П.М. Якобсон запропонував для мотивів навчальної діяльності свою класифікацію. Перший вид мотивів він називав «негативними». Під цими мотивами він розумів спонуки учня викликані усвідомленням певних незручностей і неприємностей, які можуть виникнути в тому випадку, якщо він не вчитиметься: догани, погрози батьків і тому подібне. Другий різновид мотивів навчальної діяльності, за П.М. Якобсоном, теж пов'язаний з позанавчальною ситуацією, що має, проте, позитивний вплив на навчання. Дії з боку суспільства формують в учня почуття обов'язку, яке зобов'язало його здобути освіту, у тому числі і професійну, щоб бути повноцінним громадянином, корисним для країни, для своєї сім'ї. Така установка на навчання, якщо вона стійка і займає істотне місце в спрямованості особи що вчиться, робить навчання не просто потрібним, але й привабливим, дає сили для подолання труднощів, для прояву терпіння, посидючості, наполегливості. У цю ж групу мотивів П.М. Якобсон відносить і ті, які пов'язані з вузько особистісними інтересами. Процес навчання при цьому сприймається як шлях до особистого благополуччя, як засіб просування по життєвих сходах. Третій вид мотивації, по П. М. Якобсону, пов'язаний з самим процесом навчальної діяльності. Спонукають вчитися потреба в знаннях, допитливість, прагнення пізнавати нове. Учень отримує задоволення від зростання своїх знань при освоєнні нового матеріалу; мотивація навчання відображає стійкі пізнавальні інтереси. Специфіка мотивації навчальної діяльності залежить, як відзначає П.М. Якобсон, від особистих особливостей учнів: від потреби в досягненні успіху або, навпаки, від ліні, пасивності, небажання здійснювати зусилля над собою, стійкості до невдач (фрустрації) і т. п. [4].

     В. Я. Кікоть,  В.А. Якунін розділяють цілі навчання і цілі навчання. Перші  задаються ззовні і виявляють суспільні запити і цінності, які по відношенню до студентів є зовнішніми. Другі визначаються індивідуальними потребами, що сформувалися на підставі їх попереднього досвіду. Обидві цілі можуть збігатися лише в ідеальному випадку, коли перші відтворюють себе в структурі індивідуальних мотивів.

     На  основі мотивації навчальної діяльності у старшокласників з'являється певне ставлення до різних учбових дисциплін. Воно обумовлюється важливістю дисципліни для професійної підготовки; інтересом до певної галузі знань;  якістю викладання; мірою трудності опанування цієї дисципліни; стосунками з викладачем. Всі ці мотиватори можуть знаходитися в різних стосунках один з одним і мати різний вплив на навчання, тому певне уявлення про мотиви навчальної діяльності можна отримати лише виявивши значущість для кожного учня всіх цих компонентів складної мотиваційної структури. Це дозволить встановити і мотиваційну напруженість даного суб'єкта, тобто суму компонентів мотивів учбової діяльності: чим більше компонентів обумовлює цю діяльність, тим більше у нього мотиваційна напруга [5].  

 

РОЗДІЛ 2

 

Дослідження мотивації до учіння старшокласників

 

     2.1 Організація дослідження  

     Вивчення  мотивації до навчання повинно мати об`єктивний характер, проводитсь в гуманній формі з повагою до особистості учня. Його об`єктивність досягається шляхом оцінки фактів, а не суб`єктивних думок чи поглядів. Існує безліч різноманітних методів вивчення мотиваціїї і мотивації до учіння, розроблені такими вченимим як В.С. Юркевич, Т. Елерс, Дж. Роттер, Е. П. Ільін, Н. А. Курдюкова, В. А. Якунін, наприклад, лонгітюдне вивчення, формуючий експеримент, опитувальники, тести, анкети та ін.

     З метою перевірки гіпотези, яка звучить так - ми припускаємо, що у старшокласников переважає зовнішня мотивація до навчальної діяльност, нами були обрані та проведені наступні дослідження:

     1) опитувальник «Оцінка потреби в схваленні» (за методикою Крауна та Марлоу) дозволяє визначити непряму міру потреби людини в схваленні інших людей;

2. опитувальник «Мотивація успіху і боязнь невдачі» (за методикою Реана) дозволяє визначити переважаючий вид мотивації у старшокласників, тобто  на що орієнтуються учні, виконуючи певні дії:  на досягнення успіху у виконанні завдання чи уникнення можливих;

     3) опитувальник «Потреба в досягненні» (за Орловим) дозволяє виявити міру вираженості потреби людини в досягненні успіху;

      4) опитувальник «Вивчення ставлення до навчання і навчальних предметів» (за методикою Казанцевої) дозволяє зробити аналіз причин переваги тих або інших предметів і мотивів навчання.

     Дослідження проводилось на базі 9-го класу Запорізської загальноосвітньої школи №7. У дослідженні взяли участь 20 учнів віком 14-15 років.

     В призначений день ми завітали на урок. Спочатку ми привітались з учнями та розповіли про мету нашої присутності,  вони активно відреагували на запропоновані бланки та були готові до співпраці. В цілому атмосфера на уроці була дружня та тепла, але  учні були трохи схвильовані, тому був наявний незначний шум.  Присутні вчителі допомагали встановлювати дисципліну, але в процес дослідження не втручались.

     Ми  роздали учням бланки  з питаннями  дослідження та провели інструктаж, щодо їх заповнення. Бланки опитувальників «Оцінка потреби в схваленні», «Мотивація успіху і боязнь невдачі», «Потреба в досягненні» представлені у вигляді тверджень, які досліджувані повинні відмітити, якщо вони з ними погоджуються, а опитувальник «Вивчення ставлення до навчання і навчальних предметів» складається з двух частин, побудованих по тому ж принципу. В ході виконання завдання в досліджуваних виникали питання щодо змісту опитувальників, наприклад: «Що значить лихословити про інших?», але в цілому учні впорались з заповненням бланків в відведений час.  

