Наукова книга з поліграфії на книжковому ринку України

     Загалом монографія багата на фактичний матеріал, він супроводжує повністю основний текст, це назви регіонів, де зосереджено видавничо-поліграфічну діяльність, це є дані у вигляді цифр – які показують, скільки ж підприємств існує, відсотки, які показують середнє арифметичне і порівняння їх за роками у таблиці, чи динаміка кількості основних підприємств за формами власності, це є графіки, таблиці, діаграми.

     Дійсно, у монографії багато фактичного матеріалу, наприклад тільки у розділі І, більша частина матеріалу є фактичною, яка підтверджує авторський текст. Звичайно це допомагає читачу сприймати і засвоювати текст, тим більше коли він поданий у вигляді таблиць, діаграм, графіків. Також він висвітлений добре і вдало підкреслює основну тематику видання.

5. Художньо-технічне оформлення

     Наукове видання оформлене у наступному варіанті:формат – 70 х 100/16; друк офсетний; гарнітура – Times New Roman; основний текст складений кеглем 12. Весь основний текст зверстаний у однаковому шрифтовому та поліграфічному оформленні. Основний текст заверстаний по всій ширині шпальти, у ньому є шрифтові виділення – це переважно назви розділів, таблиць. Текст розділів починається з нової шпальти. Заголовки розділів складені напівжирним накресленням 16-го  кеглю. Назви розділів заверстані посередині шпальти, з боку є маргіналії(щось обабіч чогось), переважно вони використовують для підпису ілюстрацій.

     Ілюстративний матеріал представлений схемами, таблицями  та діаграмами. Це науково-пізнавальні  ілюстрації. Більшість таблиць для  зручності розміщені у додатках, після основного тексту.  Ілюстрації переважно відкриті або шпальтові. Ілюстрації, діаграми є яскравими, та чіткими. Гарно зроблені і пов’язані з текстом(Додаток 8).

     Колонлінійки -  у виданні вони розташовані  з верху шпальти,з одного і  другого боку. Ті, що з права, то називають назву розділу, а ті що з ліва, вказують на номер розділу. 

     Здійснивши  аналіз монографії «Видавничо-поліграфічна галузь України: Стан, проблеми, тенденції: Статистично-графічний огляд» ми визначили типологічні ознаки цього видання, дали оцінку змістовій частині видання, проаналізували науково-довідковий апарат та художньо-технічне оформлення книги. В результаті таких дій пропонуємо шляхи редакторського удосконалення це у передмові зазначити її автора, зміст потрібно перенести на початок видання, в анотації  дописати читацьке призначення, також унормувати розділи, зробити їх більш менш однакового обсягу. Щодо основного тексту видання, то до нього зауважень немає, автор гарно над ним попрацював. Текст написаний  доступно. 
 

2. Аналіз  збірника наукових праць «Наукові записки»

1. Загальна характеристика видання

     Одним із різновидів наукових видань є науково-технічний  збірник, або як його ще називають, збірник  наукових праць – це збірник матеріалів досліджень, виконаних у наукових установах, навчальних закладах чи товариствах. Зазвичай це підсумкові документи, результати попередньо проведених досліджень, а іноді ще й припущень, гіпотез чи дискусійних відомостей. Для характеристики ми обрали збірник наукових праць Наукові записки Української академії друкарства .

     Це  наукове видання результатів  теоретичних і експериментальних  досліджень, а також підготовлених  науковцями до публікації дисертаційних  робіт на здобуття наукових ступенів доктора чи кандидата технічних  наук. Видання систематизованих та узагальнених відомостей відносно нових ще неопублікованих даних з першоджерел науковців, що здійснюють науково-дослідницьку діяльність. Більшу частину його обсягу займає словесний текст, проте є також низка формул та таблиць. «Наукові записки» – видання у вигляді блока скріплених у корінці аркушів друкованого матеріалу в обкладинці, книжкове видання обсягом понад 48 сторінок. За складом основного тексту – це продовжуваний збірник, є серійним виданням, що виходить 2 рази на рік, нумерованими випусками з постійною спільною назвою  «Наукові засписки». Аналізоване видання надруковане в 2007 році, є 11, обсяг - 118с., формат збірника – 70-108/16, тираж – 200 примірників. Видання є зручним у користуванні, оскільки містить зібрання праць, які стосуються декількох наук: поліграфії, природничих та суспільно-гуманітарних наук, що дають читачам-науковцям відомості про сучасний стан, розробку та перспективи.

