Слід  зазначити, що в доступній вчителю  сучасній педагогічній літературі, нажаль, немає розроблених критеріїв створення учнівських робіт, цьому не навчають в педагогічних університетах. Іноді поширюється помилкове уявлення вчителів про дидактичні особливості цього виду діяльності. Невірне уявлення про навчальні можливості презентацій тиражуються, і часто за великою кількістю мультимедійних ефектів вчителі не бачать численних змістових помилок таких презентацій і не можуть правильно адекватно спланувати свою роботу з створення і використання презентацій в навчальній діяльності. Важко вчителям відповідно оцінити діяльність учнів з конкретного навчального предмету щодо розробки і створення презентацій.

    Виходячи  з того, що презентація є творчою  роботою учнів, деякі вчителі  помилково вважають, що в ній допустимі  будь-які засоби і способи вираження  ідей та думок учнів. Проте, як і в інших засобах, існують певні вимоги і критерії. Крім естетичних вимог до дизайну презентації, які не розглядаються в цій статті, існують специфічні вимоги до створення учнівської презентації як засобу подання самостійної дослідницької роботи учнів.

    Програмою навчання крім розробки та створення  прикладу учнівської мультимедійної презентації  передбачається створення презентації, яку вчитель демонструє учням  для супроводу вступного заняття  на початку проведення навчального  проекту, так званої учительської презентації. Вимоги до створення такого методичного мультимедійного продукту дещо інші ніж до створення прикладів учнівських робіт.  Учительська презентація може бути продемонстрована учням на початку проекту, а також може бути використана учнями для самостійного перегляду під час роботи над навчальним проектом. Вона має зацікавити учнів, спонукати їх до самостійної роботи, до проведення дослідження, пов’язаного з темою навчального проекту. Тому на початку такої презентації можуть бути вміщені цікаві, провокуючі проблемні запитання. Основні запитання мають бути сформульовані таким чином, щоб вони чітко окреслювали проблему, стимулювали розвиток навичок мислення учнів,  спонукали їх до роботи у проекті. В цій презентації, яка теж має відповідати віку учнів, можуть бути вміщені завдання для учнів, розподіл груп у проекті, етапи роботи та терміни їх виконання. Така учительська розробка може містити корисні для учнів посилання на друковані та Інтернет джерела, з яких учні можуть одержати додаткову інформацію. В презентації вчителя можуть бути вбудовані файли з формами оцінювання розроблених учнями робіт, тести для самоконтролю знань та навичок.

    2.3 Розробка професійно  спрямованих завдань,  фрагментів структурних  елеметів занять, які передбачають ефективне використання інженером педагогом методу застосування ауділвізуальних засобів у ПТНЗ

    Наочність –  важливий  засіб  навчання,  вона  сприяє  розвитку  і  поглибленню  уважності,  якою  вона  стимулює  процес  мислення. Завдяки  одночасності  бачення,  слухового  сприйняття, переживання  і  мислення  в  свідомості  учня  формується  те,  що  в психології  називається  емоційною  пам’яттю;  з  кожним  уявленням  і поняттям,  що  відклалися  в  пам’яті,  пов’язується  не  тільки  думка,  але і почуття, переживання .

    Для  успішного навчання  важливо, щоб  у процесі  сприйняття  брало  участь якомога більше аналізаторів. Використання аудіовізуальних засобів  навчання  має  ряд  переваг  відносно  виключно  аудіативних  та  візуальних засобів  навчання.  В ході дослідження з  даного питання, було встановлено, що ефективність слухового сприйняття інформації складає 15%,  а зорового – 25%,  то  їх  одночасне включення в процес навчання підвищує ефективність сприйняття до 65% .

    У  експерименті,  що  проводився,  для  з’ясування  дидактичної  значущості   і  можливостей відеофрагментів  при  навчанні  школярів  математики   використовувався заздалегідь невідомий, такий що не входив у програму, але доступний для сприйняття матеріал.

    Одній  експериментальній  групі  протягом 5  хвилин було продемонстровано  відео фрагмент  з поясненням матеріалу,  а  другій групі  протягом 15  хвилин  показували  дерев’яну  модель  супроводжуючи показ  поясненням.  Після  анкетування  було  з’ясовано,  що  серед  учнів першої  групи правильних відповідей  за кожним  з п’яти  запитань було на 20%  більше,  що  свідчить  про  більш  ефективне  засвоєння  матеріалу  при використанні відеофрагментів [5].

    Наочна  інтерпретація має  велике  значення для розв’язування  задач. Вона  може  мати  вигляд  короткого  запису,  таблиці,  схеми,  малюнку, відеовідтворення ситуації.

    Відеодемонстрація може бути  вдалим вирішенням для  дослідження функцій,  побудови  їх  графіків,  розгляду  теми «Перетворення  графіків функцій». Вона дозволяє  ефективніше використовувати час при побудові графіків та дозволяє  зробити  їх більш точними  і  зручними для подальшої роботи.

    Відеофрагмент  не  складно  створити  за  умови  володіння  елементарними навичками роботи з комп’ютером та наявності необхідного матеріального  і  програмного  забезпечення. До  створення  відеоматеріалів можуть  бути  залучені  учні,  попередньо  ознайомлені  з  психолого-педагогічними вимогами до відеоматеріалів.

