль  відіграє слово вчителя, яке  приймається «на віру», без  заперечення.