Українсько-чеські фразеологічні паралелі з анімалістичним компонентом (на матеріалі стійких порівнянь)

Порівняння, як правило, складається з двох частин – правої і лівої, які здебільшого поєднуються формальним компонентом – порівнювальним сполучником jak в чеській і як, мов, наче, ніби в українській мові. Структурно порівняння – це конструкції, які є поєднанням одного повнозначного слова (іменника, прикметника, дієприкметника, займенника та ін.) з одним або кількома службовими словами.¹⁰                                                

                                  

                         § 1. Характеристика людини

     Найпоширенішим видом використання назв тварин для характеристики людини в українській та чеській мовах є форма двочленної граматичної конструкції – стійкого порівняння – специфічної форми пізнання і зображення дійсності.

     Зоонім в анімалістичних порівняннях або зберігає ті ознаки, які є в ньому як в образній характеристиці, або має інші ознаки, які перебувають поза образно-переносними семантичними варіантами. Багато стійких порівнянь із назвами тварин виражають інтенсивність якості, ознаки, дії.

      Семантика стійких порівнянь  в обох мовах в основному  збігається. Насамперед це семантика  психологічного аспекту: 

   а) риси характеру людини: вона роботяща як бджілка – je pilná jako   včelička;

   б) емоційна сфера людини: бути товстошкірим як бегемот – mít kůži jako hroch;

   в) взаємостосунки людей: вони живуть як кіт з собакою  - mají se rádi jako pes s kočkou; ганяти кого як собаку – honit koho jako čokla;кидатися на кого як собака – být na koho jako pes;

   г) інтелект людини: chytrý jako opice – на українському грунті зоонім «мавпа» не утворив стійкого порівняння аналогічної семантики; порівнюється також збіг семантики деяких порівнянь цього типу переважно з негативною конотацією: він розуміється на цьому як свиня в апельсинах – rozumí tomu jako koza petrželi;

   д)  особливості або прояви поведінки людини: мовчати як риба – mlčet jako ryba;

      Спільною для обох мов є  семантика, пов’язана з визначенням:

   а) наявності або відсутності  добробуту, комфорту: купатися як сир у маслі – mít se jako prase v žitě; бідний мов церковна миша – chudý jako kostelní myš;

   б) життєвої мудрості, життєвого досвіду: краще синиця в жмені ніж журавель в небі – lepší vrabec v hrsti, nežli holub na střeše;

      Великою кількістю анімалістичних  порівнянь представлено в обох  мовах і семантика , яка виражає:

   а) фізичну кондицію людини, зокрема  її здоров'я, силу: він здоровий як бик - je zdravý jako ryba; у нього очі як у яструба – má oči jako jestřab;

   б) інтенсивність чи слабість  почуттів: mít hlad jako  vlk  - бути голодним як вовк, їсти як горобчик – jíst jako vrabec;

   в) зовнішній вигляд людини : виглядати як побитий собака – vypadat jako spraskaný pes; худий як тріска – hubený jako žižala;

   г) ходу людини: ходити як слон – chodit jako slon; ходити як пава – chodit jako pavice;

   д) зовнішній або фізичний прояв внутрішнього стану: бути червоним як рак – být červený jako rak;

   Поодиноким прикладами представлено в обох мовах порівняння з семантикою:

   а) стосунки людей з навколишнім  середовищем: він ховається як зацькований звір – skryvá se jako štvaná zvěř;

   б) певна ситуація, створювана особливими обставинами: вони були напхані як оселедці в бочці – byli namačkáni jako sardinky;

      Зіставлення порівнянь в чеській та українській мовах виявляє при збігу загальної семантики значні розбіжності в образній характеристиці. Так, окремі зооніми, відомі обом мовам, стали опітними компонентами фразем лише в одній з них. Іноді різниця між відповідними порівняннями в обох мовах полягає у відмінності зоонімів, які стали основою образних характеристик. ¹¹

      Детальна класифікація семантики порівнянь з назвами тварин дозволяє виявити ті семи, які використовують обидві мови для характеристики людини. Зокрема, для опису зовнішності людини, її голосу, частин тіла здебільшого використовують семи: рухливий, непосидющий, малий, худий, волохатий, кучерявий, непомітний, розкуйовджений, сп׳янілий, заспаний, підстрижений, негарний, гидкий, сильний, слабий, сліпий, свіжий, бридкий, стрункий, товстий, великий, вусатий, зарослий, здоровий, спітнілий; стан здоров׳я, або навпаки, нездоров׳я уособлюють в анімалістичних порівняннях назви кольорів, зокрема: червоний, зелений, рожевий.

