Концепція інформаційного суспільства в сучасному світі

    Управлінська  інформація володіє наступними характеристиками: об’єм (збиткова, недостатня, достовірна), достовірність (правдива, гіпотетична), вартість, насиченість, відкритість (секретна, конфіденційна, публічна), цінність, своєчасність (вчасна, запізнена), структурованість (структурована, неструктурована), корисність (корисна, некорисна).

    Нині  на розвиток світової економіки суттєво  впливає інформатизація, що не лише перебудовує економіку, але й прискорює її зростання та зумовлює соціальну трансформацію суспільства. Великого соціального значення набула освіта та інформаційна безпека особи; інформація та знання стали ключовими факторами виробництва, а сфера інформаційних і комунікаційних технологій (ІКТ) - важливим інструментом, який надає державам шанс не опинитися на узбіччі соціального прогресу. Основний напрям державної політики у сфері інформатизації, що спрямовує ІКТ на підвищення ефективності виробничих процесів та управління, - формування інформаційного суспільства та сфери інформаційних та комунікаційних технологій (ІКТ) як галузі економіки. Ці два поняття розрізняють і не ототожнюють інформатизацію зі сферою інформаційних та комунікаційних технологій (ІКТ) як самодостатньою та високо динамічною галуззю економіки. Дана концепція формулює державну політику в сфері інформатизації та визначає Національну програму інформатизації як один із механізмів цієї політики. З метою створення належних умов для прискореного економічного та соціального розвитку України, суттєвого поліпшення умов життя людей, забезпечення відкритості і прозорості функціонування органів державної влади та органів місцевого самоврядування, реалізації конституційних прав громадян в Указі Президента України від 20.10.2005 №1497 визначено, що розвиток інформаційного суспільства та впровадження новітніх ІТ в усіх сферах суспільного життя, діяльності центральних і регіональних органів влади є одним із пріоритетних напрямів державної політики.

7. Висновки

    Таким чином, інформаційне суспільство, приходу  якого ми всі так очікували, фактично вже не є суспільством майбутнього – воно вже стало нашим сьогоденням. Варто, на нашу думку, ще раз зазначити його головні риси :

• значне підвищення важливості інформації і знань у житті суспільства;
• збільшення кількості інформаційних комунікацій, продуктів і послуг в економіці країни;
• залучення держави до світового інформаційного простору, що забезпечить можливість використовувати глобальні світові ресурси;
• запровадження нової системи цінностей громадянського суспільства, в якому окремо взята людина та її потреби будуть мати найбільше значення.

    Проаналізувавши позитивну і негативну дієвість чинників інформатизації суспільства, головні риси цього процесу можна окреслити так:

• електронізація суспільства, яка містить такі складові інженерно-технічний процес, проектування, виробництво, поширення електронних технологій, які застосовуються у виробництві, наукових дослідженнях, побутових приладах, транспорті, засобах зв’язку тощо;
• комп’ютеризація суспільства – як процес, що відбувається на ґрунті електронізації і створює різноманітні елементи та компоненти сучасних комп’ютерів, за допомогою яких відбуваються зміни у виробничій і соціальній сферах життєдіяльності людини;
• медіатизація суспільства – це процес, який передбачає створення і поширення найновіших систем колективного зв’язку і комунікації.

    Отже, інформатизація суспільства характеризується як процес, що складається із соціальних, технічних, економічних, культурних, комунікаційних та інших механізмів, які перетинаються і поєднуються в одне ціле, створюючи нові інформаційні технології для виробництва, переробки, збереження, поширення інформації.

    Інформація як ресурс суспільства направлена на постійний розвиток і удосконалення інформаційних систем, які являють собою складні динамічні системи із зворотним зв’язком, що використовуються для забезпечення інформацією процесів ефективного управління в суспільстві. Особливістю інформаційних систем є наявність у них керуючої і керованої підсистем та механізму переробки даних, за допомогою яких упорядковуються елементи і структури систем, координується та регулюється взаємодія системи з зовнішнім середовищем. Управління може здійснюватися тільки в тому впадку, коли керована підсистема одержуватиме інформацію про ефект, досягнутий діяльністю керованої підсистеми. Наявність зворотного зв’язку є умовою цілеспрямованого управління. Кінцевою метою дії інформаційних технологій та інформатизації як ресурсу суспільства є оптимізація управління об’єктом, забезпечення найкориснішого ефекту за найменших зусиль.

    Глобальною  метою інформатизації є забезпечення необхідного рівня інформованості населення, обумовленого цілями соціальне економічного розвитку країни. Завдання інформатизації будуть виконані і витрати на її проведення виправдаються тільки в тому випадку, якщо вона буде проводиться з єдиних позицій, базуватися на єдиних принципах.

    Але поряд з позитивними моментами  процесу інформатизації створюється й реальна загроза використання досягнень в інформаційній сфері з метою, несумісною із завданнями підтримки світової стабільності й безпеки, дотримання принципів суверенної рівності держав, мирного врегулювання конфліктів, незастосування сили, невтручання у внутрішні справи, поваги прав і свобод людини.

Список  використаних джерел

1. Пожуєв В.І. - ІНФОРМАТИЗАЦІЯ ЯК РЕСУРС РОЗВИТКУ СУЧАСНОГО УКРАЇНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА – 9с.
2. Чирун Л.Б. - ПРОБЛЕМИ ПОБУДОВИ ІНФОРМАЦІЙНОГОПРОСТОРУ В СУЧАСНОМУ СУСПІЛЬСТВІ – 5с.
3. Гривнак Б.Л. - Суспільство яке ми будуємо: концепція інформаційного суспільства в сучасному світі – 12с.
4. Кивлюк О.П. - Інформатизація як система: сутність, інфраструктура, технології – 12с.
5. Кивлюк О.П. - Інформатизація та інформаційна цивілізація: соціально-філософський аспект – 11с.