     2.2 Аналіз результатів дослідження 

     Проаналізувавши результати опитувальника «Оцінка потреби в схваленні» (див. додаток Б), для цього ми користувались таким методом підрахунку: загальна кількість учнів - 20 це 100%, кількість учнів відповідно до кожного рівня це х % та вирішували пропорцію, ми  визначили, що

переважає низький сумарний показник, це свідчить про те, що власні переконання суб'єктам дорожче, а також про їх незалежність від групи. Також наявні результати, що свідчать про учнів рівень потреби в схваленні яких є середнім або високим, дії таких учнів визначаються особливістю очікування реакції з боку оточуючих.

Таблица 2. 1   

Результати опитувальника «Оцінка потреби в схваленні»

 
       

     Наступне дослідження «Мотивація успіху і боязнь невдачі» (див. додаток Б), яке було розроблене А.А. Реаном. Його метою є виявлення переважаючого виду мотивації у старшокласників, тобто на що орієнтуються учні, виконуючи певні дії:  на досягнення успіху у виконанні завдання чи уникнення можливих проблем, складнощів, невдач та незручних почуттів?

     Мотивація досягнення успіху така стратегія поведінки  людини, коли вона орієнтований на активність, на досягнення результату, не боїться помилок, вживає різні дії, здатний до ризику. Мотивація уникнення невдачі передбачає іншу особливість поведінки людини: пасивність, острах помилок і невдач, уникнути прийняття відповідальних рішень, страх ризику.

      Для підрахунку відповідей ми викристовували метод, описаний в першому дослідженні.

  

Таблица 2. 2

Результати опитувальника  «Мотивація досягнення успіху і уникнення невдачі» 

 

      За  результатами опитувальника «Мотивація успіху і боязнь невдачі» ми можемо зробити висновок, що у більшої частини досліджуваних переважає мотивація на успіх. Але є і невеликий відсоток тих, що остерігаються невдачі. Також знайшлися учні мотиваційний полюс яких є не вираженим, тобто отримані відповіді не можна віднести до певного виду мотивації.

     Опитувальник «Потреба в досягненні» (див. додаток В) (за методикою Ю.М. Орлова) спрямований на виявлення міри вираженості потреби людини в досягненні успіху в будь-якій діяльності, зокрема в начальній.

     Потреба в досягненні має місце та враховується тоді, коли людина ставить перед собою позитивно сформульовану мету діяльності. До потреби в досягненні належать також бажання або сподівання, які спрямовані на досягнення мети:

     1) він хоче завершити цю роботу;

     2) він сподівається, що зможе виконати це завдання. Ми підрахували (з допомогою методу аналогічного першим двум дослідженням) відповіді досліджуваного класу та отримали наступну таблицю:  

Таблица 2. 3

Результати  опитувальника «Потреба в досягненні» 

 
 

      Ми  бачимо рівень сформованості у досліджованої групи потреби в досягненні.

     Отже, ми можемо зазначити, що в учнів даної досліджуваної групи переважно наявний середній рівень сформованості потреби в досягненні, але також присутній низький.  

     Для якісного аналізу причин переваги тих або інших предметів і мотивів навчання ми використали опитувальник «Вивчення ставлення до навчання і навчальних предметів» розроблений Казанцевою (див додаток Г). Тобто він допоможе визначити причини більш позитивного чи негативного ставлення до навчальних предметів, що знадобиться при розробленні вказівок вчителю, також це дослідження розкриває мотиви навчання, які виділяють самі учні. Опитувальник складається з трьох частин.

     Частина 1, 2. Навчальні предмети та ставлення до них.

     Найчастіше  ставлення до навчальних предметів, за вибором учнів досліджуваного класу, визначалося мотивами пов’язаними з вчителем: «подобається як викладає вчитель», «у мене гарні стосунки з вчителем», «учитель часто схвалює». Це свідчить про те, що вчитель відіграє провідну роль в формуванні ставлення до навчальних предметів і навчання взагалі, а отже і мотивації до навчання.

     Також юнаки відзначали такі причини як: «Даний предмет цікавий», «Предмет впливає на зміну знань про  навколишній  світ», «Знання предмету необхідні при вступі до інституту» та ін.

     Частина 3. Причини навчання.

     Переглянувши  відповіді учнів, ми маємо відзначити,  що найчастіше мотивами навчання вони визначали: «Хочу бути грамотним», «Це мій обов’язок», трохи менше виборів отримали причини: «Хочу вчитися», «Хочу отримати повні і глибокі знання», «Подобається отримувати гарні оцінки», ще менша кількість досліджуваних  обрали: «Хочу навчитися самостійно працювати», «Усі вчаться і я - теж», «Батьки примушують», «Для розширення  розумового кругозору» , найменше разів відзначали такі причини як: «Хочу бути розумним і ерудованим», «Хочу бути корисним громадянином», «Класний керівник примушує», «Щоб похвалив учитель», «Щоб товариші зі мною дружили» та «Не хочу підводити свій клас».

     Можна сказати, що отримані результати свідчать про те, що в даній групі присутня і внутрішня мотивація («Хочу отримати повні і глибокі знання», «Хочу бути грамотним», «Хочу вчитися» та ін.) і зовнішня мотивація («Усі вчаться і я - теж», «Батьки примушують» та ін.). Останнім дослідженням нашої курсової роботи є бесіда з вчителем.