Управління ресурсним потенціалом

Також важливою є проблема повного використання трудового потенціалу працівника, тобто  його ресурсних можливостей у  сфері праці. Підприємство повинне  залучати робочу силу, трудовий потенціал  якої відповідає умовам його діяльності. Залучення робочої сили, чий трудовий потенціал є завищеним в умовах певного підприємства є небажаним: цей трудовий потенціал не буде повністю використовуватися, витрати на таку робочу силу не окупляться, сам працівник  відчуватиме незадоволення від  роботи, що потягне за собою звільнення.

Вирішити  проблему повного використання трудового  потенціалу працівника можна за допомогою  механізму пристосування можливостей  персоналу до потреб виробництва. Найбільш економічним методом в цій  ситуації є використання функціональної адаптації.

На основі проведеного аналізу нами запропоновано  такі заходи щодо покращання управління персоналом на  досліджуваному підприємстві:

1. Впровадження  організаційної структури підприємства, затвердженої на загальних зборах  акціонерів для подальшого розвитку  окремих виробництв та служб.

2. Визначення  та розробка стратегії управління  персоналом, яка є частиною загальної  стратегії розвитку підприємства.

3. Побудова  ефективної системи управління  персоналом, яка покликана забезпечити  функціонування управління персоналом  у динамічному середовищі.

4. Впровадження  системи кадрового планування  та маркетингу персоналу.

5. Розробка  посадових інструкцій для менеджерів  вищої та середньої ланки і  положень про відділи для більш  ефективного розподілу повноважень  та обов'язків між менеджерами.

6. Розробка  дієвих заходів щодо підвищення  ефективності кадрової політики (набору і відбору персоналу,  атестації, підвищення кваліфікації, нематеріальних методів стимулювання  праці, щодо ефективності системи  матеріального стимулювання).

7. Забезпечення  соціальних гарантій персоналу,  які повинна контролювати служба  управління персоналом у відповідності  з чинним законодавством.

8. Проведення  роботи із забезпечення умов  для отримання співробітниками  підприємств профільної освіти.

Таким чином, проводячи узагальнення, підкреслимо, що всі методи і форми роботи з  персоналом на підприємстві повинні  бути спрямовані на досягнення його основної мети. Інакше кажучи, управління персоналом буде ефективним настільки, наскільки  успішно співробітники використовують свій потенціал для досягнення завдань, які стоять перед підприємством. В ідеалі управління персоналом повністю здійснюється керівниками підрозділів. Однак в реальному житті практично  кожне підприємство потребує внутрішньої  структури, яка займається виключно цим питанням.

Для підвищення продуктивності праці та швидшої  адаптації нових робітників пропонується впровадження наступні заходів:

• завчасне поінформування колег про прибуття нового працівника;
• робоче місце повинне бути підготовлене заздалегідь;
• розробка плану включення в роботу (поступове спрацювання);
• знайомство з персоналом; ,
• проведення ознайомчої екскурсії по приміщенню;
• ознайомлення з правилами трудового розпорядку;
• надання вказівок безпосередньо на робочому місці.

На підприємстві слід збільшити  кількість комп’ютерів та об’єднати  їх у локальну мережу. Також доцільно впровадити  програму  обліку персоналу  Person ProSQL, вона має невисоку ціну та використовується для інформативно-довідкового обслуговування, обміну та аналізу кадрового забезпечення, що значно полегшить роботу  відділу кадрів та бухгалтерії, що дасть змогу зменшити кількість кожного з цих підрозділів на одного працюючого. Вартість даного програмного продукту становить 960 грн.

Наступним етапом удосконалення системи  управління на аналізованому підприємстві ми визначили розвиток маркетингової  діяльності. Основними етапами маркетингової діяльності підприємства повинні бути:

1. Аналіз попиту на продукцію.
2. Аналіз конкуренції на ринках.
3. Аналіз збутової діяльності.
4. Розробка стратегії маркетингу.

Аналіз попиту на продукцію аналізованого підприємства і ринків її збуту зводиться до створення класифікації потенційно перспективних ринків збуту, для формування бази безпосереднього аналізу попиту на продукцію підприємства. Він здійснюється на основі даних укладених контрактів, заявок на торги, показники діючих підприємств і об'єктів, що знаходяться в стадії спорудження.

Аналіз конкуренції на ринках дозволяє уточнити питання принадності тих або інших ринків, внести корективи в схему ключових факторів успіху компанії. Джерелами інформації про діяльність конкуруючих фірм є офіційні дані, матеріали публікацій і різноманітні статистичні джерела.

Для збільшення частки, яку займає підприємство на ринку, ми вважаємо за доцільне проведення рекламної компанії. Аналіз існуючих методів рекламної компанії приводить до висновку, що доцільним скористатися методом «директ-мейл» (пряме поштове відправлення). В комплект реклами буде входити:

• рекламне звернення на фірмовому бланку підприємства (вартість 
  виготовлення 0,75 грн.);
• поштова листівка, для того, щоб зацікавлений адресат міг відповісти 
  на рекламне звернення (вартість листівки 0,80 грн.);
• вартість замовлення тексту (3 грн.).

Для збереження позицій підприємства на ринку та підвищення його кредитоспроможності  важливим є оптимізація товарного  асортименту, тобто збільшення частки тих виробів, які приносять більший  прибуток підприємству.