      Вияв неповаги, особливостей психології та поведінки людини передають в обох мовах семи переважно з негативною конотацією: боязкий, бездушний, безпринципний, войовничий, агресивний, зарозумілий, фальшивий, дурний, глухий, грубий, суворий, жадібний, їдкий, ледащий, улесливий, неприємний, непорядний, бездіяльний, нав’язливий, непосидющий, неприступний, незграбний, недосвідчений, гидкий, підлий, ласий, нетактовний, лютий, злий, іронічний та ін.

    Дещо  менше представлено в порівняннях  комплекс позитивних рис людської натури або позитивну оцінку її зовнішності: жвавий, енергійний, гарний, розумний, ініціативний, спокійний, спритний, працьовитий, ретельний, покірний, працелюбний, пробивний, моторний, щасливий, терплячий, вірний, стійкий, цікавий тощо.

    Дуже  часто в анімалістичних порівняннях  зустрічаються антонімічні пари: щасливий – нещасний, терплячий – нетерпимий,  приємний – неприємний, гарний – гидкий, вільний – невільний, малий – великий, енергійний – бездіяльний, войовничий – тихий.

    Дуже  рідко зустрічаються семи нейтральної  характеристики людини: засмаглий, ізольований, твердий, здивований. 

§ 2. Мовні або семантичні універсалії анімалістичної фразеології 

    Зіставлення анімалістичної фразеології, проведене на матеріалі двох слов׳янських мов, дає підстави для припущення про те, що образно-переносні значення назв тварин, тобто зооморфізми різного типу, зокрема конструкції порівнянь, а також іменні та дієслівні фраземи можна вважати мовною або семантичною універсалією.¹²

    Навіть  не зважаючи на всі відмінності компонентного  складу анімалізмів з анімалістичним компонентом науковці чітко вирізняють абсолютні та часткові семантичні універсалії. До часткових відносяться фраземи аналогічної семантики з близьким стрижневим зоонімом, але який є відмінним у своєму компонентному складі.

    Різновиди часткових універсалій:

    а) однаковий анімалістичний стрижень і значні відмінності в структурі: lepší vrabec v hrsti nežli holub na střeše – краще синиця в жмені ніж журавель в небі; být slabý jako moucha – бути як сонна муха;

    б) різні анімалізми у ролі стрижня  порівняння і однакова або відмінна структура: je neohrabaný jako hroch – він незграбний як ведмідь; cítit se jako kapr ve vodě – почувати себе як риба у воді; rozumí tomu jako koza petrželi – він розуміється на цьому як свиня в апельсинах; lidí jako much – людей як собак; je zdravý jako ryba – він здоровий як бик; byli namačkáni jako sardinki –вони були напхані як оселедці в бочці; být jako štěnice – чіплятися мов п’явка; hubení jako žížala – худий як тріска; Усі відмінності компонентного складу зоонімів у зіставлюваних мовах стосують як лексичних, так і семантичних особливостей.

    Значну  частину порівнянь ми можемо відносити  до часткових універсалій незважаючи на відсутність стрижня-зооніма, на піставі цілковитого збігу семантики. До таких порівнянь належать: dočkej času jako husa klasu – усякому овочеві свій час; vlasy jako havran – волосся чорне як смола; přiběhne jako na koni – він миттю прибіжить; leželo to na mně jako můra – це тяжіло наді мною як страхіття; řve jako pavián – він кричить мов недорізаний; má se jako prase v žitě – він купається як сир в маслі; mít oči jako rys – мати гостре око; je jako ryba – він як огірочок; kouká jako sova – вона дивиться вовком; krade jako straka – він тягне усе, що погано лежить; nadávat jako špaček – лаятися як візник.

    До  абсолютних універсалій відносимо  порівняння із збігом семантики, структури та образу. Такі як: lézt jako želva – повзти мов черепаха; hladký jako had – слизький як вуж; je jako had – він як змія; černý jako havran – чорний як гайворон; bít se jako lev – битися як лев; řvát jako lev – ревіти як лев; umírali jako mochy – вони вмирали як мухи; mokrý jako myš – мокрий мов миша; jít za kým, čím jako ovce za beranem – йти за ким, чим як вівці за бараном; chodí jako pávice – вона ходить як пава; honit jako psa koho – гнати як собаку кого; zkusit jako pes – терпіти як собака; být na někoho jako pes – бути як собака до кого; mlčět jako ryba – мовчати як риба; červený jako rak – червоний як рак; chodit jako slon – ходити як слон; koukat jako tele na nové vrata – дивиться як теля на нові ворота; je hladký jako unoř – він слизький як вугор; jíst jako vrabec – їсти як горобчик; sesypat se na koho jako vosy – кинутися на кого як оси; je pilná jako včelička – вона роботяща як бджілка; skrývá se jako štvaná zvěř – він ховається як зацькований звір; vypadá jako spraskaný pes – він виглядає як побитий пес; chudý jako kostelní myš – бідний як церковна миша.

