Наукова книга з поліграфії на книжковому ринку України

 

2010

1. Топольницький П. В.  Обрізування книжкових блоків під час транспортування [Текст] / П.В. Топольницький. - Л. : УАД, 2010.
2. Наукові записки [Текст] / Б. В. Дурняк [та.ін.] // Науково-технічний збірник. – Л.: УАД, 2010. — 117 с.
3. Друкарство молоде [Текст] / О. Величко[та.ін.] // VIІ міжнародна науково-технічна конференція студентів і аспірантів : тези доп. – К.: НТУУ "КПІ", 2010. — 301с.
4. Квалілогія книги [Текст] / Б. В. Дурняк [та.ін.] // Збірник наукових праць. – Л.: УАД, 2010.

 

      З даного дослідження можемо зробити  певні висновки:

• найбільшу кількість наукових видань з поліграфії було видано у 2009 році, найменшу, а це 5 видань у 2007 та 2010 роках. Це свідчить про те, що наукові видання з поліграфії у 2009 році більше вийшло друком ніж за минулий рік. Але також помітно, що майже кожного року у світ виходить приблизно однакова кількість видань.

 
 

• серед наукових видань найбільше було видано Збірників наукових конференцій. Це свідчення того, що поліграфія утвердилась як наука;

       
 

• практично всі видання були видані у Львові, а також багато – у Києві. Це зумовлене тим, що саме у Львові та Києві зосереджені головні наукові осередки з даної галузі: Українська академія друкарства, та Київський політехнічний ін-т.

       

• тематика  наукових видань є, на моє думку, актуальною. Вона охоплює видавничо-поліграфічну галузь, технології з друкування, ламінування друкарських відбиткув, технологію і техніку друкарства, розвиток поліграфії в Україні.;
• варто зазначити, що в період 2006-2010 рр. тільки декілька з авторів видали більше одної книги, більшість тільки по одній. Це можна пояснити тим, що наукова література вимагає тривалих у часі досліджень.
• мова видань переважно українська, тільки 2 видання російською, і є декілька видань, в яких пишеться українською, російською та англійською мовами.

 
 
 
 
 
 
 
 

     3. Аналіз видань  наукової літератури

     Для характеристики наукової книги з  поліграфії ми обрали для прикладу 3 видання: монографія, збірник наукових праць, доповіді наукової конференції, а саме:

1. Дурняк Б.В., Штангрет А.М., Мельников О.В. Видавничо-поліграфічна галузь України: Стан, проблеми, тенденції: Статистично-графічний огляд: Монографія/ За ред.. Л.Я. Степанюк. – Л.: УАД, 2006. – 274с.
2. Наукові записки [Текст] / Б. В. Дурняк [та.ін.] // Науково-технічний збірник. – Л.: УАД, 2007. — 118 с.
3. Друкарство молоде [Текст] / О. Величко[та.ін.] // VI міжнародна науково-технічна конференція студентів і аспірантів : Тез. доп. – К.: НТУУ "КПІ", 2008. — 210с.

     Аналіз  наукових видань будем здійснювати  за такою структурою:

1. Загальна характеристика видання
2. Мова та  композиція видання
3. Науково - довідковий апарат
4. Фактичний матеріал видання
5. Художньо-технічне оформлення

 
 
 

1. Аналіз  монографії «Видавничо-поліграфічна галузь України: Стан, проблеми, тенденції: Статистично-графічний огляд»

1. Загальна характеристика видання

     Одним із різновидів наукових видань є монографія . Монографія – це наукове книжкове видання повного дослідження однієї проблеми або теми, що належить одному чи декільком авторам. Монографія присвячена дослідженню стану і тенденціям функціонування видавничо-поліграфічної галузі України за 2001-2004 рр. Видання побачило світ 2006 році  і було рекомендоване до друку Вченою радою Української академії друкарства. Дане видання призначене для читача, який є спеціалістом в даній області знань.  Це є книжкове видання, неперіодичне видання у вигляді скріплених у корінці друкованих аркушів (кодексу), обтягнутих обкладинкою, однотомник. Обсяг видання – 274 сторінки, мова – українська, високе поліграфічне виконання – друк офсетний, формат – 70х100/16, тираж – 300 примірників. Монографія носить теоретичний характер. Про це ми можемо судити по основному змісту книги.

