Управління ресурсним потенціалом

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Управління  ресурсами підприємства 
ЗМІСТ

 

ВСТУП	4
1 Теоретичні основи управління ресурсами підприємства..........................................................................................	6
1.1 Економічний зміст та види ресурсів підприємства	6
1.2 Методика аналізу ефективності  управління ресурсами підприємства..................................................................................................	16
2 ОЦІНКА ЕФЕКТИВНІСТЮ УПРАВЛІННЯ  РЕСУРСАМИ НА ПП "БУДІНДУСТРІЯ – К"...........................................................................	18
2.1 Загальна характеристика ПП "Будіндустрія  – К"......................	18
2.2 Аналіз показників ефективності управління ресурсами на ПП "Будіндустрія –К"...........................................................................................	22
2.3 Аналіз системи управління на ПП "Будіндустрія – К"...............	24
3 РОЗРОБКА ПРОПОЗИЦІЙ УДОСКОНАЛЕННЯ ДІЯЛЬНОСТІ                   ПП "БУДІНДУСТРІЯ – К"............................................................................	27
3.1 Розробка шляхів покращення діяльності ПП "Будіндустрія–К".....................................................................................	27
ВИСНОВКИ	35
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ	37
ДОДАТКИ	38

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

 

На сучасному етапі розвитку України зменшення дефіциту деяких видів ресурсів за рахунок суттєвого нарощування власного їх виробництва ускладнюється тим, що природні ресурси (і в першу чергу мінерально-сировинні) мають природну обмеженість. Забезпеченість країни природними ресурсами залежить не тільки від розміру наявного потенціалу ресурсів, але і від ефективності їх використання на всьому шляху їхнього руху в суспільному виробництві. Найбільше джерело економії природних ресурсів  існує на мікрорівні – за рахунок раціонального споживання їх у промисловості. Для забезпечення конкурентоспроможності  підприємства промисловості також вимушені шукати шляхи зниження витрат на виробництво продукції. Основним резервом при цьому є підвищення  ефективності використання матеріальних ресурсів (МР).

Важливий  фактор розвитку та інтенсифікації виробний, стабільна забезпеченість підприємства матеріальними ресурсами, також  їх раціональне використання. З переходом  до ринку докорінно змінюється система  постачання підприємствам сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, енергоносіїв. Суттєво розширюється зона вибору контрагентів сировинного  ринку, актуальнішою стає проблема раціонального  використання мате них ресурсів. Матеріальні  ресурси підприємство шукає на товарно-сировинні  біржі, оцінюючи структуру попиту і  пропозиції їхню динаміку за окремими групами матеріалів за цей період тою, враховує можливості та доцільність  створення різних запасів, коректуючи їх на зміну умов виробництва та на інфляції.

У процесі  споживання матеріальні ресурси  трансформуються в матеріальні  витрати. У загальній сукупності витрат витрати на виробництво займають, як правило, найбільшу частку, що свідчить про високу матеріаломісткість продукції. Відповідно виробнича діяльність підприємства та її результати залежать від ефективної організації постачання і раціонального та економного використання матеріальних ресурсів.

Мета  аналізу використання матеріальних ресурсів полягає у визначенні забезпеченості підприємства всіма видами матеріальних ресурсів, пошуку резервів більш раціонального  їх використання і зниження матеріаломісткості продукції, що в свою чергу призведе до підвищення ефективності виробництва  за рахунок раціонального використання ресурсів.

Дослідження місця та ролі, цілей і напрямів комплексного економічного аналізу  використання матеріалів, оцінка внутрішніх і зовнішніх зв'язків аналізу  в управлінні виробничими системами  загалом в умовах товарно-сировинного  ринку дають змогу виділити його загальну модель. Сукупність завдань  кожного аналітичного блоку може змінюватися зі зміною цілей управління і з виникненням нестандартних  ситуацій у діяльності бірж. У внутрігосподарському аналізі суттєво зростає значення оцінки нормативної бази матеріальних витрат.