    Також до абсолютних універсалій відносять  порівняння, які навіть при повному  збігу семантики мають певні  розбіжності у структурі. Наприклад: zima jako v psinci – собачий холод; kouká jako bubák –він вовком дивиться; dřít jako kůň – працювати як кінь; zajít jako pes – здохнути як собака; mají se rádi jako pes s kočkou – вони живуть як кіт з собакою; je jako ryba ve vodě – він почуває себе як риба у воді; být zapřažen jako vůl – працювати як віл; mít hlad jako vlk – бути голодним як вовк та багато інших.

    У групі порівнянь – абсолютних для обох зіставлюваних мов універсалій  – досить часто зустрічаються  незначні відмінності в компонентному  складі і в інших елементах  структури. Поряд з конструкціями  речення, яке є домінуючим типом  серед порівнянь: má oči jako jestřáb –у нього очі як у яструба; mají se rádi jako pes s kočkou – вони живуть як кіт з собако; в обох мовах є багато компаративних зворотів типу імпліцитних порівнянь: černý jako havran – чорний як гайворон; chudý jako kostelní myš – бідний як церковна миша; červený jako rak – червоний як рак, де визначальним, крім зооніма, є означення, виражене прикметником або конструкціями типу mlčět jako ryba – мовчати як риба; chodit jako slon – ходити як слон, в яких права частина порівняння складається лише з дієслова.¹³ 

    § 3. Явище варіативності в групі анімалістичних порівнянь 

    Чеській та українській мовам  у галузі фразеологічних порівнянь з анімалістичним компонентом  властиве явище варіативності, яке являє собою взаємодію  тенденції до стабільності компонентів фразеологічної сполуки та тенденції до оновлення її компонентного складу. Друга тенденція підтримує активний процес видозміни форми фразеологічних сполук найрізноманітніших семантико-структурних типів. В чеській мові представлено всі типи варіантів, які зазвичай зустрічаються у фразеологізмах.

    В українській мові явище варіативності  в групі анімалістичних порівнянь  виявляється в наявності:

    а) лексичних варіантів, зокрема синонімічних означень, додатків або обставин, або  в наявності синоніма-зооніма. Наприклад: краще(ліпше) синиця в руках(у жмені), ніж журавель в небі(як голуб на стрісі); краще(ліпше) сьогодні(нині) горобець, ніж завтра голубець; бідний(голий) як церковна(руда) миша; він як вареник у сметані(у маслі) плаває; він розуміється на цьому як свиня в апельсинах(на перці); дивитися як баран(теля) на нові(мальовані) ворота та ін.

    б) структурних варіантів, які виникають  різними шляхами: здохнути як собака(померти собачою смертю);

    в) видо-часових варіантів: він розлігся(він лежить) як бичок; коли(як) рак на горі свисне(засвище). Значна частина зазначених вище порівнянь відокремилися від своєї основи і надали життя абсолютно новим фразеологізмам.

    Спільність  українських і чеських порівнянь  особливо виразно видно саме в  тих конструкціях, які групуються навколо соматизмів і анімалізмів, більшість яких становлять фразеологічні сполуки, успадковані з спільнослов’янського джерела.

    В анімалістичних фраземах обох мов можна  виділити семантично цілісну групу  як іменників, так і прикметників, які відбивають протиставлення людини і тварини. В цьому простежується абстрагованість фразеологічних сполук, оскільки йдеться не про окремі поодинокі предмети, а про якості, що можуть бути властиві ряду предметів, про приписуванні людині певних властивостей, характерних для тих чи інших тварин. Зокрема, легко виділяються в окрему групу і семантично, і структурно прикметники, присвійні за походженням: labutí piseň – лебедина пісня; hadí plemeno – гадюче поріддя; rybí oči – рибячі очі; husí kůže – гусяча шкіра. Різні якості тварин – зовнішні особливості, звички – лягли в основу абстрагування, переносного вживання даної назви для характеристики людини. Звичайно, провідну роль у словосполученні присвійного прикметника та іменника відіграє семантика іменника-зооніма.¹⁴  

    § 4. Експресивність зоосемізмів  щодо їх функціонування у фразеологічних одиницях 

    Усі фразеологізми у будь-якій мові мають  виразне експресивне забарвлення. Це може бути як позивне, так і негативне  вираження. В аналізованих мовах  існує щодо цього чітка закономірність: певні зооніми виступають стрижневим компонентом лише негативних фразеологічних сполук, а деякі – лише негативних; хоча більшість з них можуть відноситися як до одних, так і до других. Ця чітка закономірність ґрунтується насамперед на тих специфічних властивостях конкретної тварини, які є в уявленні людини про неї, є основними і легко, на основі прозорих асоціацій, набувають переносного значення.