Структурно-семантична характеристика польських фразеологізмів з компонентом “świat”

- Зіставлення (zestawienia) – усталені поєднання слів, які містяться на межі фразеологізмів і синтаксичних груп. Вони зберігають своє дослівне значення, але значення цієї сполуки включає ті компоненти, котрих сполука набула в процесі вживання. До зіставлень належать: наукові терміни (spόłgłoska wargowa),  часто повторювані вирази у публіцистиці (władza państwowa), також надіслані розмовні назви (płatki owsiane).

У класифікації В. Виноградова ідіомам А. М. Левицького відповідають фразеологічні зрощення та фразеологічні єдності, а в класифікації С. Скорупки – сталі сполуки. Група фразеологічних сполук майже повністю відповідає фразеологічним єдностям В.В. Виноградова і частково – єднальним фразеологічним одиницям С. Скорупки.

На відміну від С. Скорупки, А.М. Левицький не зараховує прислів’я, приказки, крилаті вислови до фразеологічних одиниць. Зіставивши класифікацію С. Скорупки з класифікацією В.В. Виноградова, можна підкреслити, що В.В. Виноградов дотримується вузького розуміння фразеології. У свою чергу для C. Скорупки характерне широке  розуміння фразеологічної одиниці, тому до класифікації за будовою він включає прислів’я, приказки і крилаті вислови.

Розглянуті класифікаційні схеми не є всеосяжними: частина з них  не охоплює усієї різноманітності фразеологічних типів, частина не має єдиного принципу в підході до систематизованого матеріалу, відзначається недостатністю критеріїв, за якими виділяються ті чи інші класи, але всі вони, кожна по-своєму, допомагають з’ясувати природу фразеологічних одиниць, схарактеризувати особливості функціонування й еволюцію їх у мовній системі [13, с. 22].

Отже, хоч існує багато різних класифікацій фразеологічних одиниць, на мою думку, кожна з них є певною мірою правильною, оскільки характеризує і описує якусь одну з її ознак.

Опрацювавши необхідний теоретичний матеріал із фразеології, можна зробити висновок, що зараз існує багато невирішених питань, пов’язаних із класифікацією фразеологічних одиниць, визначенням їх походження, структури та семантики, розрізненням широкого та вузького розуміння фразеологізмів.

РОЗДІЛ 2

Структурно-семантична характеристика фразеологічних одиниць з компонентом «świat»

Лексема świat (укр. світ) є доволі абстрактною. Не можна точно виділити якесь одне її основне значення. Ось як це слово дефініює USJP [26]:

Świat – 1) kula ziemska, Ziemia jako planeta, na ktόrej żyją ludzie wraz ze wszystkim, co na niej istnieje;

2)     najbliższa otaczająca (kogoś) przestrzeń, dostępna dla zmysłόw; krajobraz;

3)     miejscowość lub miejscowości będące poza odrębem czyjegoś miejsca zamieszkania, obce, dalekie strony;

4)     ogόł ludzi żyjących na ziemi, ludzkość, narody, społeczeństwo;

5)     ogόł wszystkich ciał niebieskich; wszechświat, kosmos;

6)     każdy możliwy ośrodek życia lub cywilizacji we wszechświecie;

7)     a) wszelkie przejawy życia na ziemi, przejawy rzeczywistości i działalności ludzkiej; byt;

b) część globu ziemskiego, kraj, region, okolica oznaczające się czymś charakterystycznym, specyficznym;

c) zespόł ludzi, ktόrych łączy jakaś wspόlna cecha, np. podobne warunki życia, wspόlnota poglądόw, działalności, zajęć, zainteresowań; środowisko;

d) zespόł, skupienie żywych organizmόw lub tworόw nieożywionych, mających wspόlne cechy, właściwości;

e) dziedzina, sfera.

Завдяки такій багатій лексичній різноманітності цього слова ми часто зустрічаємось із фразеологізмами, в котрих świat є складовою їх внутрішньої форми, тобто компонентом.

2.1. Класифікація за функціональним критерієм А.М. Левицького             

Зібрані фразеологізми класифікуємо за функціональним критерієм  А.М. Левицького:

Frazy:

όsmy cud świata – щось надзвичайно гарне [26, c. 1596];

pępek świata – про когось, хто вважає себе (або вважається) дуже важливим і впливовим [21, c. 826];

do odważnych świat należy – варто ризикувати [24, c. 787];

świat jest piękny – варто жити, нема смислу нарікати, непокоїтись [24, 790];

koniec świata – гармидер, балаган, який виникає внаслідок накопичення справ, проблем [21, c. 826];

zgiełk wielkiego świata – те, що відбувається у великих скупченнях людей; протиставлення тиші лісу, села [24, c. 790];

świat jest mały – в неочікуваному моменті і місці легко зустріти когось знайомого [24, c. 790];