Для того щоб визначити, наскільки підприємство забезпечене матеріальними ресурсами, потрібно:

• вивчити порядок розрахунку й обґрунтованості договорів на поставку матеріальних ресурсів, умови поставок;
• визначити характер виробничих матеріальних запасів і зміну їх структури;
• перевірити обґрунтованість норм виробничих запасів і потребу в матеріальних ресурсах;
• виявити можливості зниження виробничих запасів і потреби в матеріальних ресурсах;
• накреслити заходи щодо зниження понаднормативних і зайвих запасів матеріалів.

Перевіряючи розрахунки потреби, треба з'ясувати, чи враховані зміни у номенклатурі та асортименті призначеної до випуску  продукції, чи враховані зміни питомих  норм витрат на одиницю продукції, чи враховані заходи, спрямовані на підвищення технічного рівня виробництва, вдосконалення організації виробництва.

1 Теоретичні основи управління ресурсами підприємства

 

1.1 Економічний зміст та види ресурсів підприємства

 

Без відповідних  ресурсів підприємство просто не може функціонувати. У практиці сформовано наступне уявлення про ресурси підприємств. Ресурсний потенціал підприємства — це сукупність матеріальних, нематеріальних, трудових, фінансових ресурсів, включаючи  здатність робітників підприємства ефективно використовувати названі  ресурси для виконання місії, досягнення поточних та стратегічних цілей підприємства.

Необхідно звернути увагу на те, що економічні можливості підприємства не можуть визначатися  тільки наявністю перелічених ресурсів. На підприємстві обов'язково мають  бути кадри, які здатні виробити ці ресурси, забезпечити їх ефективне використання.

Ресурсний потенціал підприємства можна охарактеризувати чотирма основними критеріями:

- реальними  можливостями підприємства в  тій чи іншій сфері діяльності (включаючи і нереалізовані можливості);

- обсягом  ресурсів як залучених, так  і тільки підготовлених до  використання у виробництві;

- здатністю  кадрів (менеджерів) використовувати  ресурси, вміння розпоряджатися  ресурсами підприємства;

- формою  підприємництва та відповідною  організаційною структурою підприємства.

Склад ресурсного потенціалу:

1. Матеріальні ресурси — це ресурси в натурально-речовій формі, які використовуються у виробничій (господарськй) діяльності підприємства. До їх складу входять основні фонди та частка обігових фондів:

Основні фонди — це матеріально-речові цінності підприємства, які використовуються або призначені як засоби праці.

За класичною  економічною теорією засобами праці  є "річ або комплекс речей", які людина поміщає між собою  та предметом праці для впливу на предмет праці та створювання  умов для виробничої діяльності. До основних фондів відносять будівлі, технічні споруди, обладнання, транспортні засоби та ін.

Основні фонди фізично зношуються, морально старіють, втрачаючи свою споживчу вартість у зв'язку з появою нових, більш досконалих, або меншої вартості видів обладнання, машин та ін. Особливий  характер оновлення зносу, а саме — через механізм регулярної амортизації  та віднесення суми амортизаційних відрахувань  на поточні витрати підприємства та включення їх в собівартість продукції (робіт, послуг).

Частина обігових фондів входить до складу матеріальних ресурсів. Це є малоцінні та швидкозношуваніі предмети, пакувальний матеріал, паливо, електроенергія та ін.

По функціональному  призначенню основні фонди поділяються  на виробничі і невиробничі.

До виробничих основних фондів відносяться ті засоби праці, що безпосередньо беруть участь у виробничому процесі тривалий час (машини, устаткування й ін.), створюють умови для його нормального здійснення (виробничі будинки, спорудження, електромережі й ін.) і служать для збереження і переміщення предметів праці, а їхня вартість переноситься на готову продукцію поступово, частинами, по мірі використання.

Невиробничі основні фонди – це основні  фонди, що безпосередньо не беруть участь у виробничому процесі і не переносять свою вартість на продукт (соціальна сфера, побутове обслуговування і т.п.), але знаходяться у введенні (на балансі)  промислових підприємств.

