Автор: Пользователь скрыл имя, 21 Января 2012 в 20:14, курсовая работа
Національна специфіка виявляється під час зіставлення різних мов. Вона зумовлена двома чинниками - об'єктивним та суб'єктивним. Об'єктивний полягає в природній і культурній реальності, що властива одному народу і якої нема в житті іншого. Суб'єктивний чинник полягає в довільному виборі, коли слова, що відображають одну й ту ж реальність, по-різному подані у фразеології різних мов. Культурну специфіку фразеологічних одиниць визначають її співвідношенням з елементами матеріальної чи духовної культури суспільства, його історії, вірувань, звичаїв, природно-географічного положення, в якому живе народ.
Вступ.............................................................................................................3
Розділ 1. Особливості функціонування анімалістичних компонентів у фразеології української та чеської мов.....................................................5
Розділ 2. Зіставний аналіз чесько-українських зо онімів........................15
2.1. Характеристика людини.......................................................................18
2.2. Мовні або семантичні універсалії анімалістичної фразеології.........21
2.3. Явище варіативності в групі анімалістичних порівнянь....................24
2.4. Експресивність зоосемізмів щодо їх функціонування у фразеоло-
гічних одиницях.............................................................................................25
Висновки.........................................................................................................30
Список використаної літератури..................................................................32
Так, в українській та чеській мовах мають тільки негативне забарвлення такі зооніми і відповідно зооморфізми, як: želva –черепаха, netopýr – летюча миша, veš – воша, vůl – віл, žába – жаба, pavouk – павук, krocan – індик, svině – свиня, slon – слон, kozel – козел, jezevec – борсук, čokl – пес, čuně – порося, hroch – бегемот, kanec – кабан, pštros – страус, kohout – півень, sůva – сова, vrána – ворона, sardinky – сардинки, tchoř – тхір, krysa – щур, štěnice – блошиця.
Також у цій групі представлені зооніми з назвами тварин, які мають високу частотність. Наприклад: žába – жаба, vrána – ворона, tele – теля, kvočka – квочка, svině – свиня та ін. Деякі назви тварин негативного забарвлення уживаються лише в поодиноких випадках, це такі, як: hydra – гідра, pštros – страус, sardinky – сардини, datel – дятел, orangutan – орангутанг, treska – тріска. Зазвичай негативна конотація зоонімів зумовлена шкодою, яку вони завдають господарству або людині, неприємним зовнішнім виглядом, незграбністю, неохайністю, нав’язливістю та ін.
Дещо
меншу частотність мають
Зооніми з негативною чи позитивною конотацією умовно можна поділити на:
а) переважають семи з негативною конотацією;
б) переважають семи з позитивною конотацією;
в)сем позитивної і негативної конотації є в однаковій кількості;
Перша група є найбільшою за кількістю. До неї відносяться такі назви тварин:
До другої групи належать зооніми, в яких переважає позитивна конотація. Це насамперед такі назви тварин:
Третя група є зовсім незначною, так як позитивні, негативні або нейтральні семи у фраземах цього типу, розподілено порівну. Це такі назви як:
Висновки
Аналіз анімалістичних фразеологізмів чеської та української мов дозволяє твердити, що серед слів з найуживаніших шарів лексичного фонду, навколо яких групуються фраземи в обох цих мовах, поряд з назвами частин тіла – соматизмами, одне з визначних місць займають назви тварин – зооніми, або анімалізми, та їх образно-переносні значення – зооморфізми.
Фразеологія як наука вивчає усталені звороти мови – фразеологізми. Існує поняття змісту та форми фразеологічних одиниць. Відмінність у них полягає в тому, що зміст фразем складається з лексичного значення і граматичної категорії, а форма передбачає розмежування - власне форми і парадигматичної форми.
Вивчаючи фразеологізми з анімалістичним компонентом в чеській та українській мовах доцільно класифікувати їх на певні групи. Відповідно у роботі було подано такі тематичні групи: характеристика людини; мовні або семантичні універсалії анімалістичної фразеології; явище варіативності в групі анімалістичних порівнянь; еспресивність зоосемізмів щодо їх функціонування у фразеологічних одиницях.
Орієнтуючись на вище згадані групи ми підібрали чеські приклади до кожного з різновидів фразеологічних одиниць, котрі своєю семантикою відбивали сліди національних колоритів українського та чеського народів.
Велику увагу було звернено на характеристику експресивності зоосемізмів щодо їх функціонування у фразеологічних одиницях, тому що таке забарвлення має як позитивне, так і негативне вираження у будь-якій мові. Умовно зооніми з негативною чи позитивною конотацією можна поділити на такі підгрупи в яких переважають семи з негативною конотацією; переважають семи з позитивною конотацією та семи позитивної і негативної конотації, які є в однаковій кількості. Досліджуючи експресивне забарвлення фразеологізмів з анімалістичним компонентом було виявлено, що зоонімів першої підгрупи за чисельністю є набагато більше.
Під час виконання роботи ми остаточно переконалися, що зооморфізми прямо чи опосередковано передають національні реалії, атрибути народного побуту, обряди тощо. Також чітко видно, що наявність на фразеологічному рівні зіставлюваних мов універсалій (абсолютних або часткових), не суперечить індивідуалізованості і лінгвістичній неповторності анімалістичної фразеології. Назви зоонімів, які в обох мовах стали стрижневими компонентами численних фразеологізмів, відійшли від вільного вживання і в зв’язку з дальшим розвитком набули абстракції та високого ступеня позитивної або негативної конотації.
Список
використаної літератури:
Resumé
Výzkum animalistyckých komponentů ve frazeologizmech českého a ukrajinského jazyků ukazalo nutnost rozdilu zoosemizmů na nějaké skupiny a podskupiny. To usnadňují jejích studium a umožňuje překladatelům lepši odevzdávat symbolické obrazy zoonimů.