2. Мова та композиція видання

     Монографія  затверджена до друку вченою радою  Української академії друкарствпа. У ній розглядаються проблеми, тенденції, перспективи та надається оцінка видавничо-поліграфічній галузі.

     Мова  видання є українська.  Хоч  монографія це є наукове видання  і призначена вона для науковців, або людей, які цікавляться цією галуззю. Проте, монографія написана легкою мовою і для непідготовленого читача, вона є абсолютно зрозумілою. Це є дуже добре для автора вміти так просто та легко написати про складне.  Звичайно, трапляються подекуди терміни, але у контексті можна зрозуміти, що вони саме означають. Також текст супроводжується ілюстраціями, що значно полегшують  читання, роботу над монографією для читача.

     Монографія  складається з 7 розділів (Додаток 1). Ретельно проаналізувавши структуру і композицію тексту, виявлено недоліки.  Розділи тексту значно відрізняються за обсягом: розділ перший «Учасники ринку видавничо-поліграфічних послуг» складається з 29 сторінок, друга частина «Сучасні тенденції розвитку ринку друкованої продукції України»  - 35 сторінок, третя частина «Фінансові результати господарювання» - 54 сторінок, четверта частина «Ефективність використання активів підприємств» складається з 27 сторінок, частина п’ята «Забезпеченість та ефективність використання трудових ресурсів на підприємствах видавничо-поліграфічної галузі» - 15 сторінок, частина шоста «Оцінка інвестиційної активності промислових підприємств» з 22 сторінок, частина сьома «Перспективи розвитку ринку друкованої продукції України» - 45 сторінок. Тому необхідно, щоб всі розділи мали приблизно однаковий обсяг. Наприклад розділи третій та сьомий можна поділити на дві частини, або скоротити. От розділ третій можна було б розділити ще на 2 розділи, і назвати їх «Забезпеченість трудових ресурсів на підприємствах» та «Ефективність використання трудових ресурсів». Розділ сьомий у ньому пояснюють, передбачають, наводять факти та приклади,  які ж перспективи розвитку, але його можна було б скоротити і подати матеріал чітко, в скороченому варіанті та логічно.

     На  мою думку така різниця між  обсягом розділів є причиною того, що видання рясніє великою кількістю  рисунків та таблицями. Але все одно така велика розбіжність у обсязі видання є поганою, тому доречно було б це виправити.

     Також зіставляючи зміст розділів з  їхніми назвами, можна зазначити, що вони відповідають один одному.  Назви  розділів зазначені у змісті те ж  є однаковими і відповідають вказаній сторінці у змісті.

3. Науково - довідковий апарат

     Науково-довідковий апарат складається з титульних  елементів, анотації, передмови, змісту, списку літератури, випускних відомостей, відомостей про інші видання Української  Академії Друкарства, термінологічного словника, висновків.

     Лицьова сторінка титульного аркуша аналізованого  видання містить наступні відомості: імена авторів – Дурняк Б.В., Штангрет А.М., Мельников; назву видання –  «Видавничо-поліграфічна галузь України: Стан, проблеми, тенденції: Статистично-графічний огляд»; час і місце видання – Львів, Українська академія друкарства, 2006 (Додаток 2).

     Зворот  титульного аркуша містить цілий  ряд випускних даних: УДК 655(477); ББК 37.8+76.1(Ук; ISBN 966-322-057-0; копірайт – знак охорони авторського права  (Додаток 3).

     У монографії є передмова, знаходиться  після титульного аркуша. Досить непогано складена, зміст її відповідає вимогам. У ній автор акцентує увагу  читача на важливості виходу у світ подібного видання та на актуальності теми, розмірковує над розвитком поліграфії в Україні. Недоліком передмови є відсутність імені її автора (Додаток 4).

