Українсько-чеські фразеологічні паралелі з анімалістичним компонентом (на матеріалі стійких порівнянь)

    Так, в українській та чеській мовах  мають тільки негативне забарвлення  такі зооніми і відповідно зооморфізми, як: želva –черепаха, netopýr – летюча миша, veš – воша, vůl – віл, žába – жаба, pavouk – павук, krocan – індик, svině – свиня, slon – слон, kozel – козел, jezevec – борсук, čokl – пес, čuně – порося, hroch – бегемот, kanec – кабан, pštros – страус, kohout – півень, sůva – сова, vrána – ворона, sardinky – сардинки, tchoř – тхір, krysa – щур, štěnice – блошиця.

    Також у цій групі представлені зооніми  з назвами тварин, які мають  високу частотність. Наприклад: žába – жаба, vrána – ворона, tele – теля, kvočka – квочка, svině – свиня та ін. Деякі назви тварин негативного забарвлення уживаються лише в поодиноких випадках, це такі, як: hydra – гідра, pštros – страус, sardinky – сардини, datel – дятел, orangutan – орангутанг, treska – тріска. Зазвичай негативна конотація зоонімів зумовлена шкодою, яку вони завдають господарству або людині, неприємним зовнішнім виглядом, незграбністю, неохайністю, нав’язливістю та ін.

    Дещо  меншу частотність мають фразеологізми  з анімалістичним компонентом, котрі  несуть позитивну конотацію. Стрижневим компонентом анімалістичних фразем з позитивною конотацією є такі зо оніми, як rys – рись,  veverka – білочка,  koroptev – куріпка,  křepelka – перепел,  ještěrka – ящірка,  jehně – ягня, gorila – горила, jestřáb – яструб, sokol – сокіл, motýlek – метелик, skřivánek – жайворонок, sele – молочне порося, kuře – курка, ostříž – підсоколик, slavík – соловей, hrdlička – горлиця, žirafa – жираф, lasice – ласиця.

    Зооніми з негативною чи позитивною конотацією умовно можна поділити на:

    а) переважають семи з негативною конотацією;

    б) переважають семи з позитивною конотацією;

    в)сем  позитивної і негативної конотації  є в однаковій кількості;

        Перша група є найбільшою за кількістю. До неї відносяться такі назви тварин:

• ovce – вівця – негативні: дурість, впертість; позитивні: спокійну, тиху вдачу; нейтральна: кучерявий тип волосся;
• vosa – оса – негативна: докучливість, агресивність, роздратованість; позитивна: тонка талія жінки;
• prase – порося – негативна: ускладнення дихання, звичка або манера жадібно їсти, ледарювання, несмак, незграбність, відчуття гидливості, сп’янілості, бруд, повноту постаті; позитивна: добробут;
• myš – миша – негативна: убозтво, спітнілість, боягузтво, зайву цікавість; позитивна: тиха хода, непомітність;
• moucha – муха –негативна: відчуття слабості, надокучливості, бездіяльності, процес умирання, повільність,  невизначено велику кількість;
• medvěd – ведмідь – негативна: бурчання, манера ходіння, наявність густого волосяного покриву на тілі, незграбність, нелюб’язність, невихованість; позитивна: сила;
• včela – бджола – негативна: нещастя, неприємності, сум, розгубленість; позитивна: працьовитість, ретельність;
• opice – мавпа – негативна: зарозумілість, наявність густого волосяного покриву на тілі, хитрість, галасливість, неприємний сміх, манера гримасувати, зайва цікавість, балакучість, гидка зовнішність; позитивна: моторність, спритність, вміння копіювати когось;
• pes – собака – негативна: примусовість, грубість. Обмеженість, слабість, прагнення до бійок, переслідування, суворість, пригніченість, злість, приниженість, жорстокість, нетактовність, вередливість; позитивна: слухняність, відданість, вірність;
• slepice – курка – негативна: нерухомість, неспокій, уособлення нещастя; позитивна: тривалість якогось процесу;
• lev – лев – негативна: відчуття голоду, інтенсивність голосу, особливість ходи, нетерплячість; позитивна: бажання змагатися;
• kůň – кінь –негативна: бійка, сильний біль, дикість, важка хода, манера сперечатися, пручатися, терпіння, відчуття втоми; позитивна: витривалість, терплячість;
• krtek – кріт – негативна: ізольованість, вада зору, сліпота, самітність; позитивна: вміння заглибитися в працю, здатність зосередитися;
• liška – лисиця – негативна: хитрість, підлесливість, улесливість; нейтральна: рудий колір;
• koza – коза – негативна: невезіння, переслідування, мала кількість грошей, невпевненість, примус, неприємний запах; позитивна: багатство, обережна хода;

    До  другої групи належать зооніми, в  яких переважає позитивна конотація. Це насамперед такі назви тварин:

