Банки, їх види, чому і як вони отримують свої доходи

Отже, можна  стверджувати, що економічна освіта –  це важливий чинник для формування особистості, готової діяти  відповідно до існуючих ринкових законів.

 

1. Психологічні особливості   освіти  вікової  групи та  їх  вплив на  процес  навчання

  Викладання  економічних дисциплін спрямоване  на  досягнення  певної  мети,  виходячи  з сьогодення.  В загальних рисах викладання  економіки повинно забезпечити найшвидше і найпростіше орієнтування  людини  в  ринковій  економіці.  Викладання  економічних  дисциплін  в  загальноосвітніх  школах  досить  важке,  тому  що  існує  обмежувальний  фактор  сприйняття – вік.  Виділяють  такі  основні  вікові  освітні  групи:

• Дошкільна
• Початкова  школа (1 – 4  класи )
• Основна  школа  ( 5 – 9 класи )
• Старша  школа  ( 10 – 11 класи )

Я обрала освітню групу старшої школи. Учні 10 класів,  які  вивчають  «Основи  економічних   знань»  чи профільний  спец  курс  по  економіці  не  є  виробниками  матеріальних  благ, тому  мотивація  до  пізнання  і  засвоєння  економічних  знань  з  них нижча.  Поняття  про заробіток в них,  в основному,  пов’язане  із  “романтичним”  здобуванням  коштів  посередницького  ( купив  дешевше – продав  дорожче ),  а часом  і кримінальною  (рекет )   діяльністю .

    Отже,   викладаючи  учням  “ Основи  економічних  знань ”,  мені необхідно на  доступних (  на  рівні підлітків )  прикладах пояснювати,  як  заробляються  гроші,  що  таке  посередницька  діяльність,  в чому  її складність  і необхідність,  які  знання  та  інтелект  необхідно  мати,  які  енерго -  і  матеріальні  витрати  необхідні  при  цьому.  “ Пусковим  механізмом”  для  проведення  такого  заняття  може  бути  розповідь  учнів  про  те,  як  вони  займаються  “бізнесом” .

     Викладаючи  в  школі, слід  врахувати   рівень  знань  учнів,  загальний   словниковий  запас  понять ( категорій )  сама  економічних.  Для  більшого  зацікавлення  і,  враховуючи реально  існуючий  мовний  “сленг”  в  юнацькій  субкультурі,  можна  для  початку  курсу  для скорішої  адаптації до  економічних  термінів  вживати  такі  слова,  наприклад,  “навар” – чистий  прибуток  і  т.д.

У підлітків  також зростає здатність планувати  і передбачати. Мислення на рівні  формальних операцій можна охарактеризувати як процес 2-го порядку. Мислення 1-го порядку виявляє і досліджує зв'язки між об'єктами. Мислення 2-го порядку містить у собі думки про думки, пошук зв'язків між відносинами і маневрування між реальністю і можливістю. Власне, трьома істотними властивостями підліткового мислення є

1. Здатність  враховувати всі комбінації перемінних  при пошуку рішення проблеми.

2. Здатність  припускати, який вплив одна перемінна  зробить на іншу.

3. Здатність  поєднувати і розділяти перемінні  гіпотетико-дедуктивним способом («Якщо є X, те відбудеться Y») .

У старшому шкільному  віці відбуваються систематизація отриманих  знань, засвоєння теоретичних основ  різних дисциплін, узагальнення знань  у єдину картину світу, пізнання філософського змісту явищ.

Що ж до мотивації  навчальної діяльності старших школярів, то зазначимо, що навчальна діяльність школярів старшого шкільного віку тісно пов'язана з обиранням майбутньої професії, становленням професійних інтересів. Як  стверджує Є.П.Ільїн [3, с.358-359], половина випускників вже має сформований основний та резервний професійні плани. Щоправда, обирання професії може мати не чітко визначене розуміння свого майбутнього місця в житті, а відбуватися  або під примусом батьків, або з прикладу товаришів, або під впливом тимчасового інтересу. До того ж, в складних економічних умовах сьогодення  обирання професії може відбуватися або під впливом ситуативних економічних факторів (підліток обирає професію задля скорішого заробітку), або під впливом "матеріального престижу" конкретної професії.