     Випускні  дані видання знаходяться на прикінцевій  сторінці видання. Вони складаються  з назви видання, імен учасників  редакційного процесу, випускних (обсяг видання в умовних аркуах, формат, тираж, назви видавця,) та надвипускних даних (назва видання, ім'я автора. імен учасників редакційного процесу та ін.) (Додаток 5).

     Зміст – це система заголовків усіх частин книги з вказівкою сторінок, де вони розміщені. Зміст ознайомлює читача зі складом, структурою тексту; посилює зацікавлення книгою, допомагає знайти необхідну інформацію. У виданні зміст, розташований після основного тексту видання та списків літератури. Він складається з передмови, основного тексту, висновків, тлумачного словника, додатків, літератури. Він розташований у кінці видання,що є не зручно у користуванні, та оскільки це є  наукове видання, яке призначене для вивчення та опрацювання його, доречніше б було його розмістити на початку видання.

     Анотація у науковому виданні за своєю структурою та змістом значно відрізняється від анотацій масових видань, виконуючи, перш за все, інформативну функцію. Саме тому анотація аналізованого видання дає коротку характеристику теми твору, проблематику, об’єкт дослідження, його цілі та результати. Мова анотації лаконічна, без складних синтаксичних конструкцій та зайвих слів. Анотація розміщена  на сторінці з випускними даними. Складається з одного абзацу. У ній не вказана читацька адреса.  Тому на мою думку це потрібно виправити (Додаток 6) .

     Список  літератури, розташований перед змістом, налічує 124 видання є українською, російської, англійською мовами. Він  складений добре, в алфавітному  порядку. Ім’я автора виділено курсивом, все решту прямим накресленням. На нього автор дає посилання в основному тексті (Додаток7).

     Що  стосується термінологічного словника, то він складений добре, в алфавітному  порядку подається термін  і  його визначення.

     Висновки  у виданні розміщені після  основного тексту монографії, є лаконічними і чіткими, у них підбивають підсумки усього дослідження, що дослідили, на якому етапі поліграфічна справа в Україні знаходиться, яка її забезпеченість машинами, технікою, і яка ефективність.

     Тобто як бачимо, у монографії хороший  науково-довідковий апарат, але має деякі хиби, які потрібно у виправити, а саме: у передмові зазначити її автора, зміст потрібно перенести на початок видання, анатацію  - дописати читацьке призначення.

4. Фактичний матеріал видання

     Фактичний матеріал – це певний матеріал, найрізнамонітніші матеріали, що об’єднані достовірністю. Це сукупність різноманітних фактів, зосереджених в аналізованому авторському оригіналі.

     Фактичний матеріал у монографії подається  відповідно до наукового стилю викладу  інформації: чітко, просто, лаконічно. Також невід’ємною частиною є повнота викладу – матеріал доволі об’ємний.

     У монографії досить багато подано фактичного матеріалу, він є різним. Наприклад, у розділі І «Учасники ринку  видавничо-поліграфічних послуг», автори подають фактичний матеріал у  вигляді даних за роки та відсотки, а також подані таблиці, графіки та діаграми. Тобто, автори дослідивши, навели зміну за роками кількості промислових підприємств у цілому і за видами діяльності, виділивши окремо видавничо-поліграфічну справу, провели ранжирування щодо зростання кількості підприємств за окремим видами діяльності. Підтвердили своє дослідження  відсотками, які розмістили у таблицях, та діаграмах -тобто, показали, яка частка підприємств присутня, а ще підтвердили своє дослідження таблицями  підприємств за КВЕД (класифікатор видів економічної діяльності). Також, виділивши певні групи підприємств за галуззю, для чіткості відображення реального стану у сфері видавничої справи та поліграфічної діяльності, автори зібрали дані щодо тенденцій розвитку ринку (розділ ІІ), підсумувавши все, змогли визначити осередки розвитку видавничої справи та поліграфічної діяльності в Україні, і показали графіком,  як може зрости галузь порівняно з минулими роками, та подали підсумки в діаграмі (Рис.2.2.), а також у таблиці (Таблиця 2.3.).  Також, автори порівнюючи дані, які вони отримали у ході дослідження з інформацією за 90-ті роки ХХ ст.,  зображають за допомогою графіку.