świat się do góry nogami przewraca – все відбувається по-іншому, змінюється у гірший бік [26, c. 1595];

świat deskami / dechami zabity – місцевість, що знаходиться далеко від великого міста і сучасного суспільства, цивілізації [27, c. 632];

Zwroty:

wysłać kogoś na tamten świat – причинитися до чиєїсь смерті; вбити когось [26, c. 1596];

żegnać się (ze, z tym) światem – помирати [24, c. 791];

umierać dla świata – зривати зв’язки з людьми, перестати брати участь у суспільному житті [24, c. 791];

być na świecie – існувати, жити [26, c. 1596];

świat sie kończy! – зворот, який виражає здивування, переляк, обурення [26, c. 1596];

miec z kimś, z czymś trzy światy, siedem światów – мати з кимось багато проблем [26, c, 1597];

gonić, ganiać po świecie – подорожувати по світу, перебувати за кордоном [26, c. 1596];

ktoś zostawił kogoś samego na świecie – хтось помер і залишив когось самотнім [26, c. 1596];

zwiedzić, zobaczyć itp. kawał świata, kawałek świata – подорожуючи побачити багато нових місць, країв, регіонів [26, c. 1597];

świat sobie zawiązać – позбутись можливості саморозвитку [27, c. 632];

podbić, zdobyć świat – здобути успіх, славу, визнання [23, c. 324];

świat idzie naprzód – людство розвивається, прямує до успіхів [26, c. 1597];

Wyrażenia rzeczownikowe:

świat materialny – повний загал речей і явищ, без духовності [24, c. 790];

świat (lekarski, prawniczy, artystyczny) – якась певна професійна група [24, c. 790];

szeroki świat – далекі, віддалені краї, околиці, землі [26, c. 1597];

dookoła świata – доокола планети, кругом Землі [24, c. 787];

dach świata – гори Гімалаї [24, 787];

elegancki świat – середовище заможних людей, котрі дбають про вигляд, манери [26, c. 1597];

Wyrażenia określjące:

stary jak świat – дуже старий, той, що існує від незапам’ятних часів [21, c. 826];

ktoś czuje się, zachowuje się, postępuje jakby świat do niego należał – хтось є надто впевненим в собі [26, c. 1596];

coś, ktoś jakiego świat nie widział – про річ чи особу, що унікальним, неповторним, не баченим дотепер у суспільстві [26, c. 1597];

1.2.Тематична класифікація фразеологізмів з компонентом «świat»

Фразеологічні одиниці з компонентом “świat” можна поділити на такі тематичні групи:

-         фразеологізми з компонентом “світ” на позначення земної кулі або якоїсь її частини, території, краю, місцевості:

świat – земна куля, Земля як планета, на котрій живуть люди разом з усім, що най існує;

dookoła świata – доокола планети, кругом Землі;

(drugi, inny) koniec, kraniec, kraj świata – про місце, яке знаходиться дуже далеко від теперішнього місця перебування;

gonić, ganiać po świecie – подорожувати по світу, перебувати за кордоном;

przeiść, przebyć itp. kawał świata, kawałek świata – пройти, проїхати чималу відстань;

zwiedzić, zobaczyć itp. kawał świata, kawałek świata – подорожуючи побачити багато нових місць, країв, регіонів;

szeroki świat – далекі, віддалені краї, околиці, землі;

świat deskami / dechami zabity – місцевість, що знаходиться далеко від великого міста і сучасного суспільства, цивілізації;

wiadomości, wieści  ze świata – відомості, вісті з інших країн, здалека;

dach świata – гори Гімалаї;

-         фразеологізми з компонентом “світ” на позначення життя:

świat nie kończy się na kimś, na czymś – життя продовжується, не слід, кимось, чимось перейматись;

koniec świata – кінець земного існування;

być na świecie – існувати, жити;

przyjść na świat – народитись;

pogląd na świat – сукупність чиїхось поглядів на життя, особливо в моральних, суспільних чи політичних питаннях;

świat się do góry nogami przewraca – життя йде по-іншому, змінюється у гірший бік;

do odważnych świat należy – варто ризикувати;

-         фразеологізми з компонентом  “світ” на позначення смерті, потойбіччя:

wyprawić, wysłać kogoś na tamten świat – причинитися до чиєїсь смерті; вбити когось;

ktoś zostawił kogoś samego na świecie – хтось помер і залишив когось самотнім;

-         фразеологізми з компонентом  “світ” на позначення особливого об’єкта інтересів та почуттів:

być komuś/ stać się dla kogoś całym świa­tem/ przesłonić komuś (cały) świat – стати винятковим предметом чиїхось інтересів, почуттів;

