Розробка системи інформаційної підтримки діяльності менеджера з закупівель мережі ресторанів «Мисливець»

ЕОМ, периферійні пристрої ЕОМ та устаткування для обслуговування, ремонту та налагодження ЕОМ, інше устаткування (апарати управління, контрольно-вимірювальні прилади, світильники тощо), електропроводи та кабелі за виконанням та ступенем захисту мають відповідати класу зони за ПВЕ, мати апаратуру захисту від струму короткого замикання та інших аварійних режимів.

Під час монтажу та експлуатації ліній електромережі необхідно повністю унеможливити виникнення електричного джерела загоряння внаслідок короткого замикання та перевантаження проводів, обмежувати застосування проводів з легкозаймистою ізоляцією і, за можливості, перейти на негорючу ізоляцію.

Під час ремонту ліній  електромережі шляхом зварювання, паяння та з використанням відкритого вогню  необхідно дотримуватися Правил пожежної безпеки в Україні.

Лінія електромережі  для живлення ЕОМ, периферійних пристроїв  ЕОМ та устаткування для обслуговування, ремонту та налагодження ЕОМ виконується як окрема групова трипровідна мережа шляхом прокладання фазового, нульового робочого та нульового захисного провідників. Нульовий захисний провідник використовується для заземлення (занулення) електроприймачів. Використання нульового робочого провідника як нульового захисного провідника забороняється.

У приміщенні, де одночасно  експлуатується або обслуговується більше п’яти персональних ЕОМ, на помітному та доступному місці встановлюється аварійний резервний вимикач, який може повністю вимкнути електричне живлення приміщення, крім освітлення.

ЕОМ, периферійні пристрої ЕОМ та устаткування для обслуговування, ремонту та налагодження ЕОМ повинні  підключатися до електромережі тільки з допомогою справних штепсельних з’єднань та електророзеток заводського виготовлення.

Неприпустимим є підключення  ЕОМ, периферійних пристроїв ЕОМ  та устаткування для обслуговування, ремонту та налагодження ЕОМ до звичайної двопровідної електромережі, в тому числі з використанням перехідних пристроїв.

При розташуванні в приміщенні за його периметром до 5-ти персональних ЕОМ, використанні трипровідникового  захищеного проводу або кабелю в  оболонці з негорючого або важкогорючого  матеріалу дозволяється прокладання їх без металевих труб та гнучких металевих рукавів.

Є неприпустимими:

• експлуатація кабелів та проводів з пошкодженою або такою, що втратила захисні властивості за час експлуатації, ізоляцією;
• залишення під напругою кабелів та проводів з неізольованими провідниками;
• застосування саморобних подовжувачів, які не відповідають вимогам ПВЕ до переносних електропроводок;
• застосування для опалення приміщення нестандартного (саморобного) електронагрівального обладнання або ламп розжарювання;
• користування пошкодженими розетками, розгалужувальними та з’єднувальними коробками, вимикачами та іншими електровиробами, а також лампами, скло яких має сліди затемнення або випинання;
• підвішування світильників безпосередньо на струмопровідних проводах, обгортання електроламп і світильників папером, тканиною та іншими горючими матеріалами, експлуатація їх зі знятими ковпаками (розсіювачами);
• використання електроапаратури та приладів в умовах, що не відповідають вказівкам (рекомендаціям) підприємств-виготовлювачів.

4.2. Вимоги безпеки під час експлуатації ЕОМ

Користувачі ЕОМ повинні  слідкувати за тим, щоб відеотермінали, ЕОМ, периферійні пристрої ЕОМ та устаткування для обслуговування, ремонту  та налагодження ЕОМ були справними  і випробуваними відповідно до чинних нормативних документів. Щоденно перед початком роботи необхідно проводити очищення екрану відеотерміналу від пилу та інших забруднень. Під час виконання робіт на ЕОМ необхідно дотримуватись режимів праці та відпочинку. Після закінчення роботи відеотермінал та персональна ЕОМ повинні бути відключені від електричної мережі.

У разі виникнення аварійної  ситуації необхідно негайно відключити відеотермінал та ЕОМ від електричної  мережі.

При використанні з ЕОМ  та відеотерміналами лазерних принтерів  потрібно дотримуватись вимог Санітарних норм та правил устрою та експлуатації лазерів N 5804-91, затверджених Міністерством охорони здоров’я СРСР в 1991 р.

При потребі, для захисту  від електромагнітних, електростатичних та інших полів можуть застосовуватися  спеціальні технічні засоби, що мають відповідний сертифікат або санітарно-гігієнічний висновок акредитованих органів щодо їх захисних властивостей.