• pták – птах – позитивна: жвава біганина, відчуття легкості, приємний спів, вільне життя; негативна: непостійність, слабість;
• ryba – риба – позитивна: почуття морального комфорту, жвавість, впевненість, досконалість у плаванні, уособлення здоров׳я;  негативна: мовчазність, неенергійність, повільність;
• kvočka – квочка – позитивні: турботливість, дбайливість, терплячість; негативна: бездіяльність, хода перевальцем;
• čáp – лелека – позитивна: пряма, горда хода; негативна: надто довгі ноги;
• kůzle – козеня – позитивна: грайливість, мініатюрність, граціозність; негативна: буйне стрибання;

    Третя група є зовсім незначною, так  як позитивні, негативні або нейтральні семи у фраземах цього типу, розподілено  порівну. Це такі назви як:

• liška – лисиця – негативна: хитрість, підлесливість; нейтральна: рудий колір;
• holub – голуб – позитивна: вміння любити, щирість, закоханість; негативна: зарозумілість, холодність;
• kanárek – канарка – позитивна: гарний спів; нейтральна: жовтий колір;
• ohař – грифон – позитивна: спритність; негативна: процес переслідування;

     Висновки

    Аналіз  анімалістичних фразеологізмів чеської  та української мов дозволяє твердити, що серед слів з найуживаніших  шарів лексичного фонду, навколо  яких групуються фраземи в обох цих  мовах, поряд з назвами частин тіла – соматизмами, одне з визначних  місць займають назви тварин – зооніми, або анімалізми, та їх образно-переносні значення – зооморфізми.

      Фразеологія як наука вивчає усталені звороти мови – фразеологізми. Існує поняття змісту та форми фразеологічних одиниць. Відмінність у них полягає в тому, що зміст фразем  складається з лексичного значення і граматичної категорії, а форма передбачає розмежування -  власне форми і парадигматичної форми.

    Вивчаючи  фразеологізми з анімалістичним компонентом в чеській та українській  мовах доцільно класифікувати їх на певні групи. Відповідно у роботі було подано такі тематичні групи: характеристика людини; мовні або семантичні універсалії анімалістичної фразеології; явище варіативності в групі анімалістичних порівнянь; еспресивність зоосемізмів  щодо їх функціонування у фразеологічних одиницях.

    Орієнтуючись  на вище згадані групи ми підібрали чеські приклади до кожного з різновидів фразеологічних одиниць, котрі своєю семантикою відбивали сліди національних колоритів українського та чеського народів.

      Велику увагу було звернено на характеристику експресивності зоосемізмів  щодо їх функціонування у фразеологічних одиницях, тому що таке забарвлення має як позитивне, так і негативне вираження у будь-якій мові. Умовно зооніми з негативною чи позитивною конотацією можна поділити на такі підгрупи в яких переважають семи з негативною конотацією; переважають семи з позитивною конотацією та семи позитивної і негативної конотації, які  є в однаковій кількості. Досліджуючи експресивне забарвлення фразеологізмів з анімалістичним компонентом було виявлено, що зоонімів першої підгрупи за чисельністю є набагато більше.

    Під час виконання роботи ми остаточно  переконалися, що зооморфізми прямо  чи опосередковано передають національні  реалії, атрибути народного побуту, обряди тощо. Також чітко видно, що наявність на фразеологічному рівні зіставлюваних мов універсалій (абсолютних або часткових), не суперечить індивідуалізованості і лінгвістичній неповторності анімалістичної фразеології. Назви зоонімів, які в обох мовах стали стрижневими компонентами численних фразеологізмів, відійшли від вільного вживання і в зв’язку з дальшим розвитком набули абстракції та високого ступеня позитивної або негативної конотації.

    Список  використаної літератури: 

1. Верещагин Е.М., Костомаров В.Г. Язык и культура. М., 1976.С.47
2. Зорівчак Р.П. Фразеологізм як перекладознавча категорія. – Львів, 1983. - с. 174 – 176
3. Леонтьев А.Н. Вступительная статья // Восприятие и   деятельность. М.,1976. С.15
4. Лобур Н.В. До характеристики зооморфізмів// Проблеми слов’янознавства вип..5о Львів, 1999. – с. 102 – 106
5. Медведєв Ф.П. Українська фразеологія. Чому ми так говоримо? Х.,1982.С.180
6. Мокієнко В.М. До питання про зіставний аналіз слов’янської фразеології // Мовознавство. - №5. – 1979. с.17 -21
7. Молотков А.И.Форма фразеологизма.проблемы фразеологии и задачи ее изучения в висшей и средней школе.Вологда,1967.С.175.
8. Неруш О. І. Порівняльний аналіз чесько-української анімалістичної фразеології // Зіставне дослідження української, чеської та російської мов. К.,1987. – с. 153 – 178
9. Скрипник Л.Г. Фразеологія української мови. – К., Наукова думка, 1973. С.280
10. Словник фразеологізмів української мови Білоноженко В.М. та кол. – К., Наукова думка, 2003
11. Тепляков І.М. Методичні рекомендації і тестові завдання з фразеології сучасної чеської мови. Львів, 2007. С. 25

Resumé 

      Výzkum animalistyckých komponentů ve frazeologizmech českého a ukrajinského jazyků ukazalo nutnost rozdilu zoosemizmů na nějaké  skupiny a podskupiny. To usnadňují jejích studium a umožňuje překladatelům lepši odevzdávat symbolické obrazy zoonimů.