 Відповідно  до цього змінюється і мотивація  навчальної діяльності. Якщо  підлітки  обирають професію відповідно  до своїх уподобань та інтересів  до окремих навчальних предметів,  то молодші юнаки вже обирають  предмети відповідно до майбутньої професії. Таким чином простежується велика вибірковість пізнавальних мотивів, що може призвести до суттєвого зниження інтересу до окремих предметів на користь майбутніх спеціалізованих знань.

   До цього  слід добавити, що чим старші школярі, тим меншу кількість мотиваторів вони називають в якості стимулів своєї поведінки. Це свідчить про те, що під впливом формуючого стійкого систематизованого світогляду у них виникає чітка ієрархізована структура мотиваційної сфери, яка в достатній мірі виражає їх повністю інтеріоризовані мотиви, погляди та переконання.

У старшому шкільному  віці, як правило, інтерес до навчання (до його змісту та процесу) підвищується, тому що включаються мотиви самовизначення й підготовки до самостійного життя. Мають місце сполучення та взаємопроникнення широких соціальних і пізнавальних мотивів. Яскраво виражена довільна мотивація, тому що добре усвідомлюються причини ставлення до навчання. Старшокласники вже готові до самоосвіти.

До старшого шкільного віку складаються дослідницьке ставлення до навчальних предметів і вміння знаходити та ставити проблему. Тому в навчальному процесі старшокласники залучають сам хід аналізу задач, порівняння різних точок зору дискусії та пояснення, що змушують мислити. У старшокласників уже досить добре розвинене абстрактне мислення.

У цьому віці формується «індивідуальний стиль  діяльності», що є, за визначенням Є. Клімова, індивідуально-своєрідною системою психічних властивостей, до яких свідомо  або стихійно вдається людина у зрівноважуванні  своєї індивідуальності та предметних зовнішніх умов діяльності.

Особливу роль у старшому шкільному віці відіграє ставлення до своїх здібностей. Останні  активно співставляються з вимогами тієї професії, яку вибирають. Але  щоб виявити наявність тих  чи інших здібностей у старшокласників, необхідно попередньо виділити сферу переважних інтересів, тому що здібності реалізуються саме там. Про це варто пам'ятати вихователям, учителям, батькам і психологам.

У цьому віці міняється й роль учителя в  житті дитини: він виступає вже  скоріше як консультант із предмета[9].

Інтелектуальна  зрілість, у тому числі моральна,  готовність старших школярів ставити  й вирішувати особисті життєві завдання в цьому віці очевидна, хоча вірити про неї поки що доводиться в загальному виді, маючи невисокий рівень інтелектуального розвитку.

Значні й  індивідуальні відмінності, що існують  між старшокласниками, причому в  цей час навіть спостерігається  тенденція до їхнього збільшення у зв'язку з диференціацією навчальних програм, навчальних закладів, відносною волею вибору в них навчальних предметів. Старші школярі незалежно від їхніх індивідуальних особливостей знають, розуміють і додержуються певним норм моралі. Їхня моральна свідомість досягає досить високого рівня зрілості, диференціації й стабільності при, зрозуміло, виражених індивідуальних відмінностях у змісті тих моральних норм, яких вони дотримуються. Ці норми мають складну індивідуальну структуру й співвідносяться з усіма основними видами спілкування й діяльності. [5, с.191-192].

 Отже, завдання для учнів цієї вікової групи повинні бути такими, які б давали змогу, кожному виділитися і продемонструвати свій інтелект. Повинні застосовуватися активні  методи  навчання: аналіз конкретної ситуації, дискусія, ділова гра.

 Узагальнюючи  все сказане можна зробити висновок, що обрана група досить складна для викладання економічних категорій з погляду самого подання матеріалу, з причини неоднозначності сприйняття його учнями. Та потребує підготовки викладачів високої кваліфікації чого, на жаль, не має в Україні. Саме в цей момент повинна формуватися основа економічного мислення, яке потрібне кожному члену суспільства в умовах ринкової економіки.  

2. Економічна навчальна програма

Навчальна програма — це нормативний документ, який визначає місце і значення навчальної дисципліни в реалізації освітньо-професійної програми підготовки, її зміст, послідовність і організаційні форми вивчення навчальної дисципліни, вимоги до знань і вмінь студентів.

Навчальна програма включає пояснювальну записку, тематичний виклад змісту навчальної дисципліни і список літератури. Навчальні програми нормативних дисциплін входять до комплексу документів державного стандарту освіти, розробляються і затверджуються як його складові.