2. За  принципом матеріально-натурального  складу і виробничого призначення  підрозділяються на:

1) будинки  – архітектурно-будівельні об'єкти, призначені для створення необхідних умов праці (виробничі корпуси цехів, гаражі, складські приміщення, виробничі лабораторії);

2) спорудження  – інженерно-будівельні об'єкти, призначені для виконання тих чи інших технічних функцій, необхідних для процесу виробництва і не зв'язаних зі зміною предметів праці (насосні станції, тунелі, мости й очисні спорудження, резервуари і т.д.)

3) передаточні  пристрої – пристрої, за допомогою  яких передаються енергія різних  видів, а також рідкі і газоподібної  речовини (нафтопроводи, газопровід і т.п.) 

4. машини й устаткування в т.ч.:

а) силові машини й устаткування, призначені для вироблення і перетворення енергії (генератори,  двигуни);

б) робочі машини й устаткування, які використовуються безпосередньо для впливу на предмет  праці чи  для його переміщення  в процесі створення продукції  чи надання послуг, тобто для особистої участі в технологічних процесах (верстати, преси, підйомно-транспортні механізми й ін.);

в) вимірювальні і регулюючі прилади і пристрої, лабораторне устаткування і т.п.;

г) обчислювальна  техніка;

д) інші машини й устаткування.

5) транспортні засоби, призначені  для транспортування вантажів і людей у межах підприємства і поза ним;

6) інструменти  усіх видів і пристосування  що прикріплюються до машин  для обробки виробу (затиски, тиски і т.д.);

7) виробничий  інвентар, який використовують для  проведення виробничих операцій (робочі столи), збереження рідких і сипучих тіл, охорони праці і т.п.;

8) господарський  інвентар.

3. По  приналежності основні виробничі  фонди підрозділяються на власні й орендовані.

Власні  цілком належать підприємству, а орендовані є власністю інших підприємств  і відповідно до договору оренди використовуються на даному підприємстві.

4. Основні  виробничі фонди в залежності  від ступеня їхнього впливу  на предмет праці розділяють  на активні і пасивні.

До активних відносяться такі основні фонди, що у процесі виробництва безпосередньо  впливають на предмет праці, видозмінюючи його, прямо впливають на величину виробничої потужності й обсяг продукції. У цілому по підприємствах промисловості (без врахування галузевої специфіки) активна частина включає силові машини й устаткування, робочі машини й устаткування, вимірювальні і регулюючі  прилади і пристрої, інструменти.

2. Нематеріальні  ресурси — об'єкти промислової  та інтелектуальної власності,  здатні приносити користь тривалий  час: гудвіл, ноу-хау, база знань, база даних, патент, винахід та ін.

3. Трудові  ресурси підприємства — кількість  робітників, зайнятих на підприємстві, та тих, хто входить до його  складу за основною та допоміжною  діяльністю.

Трудові ресурси – це частина працездатного  населення країни (чи окремого регіону), що по своєму віку , освіті і фізичному  стану відповідає визначеній сфері  діяльності. Таким чином, стан трудових ресурсів значно впливає і на персонал конкретного підприємства.

На рівні  окремого підприємства замість терміна  «трудові ресурси» частіше використовують терміни «кадри» і «персонал».

Кадри підприємства - це сукупність постійних  працівників, що одержали необхідну  професійну підготовку і (чи) мають  практичний досвід і навички роботи. Крім постійних (штатних) працівників, у роботі підприємства можуть брати  участь на підставі контракту інші працездатні особи.

Кадри відіграють особливу роль у виробничому процесі, саме від них залежить, наскільки ефективно використовуються на підприємстві засоби виробництва і наскільки успішно працює підприємство в цілому.

Під персоналом підприємства розуміють  усю сукупність постійних працівників, що одержали необхідну професійну підготовку і мають досвід практичної діяльності.

Ефективність  використання робочої сили на підприємстві у деякій мірі залежить і від структури  кадрів підприємства - складу кадрів по категоріях і їхньої частки в загальній чисельності.