    Таким  чином,  аудіовізуальні  засоби  навчання,  зокрема відеофрагменти,  сприяють  кращому  сприйманню  та  засвоєнню навчального матеріалу, більш ефективній роботі студентів і раціональному икористанню  навчального  часу.  Відеоматеріали  можуть використовуватися  на  різних  етапах  та  формах занять  відповідно  до  їх дидактичної мети. 

Висновки.

    Учителі часто вдаються до поєднання аудіовізуальних  засобів: статичних екранних і звукових посібників; динамічних і статичних  екранних; динамічних екранних і звукових; динамічних і статичних, екранних, звукових.

    Ефективному використанню засобів навчання сприяє кабінетна система навчання, що передбачає проведення занять з усіх предметів  у навчальних кабінетах, обладнаних посібниками, літературою, дидактичними матеріалами, технічними засобами, а  також позаурочних занять. Така система сприяє швидкому «проникненню» учнів у предмет, що вивчається на уроці; створює кращі можливості для використання наочності, ТЗН та умови для цікавої організації позаурочної роботи з предмета і позакласної виховної роботи з учнями. Щоправда, вона створює і певні проблеми, пов'язані з труднощами у складанні розкладу занять, підтриманні санітарного стану в класі; зайві пересування в коридорах.

    Комп'ютеру  належить чільне місце серед сучасних технічних засобів навчання. Перелік професій, пов'язаних з використанням комп'ютерів, дедалі ширшає. Тому вміти працювати з ними повинен кожний. Узагальнивши сучасні уявлення про можливості комп'ютеризації в царині освіти, можна виявити такі чотири напрями використання комп'ютерів:

     1) комп'ютер як об'єкт вивчення;

    2) комп'ютер як засіб навчання;

    3) комп'ютер як складова частина  системи управління народною  освітою; 

    4) комп'ютер як елемент методики  наукових досліджень.

    Враховуючи  потребу в підготовці учнів до життя та діяльності в умовах комп'ютеризації виробничих і управлінських процесів, необхідно забезпечити їх комп'ютерну грамонтність, тобто не лише ознайомити з основними сферами застосування комп'ютерів, їх роллю в розвитку суспільства, знанням будови, принципу їх роботи, з поняттям про алгоритми і алгоритмічну мову, уміння будувати алгоритми для вирішення завдань, а й навчити користуватися комп'ютерними редакторами, складати програми на одній із мов програмування.

    За  допомогою комп'ютера як засобу навчання можна реалізувати програмоване і проблемне навчання. Комп'ютер використовують для навчального моделювання науково-технічних об'єктів і процесів. Використання комп'ютера в процесі навчання сприяє також підвищенню інтересу й загальної мотивації навчання завдяки новим формам роботи і причетності до пріоритетного напряму науково-технічного прогресу; активізації навчання завдяки використанню привабливих і швидкозмінних форм подання інформації, змаганню учнів з машиною та самих із собою, прагненню отримати вищу оцінку; індивідуалізації навчання — кожен працює в режимі, який його задовольняє; розширенню інформаційного і тестового «репертуарів», доступу учнів до «банків інформації», можливості оперативно отримувати необхідні дані в достатньому обсязі; об'єктивності перевірки й оцінювання знань, умінь і навичок учнів.

    Водночас  педагоги повинні враховувати й  негативні моменти. Передусім робота з комп'ютером швидко стомлює учнів, може погано впливати на зір або  навіть призводити до розладу нервової системи. Комп'ютеризоване навчання не розвиває здатності учнів чітко й образно висловлювати свої думки, істотно обмежує можливості усного мовлення, формуючи логіку мислення на шкоду збагаченню емоційної сфери. В умовах автоматизованого навчання швидко формуються егоїстичні нахили людини, загострюється індиві­дуалізм, розширюється конкурентність, сповільнюється виховання колективізму, взаємодопомоги. Здебільшого інтерес до програми з обмеженою інформативністю швидко згасає. Оскільки діалог з машиною синтаксично збіднений, учень нерідко почувається «дурнішим» за комп'ютер, що згодом може стати причиною стійкого негативізму до ма­шини.

    Загалом спілкування з комп'ютером сприяє розвиткові інтелектуального, духовного  та морального потенціалу учнів, виховує  уміння планувати й раціонально  будувати трудові операції, точно визначати цілі діяльності, формує акуратність, точність і обов'язковість.

Список  літератури.

1. Гузеев  В.В. Организационные формы обучения и уроков  – 2002. – №4. – С. 22-28.
2. Корсакова О.К., Трубачова С.Е. До проблеми змісту сучасної освіти //– 2002. – №6. – С. 8-11.
3. Кузнецова Н.Е., Герус С.А. Формирование обобщённых умений на основе алгоритмизации и компьютеризации обучения. – 2002. – №5. – С.16-20.
4. Оконь В. Введение в общую дидактику. – М.: Высш. шк., 1990. – 382 с.
5. Пометун О.І., Пироженко Л.В. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання: Наук. метод. посіб. – К.: Видавництво А.С.К., 2004. – 192 с.
6. Стратегия модернизации содержания общего образования. Материалы для разработки документов по обновлению общего образования. – М., 2001. – С. 12-13.
7. Стратегія реформування освіти в Україні: рекомендації з освітньої політики. – К.: Вид-во «К.І.С.», 2003. – С. 25-26.
8. Хуторской А. Практикум по дидактике и современным методикам обучения. – Санкт-Петербург, 2004. – 539 с