2. Мова та композиція видання

     Основний  текст збірника це підсумки результатів  теоретичних та експериментальних  досліджень групи вчених з поліграфічної діяльності, природничих наук, охорони праці та екології.. У збірнику простежується логічність, послідовність і доказовість викладу у стаття. Кожен автор пишучи ту чи іншу статтю створює свій індивідуальний підхід. Хтось пише просто, а хтось складно. Так і у збірнику ми можем простежити, що деякі автори пишуть просто, лаконічно, послідовно, чітко. Їхні тексти є досить простими для читання, зрозумілими не тільки для підготовленого читача. А також є автори, чи її статті є досить важкими для сприймання, вони дійсно розраховані тільки для науковця, чи людину яка зацікавлена тою чи іншою темою. У таких статтях досить багато термінів, інколи буває порушення логіки, так як у статті Занько Н.В. «Моделювання синтезу кольорів у растровому процесі», тут на початку вказано, що досліджуються особливості синтезу кольорів у растровому процесі  при подвійному накладанні зображень, а уже дочитуючи статтю до кінця ми помічаємо, що це вже не подвійне, а потрійне накладання зображень з високою точністю чистих кольорів фарб. Як бачимо тут є помилка, на початку про одне, в кінці про друге. Також, хоч і збірник редагувався, але можна простежити типові помилки.

     Збірник «Наукові записки»  складається  з шести частин, кожна з яких має певну кількість розділів (Додаток 9). Проаналізувавши структуру і композицію тексту, виявлено деякі недоліки.  Частини між собою є різними, як за обсягом розділів, так і за обсягом сторінок. Перша частина «Поліграфічне машинобудування»  включає 3 статті, і за обсягом займає 20 сторінок тексту,  другий розділ «Технологія поліграфічного виробництва і поліграфічних матеріалів» - 5 статей і 39с., третій розділ « Інформаційні технології і автоматизація поліграфічного виробництва» - 3 статті, 15с., четвертий розділ «Природничі науки» - 2 статті та 12с., п’ятий «Економіка і організація поліграфії» - також 2 статті та 8 сторінок, і останній шостий розділ «охорона праці та екологія» 1 стаття та 3 сторінки. Як бачимо частини взагалі є досить різними. Це є погано, слід було б урегулювати обсяги і зробити їх хоча б трошки наближеними. Також помітно, що розділи з першого по третій, а також розділ п’ятий в них є спільне, вони пов’язані з поліграфією, і слід було розділ п’ятий зробити четвертим, щоб вони йшли у певній послідовності.  А також я думаю, що оскільки четвертий та шостий розділи вони є надто маленькими їх можна було б об’єднати в один.

     Також у збірнику тішить те, що матеріали однієї тематики зібрані в одному розділі, що забезпечує зручність у користуванні для читача.

3. Науково - довідковий апарат

     Видання містить такі елементи науково-довідкового апарату: назву – Наукові записки; індекс - ISBN 1998-6912, ©(знак охорони авторського права) – УАД,2007, (ББК, ККІШ - відсутні); відомості про редакційну колегію – до неї входить 52 наукових працівника;  зворот титульного аркуша; випускні дані; зміст.

     Стосовно  науково-довідкового апарату у  збірнику «Наукові записки», то хочемо звернути увагу на такі елементи: бібліографічний опис видання, коментарі та примітки, покажчик, титульну сторінку, зворот титульної сторінки та передмову, зміст.

     Бібліографічний опис - це сукупність бібліографічних відомостей про документ, його складову частину чи групу документів, які наведені за певними правилами, необхідні та достатні. У виданні обов’язково повинен бути бібліографічний опис. Як бачимо у збірнику він відсутній. Це є помилкою і потребує виправлення (Макет пропонованого бібліографічного опису наведений у Додатку 10).

     Коментарі й примітки – це короткі довідки, пояснення, переклад іншомовних слів, визначення термінів, незрозумілих читачам. Примітки видання – це фактичні довідки, які стосуються того, у якому  навчальному закладі працює автор опублікованої наукової праці. Така інформація дуже часто є потрібною і може стати у нагоді тим фахівцям, які хочуть глибше ознайомитися з представленою проблематикою чи дослідженням. А так, знаючи прізвище автора, а також університет, у якому він працює, його можна легко відшукати і проконсультуватися стосовно тих чи інших питань з теми. Їх також у виданні немає. На мою думку вони були б доречні, тому пропоную їх зробити, а саме підрядкові (вміщені внизу шпальти, під рядками основного тексту) (Додаток 11) .