При збільшенні обсягу виробництва та розширення асортименту  на заводі треба врахувати, що в 2009 році освоєно 6 видiв нових виробiв, що дало значний прирiст виробництва. Проте, реалiзацiя продукцiї на експорт  в 2009 році рiзко скоротилась, що пов’язано  з високими цiнами на продукцiю. Доля експортованої породукцiї в загальному об’ємi реалiзiцiї готової продукцiї  складає 29,6%. Майже половину всього об’єму реалiзацiї (45,9%) в 2009 році складають  фундаменти під опори для високовольтних мереж та iнший мереживний залiзобетон. Тому необхідно розширювати асортимент лише тієї продукції, яка реалізується на вітчизняному ринку.

Таким чином, система запропонованих заходів забезпечить збут продукції, на яку є попит, під керівництвом професійного персоналу.

ВИСНОВКИ

 

В результаті аналізу теоретичних основ управління ресурсами підприємства вияснили, що ресурси підприємства діляться на матеріальні  та нематеріальні.

Матеріальні ресурси — це ресурси в натурально-речовій формі, які використовуються у виробничій (господарськй) діяльності підприємства. До їх складу входять основні фонди та частка обігових фондів:

Основні фонди — це матеріально-речові цінності підприємства, які використовуються або призначені як засоби праці.

Основні засоби (ОЗ) – матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва чи поставки товарів, надання послуг, здачі в оренду іншим особам чи для виконання адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний термін корисного використання (експлуатації) яких більше одного року. Основні засоби підприємства це сукупність матеріально-речових цінностей, що діють у натуральній формі протягом тривалого часу як у сфері матеріального виробництва, так і в невиробничій сфері, і вартість яких поступово зменшується у зв'язку з фізичним та моральним зносом.

Нематеріальні ресурси – це немонетарні ресурси, які не мають матеріальної форми та контролюються підприємством з метою використання протягом періоду більше одного року (або одного операційного циклу, якщо він перевищує один рік У для виробництва, торгівлі, для адміністративних потреб чи надання в оренду іншим юридичним або фізичним особам.

Крім  цього, в І розділі була розглянута методика оцінки ефективності управління ресурсами підприємства.

В результаті аналізу фінансово-господарської  діяльності ПП "Будіндустрія–К" можна зробити висновки про неефективність функціонування даного підприємства через  зниження показників фінансової діяльності у 2009 р.

Так, протягом 2009 р. порівняно з 2008 р. скорочуються усі показники, що характеризують основну  діяльність підприємства.

Дохід (виручка) від реалізації продукції скоротилась  на 61%, чистий дохід — на 61,9%, відповідно собівартість реалізованої продукції  — на 61,3%.

Фінансові результати від звичайної діяльності до оподаткування у 2007р. характеризуються збитковою величиною –22,5 тис.грн. У 2008 р. даний показник виріс на 353,5 тис.грн. або на 1624%. Це пояснюється  скороченням інших операційних  витрат майже в 4 рази. Зниження показника  у 2009 р.до –26 тис.грн. відбулося за рахунок скорочення інших операційних доходів.

Щодо  показників ефективності упраівління  ресурсами підприємства, то 2009 р. також  характеризуються зниженням.

Фонд  оплати праці у 2007 р. склав 450 тис.грн, у 2008 р. — 531 тис.грн., що більше на 18%. А  в 2009 р. порівняно з попереднім досліджуваний  показник скоротився на 131 тис.грн. або  на 24,7%. Таке скорочення фонду оплати праці викликане скороченням  обсягів виробництва продукції, про що свідчить також і зменшення  собівартості реалізованої продукції.

Більше, ніж на 50% скоротилися показники  фондовіддачі та ресурсовіддачі, що свідчить про неефективне використання основних фондів та основних засобів.

В результаті аналізу організаційної структури  підприємства вияснили, що вона є лінійно-функціональною, а стиль керівництва підприємством  — демократичний.

В ІІІ  розділі подані рекомендації щодо покращення фінансового стану підприємства та удосконалення організаційної структури.

СПИСОК  ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

 

1. Галкін І.Г. Економіка будівництва. -.: Стройиздат. 1989.
2. Економічний аналіз. Навчальний посбуник. /За ред.д.е.н., проф..Ф.Ф.Бутинця. – Житомир: ПП. „Рута”, 2003.
3. Економічний аналіз. Навчальний посбуник. /За ред.д.е.н., академіка НАН України, проф.М.Г.Чумаченка. – Київ, 2001.
4. Литвин Б.М., Скочиляс С.М., Штефан З.Б. Аналіз господарської діяльності в будівництві. (Методичні аспекти). – Тернопіль: Економічна думка, 2000. – 75с.
5. Мних Є.В. Економічний аналіз: Підручник. – Кихв: Центр навчальної літератури, 2003.
6. Енциклопедія бухгалтерських проводок // Бізнес (Додаток). –2002. –24 липня.
7. Новий бухгалтерський облік в Україні (побудова і застосування): навчально-методичний посібник. –Тернопіль: Карт-бланш, 2002. –288 с.
8. Облік по-новому: вчимося працювати // Все про бухгалтерський облік. –2001 р. –7 червня.
9. Партин Г.О. Бухгалтерський облік: основи теорії та практики. Навчальний посібник. –К.: Знання, 2002. –245 с.
10. Пушкар М.С. Національні стандарти бухгалтерського обліку України. –Тернопіль: Лілея, 2002. –100 с.
11. Сопко В.В. Бухгалтерський облік. Навчальний посібник. –К., 2002. 578с.
12. Сопко В., Завгородній В. Організація бухгалтерського обліку, економічного контролю та аудиту. Підручник. –К.: КНЕУ, 2002. –260с.
13. Ткаченко Н.М. Бухгалтерський фінансовий облік на підприємствах України. –К.: А.С.К., 2001. –784 с.
14. Фінансовий облік і звітність на підприємствах різних галузей / за ред. П.Я. Хомина. –Тернопіль: Астон, 2002. –288 с