Неприпустимими є такі дії:

• виконання обслуговування, ремонту та налагодження ЕОМ безпосередньо на робочому місці користувача ЕОМ;
• зберігання біля відеотермінала та ЕОМ паперу, дискет, інших носіїв інформації, запасних блоків, деталей тощо, якщо вони не використовуються для поточної роботи;
• відключення захисних пристроїв, самочинне проведення змін у конструкції та складі ЕОМ, устаткування або їх технічне налагодження;
• робота з відеотерміналами, в яких під час роботи з’являються нехарактерні сигнали, нестабільне зображення на екрані тощо;
• праця на матричному принтері зі знятою (трохи піднятою) верхньою кришкою.

4.3. Вимоги безпеки під час обслуговування, ремонту та налагодження ЕОМ

Монтаж, обслуговування, ремонт та налагодження ЕОМ, заміна деталей, пристроїв, блоків повинні здійснюватись  тільки при повному відключенні  живлення. Забороняється з’єднувати та роз’єднувати кабелі при підключеній напрузі.

Якщо монтаж, обслуговування, ремонт та налагодження ЕОМ або її пристроїв, блоків при відключеному живленні неможливі, виконання цих робіт допускається за умови додержання таких вимог:

• устаткування, допоміжна апаратура та прилади повинні бути заземлені;
• роботи виконуються не менше, ніж двома працівниками;
• працівники повинні виконувати роботу інструментом з ізольованими ручками, стоячи на діелектричному килимку або бути в діелектричних калошах.

Засоби захисту та інструмент необхідно щоразу перед застосуванням оглянути і при виявленні несправностей негайно заміняти. Користування несправними захисними засобами та інструментом є неприпустимим.

Під час виконання  ремонтних робіт слід користуватись  електроінструментом, напруга живлення якого не перевищує 36 В.

Особам, що виконують  ремонтні роботи, забороняється працювати  з ручним годинником, що має металевий  браслет.

Ремонтувати або настроювати  відеотермінал під напругою дозволяється тільки в тих випадках, коли іншим  способом виконати роботу неможливо. При цьому необхідно працювати тільки однією рукою, уникаючи доторкання до струмовідних частин відеотерміналу.

Перед заміною кінескопу, блоків та деталей відеотерміналу, а також перед підключенням вимірювальної  апаратури (за винятком випадків перевірки напруги або осцилограм за допомогою спеціальних щупів), необхідно вимкнути живлення відеотерміналу та за допомогою інструменту з ізолюючими ручками зняти залишковий заряд з конденсаторів фільтрів випрямлювачів та другого анода кінескопа.

Ремонт відеотермінала без футляра, а також усі види робіт з відкритим кінескопом повинні проводитися в захисних окулярах або масці.

Паяння деталей повинно  проводитись відповідно до СП 952-72.

Промивання та знежирення деталей, блоків, плат повинні проводитись за допомогою етилового спирту або спеціальних негорючих промивних рідин в окремому приміщенні у спеціально обладнаних шафах з місцевою витяжною вентиляцією у вибухопожежобезпечному виконанні при швидкості руху повітря в робочій зоні 0,7 м/хв. Промивати, знежирювати деталі, блоки, плати дозволяється тільки при працюючій вентиляції.

Приміщення, де здійснюється промивання та знежирення деталей, повинно  бути забезпечене протипожежними засобами за узгодженням з органами державного пожежного нагляду.

На дверях цих приміщень повинні бути знаки "Забороняється користуватися відкритим полум’ям" та "Забороняється палити" згідно з ГОСТ 12.4.026-76 "ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности".

Ванна для промивання повинна бути виготовлена з матеріалу, що не утворює іскор. Зберігання рідин, що застосовуються для промивання, на робочих місцях дозволяється тільки в кількості, потрібній протягом робочої зміни, в металевій зачиненій тарі з матеріалу, що не утворює іскор, у вогнестійкій шафі, обладнаній витяжною вентиляцією. Зливання відходів промивання повинно проводитись у спеціальні резервуари, які б забезпечували вибухо- та пожежобезпечне зберігання. Зливання відходів промивання в каналізацію забороняється. Порожню тару необхідно звільняти від залишків промивної рідини шляхом промивання гарячою водою зі спеціальними мийними засобами.

Працівникам, що виконують  обслуговування, ремонт та налагодження ЕОМ, не дозволяється:

• працювати поблизу відкритих струмопровідних частин (крім випадків, що були обумовлені вище);
• залишати без догляду увімкнуте в мережу живлення устаткування, прилади, що використовуються при проведенні робіт;
• залишати на устаткуванні, приладах запобіжники, з’єднувачі, провід, залишки флюсу;
• розміщувати на одному робочому столі (місці) два або більше увімкнутих в мережу живлення відеотермінали із знятими футлярами;
• проводити всередині відеотермінала операції, що виконуються тільки двома руками, без попереднього вимкнення відеотермінала з мережі живлення та зняття залишкових зарядів з конденсаторів фільтрів випрямлячів та другого анода кінескопа [28].