     Покажчик  – елемент апарату, за допомогою  якого читач здійснює пошук інформації у виданні. Його мета – допомогти  тому, хто вибірково читає текст. У науково-технічному збірнику «Наукові записки» немає покажчика. У виданні є багато авторів, наукових статтей і доречно було б розробити покажчик, а саме іменний. За допомогою нього читачу буде легше та швидше знайти потрібну йому статтю. Тому пропонуємо створити іменний покажчик, який складатиметься з двох колонок: в першій у алфавітному порядку імене та прізвища авторів, в другій - посилання на сторінки, на яких розміщені їхні наукові статті (Додаток 12) .

     Список  рекомендованої літератури – перелік  джерел, що допомагають читачеві глибше познайомитися з питанням, зацікавитися дисципліною предмету. У збірнику майже після кожної статті є список рекомендованих джерел, він складений прямим накресленням, кегль шрифта менший від основного тексту, що є унормованим для поліграфічного оформлення елементів науково-довідкового апарату. Список літератури є добрим. Складений в алфавітному порядку, але доцільніше б було якби кожне наступне джерело починалося з початку (Додаток 13).

     Титульний аркуш, зворот титулу та змісту, то вони неправильно розташовані, це потрібно виправити. Що стосується титульного аркуша то його взагалі немає, це потрібно змінити (Додаток 14), крім того на сторінці де мав би бути зворот титулу зразу йде зміст, а аж тоді зворот титулу, це є неправильно і потрібно впорядкувати, поміняти їх місцями.  Що стосується змісту, то він складається з 6 розділів, які в свою чергу включають підрозділи.  Обсяг розділів є різним, у ІІ – 38 с., а у V – 6с. Це є погано, можна було б ІІ розділ розбити на дві частини – Технологія поліграфічного виробництва та Технологія поліграфічних матеріалів, це б трохи зменшило різниця в обсягах

     Отже, науково-довідковий апарат збірника, є  не в дуже хорошому стані, це потрібно виправити, а саме: титульний аркуш, поміняти зворот титульного з змістом, створити бібліографічний опис, створити покажчик, коментарі та примітки.

4. Фактичний матеріал видання

     Що  стосується фактичного матеріалу у  збірнику, то його важко окреслити, і сказати, якийсь загальний висновок. Адже кожний автор індивідуально  підходить до написання своєї  статті. Хтось з авторів підтверджує  свої дослідження графіками, кривими, таблицями, фотографіями, хтось посилається на авторитетні джерела, які використовувалися автором, хтось за допомогою формул.  Так наприклад автор статті Кузін М.О. «Імітаційні моделі структури для розрахунку параметрів ферито-перлітних сталей з підвищеною зносостійкістю », використовує такі факти для того, щоб довести зношування процесів ферито-перлітних сталей,  та показати, як забезпечити підвищення зносостійкості, використовує певні формули за якими підраховувались дані, також  використовує  фотографії  ферито-перлітних сталей, які знаходились  під мікроскопом,  графіки та таблиці. А ось наприклад у статті Гавенко  С.Ф. «Вплив режимних факторів на процес утворення флакових зображень в електростатичному полі»  спирається лишень на свої підрахунки. Звичайно зважаючи на те, що це наукова стаття, ми можемо сказати, що це також фактичний матеріал, бо це також може виступити фактом адже досліджено науковцем, але ж все таки хотілося б побачити більше доказовості, тобто чи фотографії, чи діаграми.

     Звичайно, якщо брати в загальному фактичний  матеріал збірника, то його є достатньо, кожен науковець при написанні  статті користується ним, навіть просто для кращого представлення та доказовості реалій у статті.

5. Художньо-технічне оформлення

     Перейдемо до аналізу художньо-технічного оформлення Науково-технічного збірника «Наукові записки».

     Формат  видання 70Х108/16. Це так звані середні  видання. Покриття книжки – обкладинка. Варіант оформлення цього видання– спокійний. Гарнітура – Times – пряме нормальне напівжирне накреслення, основний текст складений кг.8.

     Важливу роль відіграє шрифтова режисура видання, яка в огляді усього збірника наскрізно  представлена в однаковому оформленні. Шрифтові виділення відрізняють  різноступеневі рубрики одну від  іншої. Наприклад, насиченість рубрик першого порядку – жирна, текст складений капітеллю та курсивом, другого порядку – напівжирна і кегль літер менший відносно рубрики першого порядку.