-         фразеологізми з компонентом  “світ” позначення часу (переважно давнини):

od początku świata/ od stworzenia świata – споконвіків, здавна, з давніх давен;

jak świat światem – з давніх давен, з незапам’ятних часів;

stary jak świat – дуже старий, той, що існує від незапам’ятних часів;

-         фразеологізми з компонентом  “світ” на позначення “ніколи”:

za nic w świecie, nigdy w świecie, za (żadne) skarby (świata) – за жодних умов, при жодних обставинах, за жодну ціну;

jak świat światem – ніколи;

-         фразеологізми з компонентом  “світ” на позначення людського суспільства:

nie wiedzieć (nic) o bożym świecie/ świata bożego nie znać – не мати контактів з людьми, не орієнтуватись ні в чому;

pępek świata – про когось, хто вважає себе (або вважається) дуже важливим і впливовим;

umrzeć dla świata/ wyrzec się świata/ zamknąć się przed światem – позбавитись контактів з людьми, втратити інтерес до багатьох речей, наприклад, вступивши в монастир;

puścić ćoś w świat – оголосити, опублікувати щось, видати друком, розповсюдити, розголосити;

świat idzie naprzód – людство розвивається, прямує до успіхів;

coś, ktoś jakiego świat nie widział – про річ чи особу унікальну, неповторну, не бачену дотепер у суспільстві;

elegancki świat – середовище заможних людей, котрі дбають про вигляд, манери;

-         фразеологізми з компонентом  “світ” на позначення рис характеру:

ktoś czuje się, zachowuje się, postępuje jakby świat do niego należał – хтось є надто впевненим в собі;

-         фразеологізми з компонентом  “світ” на позначення усіх матеріальних і духовних благ:

όsmy cud świata – щось надзвичайно прекрасне;

podbić, zdobyć świat – здобути успіх, славу, визнання;

ktoś czuje się, zachowuje się, postępuje jakby świat do niego należał – хтось є надто впевненим в собі;

świat sobie zawiązać – позбутись можливості саморозвитку;

-         фразеологізми з компонентом  “світ” на позначення «проблеми»:

miec z kimś, z czymś trzy światy, siedem światów – мати з кимось багато проблем;

-         фразеологізми з компонентом  “світ” на позначення займенників «нічого, ніхто»:

nikt (na, w) świecie – абсолютно ніхто;

nie wiedzieć (nic) o bożym świecie, świata bożego nie znać – не мати контактів з людьми, не орієнтуватись ні в чому;

-         фразеологізми з компонентом  “світ” на позначення внутрішнього стану людини, емоцій і переживань:

koniec świata – зворот, котрий виражає похвалу, подив, обурення і т.д.;

świat się kończy! – зворот, який виражає здивування, переляк, обурення;

cholerny świat – прокляття;

kląć, przeklinać na czym świat stoi – лаятись, перебувати у сильному хвилюванні.

              Серед вище розглянутих фразеологічних одиниць ми виділили 12 тематичних груп фразеологізмів, які містять компонент “świat”. Критерієм цього поділу було значення цілісної фразеологічної одиниці, а не значення компонента. Як бачимо, найбільшу кількість ФО вмістилось у категоріях фразеологізми з компонентом  “світ” на позначення земної кулі або якоїсь її частини, території, краю, місцевості, фразеологізми з компонентом  “світ” на позначення життя і фразеологізми з компонентом  “світ” на позначення людського суспільства.

ВИСНОВКИ

Проаналізувавши у своїй роботі структуру та семантику фразеологічних одиниць, а також природу їх компонентів, ми можемо зробити наступні висновки:

-  Незважаючи на велику кількість праць у сфері фразеології і багатьох досягнень вчених-мовознавців у науковому обґрунтуванні фразеології як самостійної дисципліни, на жаль і до сьогодні нема єдиного та спільного формулювання й визначення терміну «фразеологія».

-    Фразеологізм різними вченими розглядається по-різному.

Мовознавці визначають різні ознаки фразеологічних одиниць, ми ж дотримувались думки, що основними ознаками фразеологізмів є семантична цілісність, або нерозкладність, відтворюваність і наявність не менше двох повнозначних слів-компонентів. Компонент фразеологічної одиниці – це складові її частини, між якими відсутні смислові та формальні відношення і зв’язки, які є між словами у словосполученнях.

-    Оскільки серед вчених існує багато поглядів на предмет фразеології, то й серед класифікацій фразеологізмів також немає спільної думки. Саме тому у фразеології сформувалися так звані «широкий» та «вузький» погляди на фразеологію. Розглянувши дві точки зору на фразеологію, ми побачили, що при вузькому погляді не беруться до уваги крилаті вислови, приказки, прислів’я, тавтологічні сполучення, перифрази, складені сполучники, складені прийменники, які включають у широкому баченні. Ми ж у свої роботі дотримувались «широкого» розуміння.