 

 

ВИСНОВКИ

В даній бакалаврській  роботі проведено системний аналіз діяльності  менеджера з закупівель мережі ресторанів «Мисливець», в результаті якого створена функціональна модель процесу здійснення централізованих закупівель,   виявлені задачі автоматизації та складена постановка задачі на розроблення системи інформаційної підтримки його діяльності. 

Створена логічна та фізична модель фрагменту бази даних  інформаційної системи підприємства.

На основі платформи «1С: Підприємство» з конфігурацією «2К бухгалтерія» розроблені модулі, що забезпечують виконання функцій, зазначених у постановці задачі. Модулі системи інтегровані в єдину інформаційну систему підприємства та на даний момент проходять дослідні випробування.

На основі розрахунків  техніко-економічного ефекту від впровадження системи передбачається, що термін окупності розробки становитиме всього 29 днів. При цьому прибуток підприємства, за експертними оцінками,  становитиме не менше 30 000 грн на рік.

Крім цього, в межах  даної бакалаврської роботи розглянуті питання з організації пожежної охорони об’єктів, а також вимоги техніки безпеки при роботі, експлуатації, обслуговуванні, ремонті та налагодженні  ЕОМ.

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Методичні вказівки до виконання квалiфiкацiйної бакалаврської роботи для студентів за напрямом підготовки 6.050101 «Комп’ютерні науки» денної та заочної форм навчання / Уклад.: В.В. Самсонов, Л.Ю. Маноха, Т.М. Горлова, Л.Г. Загоровська, О.М. М`якшило, О.А Хлобистова.  – К.: НУХТ, 2011. – 15с.
2. Глушков В. М. Введение в АСУ. – Изд. 2-е. – К.: Техніка, 1974. – 320с.
3. Береза А. М. Основи створення інформаційних систем /Навч. посіб. – К.: КНЕЧ, 1998. – 140 с.
4. Самсонов В. В., Гуржій А. М. Задачі оптимізації в практичній діяльності фахівця. – К.: УДУХТ, 1997.
5. Оптнер С. Системный анализ для решения деловых и промышленных проблем. – М.: Сов. радио, 1969.
6. Основы системного анализа и проектирования АСУ. Учебное пособие. Павлов А. А., Гриша С. Н., Томашевский В. Н. и др. Под общ. ред. Павлова А. А. – К.: Вища школа, 1991. – 367 с.
7. Клир Дж. Системология. Автоматизация решения системных задач. – М.: Радио и связь, 1990. – 538 с.
8. Структурне моделювання інформаційних систем. Метод. вказівки до викон. лаборатор. робіт для студ. спеціальності 6.080400 «Інформаційні управляючі системи і технології» напряму 0804 «Комп’ютерні науки» денної та заочної форм навчання. Частина 2 (моделювання баз даних)/ Уклад.: О.М.М’якшило, О.В.Харкянен – К.: НУХТ, 2010. – 28 с.
9. Маклаков С. В. Моделирование бизнес-процессов с AllFusion Process Modeler. – М.: ДИАЛОГ-МИФИ, 2007. – 224с.
10. Маклаков С.В. BPwin и ERwin: CASE-средства для разработки информационных систем. – М.: ДИАЛОГ-МИФИ, 1999 – 256 с.
11. Бази даних. Теоретичні основи. Моделювання. Реалізація. Навчальний посібник  для студ. спец. 7.080401 «Інформаційні управляючі системи та технології»  та інших споріднених спеціальностей / Уклад.: О.М. М’якшило, Л.Г. Загоровська – К.: НУХТ, 2006 – 168 с.
12. М'якшило О. М. Моделювання баз даних засобами CASE-технології ERWin: Конспект лекцій з дисципліни «Структурне моделювання систем» для студ. спец. 6.080400 «Інформаційні управляючі системи та технології» напряму 0804 «Комп’ютерні науки» всіх форм навчання. – К.: НУХТ, 2008. – 60с.
13. Т. Карпова. Базы данных. Модели, разработка, реализация. СПб.: Питер, 2001. – 304 с.
14. Ходаков В.Є. Системи інформаційного обслуговування керівників підприємства. – К.: Техніка, 1992 – 200с.
15. Разработка управляемого интерфейса. – / В. А. Ажеронок, А. В. Островерх, М. Г. Радченко, Е. Ю. Хрусталева – М.: ООО «1С-Паблишинг», 2010. – 723с.: ил.
16. Практика программирования в среде 1С:Предприятие 7.7. С. А. Митичкин. М.: Издательский Дом «КомБук», 2004. – 272 с.
17. Михайлов С. Е., Черков А. А., Цветков И. В. 1С:Бухгалтерия 7.7. Решение типичных проблем пользователя – СПб.: БХВ-Петербург, 2005. – 272 с.:ил.
18. Бартеньев О. В. 1С: Предприятие: программирование для всех. – М.: Диалог-МИФИ, 2005. – 464с.
19. Михайлов А. В. 1С: Предприятие 7.7/8.0: системное программирование. – СПб.: БХВ-Петербург, 2005. – 336с.:ил.
20. Кульгин М. Технологии корпоративных сетей. – СПб.: Питер, 2000. – 704 с.
21. Кулаков Ю.А., Луцкий Г.М. Компьютерные сети. – К.: Юниор, 1998. –384 с.
22. Шат С. Мир компьютерных сетей. – К.: Bhv, 1998. – 413 с.
23. Кулаков Ю.А., Омелянський В.А. Комп’ютерные сети. – К.: Юниор, 1999. – 544 с.
24. Скрипкин К.Г. Экономическая эффективность информационных систем. – М.: «ДМКпресс», 2002. – 256 с.
25. Купчик М. П., Гандзюк М. П., Степанець І. Ф., Вендичанський В. Н.,  Литвиненко А. М., Іваненко О. В. Основи охорони праці. – К.: Основа, 2000. – 416с.
26. Купчик М. П., Гандзюк М. П., Степанець І. Ф., Вендичанський В. Н.,  Литвиненко А. М., Іваненко О. В. Охорона праці. Лабораторний практикум. Для студентів вищих закладів освіти України. – К.: Основа, 1998. – 224с.
27. Керб Л. П. Основи охорони праці: Навч. посібник. — К.: КНЕУ, 2003. — 215 с.
28. ДНАОП 000-1.31-99 «Правила охорони праці під час експлуатації ЕОМ», 1999.