Пояснювальна записка

        Вивчення економіки  сьогодні є необхідною складовою базової освіти, що відповідає викликам сучасності. У системі економічних відносин кожен з нас виступає повноправним учасником господарського життя у країні і світі спочатку як споживач, а згодом як виробник товарів і послуг. Поза економікою не залишається ніхто. Тому знання цієї науки допоможуть зорієнтуватися у навколишньому світі, цілеспрямовано приймати раціональні рішення, виявляти свої сильні й слабкі сторони на ринку праці, забезпечувати добробут своєї родини.

Мета  і завдання предмета

Економіка в системі 11-річної загальноосвітньої школи має сприяти вихованню громадянина, здатного здійснювати самостійний вибір і приймати економічно обґрунтовані рішення в різноманітних життєвих ситуаціях. Вона має відповідати основному напрямку розвитку загальної середньої освіти, стрижнем якої є культуротворча домінанта виховання самодостатньої особистості, здатної до самоосвіти і саморозвитку, використання набутих знань і вмінь для творчого розв’язання проблем, критичного мислення, опрацювання різноманітної інформації, прагнення змінити на краще життя  своєї родини і своєї держави.

Вивчення шкільного курсу “Економіка”  спрямоване на розв’язання таких  завдань:

• усвідомлення необхідності пізнання базових законів функціонування економіки;
• створення адекватних уявлень про зміст економічних явищ та їх взаємозв’язок, уміння висловлювати аргументовані міркування з актуальних економічних питань, набуття досвіду аналізу конкретних ситуацій;
• формування базового рівня економічної грамотності, необхідного для орієнтації та соціальної адаптації учнів до змін, що відбуваються в українському суспільстві;
• вироблення вміння практичного і творчого застосування здобутих економічних знань, які є основою прийняття багатьох повсякденних рішень у сфері  домашнього господарства, використання доходів, організації бізнесу, трудової діяльності тощо;
• стимулювання бажання стати активним суб’єктом економічних відносин, аж до започаткування власної справи;
• формування почуття господарської відповідальності за власне, колективне і суспільне майно;
• виховання відповідального громадянина суспільства, який поважає закони держави, своєчасно сплачує податки, бере активну участь у громадському житті;
• надання можливостей кожній людині в майбутньому обґрунтовано і зважено здійснювати виховний процес у власній родині.

Структура та зміст курсу

Структура курсу склалася на основі багаторічного досвіду викладання економіки в навчальних закладах різних типів у всіх регіонах України.

Запропонована програма включає п’ять розділів: “Вступ до економіки”, “Домашні господарства і підприємства”, “Національна економіка”, “Світова економіка”, “Україна і світ”.

 

2.1. Особливості організації навчально-виховного процесу

Форми активізації навчання

Для структуризації навчання використовуються спеціальні форми. Узагальнено, форма – це конструкція процесу навчання. Характер цієї конструкції визначається змістом процесу навчання, методами, засобами, видами діяльності учнів. Ця конструкція навчання уявляє собою внутрішню організацію змісту, яким в реальній педагогічній діяльності виступає процес взаємодії, спілкування вчителя з учнями під час роботи над певним учбовим матеріалом.

Традиційно  використовуються такі форми навчання:  уроки та лекції.

Урок – це така організаційна форма навчальної роботи в школі, за якою вчитель у рамках точно встановленого часу з постійним складом учнів однакового віку за твердим розкладом вирішує певні навчально-виховні завдання. За дидактичною метою і використанням тих чи інших педагогічних засобів визначають такі типи уроків:

• урок засвоєння наукових знань і знань про способи діяльності;
• урок засвоєння інтелектуальних і практичних засобів діяльності;
• урок контролю та оцінювання рівня засвоєння змісту освіти;
• комбінований урок

У своїй роботі я буду використовувати саме комбінований урок, до речі, він є найпоширенішим у загальноосвітніх школах, так як універсальна структура такого заняття дає змогу реалізувати багатопланові завдання вивчення предмета, ураховувати індивідуальні особливості учнів, створює відчуття стабільності й логічної послідовності в ході пізнавальної діяльності. У ньому можливе поєднання усіх стадій навчання: надання матеріалу, його закріплення та перевірка  його засвоєння у активній формі.

Проведення  комбінованого уроку відбувається в такій послідовності:

1. Вступ. Актуалізація опорних знань учнів.

2. Перевірка домашнього завдання.

3. Мотивація вивчення нової теми. Виклад нового матеріалу.