 

 

ДОДАТКИ

 

Додаток А. Функціональна  модель здійснення централізованих  закупівель

 

Рис. А.1. Модель «AS IS». Контекстна діаграма 

Рис. А.2. Модель «AS IS». Діаграма декомпозиції «Здійснення централізованих закупівель»

Рис. А.3. Модель «AS IS». Діаграма декомпозиції «Обробка заявок»

Рис. А.4. Модель «AS IS». Діаграма декомпозиції «Відправлення замовлень постачальникам та контроль за їх виконанням»

Рис. А.5. Модель «AS IS». Діаграма декомпозиції «Аналіз товарно-транспортних накладних»

 

Додаток Б. Логічна  модель даних

 

 

 

 

Рис. Б.1. Перша частина логічної моделі даних

Рис. Б.2. Друга частина логічної моделі даних

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток В. Фізична модель даних

 

 

 

Рис. В.1. Перша частина фізичної моделі даних

Рис. В.2. Друга частина фізичної моделі даних

 

 

Додаток Г. Програмний код модулів системи

 

 

Програмний код процедури, що формує документи замовлень постачальникам після натиснення на кнопку «Создать заказы», яка розташована на формі документа «ЗаявкаТоваров», наведений нижче.

Процедура СоздатьЗаказы()     

Если ТекущийДокумент().Выбран()=0 Тогда

Предупреждение("Текущий  документ не записан!");

Возврат;

КонецЕсли;

Если глПроверкаДублейСтрок(ТекущийДокумент(),1)=0 Тогда

Возврат;

КонецЕсли;

ТЗдоков = СоздатьОбъект("ТаблицаЗначений"); 

ТЗтмц = СоздатьОбъект("ТаблицаЗначений"); 

ВыгрузитьТабличнуюЧасть(ТЗдоков);

ВыгрузитьТабличнуюЧасть(ТЗтмц);

ТЗдоков.Сортировать("+Контрагент");

НачатьТранзакцию();

Для я=1 по 7 Цикл 

Если я=1 Тогда

ПолеКво = "КвоПн";

ДеньНедели = Перечисление.ДниНедели.Понедельник;

ИначеЕсли  я=2 Тогда   

ПолеКво = "КвоВт";   

ДеньНедели = Перечисление.ДниНедели.Вторник;

ИначеЕсли  я=3 Тогда 

ПолеКво = "КвоСр";                                               

ДеньНедели = Перечисление.ДниНедели.Среда;

ИначеЕсли  я=4 Тогда